Профспілковий переворот

В умовах фінансової кризи до межі загострилася боротьба між політичними силами за контроль над профспілками. І від її результату залежить, наскільки агресивними будуть у своїх вимогах сотні тисяч робітників, змушених нині миритися з масовими скороченнями та неоплачуваними відпустками на найбільших промислових підприємствах.

До останнього часу Феде­рацію профспілок України контролював Блок Юлії Тимошенко. Якщо точніше, організацію формально очолював близький до БЮТ Ігор Луцишин, але на місцях кожне обласне відділення мало й усіляко виявляло свої політичні симпатії. Оскільки голова ФПУ особливою ініціативністю на своїй посаді не вирізнявся, його вплив повільно, але впевнено знижувався. Дійшло до того, що Донецьке відділення ФПУ, очолюване народним депутатом Василем Харою (фракція Партії регіонів), відкрито заявило про своє небажання й надалі підпорядковуватися Луцишину.

Влітку цього року стало зрозуміло, що все йде до зміни керівництва, тож 17 липня рада ФПУ ухвалила рішення про проведення з’їзду. Дату призначили із запасом — 10 грудня. За цей час регіональні відділення мали визначитися зі своїми кандидатами.

10 грудня минуло, але з’їзд так і не відбувся. Донецькому відділенню ФПУ вдалося вчинити невеличкий переворот у керівних органах організації, не дотримуючись раніше визначеної процедури.

За три тижні до планованого з’їзду в Києві зібралася рада Федерації профспілок. Головним питанням на засіданні було обговорення всіх деталей, пов’язаних із приїздом делегатів, і попереднього списку кандидатур на посаду голови організації. Принаймні так передбачалося від початку. Та за дивних обставин засідання ради ФПУ перетворилося на вибори нового голови.

Голосувалися кілька кандидатур, але жодна з них підтримки не мала. Коли ж значна частина членів ради залишила засідання, на голосування було виставлено кандидатуру Василя Хари. Він набрав більшість голосів присутніх. У будь-якому разі, так повідомили журналістам. Саме засідання провели в умовах безпрецедентної закритості. Жодного представника преси на нього не допустили.

Хай там як, переворот у ФПУ несподівано висвітлив увесь ланцюг подій, які останніми місяцями розгорталися навколо цієї організації. Протягом осені її регіональні відділення зазнавали рейдерських атак. Пік агресивності рейдерів припав на середину листопада, саме до засідання скандальної ради.

За даними МВС, 16 листопада біля будівель ФПУ в обласних центрах почали збиратися громадяни спортивної статури, по 20—30 чоловік. Вони спробували проникнути в приміщення. Ті, кому це вдалося, зламували сейфи, вилучали печатки й навіть проводили імпровізовані засідання з метою обрати нових керівників обласних організацій.

Міліція затримала близько півсотні рейдерів і з’ясувала дуже цікаві подробиці. По-перше, більшість привезених на захоплення людей — донецькі спортсмени. По-друге, при опитуванні їх координаторів з’ясували, що існував план зі зміни керівництва Федерації профспілок. Його кінцевим пунктом була рейдерська атака на будівлю ФПУ в Києві, на Майдані Незалежності.

МВС удалося заблокувати реалізацію цих намірів. Та, як бачимо, організаторам рейдерських атак удалося досягти свого й без застосування сили. Цікава деталь: до спроб захоплення вдалися практично в усіх обласних організаціях федерації, крім Донецька.

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко схильний вбачати в рейдерських атаках спробу дискредитувати діючий уряд. «Організаторами акції із захоплення офісів ФПУ стали сили, невдоволені тим, що уряд досяг домовленостей про виключення посередників при поставках газу з Росії», — припустив міністр. Щоправда, логіку своїх міркувань він пояснити так і не зміг. Тому відразу уточнив, що це виключно його особиста думка.

Зважаючи на все, міністр внутрішніх справ просто не відстежував ланцюжка подій, що відбувалися останнім часом навколо найбільшої громадської організації країни. Хоча не виключено, що просто серед осіб, які координують захоплення, були представники близьких до регіоналів газотрейдерів.

У будь-якому разі, МВС лише пригальмувало, але не зупинило реалізацію плану зі зміни керівництва ФПУ. Можливо, міністр вважав за краще не втручатися в цю боротьбу, поки справа не дійде до правопорушень. Тим часом уже після обрання Василя Хари з’ясувалося, що незаконним було навіть проведення ради ФПУ, на якій відбувся профспілковий переворот.

Відставлений керівник федерації Ігор Луцишин заявив, що на самому засіданні ради зачитав рішення Господарського суду Харківської області, яким проведення цього заходу 20 листопада прямо заборонялося. Позов було подано Харківським обласним комітетом профспілки підприємців. Підставою для рішення суду став статут ФПУ, в якому повноваження ради зі зміни керівництва виписані суперечливо.

По суті, представник БЮТ намагався використати зачіпки в статуті, щоб зберегти посаду. Та хоч би яким сумнівним було рішення суду, на момент проведення засідання ради заборона діяла. Схоже, це — найслабше місце в позиції регіоналів і персонально Василя Хари в керівництві Федерації профспілок.

Поза сумнівом, бютівці спробують узяти реванш. Вони уже ведуть переговори з обласними організаціями ФПУ про те, щоб усе-таки провести з’їзд організації та розглянути на ньому питання про нового голову. Очевидно, боротьба за контроль над найпотужнішою організацією тільки розпочинається.

Тим часом Партія регіонів має намір використати потужний ресурс у політичних цілях. На найближчий час готується масштабна акція протесту, можливо, страйк. З огляду на те, що регіонали залишилися за бортом урядової коаліції, нескладно припустити, що головною вимогою буде відставка Кабінету міністрів. Дату акції ще не визначено, але підготовча робота ведеться на повну котушку.

Минулого тижня у ФПУ відбулося засідання представників профспілок, які об’єднують працівників бюджетних організацій. «Щодо протестних акцій — вони, у принципі, вже назріли в бюджетників, які готові до таких акцій, аж до страйків», — попереджає Василь Хара.

Одночасно представники нової влади у ФПУ активізували переговори на Донбасі, намагаючись розбурхати профспілки вуглярів. Головний аргумент: Мінвуглепром нібито розпорядився закривати й консервувати шахти, а шахтарів звільняти. Міністр вугільної промисловості Валентин Полтавець ці чутки категорично спростовує. Та не виключено, що регіоналам удасться залучити до акцій протесту і шахтарів.

Чим закінчиться протистояння БЮТ і Партії регіонів за контроль над ФПУ, поки що передбачити складно. Але хиткість нинішніх позицій регіоналів очевидна. Як очевидна й слабка готовність бютівців ефективно керувати такою величезною організацією, проводячи через уряд її стратегічні рішення.

Хоч як дивно, більшість керівників обласних організацій ФПУ ніяк не задіяні у війні двох гігантів. Вони схиляються до думки, що потрібно провести з’їзд федерації, на якому визначитися і з керівними органами, і з політичною позицією в умовах кризи. Про свої нинішні симпатії вони ризикують говорити лише після обіцянки з боку журналістів не називати в матеріалі конкретних імен. І заявляють, що проголосували б за кандидата, який перебуває поза нинішньою сутичкою політичних гігантів.

Зважаючи на все, з’їзд ФПУ усе-таки відбудеться. Хоча вже наступним документом, який підписав Василь Хара після рішення про обрання його головою федерації, стало скасування раніше запланованої дати з’їзду, та надто вже велике невдоволення тим, що відбувається, на місцях. Якщо обласні профспілкові лідери з’їдуться до Києва, багато неприємного про себе напевно почують як регіонали, так і бютівці.

А поки що, під шумок перевороту, нова влада у ФПУ детально вивчає список майна, що належить федерації. Адже, крім політичної, організація становить і величезну економічну цінність. Тут є де розгулятися прихильникам рейдерських схем.