Протидія "відмиванню" коштів: наздоганяючи Захід

Тиждень тому Верховна Рада здійснила черговий крок по інтеграції найкращих практик запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Парламентарії підтримали закон, який запроваджує нові підходи в регулюванні відповідної сфери.

Цей документ у разі його підписання президентом не тільки засмутить тіньових ділків, олігархів і "чорних" нотаріусів, а й сприятиме захисту власності пересічних громадян. Закон стосується кожного, оскільки громадяни постійно здійснюють фінансові операції, купляють чи продають майно тощо. І це не лише правочини, які проводяться на фінансових ринках, а й угоди, що забезпечуються нотаріусами, аудиторами, ріелторами тощо. Законом визначаються реальні запобіжники проти незаконної перереєстрації майна нотаріусами і реєстраторами, й узагалі приділяється увага питанням утвердження власності та отримання правомірних доходів. При цьому робиться фокус на вжитті адекватних заходів із ідентифікації кримінальних активів та їх недопущення у фінансову систему. Але про все по черзі.

Відповідно до преамбули цей закон спрямований на захист прав і законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, з фінансуванням тероризму та фінансуванням нерозповсюдження зброї масового знищення. Загалом, хоча й зі значним відставанням, але йдемо в тренді щодо встановлення стандартів і сприяння ефективному здійсненню правових, регулятивних та операційних заходів у боротьбі з "брудними" грошима. Як-не-як від дати створення профільної міжнародної організації FATF, яка опікується вищезгаданими питаннями на міжнародному рівні, минуло вже 30 років. Фактично FATF є органом, що розробляє політику та безпосередньо формує перелік необхідних заходів, підштовхуючи країни до здійснення кроків із запобігання і протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і подібним загрозам міжнародній фінансовій системі. Іншими словами, зазначена організація розробила низку рекомендацій для всіх держав, якими встановлюються міжнаціональні стандарти. З офіційного веб-сайту FATF стає зрозуміло, що це повноцінний тренд не лише серед країн, які розвиваються, є також приклади з-поміж держав з успішними економіками (Сінгапур, Норвегія, Іспанія). Уперше відповідні рекомендації, а згодом і оцінки виконання планів дій були опубліковані в 1990 р. Періодично їх актуалізують відповідно до нових викликів, що постають перед міжнародною фінансовою системою.

Не вважаю себе профільним експертом у питаннях запобігання та протидії легалізації (відмиванню) "брудних" грошей. Більш того, як з'ясувалося, в нашій країні прийняття згаданого закону не є першим кроком у відповідній царині. Ще у 2002 р. парламентом було ухвалено перший закон проти відмивання "брудних" коштів. У подальшому цей акт було суттєво оновлено у 2010-му і 2014 р. Це підтверджує, що перегляд методів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму, як і контрзаходи до подібних процесів, безумовно перебувають на порядку денному. Звісно, якщо ми прагнемо до західних практик, а не до пострадянського авторитарного управління державою. Ба більше, навіть недемократичні режими протидіють відповідним процесам, але з іншою метою - не допустити "зміни режиму". Інструментарій той самий, але мета дещо інша.

Проте повернімося до законопроєкту, який був у цілому підтриманий Верховною Радою 6 грудня. Підґрунтям для його ухвалення стала нова Директива ЄС про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей і фінансування тероризму, прийнята у 2015 р. За основу було взято міжнародні підходи, зокрема вже згадані Рекомендації FATF, Антитерористичну резолюцію Ради Безпеки ООН, Регламент ЄС стосовно грошових переказів (2015), Конвенцію Ради Європи про пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (Варшавську конвенцію 2010 р., що ратифікована 2014-го), меморандуми з МВФ, Угоду про асоціацію з ЄС, план дій щодо НАТО, а також домовленості з Єврокомісією про надання макрофінансової допомоги на 500 млн євро.

Суть законопроєкту полягає в широкому переліку новацій, серед яких ідентифікуємо найважливіші.

По-перше, запровадження ризик-орієнтованого підходу (для суб'єкта первинного моніторингу, регуляторів) в оцінці операцій, де фокус робитиметься на ступенях ризику, а не всіх поспіль трансакціях, де відповідні ризики мінімальні. Що вищий ризик у "клієнта", то серйознішими є заходи перевірки операцій. Зауважимо, що держава відходить від практики суцільного моніторингу операцій пересічних громадян. Навпаки, усвідомлюючи, що всі громадяни є учасниками цивільно-правових і фінансових відносин, цей закон створює інструменти для повноцінної реалізації своїх прав та інтересів саме добропорядними громадянами, маючи на меті протидіяти злочинцям.

По-друге, збільшення суми порогових трансакцій із 150 тис. до 400 тис. грн, а також зменшення кількості критеріїв обов'язкового моніторингу з 17 до чотирьох (готівка, виведення грошей за кордон, "чорний список" і PEP-и, або, іншими словами, політично значущі персони).

Буде надано дозвіл на дистанційну верифікацію клієнта, на що безумовно є значний попит на фінансових ринках, які використовують новітні технології. Відкриття рахунку в банку, перебуваючи вдома за комп'ютером, з допомогою дистанційної верифікації з використанням електронного цифрового підпису - це практика сьогодення у розвинених країнах. Ухвалений Верховною Радою закон запроваджує подібні процедури і в Україні. Удосконалюються процедури перевірки кінцевих бенефіціарних власників. Що стосується PEP-ів, то цей статус уже не прив'язується лише до трирічного строку після звільнення, - акцент зміщується на здійснення посилених заходів залежно від ризику такого PEP-а, але не менш як протягом року після звільнення.

По-третє, впровадження нової процедури стосовно "заморозки терористичних активів", що відповідає вимогам Ради Безпеки ООН. Також істотно посилюються санкції за порушення у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму. Що серйозніше порушення, то вища санкція. Приміром, штраф для банків і фінансових установ - 10% річного обороту (проте до 135 млн грн), для представників нефінансових професій - подвійна сума вигоди (але до 27 млн грн).

По-четверте, увага до новомодних процесів - біткоїн-трансакцій, а також подібних переказів за участі криптовалют. Їх теж почнуть моніторити. На профільних сайтах уже було деталізовано, хто і як має відстежувати трансакції. Нагадаємо, що самих "криптомонет" не існує в тому вигляді, в якому ми звикли бачити типові валюти - долари, фунти, євро - на рахунках у банківських установах. Цифрові гроші не зберігаються і на біткоїн-адресах. У віртуальному гаманці є лише записи про підписані трансакції між гаманцями або рахунками. Баланс таких записів може змінюватися залежно від виконаної операції, а саме - записи зберігаються безпосередньо в ланцюжку блоків, що виглядає як книга обліку (Blockchain). Відповідальним від держави стане Міністерство цифрової трансформації. По суті це важливий крок, адже саме ці кошти є максимально знеособленими порівняно зі звичайними банківськими трансакціями. І саме вони можуть дуже скоро стати найпопулярнішим способом для відмивання "брудних" грошей, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення тощо.

Насамкінець зауважу, що впроваджується багато нових юридичних термінів, які зустрічаються у вітчизняному законодавстві вперше. Йдеться про "банк-оболонку", "агента", "траст або інше подібне правове утворення", "ланцюг контролю/володіння", а також про "наперед оплачену картку багатоцільового використання". До цього відповідні терміни якщо і вживались, то в зовсім іншому розумінні.

Показово те, що підтримали цей документ депутати від "Слуги народу", "Голосу", двоє представників групи "За майбутнє" та кілька позафракційних. Пояснень відмові від голосування за цей закон фракцій Медведчука-Бойка, Порошенка, Тимошенко знайти не вдалося. Безумовним драйвером процесу стали не тільки члени уряду, зокрема міністр фінансів Оксана Маркарова і керівник Держфінмоніторингу Ігор Черкаський, а й окремі народні депутати. Зрештою, важко сперечатися про важливість інтеграції України до загальноприйнятих принципів і підходів у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) коштів, одержаних незаконним шляхом. Проте з упевненістю можна стверджувати лише одне: не варто сподіватися, що, налаштовуючи автопідзаведення у годиннику вітчизняного виробництва, ми одразу отримаємо останню модель від швейцарського майстра з турбійоном, який не потрібно буде підкручувати в щоденному режимі. Бо саме так функціонує законодавчий клас - спочатку ми запроваджуємо новомодні світові практики, а потім в істеричному режимі змінюємо профільний закон, бо "щось пішло не так", і в цьому винні не персоналії, а "недолугий" нормативно-правовий акт.