Місцеве самоврядування: чому в багатьох радах громад заблоковано роботу комісій?

04 серпня, 2021, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Парламент повинен деталізувати процедуру створення комісій місцевих рад

Місцеве самоврядування: чому в багатьох радах громад заблоковано роботу комісій?
© Рух ЧЕСНО

В Україні депутатів опозиційних фракцій призначають у непопулярні комісії та позбавляють функції контролю у стратегічно важливих комісіях — бюджетній і земельній, за перебування в яких змагаються всі без винятку політики. Тут розподіляють найцінніші ресурси громади.

На знак протесту такі депутати можуть не ходити на засідання комісій. Якщо бракує кворуму, то комісія може взагалі не засідати. І тут треба зважати і на те, що депутатська робота є волонтерською і не оплачується. Тому фінансових важелів впливу в громади на депутатів немає.

Однак депутатська більшість може проігнорувати не лише волю одного депутата на членство в певній комісії, а й законне право фракції на «пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради» (стаття 28 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”).

Це мало б означати, що кожна фракція повинна мати право на головування в певній комісії та на членство в різних, якщо, звісно, у фракції достатньо депутатів, щоб охопити комісії. Але на практиці на цю норму закону ніхто не зважає, бо виписана вона дуже нечітко.

Звісно, що опозиційним фракціям не віддають головування у бюджетній чи земельній комісії, це зрозуміло. Але головування у регламентній комісії — це саме те, що повинна б була мати опозиція як інструмент впливу на дотримання в раді регламенту і процедур, які передбачені законом.

Рух ЧЕСНО моніторить роботу місцевого самоврядування, і ситуація, яка виникла в столиці, не унікальна. Бувають випадки, коли опозиційні фракції не мають навіть голів комісії, а їхніх членів просто розкидали у непопулярні комісії — регламентну, освітню та інші.

І навіть Київрада, де місцеве самоврядування перебуває на значно вищому рівні, ніж у багатьох інших радах (наприклад, тут відсутнє кнопкодавство з 2015 року), не в змозі сама вирішити це питання і переживає політичну кризу, яка впливає на розгляд важливих для киян питань.

Так, більш як пів року столиця потерпає від бездіяльності чотирьох комісій у новообраній Київраді. Це питання намагалися вирішити перед літніми канікулами на сесії, але безуспішно, — воно тягнеться понад шість місяців і відкладене до вересня. Річ у тім, що деякі депутати Київради написали заяви, щоб працювати в одних комісіях, а їх призначили геть в інші.

Тому пропонуємо більш детально розглянути кейс у столиці, щоб законотворці могли напрацювати відповідні рішення.

Що відбувається у Київраді?

На передостанній сесії, яка відбулася наприкінці липня, секретар Київради Володимир Бондаренко показово пообіцяв, що наступне засідання або розпочнеться з питання переформату постійних комісій, або не розпочнеться взагалі. І він дотримав свого слова.

скриншот

Саме через розгляд питання про комісії остання в цьому політичному сезоні сесія Київради стала найбільш непродуктивною у цьому скликанні. Тобто відсутність чіткої процедури від законотворців щодо формування комісій впливає і на ефективність роботи сесій. А це день роботи 120 депутатів.

Для киян і тих, хто не стежить за ситуацією в раді столиці, ситуація виглядала максимально дивно.

Що ж відбувається насправді?

Від середини грудня 2020 року точиться запекла боротьба за місця під сонцем. Найпопулярніші комісії — бюджетна і земельна. Їхні депутати поміж собою ще називають їх «хлєбними». Варто зазначити, що бюджетна комісія провела найбільше засідань серед інших — 21, а земельна розглянула найбільшу кількість питань — 2882 (дані станом на 15 липня 2021 року).

Рух ЧЕСНО

Загальну кількість комісій порівняно з минулим скликанням збільшили саме для того, щоб створити побільше голів і заступників різним фракціям. Але, як бачимо, і цей хід не допоміг, тож вирішення питання розподілу комісій відкладається.

У найвигідніших умовах, звичайно, партія мера Віталія Кличка УДАР. Третина її депутатів увійшли до бюджетної комісії і складають у ній абсолютну більшість. При тому, що до неї не увійшов жоден представник «Єдності Олександра Омельченка».

Рух ЧЕСНО

Секретар твердить, що на всіх охочих увійти до комісії місць не вистачає, і комусь потрібно працювати і в інших.

«Уже сьогодні в законодавстві зазначено, що комісії обираються. Чи можна обрати людину в депутати, якщо вона відмовляється бути кандидатом у депутати? Аналогічна ситуація з комісіями: обрати депутата членом іншої комісії, ніж тієї, в яку бажає входити депутат, — це «бєспрєдєл»,коментує директор програм практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

Ситуація, коли депутата не включали до комісії, на яку він подав заяву, була і за попереднього скликання Київради. Але зараз це має значно масштабніші наслідки. Місто потерпає від депутатської бездіяльності, і багато питань просто не розглядаються вже на кількох комісіях. А тепер ще й усі депутати Київради провели нерезультативне засідання.

Наприклад, не розглядається наболіле питання створення музею на Поштовій площі, яку ще кілька років тому хотіли забудувати торговельно-розважальним центром. Але громада відстояла право на збереження культурної спадщини. Територія музею з кожним роком руйнується, і наразі жодних робіт із відновлення не виконують. Від квітня лежить мертвим вантажем у комісії, яку очолює «єднівка» Юлія Ярмоленко, питання створення тимчасової контрольної комісії ради для здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності об'єкта незавершеного будівництва на Поштовій площі.

З огляду на події можна припустити, що УДАР триматиме статус-кво до останнього. Питання контролю бюджету для фракції надважливе. Під час останньої години запитань до мера представники «Єдності» закидали Віталію Кличку, що зміни до бюджету вносяться часто, а ще «теплі» кошти, за які тільки-но проголосували, перерозподіляються з будівництва метро на Виноградар на Подільсько-Воскресенський міст.

Депутат від «Єдності» Роман Ярошенко в одному з коментарів зазначив, що хоча Рух ЧЕСНО і моніторить його роботу та вносить його до списку прогульників комісій, але причина в тому, що його заяву на вступ до комісії вже другу каденцію поспіль ігнорують і його призначають куди заманеться.

У свою чергу, ЄСівець Ігор Хацевич, який давно працює у секретаріаті Київради, наголосив на тому, що до порядку формування комісій варто вносити зміни. Ним не передбачено, в який спосіб, хто і в які терміни може скликати комісію у разі відсутності або бездіяльності голови.

Також І.Хацевич вважає не найкращою ідеєю формувати комісії абсолютної більшості однієї фракції. І це стосується не лише бюджетної, а й тих комісій, які не засідали і в яких більшість у ЄС та «Єдності». Окрім того, таке наповнення комісій призводить до того, що на сесії розпочинається пофракційне обговорення, яке мало би відбутися до засідання, але фракції не знали про його існування і нюанси до розгляду на сесії.

Які можливі рішення?

Все, що треба зробити законотворцям, це прописати на законодавчому рівні, що депутати мають розподілятися у комісії після написання власних заяв і для потрапляння до комісії місцевої ради не потрібне рішення ради. Достатньо просто заяви депутата. Зараз склад комісій обирається більшістю ради.

Так, може виникнути ризик, що всі депутати захочуть або в бюджетну, або в земельну комісію, ще популярною є комісія комунальної власності чи ЖКГ. Але всі освітні й регламентні комісії, як доводить аналіз даних, дійсно формуються за залишковим принципом. Відповідно, є ради, де освітня і регламентна комісії взагалі не збираються.

Олександр Солонтай вважає доцільним у такому випадку об’єднати комісії й у такий спосіб їх укрупнити.

Тож більш ефективно депутатів, які не засідають, перевести у склад тих комісій, де вони хотіли би бути. І на ті комісії, де найбільший склад, передати ті питання, якими не горять бажанням займатися місцеві політики, — освіти, спорту, медицини, регламенту. Тим більше що дані свідчать: проєктів рішень у цих комісіях доволі мало.

Ще одне питання, яке потребує врегулювання, — хто має головувати в регламентній комісії, яку, по суті, мали б віддати опозиції. У парламенті, до прикладу, комісію з питань свободи слова віддали ОПЗЖ. Опозицією є представники тих фракцій, які не підтримують кадрових призначень (у випадку парламенту — склад уряду, у випадку місцевої ради — виконком, а ще не голосують за бюджет).

На місцевому рівні головування в усіх комісіях майже завжди намагається взяти провладна більшість. Така ситуація склалася у Київській обласній раді. Там спочатку головою було обрано Олександра Склярова від «Слуги народу», а після його усунення раду очолила представниця тієї ж фракції Наталія Гунько.

До кінця квітня 2021 року всі комісії очолювали представники політсил, які після виборів підтримали обрання О.Склярова. Тобто головування розподілили між представниками «Батьківщини», ОПЗЖ і «Слуги народу». Після зміни голови облради кількість комісій збільшили з 9 до 12, а також змінили керівний склад.

Новостворена коаліція з фракцій «Європейської солідарності», «За майбутнє» та «Слуги народу» вчинила так само, як і попередня, — не віддала жодної позиції голови комісії ані представникам «Батьківщини», ані представникам ОПЗЖ і поділила всі комісії порівну між собою.

«У парламенті є деякі регламентні обмеження, це стосується того, що фракція має відправити у кожен комітет по представнику, якщо людей вистачає на всі. У нас комітетів 23, і якщо у вас у фракції 24 депутати, то у кожному комітеті має бути по одному представнику і лише в одному з комітетів їх може бути два. Але якщо у фракції менше депутатів, ніж комітетів, то тоді можна кілька людей у один комітет. І ще одне — це те, що у нас голова, секретар і заступник не можуть бути з однієї політсили. Таким чином удається регулювати баланс», — зазначає народний депутат від «Голосу» Олег Макаров.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО підбив підсумки двох років роботи парламенту і проаналізував якісні та кількісні показники.

Related video

Більше статей Ірини Латиш читайте за посиланням.

За матеріалами: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК