Порок серця

«Усі сюжети хороші, крім нудного!» — немов підкоряючись цій аксіомі, млявий, наче горіння сирого бікфордового шнура, процес підготовки до повторних виборів мера Черкас раптом вибухнув серією скандальних заяв.

Випадковому спостерігачеві цей неконтрольований і несвятковий, із громами і блискавками, феєрверк у стані БЮТ, який відбувся за 10 днів до виборів, напевно може видатися несподіваним. Проте спостерігач уважний уже давно відчував, що в черкаському політикумі пахне грозою...

Однак про все по порядку... Нагадаємо, що повторні вибори мера Черкас були призначені після того, як 4 квітня ц.р. Валерія Пащенка, який набрав найбільшу кількість голосів на виборах 26 березня, міська ТВК зняла з реєстрації. Пащенко випереджав найближчого суперника на 14 тисяч голосів. Для Черкас це багато. Прийнято вважати, і це ні для кого не секрет, що Валерій Пащенко, як до нього й Анатолій Волошин (мер Черкас 2002—2006), був викреслений зі списку претендентів на міський трон командою Володимира Олійника (мер 1994—2002, депутат ВР від БЮТ). Під час «волошинського царювання» Олійник не втратив свого впливу, а після виборів цього року його позиції в місті помітно зміцнилися: він став одним із кураторів області й негласним керівником міської фракції БЮТ. У черкаській мерії БЮТ належать 25 місць із 59, із них 16, як зазначають спостерігачі, зайняті «людьми Олійника». Серед них — секретар міськвиконкому Анатолій Калинчук, нині виконуючий обов’язки міського голови, і голова фракції Валерій Вишиваний. Слід зауважити, що й у райрадах міста (Придніпровській і Сосновській) першу скрипку грають бютівці — також певною мірою «люди Олійника». З огляду на це, можна не сумніватися, що Олійник за жодних (або майже за жодних) умов не припустить ослаблення своїх позицій у мерії. Вплив Олійника великий і в облраді. Втім, як і іншого куратора області від БЮТ — депутата ВР Богдана Губського.

Другим компонентом вибухової суміші бютівських скандалів став Михайло Бродський, точніше його черкаські інтереси. Восени минулого року Бродський відрекомендував журналістам топ-менеджера своїх підприємств Сергія Одарича як керівника обласного виборчого штабу БЮТ. На цьому заході заступник губернатора, лідер облбюро «Батьківщини» Ігор Єресько, який обійняв посаду в «білому домі» за квотою БЮТ, чемно усміхався. Робота в ролі начштабу в Одарича не заладилася (про причини трохи нижче), і в січні виборчий штаб очолив Єресько.

Після оголошення в Черкасах про призначення повторних виборів Одарич розпочав свою виборчу компанію як самовисуванець, незабаром за рішенням партконференції він став висуванцем і від БЮТ. Однак у ТВК він був зареєстрований як самовисуванець. Та обставина, що під час реєстрації в ТВК 8 травня Одарич здав підписні листи, які він одержав і як самовисуванець, і як кандидат від БЮТ, послужило приводом для зняття його з реєстрації 13 червня усе тією ж ТВК, щоправда, під керівництвом уже нового голови, члена фракції БЮТ В.Чуба. Та ми забігли трохи наперед.

Для Олійника Одарич — вискочка з Києва, чужак, людина, йому не підконтрольна й, отже, певною мірою, така сама, як Волошин чи Пащенко. Для Одарича Олійник — глава укоріненого в Черкасах клану, який має багаторічні зв’язки, часто патріархального характеру, людина, з якою в одному місті тісно. І Одарич робив свою гру — у міськраді всередині фракції БЮТ його підтримувало дев’ять голосів. І, певне, Одарич не зовсім випадково на одному з етапів передвиборної боротьби уклав союз із екс-кандидатом у мери Пащенком. Від Пащенка була потрібна підтримка, тобто в перспективі ті тисячі голосів, які віддали йому черкащани 26 березня. У свою чергу, Одарич віддавав Пащенку місце заступника мера. Зрозуміло, що Олійник тільки про це й мріяв — віддати владу!.. Депутати міськради кілька разів намагалися затвердити склад виконкому міськради. При спробі Одарича вставити до списка кандидатуру Пащенка останній був «відбракований» «людьми Олійника». Одного чудового моменту Олійник заявив, що ознайомився з передвиборною програмою Одарича й дійшов висновку: програма ця популістська, нездійсненна. Під патронатом Богдана Губського його думку поділило облбюро партії. П’ятого червня в київському офісі «Батьківщини» відбулася нарада за участі М.Томенка, М.Бродського, В.Олійника, В.Греся (глава Черкаської облради), С.Одарича та інших, де було схвалене рішення облради зобов’язати Одарича «скоригувати передвиборну програму, вилучивши з неї пункти, які неможливо виконати та які шкодять авторитету партії ВО «Батьківщина» та її лідерові Тимошенко». Термін дали до 8 червня. Опонентам Одарича особливо нереальним бачився намір потенційного мера побудувати автобан Київ — Черкаси — Дніпропетровськ, безплатно замінити малозабезпеченим вікна на склопакети, знизити тарифи на тепло... Змінювати програму після того, як вона була оприлюднена, вважалося несерйозним.

Тим часом у міськвиконкомі частина фракції БЮТ (на чолі з Вишиваним) проголосувала проти затвердження кошторису на проведення повторних виборів. Це дало привід Одаричу запідозрити Олійника в бажанні зірвати вибори, тому що його, Олійника, мабуть, улаштовує даний стан речей, коли мерією керує Анатолій Калинчук, а Калинчуком — Олійник.

Сьомого червня було оприлюднено дослідження «Соцісу», згідно з яким за С.Одарича готові проголосувати 19,4% черкащан, це найвищий рейтинг. На другому місці Борис Райков (НПУ) — 11,7%, на третьому — Віктор Білоусов (КПУ) — 9,2%.

Одарич на той час, як він твердить, дістав інформацію, що в суді вже підготовлене рішення про скасування виборів. І він зважився завдати превентивного удару. У результаті 8 червня побачив світ його відкритий лист, адресований Раді БЮТ, фактично — Юлії Тимошенко. Це досить об’ємний документ, найбільша увага в ньому приділяється розділу «Чому я пішов з посади керівника обласного штабу БЮТ». Причина: «Я не міг працювати з такими кураторами, не погоджувався із тими проявами внутрішньої корупції і кумівства, які з’явилися в БЮТі...» Йдеться про Б.Губського та В.Олійника. А саме: «Одного разу в грудні 2005 року я очікував Богдана Володимировича в кімнаті для нарад, що межує з його кабінетом в офісі на пл. Толстого у Києві. За мить він вийшов з кабінету і, задоволено потираючи руки, повідомив, що віднині в нього не буде проблем з Ігорем Єреськом (на той час — заступником губернатора Черкаської області, головою обласної організації ВО «Батьківщина»). Зі слів Губського, він щойно «подарував» Єреську 10 тисяч доларів США і задокументував цей «подарунок». «Щоб «не дьоргався», — пояснив Богдан Володимирович... Дійсно, Ігор Геннадійович перестав «дьоргатися» і згодом плідно працював під кураторством Губського.

Інший куратор області — Володимир Олійник — також неприємно здивував. Ви пригадуєте, шановна Юліє Володимирівно, як на з’їзді БЮТ підкреслили нашу принципову позицію: політика і кумівство — речі несумісні. Ви критикували президентських кумів і як приклад навели себе — відмовили у включенні до виборчого списку власному чоловікові Олександру. Куратор Олійник не лише розставив по списках з півдесятка кумів, але й рідного брата… Сьогодні і для депутатського корпусу, і для всіх Черкас очевидно, що група «Олійника—Губського» зацікавлена лише в одному — зайнятися дерибаном Черкас і області. Поставивши кума Олійника Анатолія Каленчука на посаду секретаря Черкаської міської ради, «куратори» докладають всіх зусиль, аби зірвати призначені на 18 червня повторні вибори, їм потрібний ручний секретар і як вогню вони бояться незалежного від них міського голови». Ну й заклик очиститися: «прошу розглянути питання про неможливість перебування у лавах БЮТ Губського Б.В., Олійника В.М., Єреська І.Г., Вишиваного В.М., Каленчука А.П. через їхні дії, що суперечать Конституції, законам України, програмним засадам БЮТ і рішенням керівних органів БЮТ...» Десятого червня отримано відповідь, відкритий лист був охарактеризований як наклепницький, що складається із суміші брехні та підтасованих фактів, які дискредитують партію «Батьківщина» і БЮТ у цілому. Опоненти Одарича все спростували. Зокрема стосовно причини залишення ним посади керівника обласного виборчого штабу БЮТ було сказано, що «розвал роботи у штабi С.Одарич вирiшив перекласти на iнших». Те, що він пішов, було названо втечею. Самого Одарича схарактеризовано як людину, із якою не можна йти в розвідку. Йому пригрозили судом за бездоказові обвинувачення. Одарич відразу виступив із відкритим вибаченням на адресу Єреська. Та не на адресу «групи Олійника—Губського». Десятого червня на засіданні бюро обласної організації «Батьківщина» Одарича виключили з лав партії. Незабаром стало відомо, що Президія політради під головуванням Ю.Тимошенко скасувала це рішення. Однак депутат Київради М.Бродський, вимагаючи відповіді на лист Одарича по суті, заявив про припинення свого членства в БЮТ. На своїй прес-конференції він, зокрема, сказав: «Чи може Губський виключати С.Одарича?.. Я не можу дивитись, як у БЮТі виникають «любі друзі-2». Увечері 13 червня міська ТВК зняла Одарича з реєстрації. Той, у свою чергу, звернувся до суду й прокуратури і виступив із ще більш жорсткими обвинуваченнями на адресу своїх товаришів-ворогів по партії.

У Черкасах 15 червня висадився «десант» радників президента з метою запобігти зриву виборів. Глава правової служби секретаріату президента Микола Полуденний і глава служби регіональної і кадрової політики Анатолій Ткачук провели в місті низку зустрічей із чиновниками, зокрема і з керівництвом силових структур. На прес-конференції вони повідомили журналістам: президент зацікавлений у тому, щоб вибори в Черкасах відбулися, і не має значення, хто стане мером. При цьому радники не виключили варіанта прямого президентського правління, нагадавши про досвід Одеси, Ялти, Мукачевого.

P.S. На момент виходу газети стало відомо, що суд поновив Сергія Одарича в списку кандидатів, а прокуратура внесла протест на рішення ТВК про скасування виборів. Сесія міськради зібралася, щоб вирішити, як із цим боротися...