Перевірка Львовом

Чому саме Львів став місцем для першої серйозної розмови Віктора Януковича з виконавчою та законодавчою гілками влади у статусі президента України? Якщо він приїжджає до Львова, то це місто, певно, щось таки значить для нього. На Львівщині ж багато хто вважав, що, перемігши, Партія регіонів захоче поставити хрест на опозиційній області. А тут нова влада, в якій ця партія є провідною, сама ініціює розмову про розвиток економіки області.

Попри деклароване лідерство в національних питаннях, Львівщина нині мало чим може похвалитися в економічній сфері та добробуті населення. Якщо загалом по Україні середня заробітна плата становить близько 2400 грн., то на Львівщині — заледве 1600 грн. Можна зробити поправку на наявність тут тіньових зарплат, але й вони незначні. Багато жителів час від часу виїжджають на заробітки за кордон або задовольняються тимчасовими підробітками.

Ще два роки тому в області, особливо у Львові, діяв потужний будівельний комплекс. Сьогодні від нього залишилася бліда тінь. Криза позначилась і на інших галузях місцевої економіки.

Інвестори один за одним згорнули свою діяльність у регіоні. Як зазначив на початку цього року Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковський, «інвестиційний клімат в Україні досить несприятливий. І, на думку інвесторів, за останній час він не тільки не став кращим, а помітно погіршився».

Сказане стосується й Львівщини. Як повідомив голова Львівської ОДА Василь Горбаль, нині інвестиції з розрахунку на одного жителя області складають 440 доларів, тоді «як у польських сусідів — 3600 доларів».

Ці та інші питання стали підставою для проведення першого засідання Ради регіонів — нового організаційного інституту при президенті України — саме у Львові. Разом із президентом у місто прибув досить потужний ескорт міністрів, глав обласних адміністрацій, обласних рад, міських голів найбільших міст. Був і київський голова Леонід Черновецький. У роботі засідання взяв участь голова Верховної Ради Володимир Литвин. Загалом набралося понад 80 осіб.

Оскільки головною метою візиту В.Януковича називали контроль за підготовкою до Євро-2012, то з самого ранку після прильоту до Львова він разом з міністрами, які прибули для участі в засіданні Ради регіонів, вирушив оглянути місце будівництва стадіону. Судячи з усього, президент був задоволений. «Відставання, звичайно, є, але ситуація виправляється», — скаже він пізніше.

Місцем проведення головної події — засідання Ради регіонів було обрано головний корпус Національного університету «Львівська політехніка». Ще задовго до початку перед ним зібралося близько півтисячі людей, які протестували проти політики В.Януковича. Згодом глава Львівської ОДА Василь Горбаль зазначив, що він просив керівників опозиційних партій з розумінням поставитися до згаданого заходу. Адже на засіданні Ради регіонів не йшлося про політику. Вирішувалися суто господарські питання, особливо важливі для області. І якщо БЮТ до останнього визначався, як їм діяти, то голова фракції «Наша Україна» в обласній раді Олесь Старовойт свою позицію окреслив так: «Будуть вирішуватись робочі питання, і політику сюди не треба вмішувати». Однак на одну з політичних сил ці аргументи не подіяли. Опозиціонери не захотіли втрачати нагоду висловити свою оцінку діяльності нового глави держави.

Зате в залі, де проходило засідання Ради, все відбувалося за планом В.Януковича. Хоча було помітно, що вигуки мітингувальників за вікном трохи дратували президента. Проте виступаючі один за одним виходили на трибуну, щоб, по-перше, донести до президента власні досягнення, а по-друге, висловити конструктивні пропозиції та побажання.

Тон нараді задав сам президент. Коротко суть його виступу звелася до накреслення першочергових заходів з реформування економіки, для створення сприятливих умов для інвестицій. На відміну від представників попередньої влади, які під інвестиціями мали на увазі передусім іноземні вливання, В.Янукович звернув увагу присутніх на внутрішніх інвесторів. За його словами, держава не відмовляється від реалізації важливих інвестиційних проектів, але їхня кількість буде незначною.

Щодо Львова, то в рамках підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу в 2012 році держава взялася фінансувати два стратегічні об’єкти: зведення стадіону та реконструкцію львівського аеропорту.

Місто і держава тільки виграли б, якби приватні інвестори власними силами реконструювали існуючий у місті стадіон «Україна» чи звели новий. Але ж — парадокс: саме міська рада зробила все, щоб приватні інвестори не отримали цього об’єкта. Адже зведенням євростадіону справа не закінчується. Хто і як використовуватиме цю грандіозну споруду після завершення Євро-2012, досі ніхто так і не дав відповіді. Для Львова добре, що в останній момент будівництво стадіону взяла на себе держава, інакше місто б не лише влізло у величезні борги, а й навряд чи встигло б завершити будівництво. Такого роду фінансування, коли спочатку об’єкт будують, а потім думають, як його використовуватимуть, не міг би собі дозволити жоден приватний інвестор. Окрім держави Україна.

Подібних перекосів, які заважають інвесторам вкладати кошти в реальні проекти, в Україні вистачає. Про них у своїх виступах говорили голови адміністрацій Львівщини Василь Горбаль, Івано-Франківщини Михайло Вишиванюк та інші. Тепер із цим має бути покінчено. Не інвестор повинен бігати за чиновником, а чиновник за інвестором, зазначив Василь Горбаль. Пріоритетним для області, на його думку, може бути залучення інвестицій у розвиток інфраструктури, зокрема курортів Трускавець, Моршин, Немирів. «Потенціал родовищ мінеральних вод, які є на Львівщині, на сьогодні використовується лише на десять відсотків». Потрібно привернути увагу інвесторів і до інших сфер: розвиток та збереження історичної та архітектурної спадщини, а також лісів, транскордонне співробітництво, поліпшення екології, розвиток інноваційних підприємств тощо. Ще одним стратегічним завданням для керівників області всіх рівнів В.Горбаль назвав підвищення рівня заробітної плати. А оскільки на початку жовтня ц.р. у Львові традиційно пройде міжнародний економічний форум, то він запропонував президентові взяти його проведення під свій патронат.

Зауважимо також, що Львів, як і будь-яка сторона, яка приймає таких високих гостей, розраховував на певні реверанси влади. І небезпідставно. За словами губернатора, до приїзду делегації було підготовлено близько десятка звернень і проектів доручень президента. Серед них — розробка системного законопроекту про статус гірських територій. Тут львів’яни говорять про інтереси Українських Карпат, а отже й сусідніх з ними областей. Цього ж дня вдалося також укласти договір строком на три роки з Міністерством ЖКГ, керівник якого, на думку Горбаля, найбільш відповідально підійшов до поїздки в регіон.

Своє бачення інвестиційної політики висловив і міський голова Львова Андрій Садовий. На його думку, вже у 2015 році Львів повинен створити умови для прийому п’яти мільйонів туристів на рік. А.Садовий повідомив також про розроблену містом концепцію забудови території навколо стадіону для Євро-2012. Туди планують перенести адміністративні будівлі. Ратушу та деякі будівлі перетворити на музеї. Крім того, міський голова нагадав присутнім, що Львів включено до 30 найсприятливіших міст щодо розвитку новітніх технологій.

Чи не найбільше чекали виступу віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка. Він розповів про низку важливих законів, які буде ухвалено вже найближчими тижнями.

«Перше: для інвестицій потрібна політична стабільність. Не буде її — інвестори сюди не прийдуть. Це зараз, слава Богу, маємо. Друге, що ми повинні зробити, — реальні реформи. Не буде реформ, не буде змін — також сюди ніхто не прийде. У нас один з найгірших інвестиційних кліматів не лише в Європі — у світі. Якщо подивитися на податкове законодавство, виділення землі, то маємо 181 позицію. А це основні проблеми, на які звертають увагу інвестори. Що потрібно зробити? Відповідь на це питання дасть програма президента, яка вже готова і буде презентована наступного тижня. У короткостроковій перспективі нам, безумовно, потрібно консолідувати публічні фінанси. Ніколи інвестор не піде до країн, які мають величезний дефіцит бюджету. І слід відновити робочий фінансовий сектор».

На його думку, ухвалення нових законів добре сприйметься інвесторами. Його б вустами та мед пити. Та де гарантії, що ці закони: а) будуть ухвалені цією різнобарвною коаліцією; б) запрацюють?

Мало того, на тлі нинішніх васальних відноcин центру і регіонів усі розмови про залучення інвестицій виглядають штучно. Регіони не зацікавлені в тому, щоб заробляти. В цьому причина всіх негараздів і у Львові і в Донецьку. Адже чим ти багатший — тим більше віддай у Київ. Тому не дивно, що за такого «вигідного» розкладу стеля устремлінь того ж таки мера чи губернатора — не бути останнім. Офіційно засвітитися на дошці пошани охочих мало. У тіні — комфортніше.

«Насправді йдеться про нові підходи в регіональній політиці, — заявив «ДТ» В.Горбаль уже після заходу. — Раду регіонів президент для того й створив, щоб обкатати принципи нових взаємовідносин і майбутньої реформи місцевого самоврядування. У форматі як повноважень, так і фінансів. Але це — перспектива. На цьому ж етапі мені як губернатору видалася цікавою пропозиція віце-прем’єра Б.Колеснікова про те, щоб уже зараз частину податку на прибуток залишати в регіонах, а частину прибуткового податку віддавати в центральний бюджет. Така, на перший погляд, маленька деталь, дозволить створити реальні мотивації регіонам залучати інвестиції, а центру реальну підставу суворо спитати за бездіяльність».

Прогнози політологів стосовно того, що візит до Львова В.Янукович постарається використати для корекції свого зовнішньополітичного курсу і зробить низку проукраїнських заяв, не справдилися. Тим самим Янукович іще раз продемонстрував свою послідовність. Але чи виграє він від цього? Час покаже. Здається, що з окремих питань президент іще не визначився. Зокрема на незапланованій раніше конференції В.Янукович уникав прямої відповіді на запитання журналістів про можливе повернення Інституту (нині Академія) сухопутних військ в Одесу, який рішенням тодішнього президента Віктора Ющенка було перебазовано до Львова. Віктор Янукович сказав лише: «У 2007 році я був проти, щоб переводити Академію сухопутних військ до Львова. Експерти казали, що неможливо готувати десантників у таких погодних умовах, як на території Львівщини. Тут немає відповідних баз. Усі бази для підготовки десантників залишилися на півдні, на березі Чорного моря».

Проте дозволимо собі невеличку ремарку з цього приводу. Державна програма розвитку Збройних сил на 2005—2010 рр. передбачала створення такого інституту у Львові. Цей документ було затверджено постановою уряду Тимошенко, а також указом президента Ющенка. Однак, повернувшись у Кабмін 2006 року, новий прем’єр Віктор Янукович порушив питання про можливий перегляд рішення. Виник конфлікт. У результаті якого до Одеси і Львова вирушили дві урядові комісії. Першу очолив віце-прем’єр Табачник, другу — генерал Кузьмук. Після детального вивчення ситуації Кузьмук на засіданні Кабміну заявив буквально таке: «Поки Одеса писала скарги і вимагала адміністративного рішення, Львів працював і створив усі умови для сучасного військового вузу. Я знімаю капелюха перед Львовом». І саме уряд Януковича ухвалив остаточне рішення щодо Львова.

Проте в рамках своєї вже президентської виборчої кампанії Янукович пообіцяв одеситам повернути їм інститут. Чому? Запитання риторичне. Тепер, мабуть, президенту доведеться шукати компроміс, передислокувавши назад кілька факультетів. Про що він, власне, уже заявив. Наскільки це раціонально в умовах дефіциту бюджету, а головне виважено — у контексті його ж попередніх державних рішень — запитання до Віктора Федоровича.

Загалом майже все, про що йшлося на Раді регіонів, сьогодні актуальне не лише для Львівщини, а й для України загалом. Вочевидь, більшість зі сказаного в залі НУ «Львівська політехніка» цілком позитивно сприйняли б і пікетувальники. Але вони того не чули. Нагадаємо, що, на думку Віктора Януковича, практику проведення виїзних засідань Ради регіонів започатковано саме з огляду на необхідність зробити її роботу публічною, прозорою, наближеною до людей. У Львові, схоже, цим правилом знехтували.