Приймальний покій Степанова

30 березня, 2021, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Як Мінздоров’я створює в Україні Emergency Departments

Приймальний покій Степанова
© Министерство здравоохранения Украины

За рік і три місяці, маючи кошти і «благословення» президента, Мінздоров’я не змогло продовжити реформу екстреної медичної допомоги, розпочату ще 2012 року. Нові Emergency Departments мали бути відкриті в опорних лікарнях ще в жовтні минулого року — для красивої картинки під місцеві вибори. Але на березень 2021-го не скрізь навіть завершено будівельні та ремонтні роботи. З оснащенням відділень ще гірше: Мінздоров’я не змогло закупити необхідне обладнання, витративши кошти на непотрібну медичну апаратуру. Трагізму «недореформам» чиновників додає масовий відплив медиків за кордон. І стає цілком очевидно, що в красиво пофарбованих відділеннях екстреної медичної допомоги пацієнтів просто нікому буде зустрічати.

 

Кожен громадянин цієї країни, якщо він потребує екстреної медичної допомоги (ЕМД), потрапить в одне з понад 200 сучасних відділень невідкладної допомоги. В кожному організовано цілодобовий доступ до діагностичних лабораторних досліджень, комп'ютерної діагностики та ендоскопії. Обстеження тяжких пацієнтів можуть проводити прямо на місці мобільними рентген- і УЗД-апаратами. За необхідності пацієнта можуть транспортувати вертольотом або літаком.

Певна річ, це не про Україну. Це про Польщу. Хоча рік тому такий рівень послуг влада пообіцяла створити і в нашій країні.

Велосипед винаходити не треба було. Профільний закон «Про екстрену медичну допомогу», що передбачав створення Emergency Departments (відділень екстреної медичної допомоги), аналогічних закордонним, прийняли 2012 року. Ці відділення мали б приймати хворих, доправлених «швидкою», надавати пацієнтам екстрену допомогу, сортувати й розподіляти їх в інші відділення.

Усе, що було потрібно для створення цієї системи, — прийняти підзаконні акти й виділити відповідне фінансування.

І команда Володимира Зеленського почала роботу досить енергійно. У січні 2020 року Кабмін затвердив перелік із 212 опорних багатопрофільних лікарень у госпітальних округах на період до 2023 року. Уряд зразу ж затвердив план заходів для розвитку системи екстреної медичної допомоги, яким, зокрема, передбачалося створення відповідних відділень. Щоб справа рухалася жвавіше, президент Володимир Зеленський закріпив ці починання дорученням упоратися з запуском відділень до кінця минулого року.

Після цього було затверджено проєкт Кабміну EMERGENCY-2020 — таку собі маршрутну карту реформи. Цей документ передбачав чотири дедлайни. В лютому 2020-го — затвердження брендбука проєкту й отримання вихідних даних щодо опорних лікарень, у лютому-березні — затвердження бюджетної програми та початок проєктних робіт, у червні-липні — укладення договорів на постачання медобладнання і початок будівельних робіт, у вересні-жовтні — поставки медобладнання і введення його в експлуатацію. А 15 жовтня 2020 року мало бути врятоване перше життя в оновленому приймальному відділенні (у проєкті так і написано).

Дату вибрали невипадково: всі ми пам'ятаємо, що місцеві вибори відбулися 25 жовтня. І перерізання червоних стрічечок на тлі красивих табличок у містах і районах мало б підняти рейтинги президентської партії.

 До речі, про те, що з самого початку передбачалася не глибока реконструкція, а лише «більш-менш нормально зроблений» ремонт, яскраво свідчить стенограма обговорення цього питання в Мінздоров’я.

 

Як пустити на вітер сім мільярдів

У липні 2020 року Кабмін виділив гроші (як і обіцяв президент) на закупівлю медобладнання, а також на реконструкцію та ремонт відділень: 5,3 млрд і 1,68 млрд грн, відповідно. До виділення грошей є питання. Якщо закон «Про екстрену медичну допомогу» і план заходів Кабміну оперує терміном «відділення екстреної медичної допомоги», то майже 7 млрд грн було виділено на будівництво та оснащення «приймальних відділень», що не одне й те саме. По суті, гроші виділили на те, чого юридично немає.

Але навіть такі величезні суми не гарантували успішної реалізації проєкту. Будівельні роботи в багатьох регіонах розпочали тільки в жовтні-листопаді минулого року, і на лютий 2021-го їх завершено далеко не скрізь. Наприклад, у Рубежанській ЦРЛ (Луганська область) їх призупинили через нестачу фінансування, в Кам’янець-Подільській міськлікарні (Хмельницька область) вони виконані на 90%, у Бурштинській центральній міськлікарні (Івано-Франківська область) лише встигли затвердити кошторис. А ось в Олександрійській міськлікарні (Кіровоградська область), Знам’янській лікарні ім. Лисенка (Кіровоградська область), Чорноморській лікарні (Одеська область) та ще низці інших ремонтів узагалі не починали.

Тож місцеві вибори пройшли без перерізання червоних стрічечок. Такі-сякі ремонти тривають, і, пофарбувавши обдерті стіни районних лікарень, влада все ще має намір перетворити їх на Emergency Departments.

Але навіть реально і якісно реконструйованих приміщень мало. Потрібні ще люди й медобладнання. Відповідно до Порядку використання 5,3 млрд грн, виділених на медобладнання, їх мали витратити на закупівлю 135 ендоскопічних стійок, 48 ангіографів і 161 комп'ютерний томограф.

 При цьому табелем матеріально-технічного оснащення відділень екстреної медичної допомоги (затвердженим наказом Мінздоров’я № 1167 від 19 травня 2020 року) визначено, що ці відділення складаються з чотирьох зон:

1) приймально-сортувальної (передбачає наявність спірометра, глюкометра, електрокардіографа, монітора пацієнта тощо);

2) загальномедичної (передбачає наявність дефібрилятора, шприцевого насоса, монітора пацієнта, пульсоксиметра, отоскопа, електрокардіографа, негатоскопа тощо);

3) реанімації (передбачає наявність апарата штучної вентиляції легень (ШВЛ), монітора пацієнта, шприцевого насоса, капнографа, апарата УЗД та іншого);

4) лікарсько-медсестринського поста (передбачає наявність центральної станції моніторингу і обладнання для зв'язку з бригадами ЕМД).

 

Тобто всього в цих зонах має бути встановлено понад 80 позицій медобладнання.

А що стосується ендоскопічних стійок, комп'ютерних томографів і ангіографов, то, згідно з тим-таки табелем, це обладнання має бути в лікарні, але не обов'язково міститися в самому відділенні екстреної медичної допомоги. У зв'язку з цим постає запитання вже до чинного міністра охорони здоров'я Максима Степанова: навіщо закуповувати тільки три позиції обладнання, залишаючи відділення «голими» без можливості надати допомогу доставленому по «швидкій» пацієнтові?

Про те, що наявність такого медобладнання передбачає роботу на ньому вузькопрофільних фахівців, у Мінздоров’я, схоже, теж не замислюються. У більшості приймальних відділень лікарень у відділенні екстреної медичної допомоги ставки інтервенційного кардіолога (який працює з ангіографом), рентгенолога (для роботи з комп'ютерним томографом) не передбачені. Правда, у багатьох опорних лікарнях штатних розписів досі не затвердили, але й затверджений «штат» навряд чи забезпечить фізичну присутність інтервенційного кардіолога в районній лікарні зі свіжопофарбованими стінами.

 Понад те, в більшості лікарень, у яких розмістяться відділення екстреної медичної допомоги, вже встановлено комп'ютерні томографи. Правда, частково зламані або не використовувані. Що стосується ангіографів, то ще 2017-го уряд Гройсмана розпочав програму створення кардіоцентрів, яка передбачала закупівлю цього обладнання упродовж трьох років. За цей час закупили 38 ангіографів. За інформацією Мінздоров’я, після закупівлі ще семи ангіографів, запланованої на 2020 рік, потребу в цій апаратурі буде закрито на 100%.

Та навіть таку відверто дивну закупівлю медобладнання влада провести не змогла. Після отриманих від Мінздоров’я медико-технічних вимог ДП «Медичні закупівлі України» у вересні минулого року оголосило три тендери на закупівлю 48 стаціонарних ангіографічних систем. За жодним із них не було укладено договору. На ендоскопічні стійки тендерів узагалі не оголошували. Тим часом із жовтня по грудень 2020-го ДП «Медичні закупівлі України» змогло закупити 161 одиницю комп'ютерних томографів за дев’ятьма договорами.

 За даними облдержадміністрацій, на кінець 2020 року на ремонти приймальних відділень витрачено від 40,4 млн грн (Закарпатська область) до 128,7 млн грн (Харківська область) із бюджетів різних рівнів. При цьому більшість опорних лікарень усе ще чекають належного їм медобладнання. Докладно з даними по областях можна ознайомитися в таблиці.

Як оснащені приймальні відділення в опорних лікарнях України
і скільки витрачено на ремонти

(дані станом на кінець 2020 року)

 

Область

Кількість опорних лікарень

Витрачено на ремонти приймальних відділень з бюджетів всіх рівнів, млн грн

Наявність медустаткування

Вінницька

8

69,5

 

Волинська

7

117,5

 

Дніпроветровська

13

48,4

 

Донецька

9

103,4

4 КТ — МОЗ

Житомирська

7

56

 

Закарпатська

8

40,4

 

Запорізька

9

72

3 — КТ, 3 — ангитографа

Івано-Франкківська

9

 

 

Київська

13

138,4

 

Кировоградська

7

84,3

 

Луганська

5

 

 

Львівська

9

 

 

Миколаївська

6

 

 

Одеська

13

104

7 рентген-апаратів,
11 УЗД

Полтавська

7

76

 

Рівненська

7

56

 

Сумська

7

24,4

4 КТ

Тернопільська

6

 

 

Харьківська

15

128,7

 

Херсонська

8

68,5

7 КТ, 7 рентген-апаратів

Хмельницька

10

80

2 КТ

Черкаська

8

 

 

Чернівецька

5

38,3

 

Чернігівська

9

75,6

 

 

Будівництво в нікуди

Після витрачених року роботи Мінздоров’я та близько п'яти мільярдів бюджетних гривень на непотрібні томографи в Україні фактично не створено жодного повноцінного відділення екстреної медичної допомоги. За деякими розрахунками, на якісне оснащення одного Emergency Departments (за 80 затвердженими позиціями) потрібно близько 50 млн грн. Далеко не кожна лікарня знайде стільки грошей.

 Від уряду грошей чекати теж не доводиться. На реалізацію медичних гарантій у 2021 році потрібно 225 млрд. У бюджеті ж заклали майже вдвічі менше коштів — 123,5 млрд грн. При цьому загальний «медичний фонд» становить 161 млрд грн. Це означає, що українцям зменшать кількість надаваних послуг. І нові закупівлі опорним лікарням та відділенням ЕМД не світять.

 Попри це, 5 березня 2021 року Максим Степанов анонсував появу в Україні... швидкої повітряної допомоги. «Кожен громадянин країни повинен знати, що, де б він не був і в яку б біду не втрапив, держава подбає про нього і в лічені хвилини організує його доставку в найближчу опорну лікарню», — заявив очільник Мінздоров’я. Правда, незрозуміло, про яку найближчу опорну лікарню йдеться. Може, польську? І хто, власне, надаватиме пацієнтові екстрену медичну допомогу?

Невтішна статистика. З початку 2020 року з України виїхало понад 66 тисяч лікарів та медичних працівників. Дві тисячі українських лікарів та три тисячі медсестер подали заявки в польське агентство з працевлаштування. Про це свідчать дані Центру Разумкова «Україна 2020–2021: невиправдані очікування, несподівані виклики» (доповідь опубліковано в березні 2021 року). У ній зазначається, що для залучення лікарів з України сенат Польщі пішов на безпрецедентні кроки, прийнявши так званий ковідний акт — поправку до закону про боротьбу з COVID-19, яким скасував обов'язкову нострифікацію дипломів українських та білоруських лікарів.

І, доки Степанов «мріє» про зарплату 23 тис. грн для лікарів, 17 тис. грн — для середнього медперсоналу та 12 тис. грн — для санітарок (які 2020 року заробляли в середньому 9 тис., 7,5 тис. і 6,1 тис. грн, відповідно), питання відпливу фахівців з України за кордон постало гостро як ніколи. В Польщі зарплати медикам підвищили до рівня Німеччини (в середньому — 7 тис. євро).

У таких реаліях кадровий колапс у медицині очевидний і неминучий. Але влада думає не про реформу медицини. І не про якісну медичну допомогу українцям. А віддає перевагу бездумному марнуванню вбогого бюджету і «показовим виступам» у вигляді врочистого перерізання стрічечок у непотрібних приймальнях. При цьому, згідно з офіційною відповіддю Мінздоров’я на депутатський запит за підписом Максима Степанова: «Жоден заклад охорони здоров'я державної форми власності в Україні не був ліквідований. Необґрунтовані скорочення медичних працівників не відбувалися».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК