Перша кров
Прогнози, хто саме стане першою жертвою спецпрокурора Роберта Мюллера, призначеного вести розслідування російського втручання в американські вибори, почали з'являтися наприкінці минулого тижня. Імена тих, кого ще минулої п'ятниці ввічливо запросили з'явитися до ФБР із речами, були відомі лише десятку людей. Серед них - і сам Пол Манафорт. Офіційне повідомлення йому вручили 27 жовтня. Крім екс-політтехнолога Віктора Януковича та колишнього очільника передвиборного штабу Дональда Трампа, наполегливе прохання зазирнути на розмову до вашингтонського місцевого відділку ФБР отримав і молодший партнер Манафорта, Річард Гейтс. Обидва зібрали речі і з самого ранку понеділка поїхали здаватися.
Жодного з них не звинуватили у злочинних зв'язках із Кремлем чи в допомозі Москві вплинути на результати американських виборів. Принаймні поки що. Манафорту і Гейтсу висунули обвинувачення у справі, провадження за якою кілька разів відкривали ще з весни 2014 р., - змова проти США, відмивання грошей, несплата податків, робота агентом уряду іноземної держави.
Цього вимагає FARA - акт про обов'язкову реєстрацію лобістів, котрі працюють на іноземні держави, а також преси, що спонсорується урядами. Найбільш відомі приклади: Пол Манафорт і Russia today. І впливовий технолог, і одіозна медіа-компанія вперто опиралися такій реєстрації.
12 пунктів обвинувачення Манафорту сформульовані на 31 сторінці тексту. Все стосується виключно українського періоду життя політтехнолога. Точніше - грошей, отриманих ним за роботу на уряд Януковича, їх відмивання, несплати податків та способу, в який він витрачав їх уже у США.
Податки на прибутки становлять близько 30%, їх має сплачувати кожен американський громадянин, навіть якщо він отримує зарплату в Замбії або в Марокко.
За даними слідства, з 2006-го по 2016 р. через рахунки Манафорта і Гейтса пройшли 75 млн дол., 18 із них Манафорт "відмив" особисто через купівлю нерухомості й антикваріату. Гейтс, своєю чергою, переказав 3 млн дол. із офшорних рахунків на ті, які він особисто контролював.
У 2005 р. Манафорт відкрив компанію DMP - Davis Manafort Partners, і відтоді її персонал працював в Україні, Росії та США. Пізніше, уже 2011-го, він відкрив DMP Internnational, щось на кшталт товариства з обмеженою відповідальністю. Саме ця структура обслуговувала інтереси тодішнього уряду Азарова, Партії регіонів, окремих впливових членів цієї організації і, власне, Віктора Януковича. У 2012 р. Манафорт створив у Брюсселі Європейський центр Сучасної України і використовував його як рупор для лобіювання тодішнього українського уряду в Європейському Союзі та США.
Про відповідний період діяльності Манафорта українцям дещо відомо з інформації НАБУ та журналістських розслідувань. Більшість американців дізналися про це з документів, оприлюднених слідчими Роберта Мюллера. Взагалі-то, комісія під головуванням екс-очільника ФБР працює над втручанням Росії у вибори. Прямого стосунку до цього справа Манафорта на має. Проте, відповідно до повноважень, спецслідчі Мюллера можуть братися за справи, котрі опосередковано стосуються московських слідів, і це був саме той варіант.
Манафорта було за що брати доволі давно, ФБР уже брала до розробки його оборудки. Звісно, наявність 17 компаній у Нью-Йорку, Делавері, Флориді та Вірджинії - не гріх. Три компанії на Гренадинах і у Великій Британії, 12 компаній на Кіпрі - теж мають право бути. Якби одна з них, Lucicle Consultants Limited (за даними видань The Daily Beast та Times), не отримувала багатомільйонних переказів від українського народного депутата Івана Фурсіна, якого у США пов'язують із одним із найвідоміших російських кримінальних авторитетів, Семеном Могилевичем. З іншим давнім партнером Фурсіна, Дмитром Фірташем (за інформацією тих-таки The Daily Beast і Times), Манафорт свого часу за 850 тис. дол. придбав The Drake hotel у Нью-Йорку. Податків із переказів з офшорних зон політтехнолог не платив.
На що Манафорт витрачав свої кровні з кіпрських рахунків:
- 5.4 млн - ремонт заміського будинку на багатому курорті Хемптонз поруч із Нью-Йорком;
- 1.3 млн дол. - система "Розумний дім" для маєтку у Флориді;
- 934 350 - антикварні килими;
- 849 215 - витрати на одяг у Нью-Йорку;
- 655 500 - ландшафтний дизайн у Хемптонзі;
- 623 910 - антикваріат, придбаний в Нью-Йорку;
- 520 000 - одяг з магазинів у Беверлі-Гіллз;
- 500 000 - внесок в інвестиційну компанію;
- 163 740 - внески за три "Рендж Ровери";
- 432 487 - послуги ще одного підрядника з Флориди;
- 112 825 - розважальні послуги;
- 62 750 - "Мерседес";
- 47 000 - "Рендж Ровер";
- 46 000 - за компанію, яка володіє житлом у Південній Кароліні;
- 31900 - сплата мистецькій галереї у Флориді;
- 20 000 - прибирання своїх нью-йоркських помість.
За даними слідства, Манафорт заплатив 3 млн готівкою за цегляний будиночок у Брукліні, взяв під нього 5-мільйонний кредит і пообіцяв банкові 1,4 млн з цієї позики використати на ремонт свого житла на Юніон-стріт. Натомість своєму бухгалтерові, який вів його податкову звітність, заявив, що планує використати ці гроші на повну виплату боргу за інший об'єкт нерухомості. За даними слідства, з цієї ж 5-мільйонної позики він заплатив перший внесок за будинок у Каліфорнії.
Із кіпрського рахунку Манафорт придбав квартиру на Манхеттені і здав її подобово на сервісі Airbnb. Одна з родин, яка винаймала це житло, вийшла на зв'язок із журналістами, побачивши фото квартири по телевізору. Вони щиро вважали, що заселилися у лофт рок-зірки з розбитим серцем: апартаменти були порожні й необжиті, ремонт - свіжий, без жодних ознак людського життя на полицях чи в шафах. Простіше кажучи, у квартирі ніколи не жили постійні пожильці. Натомість господар за кілька років після купівлі переписав позику на манхеттенське житло на сім'ю доньки - мовляв, у неї та його зятя статки набагато більші. Як результат - за даними обвинувачення, отримав від банку ще один кредит.
Своєю чергою, сам Манафорт заявив про свою повну невинність: на Партію регіонів він ніколи не працював і лише представив компанію А компанії Б через свій Центр Сучасної України.
Натомість, у команди Мюллера є перелік телефонних дзвінків і навіть електронні листи Гейтса та Манафорта, які свідчать про їхній потужний внесок у лобіювання інтересів уряду Януковича у США та Європі. Чимало їх правоохоронці виявили під час липневого обшуку в оселі Манафорта у передмісті Вашингтона, Александрії.
Департамент державної безпеки, натомість, вніс кілька інших деталей: у колишнього американсько-українського політтехнолога три американських паспорти, він подавався на них чи не щороку. Одним із його найулюбленіших напрямків був Кіпр.
Примітно, що більшість колишніх прокурорів називають притягнення колишнього політтехнолога Януковича до відповідальності тільки за економічними статтями - багатокроковою комбінацією Мюллера, в якій арешт Манафорта - лише початок тонкої психологічної гри, за правилами якої погані новини з'являються щодня маленькими, але щоразу трохи більшими порціями психологічної отрути. Витримає таке не кожен - особливо якщо на нього в цей час ніхто не тицяє пальцем і не кличе на ім'я вголос…
Грецький привіт від спецпрокурорів
Коли Манафорт і Гейтс тільки переступили поріг вашингтонського відділку ФБР, Роберт Мюллер оприлюднив три документи. Це була ще одна маленька порція отрути від спецпрокурора. Всі документи стосувалися колишнього радника кампанії Трампа з міжнародної політики Джорджа Попадополуса. Його головний гріх - брехня ФБР: за нього йому вже довелося заплатити зізнаннями та співпрацею зі слідством.
У березні 2016 р., щойно він усвідомив своє майже підтверджене призначення на посаду радника штабу, Пападопулос зв'язався з лондонським професором, який обіцяв "чимало бруду" на Гіллларі Клінтон. Ба більше: викладач уже тоді знав, що сервер Демократичного національного комітету зламали, хоча офіційно ця інформація стала доступною тільки через кілька місяців, а ще пізніше - тисячі електронних листів виклали на ресурсі WikiLeaks Джуліана Ассанжа.
Пападопулос звертався до професора й раніше, однак той звернув на нього увагу тільки тоді, коли пересвідчився, - він і справді працюватиме на виборчу кампанію Трампа.
Уже наприкінці квітня Пападопулос доніс штабові, що тисячі електронних листів із приватною інформацією про виборчу кампанію демократів, разом із вмістом поштової скриньки керманича демштабу Джона Подести, доступні Кремлеві.
У близькому колі політичного спілкування радника з міжнародних питань з'явилася людина з російського МЗС і ще одна росіянка. Обоє курирували питання взаємодії з Кремлем і активно форсували зустріч Володимира Путіна та Дональда Трампа.
Листи на теми "Новини з Росії", "Росія", "Російське питання" Пападопулос регулярно відсилав керманичам виборчого штабу Трампа зі свого особистого емейла. Головні питання - адресовані Трампу пропозиції Кремля про зустріч: або в Москві, або на нейтральній території, наприклад у Великій Британії.
Команда кандидата в президенти відповідала ввічливою відмовою. В одному з листів керманичів кампанії, згідно з судовими документами, ідеться, що "Д.Т. не може здійснювати поїздок такого рівня, потрібно відправити на переговори когось непримітного, людину низького рангу, аби ні в кого не виникло підозр". Як випливає з документів слідства, зустріч так і не відбулася. Встановлено, що Пападопулос надсилав відповідні листи керівництву кампанії: головному керівникові штабу (цю посаду в різні часи обіймали спершу Корі Левандовскі, а згодом Пол Манафорт) і радникам із політичних питань (у певний момент цим питанням опікувався Картер Пейдж). Хай там як, команда Мюллера жодного разу не назвала посадовців на ім'я.
ФБР постукало у двері Пападопулоса в січні 2017 р., у липні його заарештували, а на початку жовтня він зголосився співпрацювати зі слідством. Чи мав він контакти з колишніми керівниками штабу, і чи вела записи цих розмов ФБР, - залишається загадкою. У судових документах, попри це, записано: колишній радник із міжнародних питань активно співпрацює зі слідством.
Справа проти Манафорта - мабуть, погана історія не тільки для нього самого. Справа Пападополуса - цілком очевидно, погана історія для Дональда Трампа.
Якою буде наступна маленька порція отрути від Мюллера - покаже час, і, можливо, наступний тиждень.