«…Мыши в пляс»

Пауза з призначенням прем’єра Криму, кандидатуру якого повинен погодити президент, давно перестала бути томливою і вже починає бути непристойною. Що у Віктора Януковича лава запасних на Крим порожня, відомо було давно; що на місце Джарти важко знайти людину такого ж масштабу і такої ж довіри - було зрозуміло. Проте навіщо президентові зволікати зі своїм вибором (ВР автономії вкупі зі спікером, який вносять у залу кандидатуру, - елемент тепер декоративний), бачачи, як розкол у владі Криму по лінії ВР-Радмін посилюється й ось-ось повернеться до часів міжусобиць, - зрозуміти неможливо.

Чи президентові було цікаво спостерігати, хто виявиться сильнішим: голова ВР Константинов на пару з Мельником, який працював сірим кардиналом при «закритому» зараз екс-спікерові Гриценку і повертає собі силу та вплив, чи в.о. глави уряду П.Бурлаков, який залишився одним із головних претендентів на посаду прем’єра?

Можливо, В.Янукович хотів подивитися, хто з двох таборів принесе на Банкову більше аргументів на свою користь - у виг­ляді компромату на конкурента, наприклад. Нанесли, за нашими даними, вдосталь. Хоча можна було й не чекати - все у відкритому доступі, тобто у ЗМІ, де написано й знято предосить про всіх учасників забігу. Наприклад, про те, як у Криму з гуркотом розпилюється майже мільярд субвенції, переважно на будівельні підряди, і переважно їх отримують або явні фірми-прокладки, або рідна спікерові фірма «Консоль» та її незліченні родичі. У чесності тендерів ніхто не сумнівається: на чолі розпорядника коштів і замовника торгів - вихідці з тієї ж таки «Консолі». В якої - це теж усі знають - дуже скрутні часи: ошукані пайовики по всій країні протестують і намагаються повернути гроші за так і не побудовані «Консоллю» квартири. А якщо звернутися до Єдиного реєстру судових рішень, то з подивом можна дізнатися, що серед тих, хто довірив фірмі свої тисячі і мільйони, а тепер намагається відсудити або гроші, або нерухомість, - і кримські нафтотрейдери, і національні компанії. Тобто якби не було державних підрядів, фірма вже пішла б з молотка. А якби Константинов не був спікером і спонсором виборчих кампаній партії влади, то матеріалів для кримінальних справ можна було б назбирати набагато більше, ніж президентові поклали на стіл.

У пресі також є цікаві публікації про те, як у двох візитних карточках Криму - Алупкінсь­кому та Бахчисарайському палацах-музеях - і заповідниках під тиском уряду та під загрозою кримінального переслідування «пішли» директорів, які не просто звільнилися - з країни виїхали. Особливої уваги заслуговує і той факт, що зміцнювати менеджмент «молода команда Джарти» вирішила саме в осередках культури зі стабільно високим прибутком. Алупкінський палац-заповідник - понад 20 мі­льйонів гривень, Бахчиса­райський - понад 10 мільйонів (що більше, до речі, ніж бюджет самого Бахчисарая).

І, звісно ж, не можна оминути увагою те, що після смерті Джарти справжня влада в Криму опинилася в руках силових структур. Постійні конкуренти - СБУ, МВС і прокуратура - знайшли спільного «ворога»: суди. За вуха притягнута кримінальна справа щодо голови Апеляційного суду, який зменшив кількість санкцій на прослушку в рази; «маски-шоу» під час сумнівних, із погляду законності, обшуків та вилучень у суді; перевірки в Господарському суді Криму і, скажемо так, збирання якихось оперативних даних по Київському райсуду Сімферо­поля дали свої плоди. Голови Апеляційного і Господарського судів подали заяви про відставку, ВРЮ та ВР Ук­раїни миттєво їх задовольнили. Ну а в Ки­ївський райсуд, кажуть, прокурорські тепер можуть заходити, відчиняючи двері ногами.

Саме цей суд тепер дає добро на арешт директора Сакського військового санаторію Мінобо­рони імені Пирогова. Розказана в попередньому числі DT.UA історія каламутної реорганізації найкращого в країні і суперприбуткового санаторію та арешту директора цього тижня отримала прямо безмежне продовження. Після того, як Апеляційний суд змінив директору санаторію Віталію Устюжанину запобіжний захід із арешту на підписку про невиїзд, він… зник. Оскільки Ус­тюжанин не був присутній на судовому засіданні, дружина й адвокати, отримавши рішення суду на руки, вирушили до СІЗО. Там в.о. начальника Михє­єв обіцяв звільнити Устюжанина через півгодини, але, прочекавши кілька годин, адвокати та рідні так його й не дочекалися, і о 17.00, як того вимагає режим, їх попросили залишити ізолятор. А представникові омбудсмана В.Фролову повідомили, що о 15.20 (тобто у присутності дружини й адвокатів!) В.Устюжанин був відпущений, і де він - невідомо.

Тільки вранці адвокат та представник Ніни Карпачової отримали офіційне підтвердження, що Устюжанин повторно затриманий. Через день прокуратура повідомила про нову кримінальну справу. Тепер уже директору інкримінують заволодіння 7,8 мільйона гривень.

Тим часом маленьке держпідприємство МО «Укрвоєнкурорт», яке раніше тільки торгувало путівками в санаторії Міноборони, згідно з наказом №415 міністра Єжеля готується до поглинання санаторію імені Пирогова, обсяг прибутку якого - 65 мільйонів гривень на рік. При цьому ніхто, попри зчинений скандал і протести на всіх рівнях, не звертає уваги на той факт, що міністр у даному разі явно перевищив свої повноваження. Міноборони, як орган управління, звісно, має право реорганізовувати свої держпідприємства - відповідно до закону «Про управління об’єктами держвласності». Однак той-таки закон встановлює спеціальну процедуру реорганізації підприємств санаторно-курортного комплексу, які не підлягають приватизації, - рішення про це віднесене до компетенції Кабінету міністрів України. І цю обставину викладено в листі Міністерства економічного розвитку, опублікованому DT.UA ще два тижні тому. У ньому ж - пропозиція підготувати рішення КМ про скасування наказу Мінобо­рони. Однак лист клюєвського міністерства так і залишився папірцем.

У кримських високих кабінетах на тему «Чиє замовлення?» воліють не говорити навіть натяками й тільки показують пальцем угору. А шлях «нагору» вже промацується знизу - з виконавців. Директор ДП «Укрвоєнку­рорт» Сергій Малюков в інтерв’ю «Цент­ру журналістських розслідувань» розповів і про майбутнє функціонування санаторію («Це буде філіал, у нього буде керівник - лікар такої самої ролі, а може, й вищої. І процес, який там відбувався, так і відбуватиметься, а ось для фінансових потоків і господарської діяльності - це буде йти через головне підпри­ємст­во, через «Укрвоєнкурорт»), і про віхи своєї біографії. Маючи вихідні дані, легко було простежити і бізнес­зв’язки колишнього гірничого інженера-будівельника та техдиректора «Донецьк­вугіл­ля». Вияви­лося, що Сергій Малю­ков свого часу заснував ТОВ «Торгзін» з нинішнім народним депутатом і великим бізнесменом - співвласником компанії «Укр­транс­лізинг» Сергієм Васютіним. Останній прибув до Криму вслід за Василем Джарти, і під час виборів його називали наглядовим за ПБК від Партії регіонів. Син нардепа Іван Васютін став депутатом ВР Криму, а секретарем Ялтинсь­кої міськради - колишній заступник голови правління «Укртранс­лізингу» Сергій Ілаш.

Крім того, Сергій Малюков і дружина С.Васютіна співзаснували ТОВ «Світ музики». І що цікаво: у загальнодоступній базі ЄДРПОУ керівником цієї фірми досі значиться Сергій Леонідович Малюков. Чи це повний тезка директора держпідприємства Мін­оборони «Укрвоєнкурорт»?

Проте фірма «Торгзін» видалася нам цікавішою. В іншій відкритій тепер базі - Єдиного ліцензійного реєстру - знаходимо, що вона має дві рідкісні ліцензії з необмеженим терміном дії: на виробництво, ремонт вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, холодної та пневматичної зброї, а також на виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозогінної, подразнювальної дії, індивідуального захисту, активної оборони.

Зрозуміло, що відомство, очо­лю­ване макіївцем А.Моги­льовим, будь-кому таких ліцензій не видає.

За інформацією джерела у РМ Криму, Сергій Васютін нібито раніше активно цікавився санаторієм імені Пирогова, «однак у нього нічого не вийшло». Проте коли не чужа йому людина продовжує очолювати підприємство, яке має поглинути санаторій, - отже, до реалізації ідеї підключився той, кому «ні» в цій країні не кажуть. Гадаю, президентові про це розповіли. Може, навіть у тісному сімейному колі.