Мовчання "младоягнят"

Напруга торгової війни, розв'язаної російською владою проти України, трохи спала. Митниця північно-східного сусіда перестала "в особливому режимі" без обмежень у часі обстежувати на молекулярному рівні українські товари. Але з оточення Путіна продовжують звучати погрози на адресу "неслухняної" України, яка робить "неправильний" геополітичний вибір. Тому йдеться лише про затишшя.

За даними DT.UA, весь цей час вітчизняні бізнесмени з особливою увагою стежили за тим, як "рідний уряд" захищає інтереси українського бізнесу. Зокрема, як це робить головний "младореформатор" перший віце-прем'єр Сергій Арбузов, сам виходець із пов'язаного з Сім'єю банківського бізнесу. Чому особливої уваги удостоївся Сергій Геннадійович? По-перше, тому що початок і розпал торгової війни випали на період, коли саме Арбузов був в.о. прем'єр-міністра. По-друге, саме перший віце-прем'єр за посадою відповідає за стан економіки України. По-третє, Арбузов - без п'яти хвилин прем'єр-міністр. У ділових та політичних колах переконані, що людина, котра називає Миколу Азарова "черговим по Кабміну", рано чи пізно займе його місце. По-четверте, агресивність політики Сім'ї вже очевидна для всіх. Сім'я поглинає бізнеси, потоки, медіа, політичні й силові важелі влади. Тому олігархи намагаються зрозуміти свій статус: вони для Януковичів і Арбузова вже тільки їжа чи все ще співтрапезники? Тому для них було важливо в момент загострення ситуації зрозуміти, чи стане Сергій Арбузов на їхній захист у відносинах із Кремлем, чи може український бізнес розраховувати на свою владу в цій війні. Адже історія з політичним тиском і виживанням українських виробників із російського ринку вочевидь матиме продовження. Понад те, експерти одностайно прогнозують, що Росія посилюватиме свій тиск на Україну.

"Все розкермуємо"

Коли влада РФ через керівника Росспоживнагляду Онищенка почала 24 липня "шикувати" українських експортерів, 27 липня Арбузов видав заяву, суть якої зводилася до того, що заборона на ввезення в Росію цукерок кондитерської компанії Roshen, за якою стоїть Петро Порошенко, не є торговою війною. "Ніякої торгової війни там немає. Зараз ми займаємося цим процесом. Буде формуватися група, яка займеться розслідуванням цього питання. Думаю, через два-три дні ми розберемося і зможемо зробити заяву", - пообіцяв чиновник.

Марно чекали заяви від високої посадової особи. 24-25 липня 40 українських підприємств-експортерів були внесені в базу даних Федеральної митної служби РФ як ризиковані. Серед бізнесменів, з якими їх пов'язують, крім Петра Порошенка, опинилися Ігор Коломойський, Борис Колесніков, Андрій Клюєв і навіть Дмитро Фірташ із Юрієм Бойком. Без "оголошення
війни" їхнім компаніям різко ускладнили умови огляду вантажів.

Потім Федерація роботодавців України поширила заяву про те, що російська митниця заблокувала весь український експорт, про майбутні мільярдні збитки. DT.UA оприлюднило інформацію про кремлівську стратегію зриву євроінтеграції України, яка включає й торгові санкції з боку Росії.

Євросоюз 28 серпня скликав екстрене засідання, на якому було розглянуто всього два питання - ситуація в Єгипті (де триває справжня громадянська війна) і митна війна Кремля проти Києва. Кшиштоф Лісек, євродепутат від Польщі, заявив телеканалу БТБ після завершення дебатів з українського питання, що Європарламент прийме резолюцію про недопустимість дій Росії, спрямованих на зрив підписання Угоди про асоціацію Україна - ЄС. Зокрема, йдеться про розв'язання Росією торгової війни, мета якої - зрив євроінтеграції України.

Інакше кажучи, речі своїми іменами назвали всі, крім української влади, представники якої - переважно міністри - виконували роль весільних генералів, приїжджаючи на переговори, підготовлені самими виробниками.

Увесь цей час Сергій Арбузов, який виконував на період відпустки прем'єра Азарова його обов'язки, мовчав, як партизан. "Младореформатор" не розібрався в проблемах Roshen та інших потерпілих підприємств ні через два-три дні, ні через дві-три тижні. Не відреагував на заяви українських роботодавців і європейських політиків. Мовчить український уряд і далі, після переговорів прем'єрів Азарова та Медведєва.

Винні самі бізнесмени.
І журналісти?

21 серпня, повернувшись із відпочинку, Микола Азаров розпочав засідання уряду з заяви цілком у дусі Арбузова (який напевно доповів прем'єрові про стан справ в україно-російських відносинах).

По-перше, не було й не буде ніякої торгової війни. Її придумали фантазери журналісти, "надто перебільшивши й драматизувавши масштаби проблеми". До того ж Азаров фактично звинуватив самих українських бізнесменів-експортерів у тому, що ті не стали наперед підлаштовуватися під ще не прийняті, але проголошені нові стандарти російських митників (яких, до речі, вони українським підприємствам не надали).

Виходить, пан Онищенко вимушено став затримувати на кордоні тисячі хур і вагонів із українськими товарами, вишукуючи "ризики", які в них зачаїлися. У продукції Roshen знайшли такий собі "бензопірен", правда результатів експертиз нікому не показали. І більше в жодній іншій країні цієї шкідливої речовини у вітчизняних цукерках у недопустимих кількостях не знайшли, однак післясмак залишився. Бензопіреновий.

На ряді пропускних пунктів російська митниця, попри офіційні повідомлення, так і не повернулася до роботи в штатному режимі, як і раніше затримуючи українські вантажі (зокрема така інформація надходить із Білгородської митниці).

Депутати Держдуми прозоро натякнули: всі ці події - через те, що Україна не є членом МС, інакше не було б проблем на російській митниці.

Коли починається війна?

Хочеться запитати в керівників уряду: скажіть, а які все-таки ознаки торгової війни? Як визначити її початок? Зрозуміло, що гучних оголошень війни немає, снаряди й кулі не літають. Ідеться про дії однієї держави, яка обмежує значною мірою торгівлю з іншою державою і спричиняє великі збитки та втрати для її економіки і бізнесу.

То з якої цифри збитків розпочинається війна? Скажімо, цифра збитків і втрат на суму один мільярд гривень, яку на прес-конференції назвало керівництво Roshen і яку жодним чином не нафантазували журналісти, - це досить? Чи малувато буде?

Суб'єктивна думка автора: все, що відбувалося, - це і є торгова війна проти України, в якій страждають її бізнес, її бюджет і її громадяни, котрі недоотримають гроші з цього бюджету у вигляді зарплат, пенсій, соціальних виплат. Громадяни, за добробут яких відповідає мовчазний уряд, що впритул не помітив торгової війни. Не цікавлять громадяни? Не цікавлять робочі місця? Припустімо. Хоча напередодні виборів - це досить необачно. Але влада існує переважно на гроші великих платників податків. Саме їх вона потрошить, збираючи кошти на кожну передвиборну кампанію. Саме до них у бізнес залазять її довірені особи. Саме їхній бізнес влада використовує як дитячий автомат, що загрібає призи.

Тому уряд і з обов'язку, і по совісті, і зі шкурних, і з суспільних інтересів повинен ефективно захищати українських виробників та експортерів. Навіть якщо йдеться про приватну корпорацію чи не єдиного вітчизняного олігарха, котрий відкрито демонструє свої симпатії до опозиції. Хоча вище зазначалося, що Roshen - далеко не єдиний приклад бізнесу, який зазнає втрат. Раніше на сотні мільйонів "попали" лояльні до влади трубовиробники та автопромисловці (через сумнозвісний утилізаційний збір). А цифри збитків останніх днів скидалися на справжні фронтові зведення: за оцінками асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", тільки українським експортерам аграрної продукції кожен день "перевірок на дорогах" коштував 5,5 млн дол.

Де протести і розбори у СОТ? Добре хоч українська влада додумалася використати помилку Росії - грубе застосування митної сили - для переговорів з ЄС і МВФ. Мовляв, дивіться, що роблять, нам відступати нікуди - за нами Москва. Тому було б незле простягнути руку допомоги, пом'якшивши радикальність вимог до підписання асоціації з ЄС і знявши непосильні для української влади вимоги МВФ. Наприклад, про підвищення тарифів. Приблизно такі тези в Брюсселі цього тижня викладав секретар РНБОУ Андрій Клюєв. Але, повторюю, де юридичні цвяхи, забиті українською владою в міжнародних організаціях та арбітражах?

В уряді вважають, що все само собою розсмокчеться й "перетреться"? Ні, не змириться Росія з євроінтеграцією "норовливої" України. Головсанлікар РФ Геннадій Онищенко обіцяє вже восени відновити інспекцію українських підприємств корпорації Roshen. І які ще "бензопірени" буде виявлено, самому Онищенку відомо. Цей пан, до того ж у хамському стилі, обвинуватив Міністерство економрозвитку України в тому, що йому не ті документи надали, та ще й (подумати тільки!) англійською мовою. Помсти ради він ще кілька років не пустить продукцію "Рошен" на російський ринок.

А радник Путіна Сергій Глазьєв повідомляє, що Євразійська економічна комісія вивчає питання припинення відносин вільної торгівлі з Україною у разі підписання Києвом Угоди про асоціацію з ЄС. А попереду - посилення митного адміністрування, системи ветеринарного та санітарного контролю, скорочення багатьох проектів у галузі атомної енергетики, оборонно-промислового комплексу, ракетно-космічної та авіаційної промисловості. Сам Путін услід пообіцяв, що країни МС "запровадять захисні заходи у разі лібералізації Україною відносин із Євросоюзом".

Віце-прем'єр РФ Ігор Шувалов, який виконує при Путіні "особливі обов'язки", зневажливо заявив, що продовження переговорів про одночасну участь України в зоні вільної торгівлі з ЄС і Митному союзі - "безглузде". ЗВТ із ЄС не дозволить технічно врегулювати торгові відносини між двома країнами, тому "у разі підписання Україною Угоди про асоційоване членство в Євросоюзі Росія може почати застосовувати до неї спеціальні обмеження торгівлі".

Інакше кажучи, це були тільки розвідувальні бої, справжня війна попереду.

Тим часом Азаров, ніби не чуючи цих мало прихованих погроз, розповідає, що "Київ готовий приєднатися до ряду положень МС". Паралельно з підписанням угоди з ЄС. Але ж йому російською мовою сказали: або - або...

"Дурню,
живу я тут…"

Чому серйозність становища розуміють Захід і Європа - і вперто не розуміє український уряд? Європарламент готує жорстку резолюцію з прямим вживанням словосполучення "торгова війна". Посол США радить українській владі звернутися в СОТ. Уряд Німеччини недвозначно закликав "партнерів України" поважати її право на тісні відносини з Європейським Союзом і висловив надію на якнайшвидше підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.

Міністр закордонних справ Литви, яка головує в ЄС, Лінас Лінкявічюс заявив про стурбованість ЄС ситуацією з Росією: "Я вважаю, що ми мусимо бути єдиними й захистити наших українських партнерів".

Парадоксально, але уряд "українських партнерів" по суті відмовляється захищати інтереси України. Що це? Страх прогнівити "старшого брата"? Звідки він в Арбузова - молодого ще чиновника? З Азаровим хоча б зрозуміло, він давно в ЄЕП хотів... Може, ми, журналісти й громадськість, чогось не знаємо? Про ГТС, наприклад...

Мимоволі згадується притча, розказана героєм Олега Янковського у фільмі Андрія Тарковського "Ностальгія": "Побачив перехожий, як у болоті тоне чоловік. Він кинувся йому на допомогу, з великими труднощами витягнув на суху землю. А той преспокійно каже йому: "Дурню, живу я тут..."

Обламаються ж європейці нас із євразійського болота витягувати проти волі керівництва власного уряду...