Політичне тріо Донбасу

Уся Україна готується до однієї виборчої кампанії - парламентської. А Донбас, новоявлена територія з "особливим порядком місцевого самоврядування", - одразу до трьох. Однієї реальної і двох гіпотетичних.

Тому часто виникає плутанина. Саме собою слово "вибори" примушує думати, ніби йдеться про одне й те саме. І ніби справді відбувається якийсь політичний процес мирного врегулювання конфлікту на сході України…

Доки пишеться цей текст, вікна моєї квартири здригаються від недалеких артилерійських залпів. На щастя, не так сильно, щоб всерйоз подумувати про переміщення з ноутбуком у підвал або хоча б у під'їзд. Але досить відчутно, щоб зробити висновок про ефективність укладеного перемир'я.

Активізація бойових дій дозволяє говорити, що на цей конкретний момент спроби вирішити проблему шляхом компромісу якщо не провалилися, то, щонайменше, відкладені.

І це відсуває в невизначене майбутнє політичні кроки, які активно обговорювалися останнім часом в Україні.

А тепер про все по черзі.

Парламентські вибори. Чи то оптимізм Центрвиборчкому й адміністрації президента виявився передчасним, чи то сюрприз поки що тримають у рукаві, але якоїсь помітної підготовки до обрання народних депутатів від округів, які перебувають під контролем формувань ДНР і ЛНР, не видно.

Так, спочатку Захарченко підписав "мінський протокол", але потім заявив, що не допустить ніяких виборів під українським контролем на "своїй" території. І навряд чи ця заява була виявом самодіяльності.

Джерела DT.UA в "урядах" самопроголошених республік однозначно стверджують: на цей час офіційна позиція керівників - жодних українських виборів на наших територіях.

З іншого боку, свідчень того, що ця тема активно обговорювалася в різного роду неформальних і непублічних перемовинах, теж досить багато. Більше того, відомі прізвища кількох кандидатів, котрі планували балотуватися на мажоритарних округах Донецька від пропрезидентської партії.

Можливо, досягнуті домовленості виймуть з рукава в останній момент. Але з кожним днем зволікання надій на це меншає.

З тієї простої причини, що підготувати, організувати і забезпечити процес голосування за час, який залишився, буде практично неможливо, навіть коли дуже захотіти. Можна, звісно, просто оголосити депутатами погоджених персон. Але навряд чи це дозволить добитися міжнародного визнання результатів виборів і вважати те, що відбудеться, волевиявленням, навіть із натяжкою.

Вибори до "Верховної Ради Донецької народної республіки". Активно готуються. Однозначно відбудуться. Який це матиме вигляд і наскільки буде схоже на нормальну кампанію - побачимо.

"Процес голосування відбувається в суворій відповідності до календарного плану. Ці вибори проводяться, оскільки таке рішення прийняла Верховна Рада республіки", - заявив у коментарі DT.UA "голова ЦВК" самопроголошеної ДНР Роман Лягін.

За його словами, у процесі організації голосування "республіка" спирається на власну нормативну базу. З українською стороною цей захід жодним чином не обговорювався й не узгоджувався.

Прикметною деталлю цього волевиявлення є те, що висувати кандидатів за пропорційною системою будуть тільки громадські організації та суспільно-політичні рухи, оскільки на території "ДНР" поки що немає жодної своєї політичної партії.

"Що стосується недержавних організацій, то тут процедура гранично проста і, взагалі-то, стандартна. Установчі збори у складі не менше трьох осіб, протокол цих зборів, статут", - пояснив Р.Лягін.

Поки що про майбутніх суб'єктів цього заходу відомо тільки те, що Андрій Пургін і Денис Пушилін очолюватимуть блок "Донецька республіка". Хто (і навіщо) їм опонуватиме - незрозуміло. Та, мабуть, і не важливо.

Усього в "ДНР" 2 листопада планують обрати 100 депутатів та главу республіки.

Сам факт проведення власних виборів (разом з попередніми спробами взяти під контроль навчальні та медичні заклади, виплатою якихось преміальних учителям, котрі залишилися на території Донецької області, та іншими кроками) свідчить, що самопроголошена республіка включилася в боротьбу за спірні території не тільки військовими діями, а й на рівні створення альтернативних інститутів.

Місцеві вибори 7 грудня. Найбільш суперечливі й активно обговорювані. Передбачені законом про особливий режим, із допомогою якого українське керівництво намагається зберегти свій вплив на Донбас, недоступний поки що для контролю суто силовими методами. Зафіксовані в мінському протоколі.

Представники невизнаної республіки також не заперечують можливості проведення цих виборів, але поки що рано говорити про це як про доконаний факт. Не виключено, що названа дата буде зсуватися. Якщо й буде, то коли і наскільки - неясно.

Принаймні функціонально на підконтрольних ДНР територіях наразі готуються тільки її власні вибори - 2 листопада.

А підготовка місцевих виборів потребуватиме багато часу, оскільки попередні заходи пов'язані не тільки з організацією самого процесу.

"У мінських угодах закріплено цілу послідовну процедуру. Спочатку роззброєння, демілітаризація територій і тільки потім вибори на рівні місцевого самоврядування. Інакше ці вибори ніколи й ніким не будуть визнані, оскільки проводяться "у невільному середовищі", тобто в присутності озброєних людей. Це порушення всіх базових принципів", - зазначив у коментарі DT.UA керівник Донецької обласної організації Комітету виборців України Сергій Ткаченко.

Експерт, який присвятив моніторингу політичного життя Донбасу не один десяток років, взагалі налаштований скептично.

"Думаю, це нереально - провести там якісь легітимні вибори. У кращому разі, лідерами громад, керівниками органів місцевого самоврядування стануть польові командири бойовиків", - вважає С.Ткаченко.

Втім, Юрій Луценко таку перспективу вважає цілком допустимою, про що очільник пропрезидентського блоку заявив ще два тижні тому. "Можливо, нам неприємно буде мати справу з тими, кого там оберуть, однак саме з цими людьми можна буде вести подальші переговори. Так, це буде політичне крило бойовиків, але такі переговори краще, ніж війна, яка забирала останніми днями сотні життів щоденно", - казав тоді Луценко.

Принаймні озвучений намір Петра Порошенка після 7 грудня приїхати в Донецьк і потиснути руку новообраному мерові міста слід заздалегідь зарахувати до категорії бажань завершити АТО за лічені години та платити тисячу гривень на день кожному бійцю на східному фронті. Тобто до переліку нездійсненних обіцянок.