Нерозмінний п'ятак

"Зеленський зіллється перед другим туром, щоб Петя повернув Приватбанк..." - такі та більш божевільні версії сніжною лавиною падають на голови обивателів, які щойно оговталися від першого туру президентських виборів.

Звичайно, Приватбанк - це навіть не ласий шматок пирога, це окремий і дуже смачний пиріг, і так, він неодноразово був предметом торгу між діючим президентом і його заклятим другом Коломойським. Але вже немає об'єктивних підстав вважати, що в передвиборній боротьбі "Приват" відіграє якусь ключову роль. Та й результат виборів на долі "Привату" може ніяк не позначитися, - його колишній власник упевнено почувається в українських судах і при діючому президентові. Але, на жаль, це не означає, що Приватбанку ніщо не загрожує. А йдеться, нагадаємо, про найбільший банк країни, у капітал якого держава вклала наші з вами гроші.

Кількість судових позовів, пов'язаних із націоналізацією Приватбанку, перевалила за шість сотень. І поки їх стабільно виграють колишні власники банку, що виводили гроші, пов'язані з ними особи, які не бажають повертати кредити, та інші причетні, "що втратили все після націоналізації". Спасибі діючому президентові за успішну судову реформу й неупереджених суддів, які навіть пов'язаності братів Суркісів із Коломойським не виявили.

На тижні, що минає, мали поставити крапку в іще одній ключовій "приватівській" справі, - Окружний адміністративний суд Києва призначив на 2 квітня дебати в справі про націоналізацію Приватбанку. І.Коломойський просив суд визнати недійсним і скасувати рішення правління НБУ про віднесення Приватбанку до категорії неплатоспроможних, рішення про затвердження пропозиції НБУ про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про введення в банк тимчасової адміністрації. Відповідачами у справі є НБУ, Фонд гарантування, Кабмін і Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, третіми особами - Приватбанк і Мінфін. Призначені дебати відбулися. Але оскільки всі засідання, на вимогу юристів Коломойського, проходять у закритому режимі, об'єктивно оцінити, позиція якої зі сторін була сильнішою, чиї аргументи прагматичніші, не зможе ніхто. Як і згодом оцінити об'єктивність прийнятого судом рішення. Навіть якщо повірити в неупередженість суддів, не виходить відкинути той факт, що вони теж люди, які занурені в інформаційне поле, стежать за виборчою кампанією, інтерв'ю колишнього власника, заявами лідера передвиборних перегонів і членів його штабу, рішеннями суддів в інших "приватівських" справах. Феміда, навіть якщо сліпа, то не глуха. У підсумку остаточного рішення суд так і не прийняв, взявши перерву до 18 квітня.

За дивним збігом обставин (чи ні), того ж дня Вища рада правосуддя звільнила суддю Солом'янського райсуду Києва Людмилу Кизюн за "істотний дисциплінарний проступок".

У грудні 2017-го суддя прийняла рішення на користь Коломойського, заборонивши компаніям, що ведуть розслідування про виведення коштів з банку (зокрема, Alixpartners і Kroll), проводити будь-яку діяльність із розкриття можливих фінансових махінацій, а також приймати оплату за подібні послуги від НБУ, Мінфіну або Приватбанку. Під цю ж гребінку потрапили і юристи, що представляють інтереси Приватбанку в Лондонському суді, - компанія Hogan Lovells.

"Це рішення ВРП є вже наслідком встановлених Третьою дисциплінарною палатою ВРП порушень, допущених суддею при здійсненні ним правосуддя в окремо взятій справі. Так, суддя Кизюн Л.І. допустила множинність грубих порушень, які свідчать, що суддею необ'єктивно й несправедливо здійснювалося правосуддя", - пояснив DT.UA керуючий партнер, адвокат АТ "Байерс" Ігор Багрій.

Що важливо, саме рішення Кизюн, на яке поскаржилися ВСП, давно було скасоване самою Кизюн. "Під приводом захисту персональних даних Коломойського суддя фактично заборонила відповідачам виконувати укладені раніше договори про надання юридичних послуг. Більш того, цією ухвалою суддя призупинила ряд рішень і актів Нацбанку, що суперечить прямій нормі закону. Цивільний процесуальний кодекс дозволяє стороні, щодо якої застосовані заходи забезпечення, подати клопотання про скасування таких заходів. Це й було зроблено адвокатами відповідачів. У результаті вже через два тижні суддя Кизюн визнала, що підстави для подібного забезпечення позову дивним чином відпали, і сама ж скасувала заходи забезпечення, - пояснила DT.UA старший юрист АФ Pragnum Альона Мічуріна. - Водночас таке формулювання зовсім не влаштувало відповідачів, які бажали не тільки скасувати заходи забезпечення, але й визнати рішення судді Кизюн про їхнє застосування незаконними". По суті, звільнення Кизюн не змінить нічого, це просто сигнал для інших суддів, що займаються "приватівськими" справами. А таких, як ми пам'ятаємо, чимало.

Днями, наприклад, має відбутися ще одне важливе судове засідання. Кіпрська фірма Triantal Investments, яка підконтрольна Коломойському і свого часу володіла 16,8% акцій Приватбанку, у березні 2018-го виграла в тому ж Окружному адмінсуді столиці справу проти НБУ. Суддя визнав протиправним і скасував розпорядження НБУ про проведення перевірки в Приватбанку в жовтні 2016 р. Результати саме цієї перевірки згодом лягли в основу рішення про визнання банку неплатоспроможним, що привело до його націоналізації. НБУ, звісно, пішов в апеляцію. Якщо він її програє, колишні власники одержать досить вагомі підстави для оскарження націоналізації як такої, якщо й це станеться, то притягнути колишніх власників і менеджмент банку до відповідальності за доведення його до неплатоспроможності буде неможливо. Що вплине на перебіг подій не тільки в Україні, але й у судах інших юрисдикцій. Паралельно разом з Triantal Investments екс-власник оскаржує факт передачі акцій Приватбанку державі, але ця ставка навряд чи зіграє.

Незважаючи на численні маніпуляції й бажання всіх і кожного зробити банк розмінною монетою в протистоянні Коломойського й Порошенка, ймовірність того, що банк повернуть колишнім власникам, незначна. Та й технічно це навряд чи можливо. Цей сценарій був би умовно реалістичним, якби у креатури Коломойського не було такої впевненої перемоги в першому турі. Але зараз, коли "Зе-команда" і дружній їй олігарх упевнені, що схопили за хвоста журавля в небі, Приватбанк за всієї його величі має вигляд навіть не синиці в руці, а жаби в кишені. Та й сам екс-власник уже не такий категоричний у своїх заявах, він хоче очистити своє ім'я, покарати винних, одержати компенсацію й навіть готовий повернути виведені гроші, якщо цей факт буде доведено. Така різка зміна в настрої колишнього власника, можливо, пов'язана з тим, що він побачив інший шлях повернення контролю над "Приватом". Ні, безумовно, олігарх продовжить вимотувати в судах НБУ, Мінфін та інших причетних, щоб як мінімум уникнути відповідальності за звинуваченнями у виведенні коштів і махінаціях та одержати максимум підстав для припинення судових процесів у Лондоні й Женеві, але "повернути" банк він може значно більш витончено, ударивши з тилу.

Два тижні тому у кількох ЗМІ із сумнівною репутацією одночасно з'явилися два тексти, в одному з яких активно, брудно, але не аргументовано критикувався діючий менеджмент Приватбанку, а в іншому - його ж наглядова рада. А через три дні під НБУ прийшли демонстранти з плакатами "Геть іноземців з керівництва "Привату". Очевидно, обурені викладеними в текстах зловживаннями наглядової ради й менеджменту. Рівно через годину після появи плакатів на Інститутській посольство США в Україні у своєму Twitter заявило: "Ми уважно стежимо за розвитком подій навколо Приватбанку. Його націоналізація була важливим етапом економічної реформи й боротьби з корупцією". І цілком можливо, що адресовано цей твіт було безпосередньо організаторам як підозріло неякісних публікацій, так і демонстрації під НБУ.

Юлія Самаєва

Навіть сама поява як низькопробних текстів, так і людей з портретами й прізвищами банківських менеджерів на плакатах здивувала. Чи багато обиватель знає голів правління банків та їхніх заступників, та ще й особисто і в обличчя. Окрім того, банк почувається добре, і звинуватити його діюче керівництво в чомусь крамольному поки що не виходить. За підсумками перших двох місяців Приватбанк задекларував чистий прибуток у 5,2 млрд грн (на 4 млрд більше, ніж за перші два місяці минулого року), зростання кредитного портфеля на 14 млрд грн, що забезпечило зростання відсоткового доходу банку на 1,1 млрд грн (до 5,5 млрд) і збільшення чистого комісійного доходу ще на 500 млн грн. Паралельно "Приват" зміг скоротити на 9 млрд грн борг з рефінансування перед НБУ. Тобто не так і погано йому живеться під управлінням "корупціонерів-іноземців". Та й самі статті не розповідають читачам про якісь фінансові зловживання, це швидше історії про те, хто кому друг, хто з ким спить, хто кого на роботу привів і яку зарплату одержує. Навіть якщо вони правдиві, то не тягнуть на фінансову аналітику або журналістські розслідування. І вже точно не могли б спровокувати маси на вихід під НБУ, тому що розміщені були на сумнівних і мало популярних ресурсах.

Але наїзд на наглядову раду й іноземців-менеджерів напередодні обрання нової наглядової ради - тривожний дзвіночок.

"Приватбанк - гарний, якщо не найкращий приклад реформи корпоративного управління серед державних компаній в Україні. Через два роки після націоналізації ми вже бачимо результати трансформації банку, причому не лише в плані прибутків, а й в управлінні ризиками, стійкості бізнесу, - сказав у коментарі DT.UA голова наглядової ради банку Енгін Акчакоча. - Важливо розуміти, що для нового складу незалежної наглядової ради - і ключове слово тут "незалежна" - пріоритети будуть тими самими: захист прав вкладників й акціонерів банку, що означає повернення державі 160 млрд грн, які було виділено з бюджету для порятунку банку і фінансової стабільності країни. Принцип відбору та затвердження складу наглядової ради визначено законодавчо, з урахуванням того, що ні зовнішні, ні внутрішні фактори не можуть вплинути на якість рішень, які приймаються. Держкомпаніями мають керувати не політики, а незалежні професіонали".

Відбір членів наглядової ради "Привату" має відбутися наприкінці квітня. До нього увійдуть три представники держави (від профільного парламентського комітету, президента й уряду) і шість незалежних представників. Останніх відбиратиме ТОВ "Телент Едвайзорс", відібране на конкурсі, який проходив у березні ц.р. Звичайно, вони мають проводити відбір претендентів відкрито й прозоро, але повинні - не означає, будуть, і тут ми очікувань керівництва банку не поділяємо. Складно гарантувати, що до нової наглядової ради банку не зайдуть люди, що симпатизують його колишньому власнику. Особливо якщо клієнти банку під НБУ вимагають позбутися незговірливих іноземців і повернути завжди готових домовитися співвітчизників. Але ж саме наглядова рада контролює й регулює діяльність правління банку, водночас призначаючи і звільняючи його членів. Маючи більшість у наглядовій раді, можна з легкістю повернути собі банк, навіть програвши в судах усіх інстанцій. І, мабуть, процесу відбору незалежних членів наглядової ради треба приділити уваги не менше, ніж судовим баталіям і словесним дуелям про те, хто ж конкретно приймав рішення щодо націоналізації банку. Американський великий брат відкрито дав зрозуміти, що стежить за ситуацією, але чи всі в Україні його почули, а головне, зрозуміли правильно?