Скуті одним ланцюгом

Не треба бути медиком, щоб розуміти: не забезпечивши здоров'я на клітинному рівні, немає сенсу лікувати й реформувати хворий організм.

Без забезпечення якісної, некорумпованої медичної освіти не може бути жодної медичної реформи. Питання підготовки медичних кадрів - це питання національної безпеки. Тому що практично в усій системі освіти зникає компетенція лікарів через корупцію та неналежні вимоги університетів до своїх випускників. Із цим не можна миритися. У питанні якості медичної освіти не повинно бути компромісів та півзаходів. І конфлікт, у центрі якого опинився найкращий медичний університет країни, щодо цього дуже показовий і повчальний.

Попри те, що вхідні двері університету були зачинені на замки й ланцюги, усі ми побачили хвороби сфери медичної освіти, що прорвалися назовні. Те, як буде врегульовано конфлікт, покаже, чи зміниться щось у медицині, чи все залишиться як і раніше.

Нещодавно DT.UA за підтримки КМІС проводило соціологічне опитування українців (див. "Кровотеча", № 3 від 27.01). Серед іншого, ми попросили оцінити зростання або, навпаки, падіння професіоналізму фахівців різних професій. Найбільше падіння професіоналізму, на думку співгромадян, у медиків (28,5% респондентів).

Напевно, кожен з нас неодноразово стикався з тим, як важко знайти хорошого лікаря. Хворіти - це страшно, оскільки не знаєш, чи можеш довіряти своєму лікареві. Про яку вже тут медреформу може йтися?

У МОЗ це розуміють. "Ми вважаємо, що без змін у медичній освіті не буде медичної реформи, - каже заступник міністра Олександр Лінчевський. - Зміни ми розпочали поступово: запроваджуємо норму 150 балів за зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) при вступі, широкий конкурс, а зараз візьмемося за реформування єдиних державних кваліфікаційних іспитів "Крок". Новий порядок їх проведення, який ми розраховуємо прийняти навесні, унеможливить продаж дипломів, стимулюватиме виші працювати якісно, адже важливий буде результат".

Ось навколо іспитів "Крок" і спалахнув нині скандал у Національному медичному університеті ім. Богомольця (НМУ). Ці іспити - своєрідне медичне ЗНО, їх проводить Центр тестування. Керівництво НМУ ім. Богомольця не підписало договору із Центром, тому студенти-стоматологи іспиту й не складали.

Іспити "Крок" проводяться в Україні з 1999 р. Майбутні медики складають їх кілька разів упродовж навчання у виші. Через те, що в медуніверситеті складання державних кваліфікаційних іспитів було зірвано, Міністерство охорони здоров'я вирішило розібратися в причинах цього і створило спеціальну комісію. А на час її роботи тимчасово відсторонило від посади і ректора вишу Катерину Амосову, і директора Центру тестування Ірину Булах. У відповідь керівництво ВНЗ та деякі студенти й викладачі оголосили безстроковий страйк. Але, щойно розпочавши... заявили про його згортання.

Сторони конфлікту пояснюють причину страйку по-різному. Прихильники ректора медуніверситету заявляють: медичний університет хочуть поставити на коліна. Катерина Амосова, звертаючись до учасників страйку, сказала: "Сьогодні наша університетська спільнота не побоялася взяти на себе важку місію обстоювати право на університетську автономію та самоврядність... Уся Україна почула протест вільної самоврядної спільноти проти свавілля МОЗ своїми наказами призначати тимчасово на місце законно обраного університетською спільнотою ректора зручну для себе людину".

У Міністерстві охорони здоров'я наголошують: зрив єдиного кваліфікаційного іспиту - це неприпустимо, НМУ єдиний з 13 медичних вишів, де таке сталося. "Це не конфлікт міністерства і медуніверситету, - каже Олександр Лінчевський. - Міністерство створило комісію, оскільки має розібратися, що сталося і що робити далі. Центр тестування далеко не безгрішний, до нього теж є запитання. Ми маємо претензії до кожної зі сторін. Але наше завдання - не допустити неука до медицини, до пацієнта! І не має значення, яке прізвище ректора та як називається університет".

Є й іще одна версія причин скандалу. Мінздоров'я заявило про посилення вимог до іспитів. Наприклад, торік уже апробували міжнародні іспити USMLE для інтернів, які успішно склали лише три відсотки (!) учасників. Якщо запрацюють усі новації від МОЗ, то ліцензійні іспити, що їх мають проводити кілька разів за час навчання, можуть стати дієвим інструментом боротьби з корупцією. А вона, як часто стверджують ті, хто вчився в медичних вишах, квітує буйним цвітом. Лікар, який купив іспит з анатомії і не відрізняє щитоподібної залози від вилочкової, - це страшно.

Збираючи матеріал для статті про конфлікт у НМУ, я зустрічалася зі студентами та викладачами університету. Розповідаючи про ситуацію у виші, на умовах анонімності вони озвучили розцінки на "послуги": складання іспиту "Крок" коштує від 1 до 4 тис. дол., складання звичайного іспиту - 300-400 дол., посада професора - до 50 тис. дол.".

Я попросила ректора Катерину Амосову прокоментувати цю інформацію і відповістити на запитання, чи згодна вона з твердженням, що в НМУ існує корупція. Ось що відповіла ректор: "Здивована гаданим зв'язком (поправте, якщо я вас неправильно зрозуміла) між нинішніми подіями в нашому університеті та корупцією. Це свіжа ідея, на кшталт тієї, яку я сьогодні почула на одному з ефірів, що адміністрація зірвала "Крок-1" стоматологів зі страху, бо вони його погано складуть. До цього не боялися, а от зараз раптом злякалися... Намагатися спростовувати анонімні джерела, які бояться назвати свої імена, боячись розправи, - справа наперед програшна зі зрозумілих причин.

Почну по черзі - з горезвісного іспиту "Крок". Це тестовий іспит, який у всіх медвишах організовує і проводить незалежна державна організація "Центр тестування" при МОЗ, і незалежність ця - реальна. Тому запитання краще переадресувати директору Центру. Щодо 300-400 дол. за іспит у НМУ - хіба що в ексклюзивних випадках останнього перескладання. Але "джерелам", імовірно, видніше. Я би запропонувала запитати про це наших студентів, можна й на ФБ... Було би більше охоплення... По 50 тис. дол. за "професора" - оце питання мені найближче. І зарахування на посаду професора наказом по ВНЗ перед обранням претендента за конкурсом на Вченій раді, і включення до порядку денного ради для проведення таємного голосування - прерогатива ректора. З 2014-го по зараз - моя. За ці чотири роки доводилося багато чого про себе чути, але таке - уперше. Очевидно, питання звучить так: чи беру я або хтось за моєю спиною за "подібне" гроші й у якому розмірі? Ні". Ректор також зазначила, що у виші проводиться анонімне анкетування студентів.

Голова ГО "Молодіжне правозахисне агентство", заступник керівника секретаріату Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти Микита Андрєєв каже, що до нього надходила інформація про корупцію в НМУ ім. Богомольця: "До мене як до голови правозахисної організації зверталися студенти медуніверситету ім. Богомольця зі скаргами на хабарі та неправомірні дії викладачів. Студенти зверталися до нас, через те що Студпарламент ніяк не реагував на їхні скарги. Вони скаржилися, що цей орган самоврядування перетворився на придаток адміністрації і не захищає їхні права. Цей самий парламент мовчав, коли керівництво вишу запровадило для студентів платні відпрацьовування пропущених занять, що є порушенням прав студентів. І зараз, коли студенти обурені тим, що через страйк їх неправомірно позбавили права вчитися, Студпарламент теж не протестує. Навіть навпаки - від імені всіх студентів підтримує страйк. Це вищий ступінь маніпуляції - усіх, хто не прийшов на пари, назвати страйкарями. Страйк - це коли протестувальники ведуть активні дії: виходять зі своїми вимогами, пікетують".

"Усе, що зараз робить медуніверситет ім. Богомольця, - цирк шапіто, - вважає провідний аналітик аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. - Однак те, що Мінздоров'я відсторонило ректора, ні до чого не приведе. Бо наступного ректора все одно обиратиме колектив. А яблуко від яблуні далеко не падає. Усі ці схеми - на них живе багато студентів і викладачів. Це ж не монголо-татарське іго, яке Мінздоров'я скине - і всі заживуть по-іншому".

Не будемо вдаватися в деталі та юридичні тонкощі конфлікту між НМУ ім. Богомольця і Центром тестування (або МОЗ). Тут у кожної сторони заготовлено купу паперів і пояснень. Про них останнім часом сказано достатньо. Важливо інше: конфлікт оприявнив серйозні проблеми, і тепер у нас є тільки два шляхи: або їх вирішувати, або забути про реформи назавжди.

По-перше, конфлікт показав, що часто наші виші перетворюються на феодальну вотчину, прикриваючись правом автономії. Вотчину, більше схожу на закриту мушлю, куди чужим вхід заборонено. І така ситуація не тільки в медичних навчальних закладах. Недарма Міністерство освіти у своїй Комунікаційній стратегії зазначає, що в ректорів феодальне мислення, і вони сприймають автономію як владу, а не як відповідальність (див. DT.UA від 17.11.2017 р., "Виховати спікерів, підтримати агентів і знайти бюджет на ТБ-рекламу").

Вочевидь, Мінздоров'я наступило на хворий мозоль, втрутившись у життя університету та відсторонивши ректора, нехай навіть тимчасово. Але ж це обов'язок міністерства розібратися, чому в одному окремо взятому університеті зірвали державні кваліфікаційні іспити. Крім того, університет - це не приватна фірма, і хто тут може не пускати студентів і викладачів до аудиторій? Тому Міносвіти цілком справедливо виступило з заявою про те, що вважає "неприпустимим зрив навчального процесу, що відбувається адміністративним шляхом у НМУ ім. Богомольця".

Як виявилося, думки багатьох "страйкарів" навіть не запитали. Про це розповідали студенти-медики на брифінгу в Українському кризовому медіацентрі. "Більшість студентів прийшли сьогодні на пари, побачили зачинені корпуси з ланцюгами й розгублених викладачів. Сам страйк був оголошений без урахування думки як студентського колективу, так і колективу співробітників", - сказала студентка Оксана Михайлюк. "Нас залишили без вибору - підтримувати страйк чи ні. Ми цього не хочемо. Ми хочемо вчитися", - наголосила студентка Марія Копоть.

І як же все це узгоджується зі свободою та автономією самоврядної спільноти, що їх захищають страйкарі? Адже студенти - не підневільні люди.

Так, ми за свободу університетів, за те, щоб у них було право автономії. Але де межа між свободою і вседозволеністю, автономією і феодалізмом?

"Усе вилилося в публічну площину, - каже засновник платформи онлайн-курсів Prometheus Іван Примаченко, - і Мінздоров'я не побоялося назвати речі своїми іменами, забити на сполох, зробити перевірку і не спустити все на гальмах компромісів і домовленостей. Цей прецедент важливий, він демонструє, наскільки складною є реальна ситуація і наскільки важливо вжити заходів для її виправлення. В інших університетах (не тільки медичних) є багато негативних процесів, про які знають тільки студенти. Але вони нічого не скажуть уголос, тому що бояться".

Викладачі НМУ ім. Богомольця, з якими я спілкувалася, зізналися: "Переживаємо, що всі навколо повірять гарним байкам про те, що все добре, що весь університет виступає за ректора єдиним фронтом. Люди повинні зрозуміти, що тут заручники. З іншого боку, ми розуміємо, що якщо ми, викладачі елітного вишу, це пропустимо, якщо не постанемо на свій захист, якщо промовчимо, то це означає, що або ми - частина цієї системи, або ми її приймаємо, поділяємо все це і дозволяємо поводитися з собою як з рабами".

Чути це було сумно й соромно. Соромно за анонімну сміливість "викладачів елітного вишу"; соромно за мовчання студентів, які прагнуть здобути диплом, а не знання; за копійчані зарплати викладачів, які штовхають їх до побічного заробітку... Соромно, коли, виконуючи журналістський закон, який вимагає наводити дві думки, доводиться зіштовхувати лобами боягузтво та брехню.

По-друге, ситуація в НМУ ім. Богомольця змусила задуматися про слабкі місця в організації іспитів "Крок".Вони нагромадилися за багато років.І ці прогалини потрібно терміново заповнювати, якщо ми покладаємо на медичне ЗНО великі надії в боротьбі за якість медичної освіти.

"У Мінздоров'я є два інструменти впливу на життя вишів: фінансування та ліцензійні іспити "Крок", - зазначає Єгор Стадний. - І, на жаль, за півтора року керівництво МОЗ ними не скористалося. Проблеми з проведенням іспитів "Крок" накопичилися ще з 1999 р., коли їх було запроваджено".

Цих проблем кілька.

Фінансування.

Зараз за іспити "Крок" платять Центру тестування самі університети. Поштучно за кожного студента. Деякі виші розплачуються за бартером: надають у рахунок оплати іспитів свої приміщення.

"На мою думку, це конфлікт інтересів, - каже Єгор Стадний. - Університети не зацікавлені в тому, щоб ліцензійні іспити "Крок" перевіряли реальний стан справ та об'єктивно визначали рівень підготовки майбутніх медиків. Хто ж оплачуватиме зашморг собі на шию? Держава побудувала криву схему фінансування іспитів "Крок", і керівництво університету ім. Богомольця цим скористалося в конфлікті з Мінздоров'я".

Ректор НМУ Катерина Амосова так пояснює ситуацію на своїй сторінці у Фейсбуці: "МОЗ узагалі не виділив бюджетних грошей на ліцензійне тестування студентів та інтернів, які навчаються за рахунок бюджету. Це залишає два варіанти. Варіант перший: оплачувати послуги Центру з проведення ліцензійних іспитів за рахунок коштів, які виш заробляє на контрактних студентах, що порушує закон, оскільки є нецільовим використанням бюджетних коштів. Варіант другий: не йти на порушення фінансової дисципліни - і зірвати ліцензійні іспити! Обидва варіанти є підставами для розірвання "власником" контракту з ректором. Але, якщо за сценарієм другим "вибухає бомба", як зараз, то за сценарієм першим є шанс "домовитися" з перевіряючими органами... Ми написали два листи з клопотанням про внесення відповідних змін до кошторису, які залишилися без відповіді".

Зрозуміло, що фінансування завжди не вистачає, і Мінздоров'я просто не мало звідки взяти додаткові кошти для іспитів. Очевидно, потрібно, щоб Центр тестування при МОЗ фінансувався прямо з державного бюджету, як і Український центр оцінювання якості освіти, який організовує тестування в школах.

На те, що необхідно врегулювати нормативну базу проведення державних ліцензійних іспитів, звернув увагу уряду й Антимонопольний комітет України.

Заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський у коментарі DT.UA зазначив, що в проекті постанови Кабміну та новому положенні про "Крок", підготовленому міністерством, передбачено фінансування іспитів прямо з державного бюджету. Є шанс, що вперше з 1999 р. проблему буде вирішено. Проект проходить громадське обговорення, а потім має бути затверджений Кабміном.

Процедура проведення іспитів "Крок".

Вона має бути захищена від недоброчесності так само, як ЗНО. "Зараз під час іспиту "Крок" в аудиторії сидять по 60 осіб і один спостерігач (рідко два), - каже Єгор Стадний. - Для порівняння: на ЗНО сидять 15 осіб в аудиторії і два спостерігачі (один - перед абітурієнтами, другий - позаду)".

Наповнення тестів "Крок".

"Завдання тестів пишуться викладачами медичних вишів на коліні за копійки. І ці завдання погано відокремлюють сильних студентів від слабких, тому, власне, "Крок" не відсіває нездар, які не можуть бути лікарями. Також існує практика двох перескладань, завдяки якій знову ж таки "Крок" скласти дуже легко", - вважає Єгор Стадний.

Як повідомили DT.UА в Міністерстві охорони здоров'я, експертиза тестових завдань "Крок" проходить на опорних кафедрах університетів. Більшість опорних кафедр - це кафедри НМУ ім. Богомольця.

У Мінздоров'я визнають, що система "Крок" потребує поліпшень. Саме тому МОЗ хоче змінити наповнення тестів, зробити їх чотирьохкомпонентними. До єдиного державного іспиту входитимуть, крім оновленого тесту "Крок", міжнародні іспити IFOM (американський іспит на знання основ медицини з фундаментальних і клінічних дисциплін) і OSCE (демонстрування практичних навичок на реальному об'єкті - людині або муляжі), а також професійна англійська. "Усе це є в проекті Положення про "Крок", що має бути затверджене Кабміном. Зараз триває погодження документа з Мінфіном", - каже Олександр Лінчевський.

Так, без грошей нікуди. Адже для того щоб розробити нові якісні тести, які відповідають міжнародним стандартам, треба запрошувати фахівців. А це коштує далеко не копійок. Та й нові процедури тестування потребують витрат - на додаткові аудиторії, велику кількість спостерігачів тощо. Чи знайдуться вони в бюджеті? Сподіваємося, що чиновники Мінздоров'я зможуть відшукати необхідні кошти.

"Ми змінюємо медичну освіту і стикаємося з шаленим опором старої системи, - продовжує Олександр Лінчевський. - Новий іспит "Крок" приведе до того, що тепер дипломів не купуватимуть і не продаватимуть. Усім, хто виступає проти змін, я кажу: почекаємо, поки у вас щось заболить і ви згадаєте про медичну освіту. Моя персональна втягнутість у цю історію полягає в тому, що нинішні студенти, можливо, колись оперуватимуть моїх дітей, і я хочу, щоб вони були хорошими лікарями. Тому війна за реформу медичної освіти повинна бути війною кожного".

Скандал з НМУ ім. Богомольця обростає новими деталями, попри те що офіційно оголошено про закінчення страйку. Сюди вже втягнуті і депутати, і уряд. Як повідомляють ЗМІ, нещодавно члени Кабміну отримали СМС з вимогою звільнити міністра охорони здоров'я, оскільки МОЗ "зазіхнув на святе". Але святе - це не ректор одного окремо взятого університету, не депутат і не міністр. Святе - це людське життя, а воно залежить від лікаря. Тому дайте нашим майбутнім лікарям хорошу освіту. Як це буде зроблено - окрема тема. Але те, що час змін настав, пора вже розірвати старі ланцюги і будувати нову медицину на клітинному рівні - це точно.