Попри повітряні атаки і ракетні обстріли ворога, Київ вистояв. Хоча взяти Київ для окупантів було тотожним взяттю Європи. За дні війни столиця України перетворилася на неприступну фортецю: фортифікаційні споруди, укріплені блокпости, сувора комендантська година, ретельна перевірка документів і ще багато заходів, із нюансами яких обізнані тільки фахівці.
Зараз у Києві нарешті відчутно весну. Хоча війна не закінчилася. І 28 квітня до Києва знову «прилетіло». Як живе столиця сьогодні, до чого готується, чим переймається її влада, в інтерв’ю ZN.UA розповів перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник.
Про владу та містян
— Пане Миколо, на мапі КМДА, як і раніше, позначено приміщення, які насправді не пристосовані для сховищ. Тому багато киян, особливо маломобільних категорій, під час тривог змушені залишатися вдома, бо поруч немає навіть метро. Чи має намір КМДА зробити все, аби терміново вирішити цю проблему?
— Два місяці показали, що треба робити зі сховищами. У якісь ми підвели світло, забезпечили питною водою. Більш як 1000 сховищ безплатно забезпечили Wi-Fi, за що я вдячний операторам. Це дало можливість киянам не лише повідомити рідних, де і що з ними, а й навчатися дітям онлайн, працювати батькам онлайн, хто мав таке бажання і можливість.
— Можливо, зміните мапу?
— Навіщо? Але хотів би зазначити, що деякі містяни обрали для себе деструктивну, на мій погляд, тактику: хтось має прийти і все зробити для їхньої безпеки. Влада міста допоможе, зробить усе, що від неї залежить. Але в тому разі, якщо самі кияни, власники приватних будинків і підвалів почнуть щось робити. Адже більша частина житлового фонду — приватна власність, і влада міста не може там нічого робити, якщо мешканці не хочуть.
— Можу засвідчити, що є ОСББ, які не чекали, що за них усе зробить влада, й самі облаштували сховища, завезли питну воду, підключили Wi-Fi. Навіть іграшки малечі принесли.
— І це добре! Не чекати, що хтось прийде і за вас зробить, а долучатися і теж щось робити самим. У таких випадках влада міста допоможе. Але треба діяти спільно і згуртовано.
Про постачання продуктів
— Забезпечення Києва продовольчими продуктами: КМДА закликала середній і малий бізнес відновлювати роботу. Вони не поспішають…
— Після порушення логістичних систем більшість торговельних мереж усе ж швидко продовжили/поновили свою діяльність. Можливо, дещо скоротився чи змінився асортимент.
— Не до забаганок, якщо хліб було важко знайти.
— Згоден. Найуживаніші та затребувані продукти є в усіх торговельних мережах. Більш того, в асортименті — хліб різних виробників, так само борошно, олія тощо. І асортимент продуктів щодня збільшується. Навіть враховуючи киян, які повертаються, з продуктозабезпеченням проблем немає і не буде.
Мушу зазначити: коли ми бачили проблему, якої були не в змозі швидко вирішити, то зверталися до бізнесу. До їхньої честі, бізнесмени відгукувалися на потреби міста і киян оперативно. Ви бачите зараз черги?
— Ні. У перші дні активної атаки орків жахали саме черги, коли доводилося кілька годин стояти під дощем, аби врешті… перед тобою зачинили двері. Особливо це лякало літніх людей.
Скільки торговельних мереж, продуктових магазинів сьогодні працюють у Києві?
— З огляду на обставини будь-яка цифра динамічна. На сьогодні в Києві працюють більш як дві тисячі продуктових мереж і магазинів. У столиці давно немає черг ні за продуктами, ні за ліками.
— Немає. Іноді здається, що знову…
— Навпаки, працюють іще краще! Зараз займаємося забезпеченням киян свіжими (сезонними) овочами. Зокрема, поновлюємо міні-ярмарки у районах Києва. Вже працює близько 40 ринків, щоб людям було зручніше.
— Щодо магазинів для улюбленців сімей — собачок, кішечок. У перші дні війни мої сусіди всюди розшукували для них корм…
— Це важливо — їжа для домашніх улюбленців є у спеціалізованих магазинах буквально з 25 лютого 2022-го. Сьогодні з цим зовсім немає проблем. І це також заслуга бізнесу.
Про тепло і газ
— Киянам вимкнули опалення значно раніше, ніж зазвичай. Хоча, звісно, нашим військовим на позиціях і постах було холодніше. Проте цікаво, за що нам виставляють рахунки: скільки спожито газу, тепла? Скільки споживачі заплатили за ці продукти і послуги, яка заборгованість? Харків’янам місцева влада «пробачила борги».
— Але Київ не в тотожній ситуації. І всі сервіси жителям у столиці надавали. Тому оплачувати послуги треба. Завдяки антикризовим рішенням, які приймалися насамперед на місцевому рівні (нам вдалося стримати зростання цін на послуги, попри збільшення вартості газу), опалювальний сезон 2021/2022 вдалося пройти без різких зривів. Для Києва в середньому до 1 квітня для цього потрібно приблизно 1,5 мільярда кубометрів газу, не рахуючи інших необхідних компонентів.
У мене є запитання: чи розпочнеться навчальний рік у школах 1 вересня і чи підуть діти в школу? Утім, я точно знаю, що 15 жовтня (чи навіть раніше) ми повинні включити опалення передусім у школах, дитячих садках і медичних закладах. У будь-якому випадку. Тому ми вже технічно готуємо для цього систему централізованого опалення.
Дуже багато залежатиме від ціни на природний газ і ціни на електроенергію. На ці питання у нас наразі немає відповіді. Тому говорити про стратегію будемо, коли ці невідомі значення стануть відомими. Зараз нам потрібно технічно підготувати міський теплоенергетичний комплекс, щоб вчасно його включити. І чималу роль у цьому відіграє оплата вже наданих послуг із постачання тепла. Ми неодноразово зверталися до киян із цим проханням, і Віталій Кличко, і я про це говорили.
Буду нечесним, назвавши якусь конкретну цифру щодо боргів. Приміром, про заборгованість за газ і тепло. На 27 квітня заборгованість абонентів «Київтеплоенерго» ненабагато перевищувала 50% відповідної суми до сплати. Ми це розуміємо. Але кияни повертаються і сплачують свою заборгованість, розуміючи, що, попри їхню відсутність, тепло і газ витрачено на опалення їхнього житла. Тому щодня сума платежів зростає.
— Наступний опалювальний сезон обіцяє бути ще скрутнішим. Столиця готова до цього? Чи вистачить бюджету Києва на ці потреби або ж доведеться позичати? У кого і скільки?
— У нас немає іншого виходу і вибору, ніж забезпечити Київ теплом, газом, водою, каналізацією. На це спрямовано значну частину бюджету міста. Але немає визначеності з цінами на газ, електроенергію.
Якщо жителі Києва не розрахуються за минулий опалювальний сезон, наступний опалювальний сезон розпочати буде складніше. Всі це мають розуміти. Ця ситуація схожа до ситуації з бомбосховищами. Можна сидіти і чекати, що місто зробить (заплатить) чи Кличко, а можна вчасно платити хоча б стільки, скільки громадяни можуть.
Про роботу та зайнятість
— Які фахівці найбільше затребувані сьогодні в столиці? Скільки вона була готова запропонувати роботи людям до 24.02.22, скільки зараз? Харків’яни, приміром, хвалять свій «Зеленбуд».
— Доки Київ не почав жити повноцінно, як єдиний організм, що постійно розвивається, важко сказати. Зрозумійте, коли місто розвивається, у нього повсякчас є потреби. З початку активної війни зупинилася будівельна галузь і пов’язані з нею, що приносило найбільші прибутки місту, зокрема у вигляді податків. У будівельній галузі було зайнято щонайменше один мільйон осіб. У Києві завжди кількість запропонованих робочих місць була більшою, ніж зареєстровано безробітних.
Так, «Зеленбуд» потребує рук. Хоча це і вагомі, але не вирішальні для столиці трудові ресурси. Сьогодні ми розраховуємо на відновлення бізнесу, перш за все виробничого, власники якого повертаються.
— Можете спрогнозувати, коли відновиться будівельна галузь?
— Коли перестануть стріляти!..
На сьогодні 90% роботи у столиці пов’язано зі сферою послуг, ніхто не інвестує в той же будівельний бізнес.
Про пальне і транспорт
— Наскільки Київ у нинішній ситуації здатен забезпечити потреби містян у нафтопродуктах? (У п’ятницю ми зробили незапланований рейд майже по всій Окружній і ніде не змогли заправити авто.)
— Ми змушені зараз жити в нових умовах. Щодо пального, то пріоритет надається транспорту, який обслуговує потреби армії, силових структур. Ми маємо розуміти, що з огляду на зміну пріоритету не на всіх АЗС може бути пальне для іншого транспорту, як і не всі магазини можуть бути відкриті, може не вистачати на сьогодні робочих місць. Адже нині ми живемо зовсім в інших реаліях.
— Трафік у Києві буде змінено? Ви знаєте, скільки вже сьогодні треба годин витратити, щоб дістатися з одного берега Дніпра на інший?
— Коли працювали лише два мости, без метро, то справді була проблема. Сьогодні громадським транспортом можна дістатися майже всюди. Ми насамперед намагаємося задіяти електротранспорт. Працює електричка. Тут ти обираєш — стояти годинами в дорожніх заторах або скористатися метро, трамваєм чи тролейбусом. Економія і часу, і пального наочна. Сьогодні ми відновлюємо роботу громадського транспорту без того, щоб зашкодити обороноздатності міста.
— Витрати на транспорт бере на себе місто?
— Поки що так. Але з більш численним поверненням громадян у Київ може постати питання щодо зміни цієї позиції.
— Як скоро можна цього очікувати?
— Я не готовий озвучувати якісь терміни. Таке рішення не ухвалене. Ми будемо виходити із ситуації.
Про житло та мародерів
— Знищені та напівзнищені окупантами будівлі столиці. Скільки їх, зокрема житлових будинків? Як адміністрація Києва опікується мешканцями, які вижили і постраждали? Де вони мешкають і мешкатимуть, чиїм коштом? (Багато потерпілих залишилися без роботи і не мають заощаджень.)
— Постраждали мешканці більш як 200 житлових будинків — втратили житло повністю або частково. Як нам відомо, проживають вони у родичів і друзів. Ми займаємося цією проблемою.
Є до десятка будинків, де ушкоджено конструктивні елементи. Однак більша частина, як попередньо встановила комісія за участі представників КМДА, підлягають відновленню. Але їх мешканців треба тимчасово переселяти. Це вже мільярди гривень. Є міські, державні програми, і ми працюємо, аби якомога швидше відновити житло людей.
Пошкоджено також загалом близько 150 дитячих садків, шкіл, лікарень тощо.
Скільки знадобиться коштів на відшкодування і відновлення, до повного закінчення військових дій ніхто не візьметься назвати.
— На Львівщині, зокрема, рятують людей, будуючи блочне житло.
— Тимчасово, для внутрішньо переміщених осіб, це варіант. Але не для Києва.
— Чи фіксуються випадки мародерства? У перші дні активної фази війни бачила наслідки того, як намагалися влізти в комунальну аптеку…
— У перші дні активної війні кілька таких кричущих випадків було, ми посилили охорону. Але насправді мародерство припиняють самі громадяни, навіть якщо їх залишилося двоє на 16-поверховий під’їзд. Можу запевнити, що криміногенна ситуація у столиці контрольована. І запорукою цього є і самоорганізація громадян, і взаємодопомога.
Усі статті та інтерв'ю Алли Єрьоменко читайте тут.