Міністерство у справах ветеранів: таїнство зачаття

27 лютого ц.р., з ініціативи голови Комітету у справах ветеранів Олександра Третьякова (БПП), ВР запропонувала Кабміну створити Міністерство у справах ветеранів.

30 березня на засіданні громадської робочої групи вже обговорювалися пропозиції щодо його створення. Формування самого міністерства відбудеться, швидше за все, восени. А ось призначення міністра - значно раніше, можливо під кінець весни.

Рішення про створення Мінвет, на думку багатьох, стало відповіддю як на суспільний запит на поліпшення послуг для ветеранів, так і на численні скандали навколо ветеранських організацій, пов'язані з тим, що їх керівництво роками отримувало від держави чимале фінансування за роботу, виконувану тільки на папері. Про те, яким мало би бути ефективне міністерство, написала Леся Василенко. Однак є серйозні побоювання, що нове відомство відрізнятиметься від ідеальних уявлень про нього. Очевидно, в умовах передвиборної кампанії, яка стартувала в Україні, кандидатура міністра, що значною мірою визначатиме функціонал нового міністерства, може стати предметом політичних ігор та домовленостей.

Підстави так думати дають гучні скандали, пов'язані з результатами конкурсу на посаду голови Держслужби у справах ветеранів. Наприклад, один із претендентів - "кіборг", підполковник Віталій Баранов (позивний "Біба"), набравши 39 балів із максимальних 40, за конкурсом не пройшов, хоча має авторитет серед ветеранів. Переможцем став підприємець Валентин Манько - раніше довірена людина Геннадія Корбана, що згодом дав проти нього показання в суді.

У Валентина Манька досить неоднозначна біографія. Матеріалів про це в Мережі більш ніж досить. Проте двомісячну перевірку у МВС Валентин Манько дивним чином пройшов. Завдяки високим покровителям у фракції БПП (як вважають джерела, насамперед - Ігорю Кононенку та Олександру Третьякову).

Жора Турчак

- Раніше Третьяков працював із Сергієм Куніциним (екс-представник президента в АР Крим, нині - депутат від БПП, заступник голови комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. - А.К.) і генерал-лейтенантом запасу Андрієм Тарановим (до загибелі у вересні 2016-го був заступником голови АП. На цій посаді в жовтні 2016-го його замінив генерал-лейтенант В.Кондратюк. - А.К.),

-розповів DT.UA ветеран АТО, колишній військовослужбовець 95-ї ОДШБ ЗСУ Євген (Жора) Турчак.-Свого часу, ще у 2015-му, Таранов створив всеукраїнську організацію ветеранів АТО під позаштатним керівництвом Третьякова. Щоб підігнати всіх ветеранів під лінію АП, виділялося готівкове фінансування,. Знаю, бо був заступником голови цієї організації. Потім пішов звідти. Після загибелі Таранова Третьяков підтягнув Олексія Ліпіріді (волонтер, радник віце-прем'єр-міністра також мав намір брати участь у конкурсі на посаду голови Держслужби у справах ветеранів, однак після серії скандалів, пов'язаних із його ім'ям, зійшов із дистанції. - А.К.). Міністерство планували створювати спочатку. Говорили з Порошенком. На переговорах в Америці пообіцяли, що дадуть на нього 650 мільйонів доларів, окрім державного фінансування в Україні. Згідно з указом президента, Ліпіріді створював центри допомоги учасникам АТО в кожній області під прямим керівництвом глави ОДА, який, певна річ, призначається апаратом президента. По суті, створювалася структура, така собі сітка під міністерство під керівництвом апарату президента. Однак після скандалів Ліпіріді відійшов у тінь, і тема ця накрилася мідним тазом.

Тоді Третьяков і витягнув Валентина Манька. По-перше, він свій, з ним можна говорити про відкоти відкрито. По-друге, він досить непоганий менеджер. Уміє налагодити процеси й сколотити команду. По-третє, він справді воював і зарекомендував себе досить непогано. Його підтримують деякі колишні командири "Правого сектора". З 2014 року Манько їм багато допомагав - привозив на базу ПС зброю, машини, гроші. Але я вважаю його мародером.

- А кого на цій посаді хотів би бачити Аваков, що так різко висловлювався проти Манька? Чи, наприклад Коломойський, який, кажуть, теж цікавився цим процесом?

- Поки що незрозуміло. Кандидатур від них немає. Навіть попередніх. Мені теж дуже цікаво.

- Чи називаються інші кандидатури? І наскільки реальний зараз у цій ролі Манько? Адже 28 березня на засіданні Кабміну його кандидатуру не затвердили.

- Я й такі, як я, зробимо все, аби його не призначили. Навіть не міністром. На місці Третьякова я поставив би Манька головою Держслужби у справах ветеранів і, коли будуть прописуватися положення під міністерство, що зараз і роблять, - зробив його виконувачем обов'язків міністра, а Держслужба увійшла б у міністерство департаментом. Далі за алгоритмом - Кабмін висуває подання на затвердження міністром Манька у ВР. Третьяков озвучує, що коли ВР не підтримає, то він виходить із коаліції і з фракції (як це вже було під час ухвалення рішення про створення Мінвет. -А.К.). І все.

- Чи таке вже потрібне Міністерство ветеранів, на ваш погляд? Чи не досить було б реформованої Держслужби?

- Ми багато говорили про це з хлопцями. Теоретично, можна було б працювати і з Держслужбою. Якщо виконувати закони. Але в нас так виписана законодавча база, що правами ветеранів в Україні займаються 22 структури. Держслужба абсолютно залежна від міністерств, того ж Мінсоцполітики. Тому реалізовувати якісь проекти щодо ветеранів майже неможливо. Руки зв'язані бюрократією.

Звичайним ветеранам треба, щоб не крали грошей і не вважали їх лохами. Всі вже втомилися від цього. А тут є такий шанс - зробити наше, по суті, міністерство чесним, порядним, прозорим. Європейським чи американським - будь-яким. Головне - без уже звичного українського підходу до розтрати коштів.

Але гарантії, що такого не станеться, немає. Воно може перетворитися на звичайне міністерство, коли, наприклад, гроші йдуть не в хороший санаторій для ветеранів, а в той, у який треба. Або ж на міністерство без повноважень, якщо не зможе перебрати на себе питання, що стосуються ветеранів, від інших структур. Усе залежить зараз від того, як буде виписаний функціонал, від кандидатур міністра й держсекретаря.

Третьяков хоче своїх. І навіть якщо якось нам усе ж таки вдасться провести свого міністра, то міністерство повноцінно не працюватиме. Бо профільний комітет - під Третьяковим, і держсекретар міністерства теж буде під ним.

Хоч як банально це звучить, але з Третьяковим комусь треба сідати за стіл переговорів. Тобто кандидатура міністра має влаштовувати всіх - і рядових ветеранів, і таких, як Третьяков, Кононенко і т.д.

- Навіщо, на вашу думку, Третьякову Мінвет і свій міністр?

- Сфера впливу. Ще один свій голос у Кабміні. Знову ж - гроші. Крім того, у Манька вкладено дуже багато.

- Яким ресурсом при правильних розкладах міністерство могло б стати для ветеранів?

- В Україні більше тисячі ветеранських організацій, і всі тягнуть на себе ковдру. Хто - під політиками, хто - під комерсантами, хто - сам по собі. Землі хапають, віджимають і т.ін. А якщо міністром буде авторитетна людина, і їй дадуть ресурс для роботи, то вона зможе об'єднати всі ветеранські організації. Якщо АП правильно розставить акценти, то домогтися можна буде дуже багато чого. Правильному міністрові я готовий допомагати. А я - це ще вісім тисяч людей по всій Україні.

- Про що, все ж таки, свідчить така кількість ветеранських організацій? Чиї права вони захищають?

- На мою думку, в Україні ситуація зараз така, що в держави немає монополії на застосування сили. І коли ветерана б'ють, це одразу набирає статусу "Зрада! Б'ють патріота!". Навіть якщо цей ветеран не дуже порядний. Ветеранські організації цим користуються.

У мене багато товаришів, з якими ми разом воювали. Досить близькі люди, бойові пацани, котрі ніколи не були помічені в чомусь поганому. А тепер пісок "дахують", кар'єри віджимають. І їм нічого за це не буде. Бо правоохоронці їх не битимуть, - одразу крики почнуться. Тому стільки ветеранських організацій. Є, звісно, серед них дуже багато порядних. Але вони не мають грошей, аби реалізовуватися й робити якісь системні і масштабні проекти. Для цього потрібно під когось лягти.

Щоб у ветеранських організацій були кошти на проекти і вони не лягали ні під яких політиків, а представляли інтереси ветеранів, ми змінили систему їх фінансування. Зараз прописуються положення, як це має правильно відбуватися. Стандартна грантова основа - фінансування не ветеранських організацій, а проектів.

- Яким, на ваш погляд, має бути міністерство? Як уберегти його від того, щоб воно не стало такою собі "квитковою касою"?

- Чесно кажучи, не знаю. Якби знав, то зробив би все, аби стати міністром.

* * *

Однак сподівання на те, що нове відомство зможе вирішити проблеми, все ж таки є. Принаймні у ветеранів і громадських активістів, які увійшли в робочу групу з напрацювання положень про міністерство.

Віталій Кузьменко

"Манька ладили на посаду голови Держслужби, - вважає один з організаторів студентського Євромайдану-2013, учасник АТО (54-й розвідбат) Віталій Кузьменко. - Я не чув, щоб хтось усерйоз обговорював його кандидатуру на посаду міністра.

Кандидатів, швидше за все, буде багато. Але не думаю, що наразі є сенс говорити про це. Як на мене, спочатку треба визначитися з критеріями - яким має бути міністр, і вже від цього відштовхуватися. Міністрові буде непросто, оскільки тема складна і створення міністерства, фактично, ляже на його плечі. Кандидат має бути, з одного боку, хорошим управлінцем, який потягне створення ефективного міністерства. А з іншого - людиною, котра має певний авторитет серед тих, хто воював і захищав країну".

Денис Поданчук

"Добре, що до питання створення Мінвету було залучено громадськість, - вважає член ради волонтерів, аналітик ГО "Громадський хаб" Денис Поданчук. - Звісно, буде всілякий саботаж із боку тих, хто в новій системі почуватиметься ущемленим. Думаю, люди, які в цьому живуть, уже починають каратися сумнівами.

Наприклад, більшість працівників Держслужби у справах ветеранів АТО, якої, швидше за все, не буде взагалі. Це не факт, не прийнято рішення. Але так цілком може бути.

Насправді створення міністерства - лише один із варіантів рішень. Але тепер доведеться науково обґрунтовувати саме його. Тією мірою, якою це буде можливо, ми зробимо все, аби показати, наскільки високорівневою може бути зовнішня громадянська експертиза. Наскільки правильно, корисно й коректно застосовувати розумний підхід".