Назріла реформа парламенту: змінимо правила

Однак значна їх частина або скасовувала колишні рішення, або вносила доповнення/поправки до вже ухвалених нормативних актів.

Скажімо, з 1 по 17 квітня 2019 року у ВРУ зареєстровано близько 100 законопроектів, з яких переважна більшість - про внесення змін до законів, ухвалених раніше. Доводиться констатувати, що якість ухвалених законів не відповідає потребам суспільства, а тому вони не є стабільними "правилами гри", які відображають найважливіше макроекономічне гасло "Не зашкодь!" і не сприяють успішному функціонуванню бізнесу та держави в цілому.

Зрозуміло, якась частина законів справді застаріла і потребує оновлення, але є висока ймовірність того, що чимало ухвалених раніше законів недостатньо продумані й якісні. На мій погляд, існує прямий зв'язок між "досягненнями" держави і роботою Верховної Ради, коефіцієнт корисної дії якої, як на мене, невиправдано низький.

У зв'язку із цим цікаво буде звернути свій погляд на законодавчий орган найуспішнішої світової держави - Конгрес США.

Загальні положення. Конгрес складається з двох палат: Палати представників і Сенату. Палата представників налічує 435 членів і працює 2 роки. Сенат складається зі 100 членів, які працюють 6-років. Раз на 2 роки третину сенаторів переобирають у порядку ротації. Кожен штат має двох сенаторів. Засідання обох палат вважаються правочинними за наявності кворуму. За відсутності кворуму явку відсутніх членів можуть забезпечити примусово, віддавши розпорядження приставам палат.

Законодавча ініціатива. Членам Конгресу належить право тільки законодавчої ініціативи. За сформованою традицією таким правом володіє і президент. Однак і різноманітні політичні та громадські сили можуть домагатися ухвалення нових або скасування старих законів. Законопроекти розглядають за черговістю, але на практиці вона коригується правилами "Порядку пріоритетності" для найважливіших і невідкладних законопроектів.

Гласність у роботі. Кожне засідання Конгресу стенографується та оприлюднюється буквально наступного дня в офіційному бюлетені.Політичні й громадські організації складають рейтинги сенаторів/конгресменів на підставі насамперед поіменного голосування останніх.

Засідання обох палат Конгресу проводяться відкрито, у присутності не тільки представників преси, а й публіки, для яких виділено спеціальні місця.

Умови роботи законодавців і пільги. Депутати користуються безоплатним медичним обслуговуванням, їм оплачують відрядження, засоби комунікації, компенсують канцелярські витрати. Членам Конгресу надають пільгові умови страхування і державні дотації на оплату апарату помічників, меблювання офісу тощо. Але ці дотації не настільки великі і не покривають службових витрат законодавця, тому йому доводиться доплачувати з власної кишені.

Жодних інших спеціальних пільг конгресмени не мають.

Парламентська етика й імунітет. Імунітет членів американського законодавчого органу обмежений: вони недоторканні тільки під час сесії, по дорозі на сесію і назад. Але за державну зраду, тяжкі кримінальні злочини та порушення громадського порядку можуть бути заарештовані навіть у цей період без згоди Конгресу.

Усі законодавці наприкінці року зобов'язані подавати фінансовий звіт із зазначенням усіх джерел доходу.Вони не мають права заробляти суму, що перевищує їхню заробітну плату більш ніж на 15% і не можуть мати ділові інтереси в тих сферах приватного бізнесу, що перетинаються з їхньою законодавчою діяльністю. Будь-яка палата, відповідно до Конституції США, має право покарати свого члена "за поведінку, що порушує порядок", за фінансові зловживання, корупцію, образливі висловлювання та нападки на колег і більшістю у дві третини голосів виключити його зі складу палати.

Бюджетний процес. Закон про бюджет (проект якого на наступний рік подає президент уже на початку січня поточного року) має особливу процедуру ухвалення. Бюджет розглядають і узгоджують упродовж року з обов'язковою участю спеціальних органів Конгресу та президента, і в перший понеділок грудня подають до Конгресу на затвердження.

Фінансування. Фінансування діяльності Конгресу та його членів установлюється колегіально міністерством фінансів США разом із Бюро бюджету виконавчого офісу президента та Об'єднаним комітетом з питань оподаткування Конгресу та бюджетним управлінням Конгресу США. Ці ж органи встановлюють розмір платні членам Конгресу наступного скликання. Їхня зарплата має відповідати рівню доходу верхніх верств середнього класу.

Важлива особливість передвиборної боротьби кандидатів у Конгрес США полягає в тому, що кандидат узгоджує зі своїми виборцями законопроекти, які він у разі свого обрання подає на розгляд Конгресу. До речі, кандидати в депутати Верховної Ради рідко конкретизують свої передвиборні програми й іще рідше "опускаються" до конкретних законотворчих ініціатив.

В таблиці наведено низку важливих відмінностей, що характеризують роботу Конгресу США і Верховної Ради України.

Наведені дані доводять, що конгресмени ефективніші, ніж їхні українські колеги. Найважливіші закони ВРУ якщо й ухвалюються, то під тиском: МВФ і ЄС - зверху і громадськості - знизу. Чого лишень варта епопея з ухваленням закону про електронне декларування. Нагадаємо, що депутати проігнорували пропозиції Європарламенту стосовно реформування ВРУ, в яких, зокрема, рекомендувалося:

- припинити штампувати "порожні" законопроекти і зосередитися на ухваленні пріоритетних;

- ухвалити закон про опозицію і ввести в сесійну залу приставів, які стежитимуть за порядком;

- зменшити кількість комітетів ВРУ.

Розуміючи, що будь-яка аналогія кульгає, і порівнювати американську та українську політичні традиції - некоректно, не закликаю негайно й сліпо реформувати Верховну Раду за образом та подобою Конгресу. Але запозичити найбільш розумне - чому б і ні?