ПРОСОЧУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ

З «українського рамадану» (січня місяця, протягом якого галичани самовіддано святкують усілякі нові та старі роки, різдва й інші календарні моменти) Львів 2003-го вийшов незвично бадьоро. Збурювачем післясвяткового інерційного спокою став нардеп Ярослав Кендзьор. Спочатку на засіданні сесії облради (наприкінці минулого тижня) він ознайомив обласних депутатів і присутніх журналістів зі змістом тексту, заявленого як аналітична довідка обласної державної адміністрації для Кабінету міністрів та адміністрації Президента України про події, що відбувалися торік у Львівській області. А потім (у понеділок) народний депутат дав прес-конференцію з цього приводу.

Сама аналітична довідка (якщо погодитися з тим, що вона не є чимось на кшталт «Протоколів сіонських мудреців») — досить об’ємний документ, у якому докладно описано всі більш-менш важливі для області події. Тематика цього документа, згідно з жанровими вимогами до паперів такого штибу, дуже поліфонічна: від політичного й економічного аспектів до соціальних питань та питань культури. Але пан Кендзьор (і на сесії, і на прес-конференції) не став забирати в публіки час для ознайомлення з усіма положеннями довідки. Він зупинився тільки на деяких, на його думку, найгостріших політичних моментах.

Передусім викривач відзначив таке «одкровення нашої обласної адміністрації»: «Політична боротьба з фракцією «Наша Україна» в обласній раді тривала фактично до кінця року. У цій боротьбі сформувалася та зміцніла провладна, пропрезидентська більшість із двох фракцій — «Ділова Львівщина» і «Соціальна справедливість». За результатами структуризації обласної ради можна сказати, що «Наша Україна» втратила домінуюче становище. В обласній раді... практично знято з порядку денного питання стосовно депутата С.Медведчука й негативного ставлення до СДПУ(о)». Цей пасаж, на думку народного депутата, красномовно підтверджує факт «есдепеуоїзації області». Пан Ярослав уже не раз інформував громадськість про те, що де-факто керує областю Сергій Медведчук. А тепер на основі цієї цитати Кендзьор, здається, вперше назвав «голову обласної адміністрації зі своїм апаратом» «колективним адвокатом Сірьожи Медведчука... і всього політичного клану СДПУ(о)». Більше того, глава обласних удовенківців наважився зробити узагальнення, що нинішній керівник ОДА, як і нинішній мер Львова, є мало не агентами СДПУ(о): «Братство Янківа й Буняка тепер отримує певне пояснення... Віктор Медведчук через свого брата керує областю».

Не міг Я.Кендзьор оминути своєю жовчною увагою і методи, з допомогою яких Янків із товаришами структурував обласну та інші ради. Кендзьор відзначив, що в цій довідці «шановна наша обласна адміністрація» відверто говорить про те, як застосовувала адміністративний ресурс для втручання в перебіг парламентських виборів і для нівелювання результатів голосування. Знайшов пан Ярослав у документі і сліди визнання обласною ДА того, що вона маніпулює засобами масової інформації.

Особливо представника «Нашої України» у вказаних паперах обурило зневажливе ставлення «регіонального керівництва незалежної держави» до національно-патріотичних партій краю, згадка про яких у довідці супроводжується визначенням «т.зв.». З цього приводу Ярослав Кендзьор не втримався і пригадав один не найвигідніший на сьогоднішній день момент із біографії нинішнього губернатора: «Коли пан Янків успішно працював у (комуністичних) партійних комітетах, ці так звані національно-патріотичні партії боролися за незалежність української держави!».

Правдивість наведених у довідці фактів у «львівського Мельниченка» майже не викликає сумнівів. Він не заперечує ні того, що «НУ» таки втратила колишній вплив в органах влади, ні того, як ця втрата здійснювалася, ні того, що за минулий рік зросло виробництво цукрових буряків на три відсотки, ні багато чого іншого. Тільки в двох місцях депутат Кендзьор ухопив авторів довідки за руку, коли ті «малювали обстановку в області в дуже рожевих тонах». В одному випадку складачі звітного документа занизили кількість місцевих опозиційних газет до одиниці. В другому — у тексті фігурувала така фраза: «По суті, жоден серйозний і впливовий суспільно-політичний діяч, представник інтелігенції сьогодні не виступає проти Президента, влади, відбувається конструктивне співробітництво з облдержадміністрацією». Коментуючи ці моменти, пан Ярослав зголосився довести до відома адміністрації Президента й Кабінету міністрів те, що область інформує верхи неточно. (Тим самим затятий опозиціонер Кендзьор фактично став на шлях колабораціонізму з ненависним режимом.)

Щодо «серйозних, впливових громадсько-політичних діячів і представників інтелігенції»... У довідці чимало місця відведено змалюванню проведеної з ними роботи, завдяки чому всі поводилися сумирно. Виявляється, «особливу увагу приділяли роботі з творчими спілками, ветеранськими організаціями, у результаті чого, зокрема, обласна організація Спілки письменників, Товариства ОУН—УПА, політв’язнів і репресованих, «Меморіал», науково-педагогічна інтелігенція участі в опозиційних акціях ні у Львові, ні в м. Києві не брала». Як випливає з довідки, у справі розв’язання проблеми Личаківського цвинтаря, так би мовити, з ініціативи ОДА, так як слід повелися навіть кардинали Любомир Гузар і Мар’ян Яворський. Довідка містить море таких подробиць, які багатьом громадянам здаються неправдоподібними, що й дозволило поставити запитання: а чи не фальшивку оприлюднив народний депутат Кендзьор?

Судячи з деяких ознак, можна припустити, що нашій увазі було запропоновано справжній документ. Для початку можна було б як аргумент навести ту обставину, що під час гнівного виступу Кендзьора на сесії глава ОДА ні слова не зронив щодо того, правда все це чи наклеп. Заперечити, що місцева влада по закінченні кожного року готує такі звіти, складно. Те, що виконавча влада на місцях активно втягується, м’яко кажучи, у незаконну участь у виборчих кампаніях, також не таємниця. Цю тезу нескладно обгрунтувати прикладом однієї з крилатих заяв попередника Янківа — Сенчука. Степан Сенчук одного разу, не подумавши, в інтерв’ю місцевим теленовинам похвалив себе та своїх людей за (якщо пам’ять не зраджує автора цього матеріалу) успішне опускання на президентських виборах рейтингу Марчука.

Якщо оприлюднена довідка і є підробкою, то дуже майстерною. Вона містить у собі таку кількість деталей, яку могла зібрати тільки сама ОДА (ну й, можливо, спецслужба). І, ясна річ, стилістика — витримана у властивій тоталітарній культурі паперотворчості манері. Взяти хоча б той улесливий тон, із яким виписано багато формулювань... Скажімо, таке: «...активна й послідовна діяльність керівництва облдержадміністрації щодо підтримки та реалізації курсу Президента України Л.Д.Кучми». (Ну, чим не «особисто Леоніду Іллічу Брежнєву»!) А саме ж на такому моральному імперативі й побудовано спілкування в нашій незалежній Україні «нижчестоящого з вищестоящим».

Довідка гранично правдоподібно відбиває психологію обласного апарату. Автор документа тонко догоджав амбіціям свого патрона. Приміром, у кількох місцях ненав’язливо підкреслювався період, протягом якого керівництво ОДА домоглося певних успіхів. Ці досягнення однозначно асоціюються з приходом М.Янківа. Довідка багаторазово критикує попередніх голів держадміністрації. «Стукає» довідка і на, так би мовити, цукрову мафію, і на Аграрну партію України, яка була опорою попередніх керівників області, і т.д. (Янків нині начебто безпартійний, але раніше був ендепістом.) А це цілком у стилі нинішньої команди глави ОДА. Досить порівняти за цим параметром «аналітичну довідку» з офіційним текстом виступу глави ОДА на виїзній колегії, проведеній на світанку входження Мирона Янківа в обласну владу. До речі, у позитив керівництву виконавчою обласною гілкою влади записано все, до чого ОДА була і не була причетна. А негатив подано в такій інтерпретації, що він теж підсилює позитивний імідж працелюбного обласного керівництва.

Непрямим свідченням достовірності довідки, очевидно, може служити й те, що було оприлюднено її робочий варіант. Текст місцями грішить на граматичні неузгодження, повтори... Для людини, що пише, відразу очевидно, що автор довідки перебував у творчому пошуку, шукав кращого місця в композиції для того чи іншого блоку інформації. А чернетку набагато складніше підробити, ніж «кінцевий варіант».

Щоб підробити документ на такому рівні, анонім мусив би бути не лише чудовим психологом, а й глибоким знавцем мови, неабияким літератором, аналітиком у сфері політології, економіки, повинен би мати неабиякий досвід апаратника тощо. Таке написати могла людина, здатна глибоко перевтілюватися в об’єкта фальсифікації. Знаючи творчий потенціал авторів прес-релізів ЛОО НРУ (і не тільки), важко собі уявити, щоб там хтось «спромігся» на настільки правдоподібну фальсифікацію. Ні фахівців, ні грошей на замовлення такої роботи в обласного НРУ немає. (Правда, у чернетку могли внести певні корективи.) Тоді, можливо, фальшивку замовила і профінансувала «НУ»? Навряд. Цій фракції відставка Янківа сьогодні ні до чого. Адже в разі усунення нинішнього губернатора новим губернатором Президент однак не призначить представника «НУ». А може посадити значно жорсткішу людину. Слушність такого припущення підтвердила спроба тих, хто роздобув довідку, засвітити її, озвучивши іншим «нашим українцем» — Олексою Гудимою, главою ЛОО новоствореної Української народної партії, також народним депутатом. Гудима відмовився. А Кендзьор погодився. З самої лише «любові» до Медведчуків і, мабуть, на громадських засадах.

Проте кілька джерел сходяться на думці, що вихідною точкою скандалу треба вважати претензії на посаду глави ОДА Олексія Радзієвського, лідера обласного підрозділу Партії регіонів, колишнього мера Дрогобича, якого нещадно критикують нарівні з іншими у відомому нам тексті аналітичної довідки. Кажуть, критика Олексія Радзієвського у довідці ОДА з’явилася після того, як сам Радзієвський «накатав донос» Президенту на Янківа, щоб прискорити процес падіння нинішнього намісника. Радзієвський, за твердженням поінформованого джерела, дізнавшись про підготовку контратаки Янківа, звернувся по допомогу до Василя Базіва, теперішнього радника Президента й колишнього заступника попереднього глави Львівської ОДА. Базів, за даними того самого джерела, «перебуваючи у відпустці», «вирушає з інспекцією на батьківщину» і «викопує» цю саму довідку. А далі справа техніки — знайти через посередників (посередники відомі) тих, хто озвучить компромат. Чи був мотив у Базіва встрявати в цю метушню? Гадаю, неабиякий: ЛОО Аграрної партії та попередній кадровий склад Львівської ОДА, до яких причетний Базів, також критикувалися в довідці (див. вище). Кендзьор стверджує, що мав із Базівом контакт. Вони, виявляється, після двотижневого перебування останнього в області разом летіли літаком до Києва...