Склад проблем

Вибух складу боєприпасів в/ч А-1352 в Балаклії Харківської області викликав чергову хвилю докорів на адресу українських силовиків.

Підсилило ефект зухвале вбивство російського екс-депутата Вороненкова в центрі Києва. Примітно, що напередодні СБУ відзвітувало про затримання в Одесі членів диверсійної мережі, які, за твердженням спецслужби, планували атаки на українські військові об'єкти. Загальновідомо, що подібні об'єкти, в тому числі склади боєприпасів, під час ведення воєнних дій викликають інтерес супротивника. Що передбачає наявність підвищених заходів безпеки в місцях зберігання смертоносного начиння.

У грудні 2015-го склад у Балаклії вже занавав диверсійної атаки. За твердженнями силовиків, диверсантами були дрони-квадрокоптери, оснащені засобами для розкидання запалювальної суміші. Безпілотники противника, за заявою військових, було збито. Безпосередньо до сховищ вони нібито не долетіли, займання відбулося між другим і третім парканом складів, персонал бази вчасно загасив пожежу, що розпочалася.

Цього четверга попередити НП у Балаклії не вдалося. Перші вибухи в районному центрі, розташованому за 100 км від Харкова та менш ніж за 200 км від лінії розмежування, прогриміли в ніч на четвер, 23 березня. Близько 02:45 вогонь охопив майданчики зберігання танкових та артилерійських боєприпасів, спровокувавши їх детонацію. Буквально за кілька хвилин після вибуху особовий склад поліції та СБУ області було піднято по тривозі. Правоохоронців переведели на цілодобовий режим роботи.

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос менш ніж за чотири години після початку пожежі оголосив її результатом диверсії. Пізніше, на підтвердження своїх слів, він заявив, що на допиті військовослужбовці добового наряду повідомили, що чули "гул літального апарата, схожий на звук безпілотника". На користь версії про ворожу диверсію також висловилися міністр оборони Степан Полторак, радники голови МВС Антон Геращенко і Зорян Шкіряк та, нарешті, президент Петро Порошенко. Крім того, не виключається, що удар по складах було завдано протитанковою керованою ракетою. Щоправда, компетентними органами відпрацьовується і версія, пов'язана з порушеннями техніки безпеки. Кримінальне провадження відкрито за статтями "диверсія" та "службова недбалість". На місці події працюють співробітники військової прокуратури Харківського гарнізону та слідчого управління обласного СБУ, справа перебуває на контролі в Києві.

Загальна площа балаклійського арсеналу - близько 680 гектарів, його паспортна ємність - 150 тисяч тонн. За словами Матіоса, на момент вибуху на складі зберігалося 138 тисяч тонн боєприпасів. Яку їх частину зберігали на відкритих майданчиках (які вигоріли, судячи з усього, повністю), а яку - в бетонних бункерах (які, за прогнозами силовиків, мають витримати, але все залежатиме від температури), - закрита інформація. Пізніше Полторак спростував заяви військового прокурора, запевнивши, що "від початку агресії боєприпаси було розосереджено по різних складах", і балаклійський арсенал уже не є найбільшим у країні.

За повідомленнями місцевих жителів, у будівлях, розташованих поблизу складів, шибки було вибиті вибуховою хвилею та осколками. Снаряди також уразили кілька житлових будинків. Згідно з офіційними даними, в ході огляду житлового сектора було знайдено загиблу жінку. Ще двох осіб було госпіталізовано.

dsns.gov.ua

Уже вночі місцеві жителі почали самостійно залишати місто, частина з них переховувалися від небезпеки в підвалах будинків. Офіційні повідомлення від органів виконавчої влади про розгортання координаційного оперативного штабу з'явилися ближче до ранку. На місце події з Києва було відправлено серйозний десант: Балаклію цього дня відвідали прем'єр-міністр Володимир Гройсман, в.о. голови ДСНС Олег Мельчуцький, заступники міністрів оборони та внутрішніх справ Ігор Павловський і Сергій Яровий, а також посадові особи МВС, Міноборони та Генштабу.

Було вжито надзвичайних заходів: у районі складів установили умовну семикілометрову небезпечну зону, радіус якої пізніше було збільшено до 10 кілометрів, оголошено евакуацію з Балаклії та прилеглих сіл Вербівка, Борщівка, Савинці та Яковенкове. До евакуації жителів залучили сотні співробітників ДСНС, поліції та військовослужбовців Нацгвардії, задіяли десятки автобусів, понад сотню медиків і 25 карет швидкої допомоги. У той же час, як повідомляють очевидці, більшість місцевих жителів діставалися сусідніх населених пунктів самостійно - пішки та на особистому автотранспорті.

Без будь-яких, зауважимо, вказівок влади, у соціальних мережах почали поширюватися оголошення від таксистів, які пропонували вивезення з будь-якої точки міста за 100 доларів з людини. Також з'явилася інформація, що ряд АЗС накрутиd ціни на бензин до 80–100 гривень за літр. На ці сигнали була змушена відреагувати поліція: мобільні групи, що складаються зі співробітників обласного управління захисту економіки, перевірили понад 10 заправок на трасах Балаклійського і Чугуївського районів. Попри те, що жодного факту завищення відпускних цін зафіксовано не було, зі співробітниками АЗС було проведено "профілактичні бесіди про неприпустимість подібних дій у зв'язку з надзвичайною ситуацією в районі".

У Харківській облдержадміністрації, у свою чергу, відзвітували про евакуацію 20 тисяч осіб, близько 2 300 з яких було розміщено в 24 евакуаційних пунктах, розгорнутих, переважно, на базі шкіл, дитсадків і управлінь соцзахисту Балаклійського району. До роботи з надання допомоги жителям зони лиха також підключилися волонтери "Станції Харків", які до цього працювали переважно з біженцями з Донецької та Луганської областей.

Крім заходів, спрямованих на попередження жертв серед місцевого населення, було вжито заходи для купірування проблеми та мінімізації наслідків пошкоджень об'єктів інфраструктури. Держприкордонслужба посилила пропускний режим на південно-східному напрямку. Було зупинено й переведено на резервну схему рух пасажирського транспорту через залізничну станцію "Балаклія". "Украерорух", у свою чергу, закрив небо в радіусі 40 км від епіцентру вибухів.

"Укртрансгаз" перевів аварійні бригади в режим оперативної готовності та почав переключання напрямків транспортування газу, а Шебелинське відділення компанії "Укргазвидобування" тимчасово призупинило роботу. З розташованих поблизу газових свердловин було евакуйовано 80 осіб.

До патрулювання району залучили 300 поліцейських і стільки ж нацгвардійців, встановили 16 поліцейських постів. Правоохоронцям поставили завдання забезпечити виїзд і не допускати в'їзд до небезпечної зони, а також попереджати мародерство в евакуйованих населених пунктах.

Ліквідація пожежі виявилася непростим завданням. Застосування штатної автомобільної техніки та пожежної авіації виявилося неможливим через небезпеку ураження осколками: дальність розлітання детонуючих снарядів досягає 500–1000 метрів. Надана Міністерством оборони пожежна бронетехніка (зокрема, шість пожежних танків і дві інженерні машини розгороджування) вирішили проблему локалізації займання лише почасти.

Як повідомили джерела DT.UA в силових структурах, штабом було прийнято рішення очікувати завершення вигоряння наземних майданчиків і детонації боєприпасів. За оцінками фахівців, цей процес триватиме від трьох до семи днів, після чого постане питання розмінування ураженої території. Навіть за допомогою НАТО, до якого президент України Петро Порошенко доручив звернутися МЗС, Міноборони і ДСНС, на це піде кілька тижнів. Цей час саме збігається з сезоном посівних робіт, що в комплексі з наслідками пожежі негативно позначиться на економічній ситуації у районі.

Масштаби наслідків пожежі в Балаклії поки що складно встановити. Справжні причини інциденту - також. Одне з джерел в органах прокуратури, натякнуло що після НП "дехто може зітхнути з полегшенням". Справа в тому, що балаклійська база входила до переліку основних вітчизняних військових майданчиків, на яких здійснювалася утилізація боєприпасів. План ліквідації визнаних непридатними до експлуатації БП ухвалив ще в лютому 2012-го уряд Азарова, а в грудні 2015-го уточнив і доповнив уряд Яценюка. Балаклійська в/ч А-1352 (арсенал №65) мала в своєму розпорядженні власні можливості зі знешкодження БП, що дозволяють сумарно утилізувати до 25 тис. тонн на рік. Підтвердження, що база ліквідувала боєприпаси такими темпами, немає. Як немає і подробиць того, як саме відбувалася утилізація. Ліквідації в Балаклії підлягали, зокрема:

- патрони калібру 5,45, 7,62 і 12,7 мм;

- ручні гранати Ф-1;

- протитанкові гранати калібру 40 мм і 73 мм;

- міни калібру 120 мм;

- снаряди й заряди калібру 57, 76, 100, 115, 122, 125, 130, 152 і 203 мм.

А також тротилові шашки, вибивні заряди, детонуюче обладнання, підривачі та інша продукція радянського воєнторгу 2–3 категорії технічного стану, випущена з 1939 по 1988 рік, що містить, як відомо, кольорові метали, до яких виявляють підвищений інтерес на ринку.

Нагадаємо, що інциденти на складах боєприпасів в Україні траплялися нерідко. Наймасштабніші - в Новобогданівці, Лозовій і Сватовому.

Тільки на території військової частини А-2985 (275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів) біля села Новобогданівка Запорізької області відбулося, як мінімум, 4 НП - у травні 2004-го, липні 2005-го, серпні 2006-го та травні 2007-го.

У результаті першої події, за офіційним даними, 5 осіб загинули і 4 постраждали, 81 людину було госпіталізовано. На об'єкті тоді спалахнула пожежа, яка призвела до детонації боєприпасів, у тому числі БП до систем залпового вогню "Град", "Смерч", "Ураган". 90 тисяч тонн смертоносної продукції перетворилися на осколки, які майже тиждень розлітались у радіусі від 10 до 40 кілометрів. Було евакуйовано мешканців 11 населених пунктів.

У серпні 2008-го року зайнявся склад боєприпасів на території в/ч А-829 (арсенал №61) у Лозовій Харківській області. Пожежа поширилася на 390 га бази, де зберігалося 95 тисяч тонн боєприпасів. Одну людину було поранено. Зазнали пошкоджень будівлі на території частини, школа, кілька будинків і газорозподільна станція.

У жовтні 2015-го вогонь охопив склад БП у Сватовому Луганської області, де зберігалося близько 3 500 тонн боєприпасів. Загинули четверо людей. Постраждали будинки в житловому секторі.

Причинами інцидентів у більшості випадків називали недбалість, хоча під час розслідувань не тільки встановлювалися факти порушення правил безпеки, а й виявлялися ознаки незаконного збуту металу після знешкодження специфічної продукції. У медіа була інформація, що під час пожежі в Лозовій нібито згоріла вся відповідна документація. У будь-якому разі, юридично довести факт замітання слідів протиправного бізнесу, наскільки відомо, жодного разу не вдалося.

Чи мало місце розкрадання на арсеналі в Балаклії? І якщо так, то чи стала НП спробою приховати факти злочинів, чи диверсія (або недбалість) просто зіграли на руку злочинцям - встановлюватиме слідство.

У будь-якому разі, НП на одному з найбільших складів боєприпасів в Україні - удар по репутації і боєздатності країни. Після пожежі в Сватовому (однією з причин виникнення якої називали диверсію) було чимало сказано про посилення охорони та системи безпеки подібних об'єктів.

Урок не засвоїли. Якщо мала місце диверсія - є чимало запитань до контррозвідки. Якщо недбалість - до Міністерства оборони. І, як і раніше, чимало запитань до військової прокуратури, яка вже вкотре знає всі відповіді ще до початку слідства…