СКЛЯНКА БУВАЄ АБО НАПІВПОВНА, АБО НАПІВПОРОЖНЯ...

Статистика знає все— особливо коли її дуже попросять. Коли 2 листопада спецкомісія з перевірки інформації про оплату енергоносіїв і сплати податків підприємствами ПЕК відзвітувала перед парламентом, запит був очевидним. Залишалося їх оформити, тим паче, що, як указує сама комісія, «інформація може істотно відрізнятися й використовуватися, залежно від конкретної ситуації і потреб того, хто її замовив». Тепер потреби були явні, і статистика не підвела — виявилася, що Кабінет міністрів надавав недостовірні звіти. До речі, за повідомленням агентства УНІАН, у природі існували два варіанти доповіді — помірний і жорсткий. У хід пішов другий. Проте, на жаль, комісія мусила цей висновок аргументувати цифрами. Отут і почалося.

До цього розбіжності між даними податковою та даними Тимошенко пояснювалися переважно тим, що сторони використовували різні бази для порівняння. Тимошенко здебільшого оперувала даними третього кварталу нинішнього року, ДПАУ наголошувала в основному на ситуації з початку року. Тепер Марчук додав суміш даних, після чого ситуація набрала вигляду фарсу.

Приміром, Тимошенко заявляла, що на початок серпня не було заборгованості перед працівниками «Енергоатома». Ні, сказала комісія, на початок жовтня вона становила 48,5 млн. грн. І при цьому, й перше, й друге — правда. Безумовно, Юлія Володимирівна лакувала дійсність. Але так само очевидно, що голова комісії Євген Кирилович Марчук цю саму дійсність намагався змалювати максимально чорними фарбами.

При цьому часом його трішки заносило. Приміром, було зроблено видатне відкриття — виявляється, лише 27% накопиченого вугілля може горіти без підсвічування газом і мазутом. На жаль, вугілля такої ж якості було на станціях уже років двадцять. А так — усе вірно. Як і те, що практично все вугілля належить Держрезерву. І вже давно, років п’ять, зокрема й у часи прем’єрства Євгена Кириловича. Між іншим, один із заступників РНБОУ добре розбирається у вугіллі — міг би й підказати керівництву. А поки що Ющенко заявив: «Мене абсолютно не цікавить — накопичено вугілля на 100 тис. тонн більше чи менше, головне, що його накопичено на 70% більше, ніж торік».

Правда й те, що від укладання ф’ючерсних контрактів, де ціну електроенергії було встановлено на 20% дешевше тарифу, «Енергоатом» зазнав збитків на 100 млн. грн. Утім, секретар РНБОУ мусив би знати, що вже на початку року векселі того ж таки «Енергоатома» продавалися за 20% від номіналу. Тож нинішній продаж атомної електроенергії, найдорожчий в її історії. Не говорячи вже про те, що, за умовами контракту з постачальником ядерного палива, ВАТ «ТВЕЛ», при своєчасній оплаті грошима надається знижка. І те, що нині працюють 12 із 14 блоків АЕС (на три більше, ніж торік), говорить про слушність обраної моделі. Між іншим, один день простою ядерного блоку АЕС — це 330 тис. дол. збитків.

Правильно, що на ТЕС майже немає мазуту. І, щоб виправити це становище, було розпочато жорсткі, не дуже ринкові, але, мабуть, необхідні заходи для пропускання всієї української нафти через Держкомрезерв. Що дозволить за два місяці вийти на рівень запасів минулого року. Смішно, але й це визнали за провину. Загалом, комісія явно не могла визначитися, що важливіше — компромат чи підготовка до зими. Втім, оскільки документ готували різні групи й окремими уривками, — прогалин могло бути й більше. Хочеться порекомендувати членам майбутніх комісій узгодити це питання — інакше виходить суміш, де один висновок суперечить іншому.

Було б дивно, якби уникнули проблеми газу. Тим паче знаючи палку дружбу Юлії Володимирівни з МЕК Itera. Комісія заявила, що в підземні сховища закачано не 18,9 млрд. куб. м, а лише 13,4 млрд. Чиста, як сльоза, правда. Тільки Тимошенко говорила не про закачування, а про наявний в ПСГ газ. Нині його там навіть трохи більше — 19,9 (14,9 млрд. РАТ «Газпром» і 4,6 млрд. куб. м газотрейдерів).

Утім, те, що розрахунки за газ відбуваються в ручному режимі й поза ринковим порядком, безсумнівно, правда. Та інакше при існуючому рівні оплати за енергоносії бути не може. Так було при всіх прем’єрах, і так буде доти, поки за енергію не платитимуть 100%. Причому грошима, а не «фантиками».

До речі, про «фантики». Давно відомо, що на енергоринку гривня живими грошима дорівнює трьом за бартером. У жовтні нинішнього року на енергоринок надійшов 724,1 млн. грн. Рік тому — аж 55,1 млн. Загальний рівень оплат становив 62,4%. Коли врахувати горезвісні одноденні кредити, то 90,5%. Мало — отже, 10% не оплачено взагалі, і це проблема.

З неї ж випливає і зростання боргів перед бюджетами, але, відверто кажучи, щоб це з’ясувати, не варто створювати комісії. Якщо оплачується менше 100% електроенергії, то це «автоматом» означає зростання цієї самої заборгованості. Хто і як підраховував борги перед бюджетами, з’ясувати складно, проте в будь-якому випадку левову частку боргів створив не нинішній уряд. Навпаки, він перший, який намагається наповнювати бюджет не папером, а грошима. Вішати на нього всіх верблюдів, ясна річ, можна, але не колишньому прем’єру Марчуку це робити.

Стосовно реакції нинішнього прем’єра на висновки комісії, то Ющенко іронічно зауважив, що в РНБОУ «є люди, котрі проводили країну через зиму» (додамо, при дармовому ядерному паливі та 15% оплати грошима). Прем’єр також «із задоволенням поклав би відповідальність у цьому питанні на цю структуру». Сам Євген Кирилович прокоментувати таку втішну пропозицію не зміг. Він поїхав у Польщу розповідати про переваги нафтопроводу Одеса—Броди. Зо два місяці тому він, правда, обіцяв: «сформулювати рішення на рівні Президента країни й РНБОУ про те, що таке нинішня ділянка нафтопроводу — досягнення чи дуже серйозний прокол із величезними втратами... Дай Боже, щоб я помилився, але я не бачу віддачі від нафтопроводу в найближчі п’ять років».

Очевидно, що з нафтопроводом чи то Господь, чи то Президент його переконали. Стосовно ПЕК, то все вирішить зима. Комісій вона, звісно, не створює, але перевірить, будь здоровий.