Реформатори у «лісотінь» не ходять

10 сiчня, 2021, 09:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Імітуючи реформу, чиновники створюють чергову монополію та змушують ціни зростати.

Реформатори у «лісотінь» не ходять

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів оголосило про реформу так званого ринку необробленої деревини (насправді йдеться про ринок продукції лісозаготівель). Нові правила змушують лісогосподарські підприємства (продавець) і деревопереробні (покупець) торгувати лише через систему «Prozorro. Продажі». Її електронний майданчик стає монопольним «дахом» реалізації лісоматеріалів. Тих, що залишаються після масштабних незаконних рубок, лісових пожеж і пиляння колод самими лісгоспами. Зате сегмента нелегального обігу лісу міністерські чиновники не чіпають.

Утопія і популізм

Вражаючий розмах нелегальних рубок, викритих, приміром, у Закарпатській, Волинській, Харківській областях (ZN.UA від 19 липня 2019 року «Під чиїм «дахом» працюють чорні лісоруби»), свідчить, що для реального показника щорічної лісозаготівлі її офіційну цифру у 19,6 млн кубічних метрів треба множити хоча б на п’ять.

«Ми не знаємо, скільки насправді заготовляють лісу, бо у нас є тіньовий ринок», — відверто визнає перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Боруховський, розписуючись тим у неспроможності свого міністерства захистити природний ресурс і змусити підпорядковане йому Державне агентство лісових ресурсів України (ДАЛРУ) покласти край масовим крадіжкам лісу.

Тіньовий ринок жодних реформ, зрозуміло, не потребує. Тож виконавча влада взялася наводити лад на ринку легальному. «До мне приходять деревопереробники і жаліються, що не можуть придбати у лісгоспів деревину, бо там уже налагоджені поставки, — пояснює Богдан Боруховський. — Тому ми запроваджуємо в країні єдину торгову систему національного масштабу, де кожне підприємство зможе зареєструватися і мати вільний доступ до сировини».

Вільний доступ усіх охочих до продукції лісозаготівель і стовідсоткове забезпечення нею всіх деревопереробників — це утопія і популізм. Обсяг лісоматеріалів (на ринку легальному) суворо обмежений документами лісовпорядкування. Вони визначають кожному лісгоспу окремо, скільки він може на рік вилучити деревини з лісової екосистеми, не завдаючи їй шкоди.

До того ж деревопереробні підприємства конкурують між собою не за знеособлений куб, а за пиловник, фансировину чи техсировину певних деревних порід залежно від того, під що заточені їхні виробничі лінії. Хтось завжди буде незадоволений — ціною чи нестачею на ринку потрібного йому сортименту. Сьогодні, наприклад, тривають баталії за дуб найвищих класів якості. Вартість кубометра перевищує 30 тис. грн. Різкий стрибок цін спостерігається в продажах ліквідних лісоматеріалів інших порід. Хоча ще не так давно учасники ринку зазначали його нечуване падіння.

Часто буває так, що в збитках опиняється якраз лісгосп, коли на лісоматеріали немає покупців. Адже робота деревообробників і меблевиків залежить, у свою чергу, від ринку попиту на їхні вироби. Немає попиту на дошку, чорнову меблеву заготовку чи меблі, тож нема потреби купувати ліс у держлісгоспів.

Спочатку варто розібратися з ДАЛРУ

Традиційно з вуст реформаторів системи продажів колод звучить теза про те, що, мовляв, добросовісній конкуренції на ринку лісоматеріалів заважає його непрозорість і недоброчесність: не ідентифіковано усіх покупців-деревопереробників, продукцію лісгоспів купують спекулянти, а її стартові ціни завищено в рази, відсутні планування та облік заготовленої деревини.

Проте всі без винятку виробничі операції з боку продавців колод, держлісгоспів, перебувають під жорстким контролем Держлісагентства і не мають становити жодного секрету. Державні лісогосподарські підприємства регулярно звітують ДАЛРУ і його структурним підрозділам — обласним управлінням лісового господарства про обсяги продажу заготовленої ними деревини в кубометрах і гривнях: кому, скільки і на яких умовах.

І якщо, за словами Богдана Боруховського, на ринку деревини відбуваються шалені зловживання, а прямі договори між держлісгоспами і деревопереробниками — це суцільні корупційні домовленості, то питати треба передусім із Держлісагентства. Виходить, що його спеціалісти або нездатні проаналізувати роботу підпорядкованих їм лісгоспів і обласних управлінь лісового господарства, або, певно, кришують їхні корупційні схеми, про які говорить міністерство. До обов’язків ДАЛРУ належить також забезпечення об’єктивної стартової ціни лотів, виставлених лісгоспами на продаж.

Хто взагалі колись предметно аналізував і оцінював роботу цієї галузевої управлінської структури з безмежними повноваженнями користуватися національним лісовим ресурсом, яка давно перетворилася на бізнес-офіс торгівлі лісом по-білому і по-чорному? Ніхто й ніколи. А без цього фрагментарні адміністративні зміни майданчика торгівлі схожі на перестановку ліжок у відомому анекдоті.

Звісно, на ринку лісоматеріалів не без проблем. Але більш-менш стабілізована останніми роками робота товарних бірж, які працюють у кожній області, наявність великої мережі електронних торгових сервісів дають можливість лісівникам, деревопереробникам і меблевикам без зайвого клопоту знайти один одного й потрібний товар. Остаточну ціну кубометра визначає співвідношення пропозиції—попиту, у тому числі при прямих поставках, за якими сьогодні лісгоспи продають половину своєї лісопродукції.

«Так торгують лісом усі країни, — пояснює доктор технічних наук, професор Національного лісотехнічного університету (м. Львів) Орест Кійко. — Контрактування необхідного обсягу лісосировини — гарантія сталої роботи підприємств з обробки деревини. Це і є ефективна підтримка вітчизняного товаровиробника».

«Ніяких регіональних бірж, а тим більше ніяких прямих договорів, — сказали в Міндовкілля. — Усі 100% лісозаготівлі підуть через систему «Prozorro. Продажі».

Дармовий бариш монополісту

«Ми ще не оцінювали ризиків такої реформи, ніякі документи про новації на ринку деревини до нас не доходили. Але мусимо це зробити, оскільки ДП «Prozorro. Продажі» стає на ньому стовідсотковим монополістом», — зазначає начальниця відділу ринків Антимонопольного комітету України Юлія Король.

Чому взагалі Міністерство захисту довкілля приділяє таку увагу колодам? Адже це — продукція промислової діяльності лісогосподарських підприємств, а не «природний ресурс, що знаходиться у власності народу України», як зазначено у супровідних документах до законопроєкту №4197-1 «Про ринок деревини», розробленого з ініціативи екологічного міністерства і схваленого днями в комітеті з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради.

Поки що лісгоспи зобов’язані (в рамках експерименту, який тягнеться вже понад рік) виставляти на «Prozorro. Продажі» 25% своєї продукції (а весь обсяг — лише через електронні аукціони).

«Це якась дивна традиція в лісогосподарському комплексі — експериментувати без об’єктивного обґрунтування дій і ясної кінцевої мети одразу в національному масштабі над важливою галуззю економіки країни, де задіяна велика кількість промислових підприємств, — зазначає учасник урядової робочої групи з питань реформування підходів до управління лісовими ресурсами Данііл Маландій. — Показовий приклад — славнозвісний наказ №42 Держкомлісу часів його керівника Віктора Сівця. 2007 року Держкомліс (перейменований згодом у ДАЛРУ) вольовим рішенням змусив лісгоспи реалізовувати необроблену деревину через аукціони. А у 2018 році судовим рішенням наказ був скасований як незаконний, оскільки обмежував лісогосподарським і деревопереробним підприємствам свободу підприємницької діяльності. Десять років галузь працювала за незаконним нормативно-правовим актом. І от центральна влада знову наступає на ту саму бензопилу, вигадуючи якісь сумнівні експерименти там, де є всі передумови для нормальної роботи на вже існуючому базисі».

«Перші ж торги підтвердили наші найгірші прогнози, — йдеться у зверненні до Міндовкілля асоціації підприємств деревопереробної та меблевої галузей Львівської області. — Prozorro та його торгові майданчики вправно виставляють підприємствам рахунки за реєстрацію, за відсоток від продажу лотів та інші, часом надумані, платежі. Вартість таких послуг у десятки разів більша, ніж на регіональних біржах. При цьому деревопереробники лише мають можливість провести реєстрацію і поторгуватися за лот, без гарантії отримати товар. Нам створюють монополію посередника без жодних обов’язків і відповідальності».

Зате цей посередник монопольно отримає гарантований куш від продавців і покупців зі щорічної реалізації на внутрішньому ринку 20 млн кубометрів лісоматеріалів. Голова комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської бізнес-асоціації Богдан Цуприк на одному із заходів, присвяченому обговоренню зазначеного законопроєкту, наголосив, що тільки розмір комісії на монополізованих аукціонах коштуватиме учасникам торгів додаткових 8 млн грн на рік. Фактично викинутих на вітер. Це ще більше підніме вартість деревини й негативно вплине на деревообробну галузь, насамперед на малий бізнес.

Зворотній відлік для його представників уже розпочався. «В усій країні масово закриваються малі і середні деревопереробні підприємства. Це економічна й соціальна трагедія для їхніх працівників, для багатьох районів країни, зокрема для гірських Карпат, — зазначає професор Орест Кійко. — Причин тому багато. Лісогосподарський і лісопромисловий комплекси нерозривні між собою. Вони об’єднують важливі для держави економічні, соціальні, екологічні аспекти й давно потребують системних реформ. Питання продажу деревини взагалі не першочергове, тим більше коли його намагаються вирішувати без урахування економічних, виробничих вимог. Переконаний, ситуацію змінить на краще створення ради лісового сектора при Кабінеті міністрів. Це буде дорадчий орган, до якого увійдуть спеціалісти з усіх сфер, що мають стосунок до лісу. Рада лісового сектору забезпечить напрацювання конструктивних пропозицій, законодавчих ініціатив, виконавчих рішень, які сприятимуть ефективному розвитку всього лісового сектора на основі врахування національних інтересів у парадигмі сталого розвитку».

Усі статті авторки читайте тут.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК