СТАБІЛЬНА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ КРИМУ

Перший заступник постійного представника Президента України в автономній республіці Михайло Рогожин вважає, що глава держави зацікавлений у «стабільному Криму». Про це він заявив у понеділок на засіданні «круглого столу» «Політичні реалії і майбутнє Криму». І хоча співробітник президентської адміністрації насамперед мав на увазі розв’язання кримськотатарської проблеми, цього тижня стало зрозуміло, що Київ проти революційних змін на політичному і владному олімпі автономії.

До першого пленарного засідання чергової 6 сесії кримського парламенту сторони, задіяні у довготривалому політичному конфлікті, готувалися як до вирішального бою. З рукавів було витягнуто останні козирі, що мали б компрометувати лідерів ворогуючих таборів — Сергія Куницина і Леоніда Грача. Але організація екскурсій для електорату до особняка Л.Грача, що будується суперударними темпами, — це вже не нове, хоч іще викликає злобливу увагу безпартійних міщан. Як і не нова спроба кинути тінь на спікера через зникнення його радника Михайла Віткова, який підозрюється у причетності до махінацій з кримськими облігаціями внутрішньої позики. Але Вітков — не перший, хто втік. Вже майже два роки, як накивав п’ятами депутат-комуніст Вячеслав Шаманін, котрий теж хизувався посвідченням радника кримського спікера. Та й екс-спікер Євген Супрунюк, котрий по- людськи тепло писав про свої стосунки з Л.Грачем, теж давно розшукується правоохоронцями.

З іншого боку, не досягли своєї цілі і не зовсім переконливі звинувачення начальника кримського управління Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку Володимира Тихончука на адресу С.Куницина, який, мовляв, за два роки перебування на посаді прем’єра не перешкодив «вимиванню» за межі автономії значних сум — процентів з обслуговування все тієї ж внутрішньої позики. Але ці ж претензії можна пред’явити і кримському спікеру, оскільки рішення про позику — парламентське. Зате набагато сильнішим, у політичному розумінні, мав би стати крок семи членів уряду автономії, які напередодні сесії заявили про свою відставку.

Сім комуністів — два віце-прем’єри, три міністри і два керівники республіканських відомств — на виконання рішення свого партійного керівництва написали заяви про звільнення з державної служби. В них вони вказали на неможливість з етичних міркувань перебувати у складі уряду, роботу якого парламентом Криму названо незадовільною. Втім, виявилося, що це — абсолютно політична акція, оскільки заяви було подано на ім’я Леоніда Грача, а не голові Ради міністрів АРК, як цього вимагає чинне законодавство. За станом на ранок п’ятниці міністру РМ Криму Олегу Гавріну не вдалося отримати від «відставників» жодного документа, який би свідчив про їхні наміри. Тож заява С.Куницина про те, що як тільки офіційні звернення про відставку надійдуть до нього — він її прийме, звела нанівець сильний крок прихильників спікера кримського парламенту.

Більше того, звинувативши керівництво рескому КПУ й особисто Л.Грача у «зраді інтересів кримчан заради особистої політичної кар’єри», прем’єр від імені Ради міністрів АРК заявив, що розпочинає переговори з депутатськими групами і фракціями про «заміщення вакантних посад в уряді».

Попри ці та інші превентивні заходи, вжиті сторонами, можна стверджувати, що не вони вплинули на спокійний перебіг перших пленарних засідань сесії. Схоже, київські джерела Л.Грача добре поінформували кримського спікера про справжні настрої на Печерських пагорбах. Депутати ухвалили порядок денний сесії зі 161 питання, всю середу плідно працювали над його виконанням. З парламентських джерел стало відомо, що під кінець пленарного засідання Л.Грач збирався поставити на голосування звернення до Президента з проханням дати згоду на зільнення з посади голови Ради міністрів АРК Куницина С.В. Однак зовсім вчасно співробітники апарату принесли спікеру електронного листа від глави президентської адміністрації Володимира Литвина. Його Леонід Грач не оприлюднив, пообіцявши це зробити після того, як лист надійде до Верховної Ради Криму офіційним шляхом.

Втім, зміст утаємниченого послання не став таємницею для журналістів. З поінформованих джерел у владних структурах Криму стало відомо, що у своєму листі впливовий глава президентської адміністрації радить кримському спікеру не чіпати нинішній уряд автономії до розробки і затвердження закону «Про Раду міністрів АРК». Останній, до речі, передбачає пряме підпорядкування кримського уряду Кабміну України. Крім того, В.Литвин досить жорстко вказує Л.Грачу, що ВР Криму не прислухався до вимог Києва привести у відповідність свою травневу постанову про відставку Ради міністрів автономії.

Як прогнозують місцеві спостерігачі, тепер Л.Грач домагатиметься особистої зустрічі з Л.Кучмою, з яким у нього до недавнього часу були непогані стосунки. Правда, після кількох демонстративних випадків ігнорування кримським спікером думки Президента, ці стосунки стали прохолоднішими.

Тепер доля голови ВР Криму (втім, як і прем’єра) повністю залежить від Києва. Варто лише зробити добре зрозумілий адміністративний натяк, як нинішня прокомуністична більшість в парламенті автономії різко стане меншістю і навпаки. А найгіршим для Л.Грача буде варіант, коли Київ, не давши згоди на відставку С.Куницина (на це у Президента є конституційне право), не перешкоджатиме реалізації пунктів травневої постанови про відставку решти членів кримського уряду. Тоді, згідно з чинним законодавством, нові кандидатури міністрів представлятиме прем’єр, у якого з’являться чудові аргументи для формування нової — проурядової депутатської більшості. Якщо вона не поставить під загрозу крісло Л.Грача, а лише обмежиться локальними змінами в президії ВР Криму, то Київ може на це піти, оскільки лідер кримських комуністів ще не вирішив, чи зможе він очолити всеукраїнську парторганізацію...

На згаданому «круглому столі» у виступі заступника постійного представника Президента України в Криму промайнула думка про зацікавленість глави держави у «змагальності політичних еліт» в регіоні. Очевидно, саме це і має гарантувати політичну стабільність у Криму. А поки що така змагальність переросла у невизначеність.