Росія — країна гуав і манго

Чим довше Україна тягне з ратифікацією Угоди про асоціацію, тим сильніше розігруються апетити Росії, тим наполегливіше вона намагається напхати товстих палок у колеса нашої євроінтеграції, аби зупинити зближення України з Євросоюзом. Як стало відомо DT.UA від джерел у Брюсселі, Москва "викотила" українській і європейській сторонам значний список змін до Угоди про асоціацію і наполягає на їх пакетному прийнятті. 60-сторінковий документ із довгою назвою "Пропозиції російської сторони щодо внесення поправок до Угоди про асоціацію між ЄС і державами-членами ЄС з одного боку і Україною з іншого боку з метою мінімізації ризиків, що виникають від набрання чинності зазначеної угоди" є в розпорядженні редакції DT.UA (з ним можна ознайомитися на нашому сайті), але до його аналізу ми перейдемо трохи пізніше.

Спочатку короткий екскурс у новітню історію. Нагадаємо, що два місяці тому, 11 липня, в Брюсселі відбулася перша тристороння зустріч на міністерському рівні Україна-ЄС-Росія, присвячена питанням імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Тоді сторони домовилися, що не пізніше 20 липня Росія надасть список своїх "стурбованостей", а до 1 вересня експерти підготують попередню доповідь, як ці "стурбованості" можна зняти. На 12 вересня було намічено другу зустріч у Брюсселі на міністерському рівні. За нашою інформацією, у Мінську на саміті у форматі Україна-ЄС-МС 26 серпня російська сторона прозоро натякнула: якщо брюссельські консультації пройдуть "добре", то не виключено, що десь наприкінці другої декади вересня президент Путін може ще раз особисто зустрітися з президентом Порошенком.

Що означає "добре" у російському розумінні, було яскраво продемонстровано на тристоронній експертній зустрічі в Брюсселі 1 вересня. Як свідчать наші джерела, росіяни, відомі своєю, скажемо м'яко, напористою і "чесною" дипломатією, перевершили самих себе: вони намагалися переконати дві інші сторони, що в Мінську президент Порошенко пішов назустріч російським побажанням і пообіцяв, що текст Угоди буде змінено.

Ми не знаємо, про що говорили Порошенко і Путін віч-на-віч. Однак усі добре пам'ятають про кількаразові заяви українського президента (зокрема й у Мінську), що Угоду буде ратифіковано в середині вересня у тому ж вигляді, в якому було підписано. Ба більше, заявлялося, що Верховна Рада зробить це синхронно з ратифікацією УА Європейським парламентом. Що ж стосується кроків назустріч, то, як стверджують наші джерела, у Мінську росіянам було сказано (принаймні, у широкому колі), що українська сторона готова бути максимально гнучкою - там, де це можливо.

Однак, за нашою інформацією, аж до останніх днів росіяни вперто наполягали на тому, що їхні "стурбованості" можуть бути зняті виключно внесенням змін до тексту Угоди - зрозуміло, до її ратифікації Верховною Радою. Щоправда, за оцінками експертів, з якими ми консультувалися, для задоволення всіх пред'явлених російських "забаганок" потрібне буде отримання Єврокомісією нового мандата на переговори, а самі переговори "про внесення змін до УА" заберуть приблизно років зо два. У цьому, власне, і полягає головна мета росіян на цьому фронті - завалити Угоду, не допустити її ратифікації, вмовивши Київ як мінімум відтермінувати цей акт, а ще краще - переконати його і Брюссель пуститися в нові "довгограючі" переговори. А за цей час усяке може статися...

Отже, чого ж душа російська бажає? Що її, грішну, так турбує й мучить?

Попри те, що 11 липня сторони домовилися вести консультації за трьома основними напрямами - технічне регулювання, санітарні і фітосанітарні заходи (СФЗ), митне адміністрування - свої пропозиції щодо зміни Угоди про асоціацію Москва сформулювала у п'яти сферах, додавши до зазначеного вище ще лібералізацію тарифів і енергетику.

Їсти тільки російське?

Від сміливості польоту російської фантазії просто дух перехоплює. Пунктом першим Україні пропонується виключити із взаємної лібералізації торгівлі з ЄС низку товарів. Список додається - на 45 сторінках документа з 60. У ньому й чистопородні племінні тварини, і грудки курячі, і молоко для дітей, і вино бургундське, і рокфор із горгонзолою, і спаржа з артишоками, і ямс із бататом, і… - загалом, усього 2376 тарифних ліній. Із 11600, зазначених в Угоді про асоціацію. Тобто Москва пропонує Києву і Брюсселю вилучити з їхньої вільної торгівлі понад 20% товарів! От уже, воістину, "поглиблена і всеосяжна" ЗВТ у нас вийде, якщо задовольнити росіян. Таку торгівлю й язик не повернеться "вільною" назвати. Тоді як увесь світ дедалі більше лібералізується в торгівлі (нагадаємо, що в тій же УА передбачено скасувати або значно зменшити імпортні мита на понад 95% товарних позицій), Росія не уявляє ЗВТ без масштабних вилучень, вона не може відмовитися від протекціонізму, вона закривається й знову ощиряється. При цьому її постійно гризуть якісь "стурбованості". Хоча експерти у сфері міжнародної торгівлі не можуть пригадати інших випадків в історії СОТ (членом якої є й Росія), щоб якась країна заявляла про гіпотетичні колосальні збитки, що загрожують їй, від угоди, яку готують дві інші договірні сторони.

Збитків не буде. Те, про що от уже понад рік повторює Москва - від істеричного Глазьєва до ображеного на весь світ Путіна - це не змова проти Росії, це звичайна конкуренція. Як вважають дослідники Бірмінгемського університету професори Катарина Вольчук і Рілка Драгнєва, які спеціалізуються на пострадянській економічній інтеграції, багаторазово озвучені російські "стурбованості" щодо впливу майбутньої ЗВТ Україна-ЄС на Росію є "типовими конкурентними викликами в сучасній глобальній ліберальній економіці, які лише сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності російської економіки".

У люб'язно наданому в розпорядження DT.UA дослідженні британські експерти підкреслюють: частина України в міжнародній торгівлі РФ відносно невелика і у 2010 р. становила 4,3%. Водночас частина ЄС у російському міжнародному товарообігу - 46,8%. Таким чином, резюмують К.Вольчук і Р.Драгнєва, беручи до уваги переважаючі обсяги торгівлі між РФ і ЄС, малопереконливими видаються твердження, що впровадження Україною законодавства ЄС створить перешкоди для українсько-російських торговельних відносин.

Які основні озвучені страхи Москви? Там уважають, що після зниження або скасування імпортних тарифів європейські товари ринуть в Україну і заполонять наш ринок. Звідси два "страшних" наслідки - нібито значно погіршаться умови для російського експорту на українському ринку, а витиснута з нього ж європейськими товарами українська продукція своєю чергою заполонить ринок російський.

Реальної економічної основи для цих страхів немає (а ірраціональні дивацтва чи геополітичні цілі наших північно-східних сусідів ми у цій статті не досліджуємо). Важливо розуміти: українські тарифи не впадуть до нуля з надхмар'я. Україна вже давно лібералізувала свою торгівлю. Наша країна вступила до СОТ у 2008 році. Безрезультатно доклавши чимало зусиль, аби ця подія не відбулася, Москва досить швидко заспокоїлася. Наступних кілька років той факт, що Україна лібералізувала торгівлю для понад 150 (!) країн світу, жодних "стурбованостей" у Білокам'яній не викликав.

Українські тарифи знижуватимуться не з 40-50%. На сьогодні середній імпортний тариф на переважну більшість (майже 90%) увезених до нашої країни промислових товарів уже досить низький - 3,8%. Отже, навіть після його подальшого зниження або скасування різкого приросту імпорту в Україну не буде. Отже, і витиснення українських товарів на російський ринок не станеться. І конкуренція для російських товарів на українському ринку не дуже зросте. Тим більше, як підкреслюють дослідники з Бірмінгемського університету, які вивчили структуру європейського і російського експорту, рівень конкуренції між товарами з РФ і ЄС на ринку України й тепер невисокий, оскільки вони займають там різні ніші. За оцінками експертів, лібералізація торгівлі з ЄС може вплинути на імпорт близько 230 категорій товарів. Серед яких імпорт із РФ становить лише 5%! Про яке "значне посилення" конкуренції для російських товарів після початку роботи ЗВТ Україна-ЄС тоді може йтися?

Досить примітно, що, закликаючи Київ зберегти в однобічному порядку імпортні тарифи у торгівлі з ЄС, Москва сама хоче торгувати з нами в рамках ЗВТ СНД із нульовим митом на ці товари. Тобто європейцям - тарифні перешкоди, а самі - бігцем на український ринок із максимальними преференціями. От тільки цікаво, навіщо росіяни включили до списку товарів, які вони хочуть виключити із ЗВТ Україна-ЄС, наприклад, пармезан і бургундське вино? Адже Росія не може виробляти їх за визначенням! Ці географічні назви захищені, і справжній пармезан може вироблятися тільки в Пармі, а бургундське - в Бургундії, як і шампанське - в Шампані. Чи, може, Росія - країна гуав і манго? Тоді чому до довгого списку включено соки з цих тропічних плодів? А пальмова серцевина? А кава? А чай? А багато чого іншого, чого Росія не вирощує й не виробляє?

"Викотивши" величезний список і викликавши в Києва і Брюсселя "глибоке здивування", Москва, схоже, здала трохи назад. Буквально за дві-три дні до тристоронніх міністерських консультацій у Брюсселі В.Путін на нараді з членами уряду РФ 10 вересня закликав главу Мінекономрозвитку РФ Олексія Улюкаєва виявити гнучкість на переговорах з асоціації України з ЄС: "Сподіватимемося, що на міністерському рівні вдасться досягти якихось компромісів, які були б прийнятні для всіх учасників - і для Євросоюзу, і для України, і для Росії. У кожному разі, я попрошу вас такі компроміси шукати і виявляти граничну гнучкість, але, зрозуміло, до певних меж, через які ми не можемо переступати, маючи на увазі інтереси наших товаровиробників, нашої економіки". Своєю чергою О.Улюкаєв повідомив, що Москва пропонує Києву і Брюсселю відкласти обнуління мит за 144 товарними позиціями, "найбільш чутливими" для Росії.

У принципі, як уважають деякі експерти в Києві, питання тарифів, за великим рахунком, - це справа ЄС і Росії. Якщо росіяни так хочуть, щоб їхні товари мали кращі конкурентні умови на українському ринку, ніж європейські, то це вирішувати Євросоюзу - погоджуватися чи ні. Якщо Європі хочеться чимсь умиротворити Москву - будь ласка, нехай залишає імпортні тарифи за всім пред'явленим нею списком. Один із почутих нами у Києві варіантів розв'язання створюваних Росією проблем - не включати до переліку розділів УА, які тимчасово застосовуватимуться до ратифікації Угоди всіма державами ЄС, торговельну частину документа. Але при цьому домовитися, що Євросоюз подовжить ще, скажімо, на рік, режим однобічних торговельних преференцій, що діють у цей час. На думку авторів ідеї, таке рішення і деякі "стурбованості" Москви зніме, і пом'якшить для України початок тимчасового застосування Угоди про асоціацію в суворих умовах воєнного часу, коли зниження митних надходжень до бюджету буде більш чутливим, ніж передбачалося раніше.

Законсервуємо Радянський Союз?

"Погіршує", "перешкоджає", "завдає шкоди" - це основні дієслова, які росіяни використовують стосовно УА. У п. 2 своїх пропозицій вони розписали, яким чином треба "підправити" українсько-єесівський документ, що перешкоджає, на їхнє переконання, "подальшій участі України в інших, крім ЄС, інтеграційних об'єднаннях".

"В Угоді (ст. 39) про асоціацію слід передбачити, що ця угода не перешкоджає збереженню або створенню митних союзів, зон вільної торгівлі або домовленостей про прикордонну торгівлю, і не є підставою для виходу України з таких
союзів, об'єднань і угод, а також для перегляду раніше досягнутих домовленостей і угод у таких об'єднаннях і союзах.

Таким чином, в Угоді буде зазначено, що метою асоціації України з ЄС не є заподіяння прямого або непрямого збитку інтересам інших об'єднань і дозволить зберегти за Україною суверенне право участі в інших об'єднаннях. Асоціація України і ЄС не повинна перешкоджати прийняттю і застосуванню національного законодавства України і законодавства інтеграційних об'єднань, учасником яких Україна є (або може бути)", - сказано в п. 2.1. документа.

Також, уважають у РФ, "слід скорегувати положення, що належать до безумовного скасування на території України міждержавних стандартів (ДЕРЖСТАНДАРТ) і застосування виключно стандартів EN (ст. 56)" (п. 2.2).

На думку росіян, "через добровільність застосування стандартів, міждержавні стандарти мають діяти паралельно з іншими документами із стандартизації (зокрема європейськими стандартами), оскільки їх скасування призведе до порушення зв'язків, що сформувалися у рамках взаємних поставок".

"Заклопотаність" також викликають "положення Угоди, що передбачають виконання Україною обов'язків для повноправних членів Європейської організації із стандартизації
(ст. 56)". Тому "дані положення слід виключити, оскільки це може призвести до виходу України з участі в Міждержавній раді із стандартизації, метрології та сертифікації (МДР)" (п. 2.3).

А "після завершення корегування угоди", переконані росіяни в п. 2.4., "доцільно розробити базову угоду про усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Євразійським економічним союзом і Україною".

Російська сторона стурбована, як їй здається, неминучими "негативними наслідками" несумісності технічних стандартів України і РФ і країн Митного союзу в результаті реалізації УА. Однак нагадаємо, що сама Росія вже почала зближення технічних стандартів МС і ЄС. У 2013 р. відповідні домовленості було підписано між Росстандартом і Європейським комітетом стандартизації CEN/CENELEC.

На переговорах росіяни ще з часів Януковича-Азарова наполягають на перенесенні термінів впровадження в Україні європейських технічних регламентів. Однак зазначимо, що Угода про асоціацію передбачає поступове прийняття Україною європейських стандартів як національних і скасування конфліктних стандартів. Наша країна от уже 10 років проводить гармонізацію національної системи техрегулювання під вимоги Євросоюзу. І, як відомо, на сьогодні впроваджено вже 27 техрегламентів ЄС, що не створювало жодних перешкод для російських товарів на українському ринку. За оцінками експертів, обсяг продукції, що підпадає під технічні регламенти у взаємній торгівлі Украйна-РФ, не перевищує 5%. Крім того, за нашою інформацією, і українська, і європейська сторони готові виявити гнучкість при визначенні графіка впровадження Україною техрегламентів ЄС. Зрозуміло, після ратифікації Угоди.

І якщо міждержавні стандарти, про збереження яких так піклуються росіяни, не суперечитимуть європейським, прийнятим Україною як національні, вони подовжать свою дію в нашій країні. Що ж до ГОСТів, то чимало з них працюють донині, а прийняті до 1992 р. переглядаються і скасовуються, якщо їхні вимоги вже не актуальні. І Угода про асоціацію не забороняє Україні співробітничати з МС у модернізації ГОСТів, які донині застосовуються. Зрештою, і Росія напевно зацікавлена в тому, щоб міждержавні стандарти були ідентичні міжнародним та європейським. Інакше, як вона збирається виходити зі своєю продукцією на світові ринки?

За інформацією DT.UA, угоду про усунення технічних бар'єрів у торгівлі (ТБТ) українська сторона з Євразійським економічним союзом підписати готова. Але документ має бути розроблений на симетричній основі та визначати механізми взаємного визнання результатів оцінки відповідності. Безпречно, ця угода має базуватися на Угоді ТБТ СОТ, а також не суперечити Угоді про асоціацію Украина-ЄС і Договору про ЗВТ СНД.

За чиїми правилами
корів годуватимемо?

Росіяни суперечливі у своїх бажаннях і вимогах. З одного боку, ми постійно чуємо, що та чи інша українська продукція не допускається на російський ринок, оскільки не відповідає санітарним і фітосанітарним нормам РФ. Українські цукерки і сири, курятина і картопля - що тільки не гальмувалося на російському кордоні нібито через цю причину (але без деталей і пояснень, у чому ж конкретно полягає проблема). А товариш Онищенко, екс-глава Росспоживнагляду, тривалий час був одним із головних ньюсмейкерів в українсько-російських відносинах.

Проте Україна працює над собою. І над своїм законодавством теж. Якщо наш санітарний і фітосанітарний (СФС) контроль відповідатиме суворим європейським правилам, ми зможемо продавати свою продукцію не тільки в Європу, у росіян також не має виникати жодних запитань до її якості.

Однак, з другого боку, РФ страшно боїться, що зближення українського законодавства з європейським у сфері СФС-контролю ускладнить доступ російської сільгосппродукції та продуктів харчування на наш ринок. Адже росіяни знають, що епізоотична ситуація в них на порядок гірша, ніж в Україні. А контроль буде суворим. А працювати над собою не хочеться. Хочеться - над іншими. От і вносять до п. 3 своїх Пропозицій безліч поправок до тексту цілої низки статей 4-го розділу Угоди про асоціацію.

Та й "інший" механізм доступу на внутрішній ринок України їм подавай. І зобов'язання нашої країни "не передавати будь-які з повноважень своїх компетентних органів (у сфері санітарного та фітосанітарного нагляду. - Т.С.) національним чи інтернаціональним інститутам". А ще Україна і ЄС мають записати в УА, що вони "зобов'язуються взаємодіяти з питань зближення законодавств і створення можливостей для цього таким чином, який дозволить країнам-членам Митного союзу ознайомлюватися з чернетками нормативних актів і надавати коментарі до них. Сторони мають розглядати ці коментарі та уникати прийняття нормативних актів, які створюють менш сприятливі умови торговельного режиму між Україною та країнами-членами Митного союзу". А у разі змін у законодавстві ЄС, Україна, на думку росіян, повинна вносити відповідні поправки до своїх законів, тільки "якщо ці зміни не викликатимуть перешкод для торгівлі між Україною та країнами Митного союзу". Щодо процедур сертифікації товарів нам Москвою пропонується зафіксувати в УА, що "Україна може використовувати в торгівлі з третіми країнами двосторонні сертифікати", які відрізняються від єдиних шаблонів сертифікатів, обговорених Україною і ЄС.

Ну, по-перше, жодні свої повноваження ніяким міжнародним наднаціональним органам Україна не передає, це заборонено її Конституцією, і в Угоді таких її зобов'язань немає. Вивчайте матчастину, панове росіяни. Підкомітети асоціації Украина-ЄС із питань СФС-заходів працюватимуть, ґрунтуючись на принципі консенсусу, тобто рішення сторонами прийматимуться спільно. По-друге, Україна вже давно змінює своє СФС-законодавство. І дотепер ніяких предметних зауважень із боку РФ із цього приводу не було, що, мабуть, свідчить про відсутність негативного впливу цих змін на російський експорт в Україну. Крім того, для впровадження європейських стандартів у сфері контролю безпеки і якості харчових продуктів в Україні передбачено досить тривалий перехідний період. Що заважає російським експортерам гідно підготуватися за цей час разом зі своїми українськими партнерами?

Ось дивіться. Українські виробники, наприклад молочної продукції, прагнуть вивести свій товар на європейський ринок. Але прискіпливі європейці хочуть усе знати не тільки про умови, в яких виробляється сир чи сметана, а й про корів, які дають молоко для виробництва цієї продукції, зокрема й про те, чим харчувалися корівки. І якщо корми, які поставляють до нас із РФ, відповідатимуть російським, а не європейським стандартам, то продати "молочку" від корів, які споживають російський корм, до Європи буде неможливо. Чи потрібний українським виробникам такий бізнес? Росіянам є над чим задуматися.

Та водночас, що стосується сертифікації, то відповідні процедури, передбачені Угодою, застосовуються тільки для двосторонньої торгівлі України і ЄС. За Україною зберігається право застосовувати іншу систему сертифікації в торгівлі із третіми країнами, у тому числі й із РФ.

Щодо побажань Москви надавати їй усі проекти нормативних актів у сфері СФС зауважимо, що Україна вже й так це робить відповідно до положень розділу SPS Угоди СОТ. Відповідна інформація надається всім державам-членам СОТ, у тому числі й РФ. Щоправда, Росія, як стверджують наші джерела, не поспішає з відповідями. І якщо росіяни вже так наполягають на своєчасному інформуванні українською стороною, було б справедливо, щоб і сама Росія разом із партнерами по Митному союзу взяла на себе такі самі зобов'язання. Щоб про їхні новації в СФС-законодавстві Україна не дізнавалася тільки тоді, коли її товари гальмують на кордоні з МС.

Що для Вірменії добре, для України - гріх?

"Стурбованості" Росії у митній сфері зводяться до підозри, що "українські ділки", користуючись ЗВТ із ЄС і водночас ЗВТ у рамках СНД, почнуть масово заміняти наклейки на європейських товарах на українські, підробляти сертифікати походження та безмитно гнати європейський імпорт до РФ під виглядом українського. І взагалі, на їхню думку, імплементація УА може негативно позначитися на митному співробітництві України та Росії. Тому, говорить п. 4 московських Пропозицій, Угода має "гарантувати право України на збереження та поглиблення наявних форматів співробітництва з Росією з митних питань". І не повинна "перешкоджати укладанню нових двосторонніх угод і домовленостей між Україною та Російською Федерацією з митних питань без проведення консультацій і дозволів із боку ЄС". Тобто, виходить, Росії втручатися в справи України і ЄС аж до нав'язування своїх безпардонних поправок до основної Угоди про асоціацію - можна, а от Україні консультуватися з Євросоюзом щодо навіть технічних документів, які укладаються з РФ, - "ніз-з-я-а-а". У цьому - вся російська дипломатія...

Ага, до речі, для "мінімізації ризиків для Росії, які виникають від асоціації України і ЄС", "доцільне укладання додаткової угоди між митними службами Росії та України". Вона серед іншого повинна мати на увазі "надання митним органам Російської Федерації права проводити передвантажну інспекцію та виїзні перевірки в місцях формування експортних вантажів з України до РФ (у тому числі, їх виробництва або переробки, здійснення з ними інших операцій, пов'язаних з виготовленням, переробкою, пакуванням, митними, транспортними чи вантажними операціями". Тут відразу зауважимо, що бажання росіян контролювати в Україні геть усе в цьому разі нездійсненне. Угоду, що стосується проблем перевірки походження товарів і взаємної адміністративної допомоги в митних справах, Київ, цілком імовірно, і не проти підписати. Але навіть якщо він раптом і погодиться на фіксування в документі можливості передвантажних інспекцій, то здійснювати їх, як пояснюють експерти в цій галузі, будуть уже зовсім не митні органи РФ. Оскільки це має робити третя, незацікавлена, сторона. На таких інспекціях у світі спеціалізуються всього кілька міжнародних компаній. Тому, якщо росіянам так хочеться перевірити, як в Україні формуються експортні вантажі, нехай готують гроші - і чималі.

Україна і ЄС уже втомилися хором переконувати Росію, що Угода про асоціацію не погіршить, а, навпаки, поліпшить роботу української митниці. Що УА жодним чином не впливає на правила походження товарів, які застосовуються у рамках ЗВТ СНД. Нагадувати, що Росія сама йде на зближення власного митного законодавства з європейським і гармонізує свої митні процедури з єесівськими, бере участь у спільних з ЄС проектах у цій сфері, адаптує роботу національної транзитної системи до вимог Нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС (NCTS).

І ще один факт, який зазначають у своєму дослідженні експерти Бірмінгемського університету К.Вольчук і Р.Драгнєва. Свого часу Вірменія отримала значні вигоди від поступового впровадження стандартів ЄС і реформ у сфері митного контролю та адміністрування. Отже, представники органів Митного союзу зазначали, що підготовка Вірменії до створення ЗВТ з ЄС згодом помітно полегшила реалізацію дорожньої карти щодо приєднання цієї країни до ряду секторальних угод МС, зокрема у сфері митного контролю, міграції, ветеринарних і фітосанітарних норм, технічних стандартів. Тобто, підкреслюють експерти, впровадження Вірменією стандартів Європейського Союзу було визнано як позитивна передумова для економічної інтеграції з РФ. То чому ж перехід України на європейські рейки сприймається в Москві з таким негативом? Отже, проблема для Росії - не в "рейках", а в напрямі руху ними України...

А це тут до чого?

П'ятим пунктом, перетворюючи, як завжди, "обов'язкову програму" на "довільну", росіяни всунули у свої Пропозиції питання енергетики. Як же без неї? Статтю 274 Угоди про асоціацію російська сторона бачить із доповненням, виділеним жирним курсивом: "…Беручи до уваги перспективи подальшої інтеграції ринків енергоносіїв, кожна зі Сторін враховує дані про енергосистеми та потужності іншої Сторони (а також зобов'язання кожної зі Сторін перед третіми сторонами в даній сфері), при прийнятті програмних документів, що стосуються сценаріїв розвитку попиту та пропозиції, стикувальних вузлів, стратегій у галузі енергетики та планів розвитку інфраструктури".

Розділ 11 Угоди, на думку російської сторони, має бути доповнений наприкінці статтею такого змісту: "Положення даного Розділу застосовуються без шкоди для договорів у сфері торгівлі енергоносіями між господарюючими суб'єктами Української сторони та господарюючими суб'єктами третіх країн, укладеними до набрання чинності даної Угоди та до закінчення терміну їх дії".

Однак, оскільки енергетика - предмет зовсім інших переговорів, і спочатку, на першій тристоронній міністерській зустрічі два місяці тому, було домовлено обговорювати російські "стурбованості" відносно Угоди про асоціацію у трьох сферах (нагадаємо, що це технічне регулювання; санітарні та фітосанітарні заходи (СФС); митне адміністрування), то навряд чи в Брюсселі українська і європейська сторони підтримали ініціативу росіян розширити тематику зустрічі.

Тим паче, що й обговорювати тут особливо нема чого. Основні зобов'язання наша країна взяла на себе, вступивши до Енергоспівтовариства. Нагадаємо, що, приєднавшись до Договору Енергетичного співтовариства (ДЕС), Україна імплементує Другий і Третій енергопакети ЄС. Тому всі відносини з суб'єктами з третіх країн мають бути приведені у відповідність із ними, як це робиться і в ЄС. В Угоді про асоціацію (ст. 278) чітко зафіксовано примат ДЕС: у разі конфлікту між положеннями УА та Договору Енергетичного співтовариства 2005 р. або положеннями права ЄС, що застосовується згідно з ДЕС, перевага буде в положень ДЕС і відповідного законодавства ЄС.

"Якщо пристати на пропозиції росіян, то далі автоматично потягнеться ланцюжок наслідків, - вважає президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. - Виявиться, що змін і доповнень тільки до тексту Угоди про асоціацію недостатньо, оскільки базовим для енергетичних відносин Україна-ЄС є Договір Енергоспівтовариства. Отже, на наступному етапі можна очікувати, що Росія запропонує нам та ЄС переглянути членство України в ДЕС. Саме це вона настійно рекомендувала зробити Януковичу у 2011 та 2012 роках. Оскільки членство в ДЕС - це імплементація енергопакетів, які категорично не влаштовують Москву та руйнують її монополію на поставки газу. Тож можна зробити висновок (і не тільки у сфері енергетики), що пропозиції РФ - це механізм деконструкції не тільки Угоди про асоціацію, а й відносин Україна-ЄС як таких".

Настав час
завершити процес

Що глибше Київ загрузає у переговірній трясовині, куди його разом із Брюсселем намагається затягти Москва, що довше тягне з ратифікацією, то напористішим є тиск Москви, то більш абсурдними стають її вимоги, то сильніші її "стурбованості", то більше сфер вони починають охоплювати.

За інформацією DT.UA, ратифікаційний пакет документів переданий МЗС в АП ще 1 вересня. Європарламент уже пройшов усі необхідні процедури та планує ратифікацію УА на 16 вересня. В п'ятницю президент Порошенко, виступаючи на відкритті Ялтинської європейської стратегії (YES), підтвердив готовність України провести ратифікацію синхронно з ЄП. Як повідомив напередодні спікер Верховної Ради О.Турчинов журналу "Фокус", за його інформацією, президент має внести Угоду про асоціацію на ратифікацію до ВР
16 вересня, "і парламент це питання відразу ж проголосує". Усе готово.

Тим же, хто ще, можливо, вагається, кого гризуть сумніви (особливо після чергового візиту пана Суркова до Києва), нагадаємо, що Угода про асоціацію Україна-ЄС уже ратифікована чотирма державами Євросоюзу (Румунією, Латвією, Литвою та Мальтою), інші члени ЄС готуються до ратифікації. Відповідно до Віденської конвенції 1969 р. про право міжнародних договорів, вносити змін до Угоди на даному етапі вже не можна.

Зміни до УА, чи то перегляд термінів впровадження техрегламентів, тарифів, квот і т.п., можна (якщо комусь конче потрібно) вносити тільки після ратифікації документа. Відповідно до Угоди, її сторони мають право вносити зміни до додатків до цього документа шляхом ухвалення рішень Радою асоціації Україна-ЄС. Лише цей орган наділений повноваженнями вносити уточнення до режиму зони вільної торгівлі Україна-ЄС. І ніхто інший.

Угода про асоціацію має бути ратифікована Верховною Радою наступного тижня. Затягувати процес більше не можна. Тисячі українців нині борються за незалежність, суверенітет та європейське майбутнє своєї держави, сотні заплатили за них власним життям. Нинішня влада не має права зрадити народ України, як це зробили її попередники. Угода про асоціацію має стати нашою спільною першою великою перемогою.