Погляд на нові ворота

Аеропорт Бориспіль, головні повітряні ворота України, неодноразово ставав об’єктом критики. І не так із боку експертів, як із боку звичайних громадян, котрим час від часу доводиться вибиратися за кордон. Претензії варіювалися від низької збереженості багажу до загальної тісняви як самих терміналів аеропорту, так і під’їздів до них. У квітні нинішнього року віце-прем’єр-міністр України Борис Колесніков, звільняючи генерального директора держпідприємства Бориса Шахсуварова, з досадою називав головні ворота країни «радянським аеропортом» і водночас «найгіршим аеропортом на території СНД».

Однак коли іноземні журналісти перевіряли готовність України до прийняття Євро-2012 (а відбулася ця перевірка зовсім недавно - півтора місяця тому), аеропорт Бориспіль отримав найвищий бал у відносному показнику. У відносному - бо оцінка 4,5 за п’ятибальною шкалою все ж таки не максимальна. Найвищий - бо перевершив як аеропорти інших міст країни, так і інші об’єкти столиці.

Все це вселяє надії, але тривоги залишаються. Адже деякі із заявлених кроків на реконструкцію аеропорту так і не зроблені. Ряд об’єктів, які планувалося запустити до головної спортивної події в історії незалежної України, зрештою здадуть пізніше. Об’єкти, які вже здано, досі не повністю обладнані. Що сталося зі старими планами, які нові, і якого вигляду має набути Бориспіль на початок чемпіонату й пізніше? Про це - нижче.

Великі плани і латинський алфавіт

Нагадаємо, ще два роки тому в аеропорту Бориспіль діяли три пасажирські термінали - A, B, C, призначені, відповідно, для внутрішньоукраїнських, міжнародних і VIP-рейсів. При цьому всі три застаріли морально й фізично, з труднощами давали раду дедалі більшим пасажиропотоком. До Євро-2012 картину треба було повністю змінити. План реконструкції аеропорту передбачав будівництво двох нових терміналів, F і D, а також запуск швидкісного електропоїзда між ним та Києвом. У перспективі - ще й побудову нової злітно-посадкової смуги. Однак якщо нова ЗПС належала до середньострокових стратегічних перспектив, то всі попередні плани мали втілитися в життя до чемпіонату.

На цей час повністю реалізовано лише одну частину плану - термінал F побудований, частково обладнаний і вийшов на запланований пасажиропотік. Терміни введення в експлуатацію приміщення термінала D перенесені і перебувають небезпечно близько до дедлайну, тобто власне початку фінальної частини чемпіонату. Проект швидкісного електропоїзда вже вилетів за цю межу. На початку липня було презентовано нову концепцію розвитку аеропорту, значно підкориговану відносно заявленої раніше.

Термінали А і В: залишилося вже недовго

У новій концепції розвитку Борисполя, презентованій його генеральним директором Антоном Воловим, повністю змінено роль двох найстаріших терміналів аеропорту. Попередня передбачала (у стратегічній перспективі) перепрофілювання обох на внутрішні рейси: А - на прибуття, В - на виліт. Відповідно до нової, у вересні нинішнього року нас чекає повне переведення внутрішніх рейсів з А у B. У терміналі А залишаться лише офіси самого аеропорту. Однак найцікавіше почнеться пізніше: орієнтовно з початку 2013 року термінали А і B планують просто закрити, здавши приміщення під приватні офіси. Основою аеропорту стане термінал D - благо його запланована пропускна здатність має перевершити можливості двох старих, разом узятих.

При цьому, незважаючи на плани подальшої здачі під офіси, термінал В завершить уже розпочате розширення. Завдяки прибудовам, площа термінала збільшиться на 1500 кв. м, а його пропускна здатність - у півтора разу, з 1600 до 2400 пасажирів на годину. Загальна вартість реконструкції становить 252 мільйони гривень, роботи вже близькі до завершення.

Термінал D: запізніла зірка

Угоду про спорудження термінала D між українським урядом і турецьким підрядником, СП Dogus/Alarko/YDA, було підписано ще у вересні 2008 року. Контрактна ціна становила 377 млн. дол., однак у процесі будівництва зросла до 450 млн. дол., що підрядник пояснював наслідками коливань валютних курсів і змінами в початковому проекті.

На початок 2011 року, за визнанням керівника СП Бурака Талу, було зведено лише третину будівлі. Згідно з початковим планами, термінал мали здати в четвертому кварталі 2011 року, однак внаслідок низки затримок підрядник переніс терміни здачі на перший квартал 2012 року. Причини затримок називалися різні, сторони нарікали одна на одну. Так, у січні 2010 року тодішній гендиректор аеропорту Борис Шахсуваров пояснював виникнення затримок відсутністю у підрядника повної технічної документації на проект, а також помилками при спорудженні термінала, які в результаті довелося усувати. Схожі причини в березні того ж року називав і віце-прем’єр (а згодом - ще й міністр інфраструктури) Борис Колесніков. За його словами, «95% (проблем) пов’язані з турецькою стороною, оскільки вони - генпідрядники проекту».

Своїх співвітчизників захищав посол Туреччини в Україні Ахмет Бюлент Меріч. Його версія озвучена через представника турецьких ЗМІ: «Контракт було підписано у вересні 2008 р., і з того часу наші фірми розпочали будівництво. Перший аванс отримали тільки в червні 2009 р., тобто впродовж дев’яти місяців наші компанії вели будівництво за власні кошти. У разі несвоєчасного отримання авансу наші фірми не мають можливості одержувати акти приймання виконаних робіт, і це, своєю чергою, призводить до певних труднощів із законодавчими органами. Більше того, згідно з отриманою мною інформації, через це бували навіть випадки недопущення до будівельних ділянок».

Припускаємо, що справедливі всі вищевикладені претензії - просто, описуючи проблеми, кожна сторона акцентувала на вині протилежної. Свою роль мала зіграти й затримка на самому старті проекту, викликана судовим процесом навколо земель, виділених «Аеросвітові» для термінала E. Через невизначений правовий статус ділянки території навколо аеропорту термінал D довелося трохи «посунути» відносно планованого розташування.

Зазначимо, у першому кварталі 2012 року буде здано тільки будівлю термінала D. Після цього має розпочатися тестування його систем та облаштування громадського сервісу, а це зазвичай триває кілька місяців. Дата ж початку фінальної частини Євро-2012 - 8 червня 2012 року.

Під час презентації нового проекту розвитку аеропорту генеральний директор «Борисполя» Антон Волов розповів про своє бачення виходу із ситуації, заявивши, що під час Євро-2012 термінал буде відкритий лише частково і певний час працюватиме в особливому режимі, розрахованому тільки на обслуговування гостей чемпіонату. Повністю ж його буде відкрито лише в грудні 2012 року. І з часом він стане ключовим об’єктом аеропорту, який прийматиме як внутрішні, так і міжнародні рейси. Це, за словами гендиректора підприємства, має полегшити життя пасажирам, зробивши стикування між рейсами різних типів більш зручними.

Серед очевидних проблем, які очікують на термінал D, - його значна віддаленість від транспортної розв’язки та стоянок, що розміщені безпосередньо біля виходу термінала B (див. карту від Wikimapia). Причина того - вищезгадане «пересунення» термінала. Керівництво аеропорту обіцяє вирішити це питання, запустивши до автотраси шаттли. Однак у це важко повірити: аналогічні обіцянки щодо термінала F так і залишилися невиконаними. Можливо, врятує ситуацію нова ініціатива Бориса Колеснікова - запуск до жовтня єдиної служби таксі аеропорту Бориспіль. Утім, тут поки що не вияснено питання ціни. «Ми б дуже хотіли зробити так, щоб один кілометр шляху коштував 5 гривень. Тоді ціна проїзду від термінала D до «Прем’єр-палацу» становитиме 165 гривень. Наші ж економісти рекомендують встановити ціну 6 гривень», - цитує Колеснікова газета «Сегодня». Нагадаємо, середня такса приватних фірм у Києві та області - 3-3,5 гривні за кілометр.

Термінал F: ретельно обробити напилком

Термінал F - той випадок, коли боєць запасу несподівано для себе опиняється на передовій. Спочатку планувалося спорудити невеликий термінал із легких конструкцій для прийому чартерних рейсів та рейсів лоукост-компаній. Простіше кажучи - термінал «на підхваті». Його мали відкрити не четвертим, а, що очевидно вже з порядку букв у латинському алфавіті, шостим. Однак, врешті-решт, він випередив термінал D, а також вищезгаданий Е - приватний, запланований компанією «Аеросвіт» виключно під себе, але так і не побудований. Оскільки жоден із них не був реалізований, вимоги до розширення наявної мережі аеропорту, а отже - і до характеристик термінала F, було змінено. Із запасних ролей він вийшов у головні, ставши дублером термінала B. Паралельно зростав і бюджет проекту. Якщо на момент перемоги на тендері на будівництво ТОВ «Мікол» у листопаді 2008 року термінал планувалося побудувати за 238 млн. грн., то на практиці остаточна його вартість становила 390 млн. грн.

На сьогодні термінал F - комплекс загальною площею 20685,6 кв. м. Здатний пропускати до 900 пасажирів за годину на виліт і стільки ж на прибуття, однак, згідно з офіційною характеристикою, «у піковий період є можливість обслуговування до 1500 пасажирів за годину на виліт». Урочисте відкриття термінала з особистою участю Віктора Януковича відбулося 21 вересня 2010 року. Однак на момент відкриття термінал не був повністю обладнаний - у ньому не були реалізовані пункти громадського сервісу. Власне, облаштування відбувається й тепер. Його проводить керуюча компанія ТОВ BF Group, пов’язана з великим бізнесменом донецького походження Леонідом Юрушевим (яка, зокрема, керувала низкою його активів - банком «Форум», складами «БФ Склад» і заводом «БФ Завод»).

Оскільки від пасажирів аеропорту доводилося чути здивовані коментарі - мовляв, досі на весь зал прильотів лише один торговельний об’єкт, і той - сувенірна крамниця ФК «Шахтар», що трохи дивно для Києва, DT.UA звернулося до керівництва BF Group із запитанням: а яким же побачать термінал гості чемпіонату?

«Наша компанія облаштовує 2 тисячі кв. м комерційних площ у терміналі F, - відповів генеральний директор BF Group Любомир Мандрусяк. - Для порівняння, загальна площа термінала - понад 20 тис. кв. м. Згідно з технологічними нормами і правилам безпеки, під об’єкти сервісу віддається лише одна десята частина термінала. Можливо, саме тому у вас склалося враження, що термінал мало заповнений торговельними об’єктами. Що стосується сувенірного кіоску клубу «Шахтар» - цей футбольний клуб одним із перших звернувся до нас із пропозицією розмістити торгову точку з їхньою продукцією. Однак якщо ви недавно були в терміналі, то не могли не звернути уваги, що поруч із фан-шопом уже обладнано точки під магазини одягу та аксесуарів вітчизняних і світових брендів. Також поруч із фан-шопом «Шахтаря» буде обладнано магазин сувенірної й поліграфічної продукції, присвяченої фінальній частині Євро-2012 в Україні та Польщі, а також презентації історичних подій і пам’яток культури та архітектури України. Усі компанії-партнери співпрацюють з нами на рівних умовах. Однак терміни відкриття магазинів залежать не тільки від нас, а й від швидкості прийняття рішень та проведення облаштування власниками брендів і торговельних мереж».

За словами Мандрусяка, у терміналі вже обладнано магазин Duty free, кав’ярню, два ресторани, сувенірні магазини, турбюро та пункти прокату автомобілів, а також менші об’єкти, на кшталт кіосків преси і платіжних терміналів. Але розширення не завершено, у планах - розширення площі об’єктів харчування та облаштування ряду магазинів.

Як ми вже зазначали вище, для термінала F актуальна проблема відсутності шаттлів від самого термінала і до транспортної розв’язки. Доїхати від нього до автобусної зупинки під аеропортом можна лише на таксі, витративши пристойну суму за тридцять секунд їзди. Альтернатива - брати багаж у руки, йти добрий кілометр і радіти поверненню додому.

Повітряний експрес

Ідея запустити швидкісну електричку під китайські кредити і з участю китайських же підрядників оформилася в уряді ще в період прем’єрства Юлії Тимошенко. З приходом до влади Віктора Януковича вона, разом із Владиславом Каськівим, перекочувала в нову правлячу команду і (разом із запланованим на 2013-2014 роки будівництвом нової злітно-посадкової смуги) отримала гучне ім’я «Національного проекту «Повітряний експрес». Під час торішньої презентації національних проектів «Повітряний експрес» видавався острівцем реалізму в морі маніловщини. Віри в можливість його реалізації додали часті контакти вищого керівництва України та Китаю. Однак і тут усе вийшло не «як краще», а «як завжди». Китайська сторона була готова виділяти кошти лише під державні гарантії будівництва. Зрештою, вартість проекту, що озвучувалася Держагентством з інвестицій та національних проектів, неодноразово зменшувалася. У рамковому проекті угоди з Китаєм ішлося про 950 млн. дол. голова Держагентства Владислав Каськів у березні 2010 року говорив про 560 млн. дол. У підсумку 28 березня уряд України погодився надати державні гарантії на суму 372,31 млн. дол. (зауважимо, екс-гендиректор держпідприємства Шахсуваров заявляв, що й цього багато - за його підрахунками, потрібно було всього близько 200 млн. дол.). Хай там як, в остаточній версії договору між Україною та Китаєм, укладеного в липні під час візиту до України лідера КНР Ху Цзіньтао, фігурує саме ця цифра - 372,31 млн. дол.

Отож будівництво, яке мало розпочатися 1 грудня 2010 року, розпочинається лише тепер. Коли взяти до уваги, що запланований термін - 28 місяців, стає зрозуміло, що «скоро» у будь-якому разі означає «пізно» щодо чемпіонату Європи з футболу. Борис Колесніков попереджав про зрив термінів ще в березні, уточнюючи, втім, що проект так чи інакше завершать згодом.