Майстер-клас для України

Незважаючи ні на що, життя йде своєю чергою. І переговори про відносини у газовій сфері між Україною і Російською Федерацією, а також між «Газпромом» та «Нафтогазом України» теж, здавалося, йшли своєю чергою. Втім, чому - здавалося? Найімовірніше, все, що відбувається, закономірне. Спочатку заколисуючі заяви росіян і деяких українських чиновників: мовляв, українсько-російські газові переговори тривають; українська сторона заявила, що розраховує домовитися про ціну газу для України на 2008 рік у межах 150-160 дол. за 1000 кубометрів. 21 листопада Кабінет міністрів України обговорює держбюджет-2008, і перший віце-прем’єр, він же міністр фінансів Микола Азаров, каже, що чекати завершення переговорів про ціну газу на наступний рік бюджетний процес не дозволяє. Тому «заклали» у проект бюджету ціну газу 160 дол. за 1000 кубометрів. Мовляв, економіка України таку ціну газу витримає й «потягне». Відразу секретаріат президента України заявив, що насправді очікує нижчу ціну. І що це - цілком реально.

Не станемо сперечатися - можливо, так і було. До 22 листопада.

Іграшки

У середу, 22 листопада, прем’єр В.Янукович і глава Мінпаливенерго Ю.Бойко були на саміті СНД в Ашгабаді. До речі, там В.Янукович заявив, що ні про які прямі поставки туркменського газу в Україну поки що й мови бути не може. Максимум, що зробила українська делегація у сфері газових відносин, - запропонувала взяти участь спільно з Російською Федерацією, Туркменістаном та іншими зацікавленими країнами й компаніями у створенні Прикаспійського газопроводу. Подробиць, як уже повелося, прем’єр не уточнював. (Хоча, пригадується, колись Україна вітала створення Транскаспійського газопроводу - без участі Російської Федерації і в обхід її території.) Також прем’єр повідомив, що до кінця року всіх домовленостей щодо газу буде досягнуто.

Пригадується, не пізніше як два тижні тому президент України Віктор Ющенко і прем’єр Віктор Янукович зобов’язали главу Мінпаливенерго Юрія Бойка, максимум, у десятиденний термін вирішити основні питання з Росією і «Газпромом». Але ні через десять днів, ні через два тижні ніщо конкретно на газовому фронті не змінилося...

А тим часом у Києві прес-служба «Нафтогазу» заявила: «Делегація НАК «Нафтогаз України», яку очолює голова правління компанії Євген Бакулін, змушена передчасно призупинити переговори з ВАТ «Газпром» щодо поставок природного газу в Україну на 2008-2010 роки. Євген Бакулін терміново прибуває в Київ через загрозу блокування податковими органами України роботи компанії силовим шляхом... «Нафтогаз України» має інформацію про можливість силового захоплення адміністративного будинку компанії податковими органами, щоб арештувати діяльність держхолдингу. Податківці, за наявною інформацією, мотивують свої дії непогашеною заборгованістю НАК перед державним бюджетом на суму 89 млн. грн., що сформувалася наприкінці першого кварталу 2006 року, коли компанію очолював Олександр Болкісєв».

І яка різниця, хто очолював «Нафтогаз» у першому кварталі 2006-го, якщо заборгованість НАК залишається непогашеною?.. Між іншим, тоді НАК «Нафтогаз України» очолював не Олександр Болкісєв, якщо вже на те пішло, а ще Олексій Івченко. І до того ж не перший рік «Нафтогаз», як дітки в школу, бігає у Мінфін - по відстрочку й реструктуризацію платежів за попередні періоди. Отож заборгованість першого кварталу 2006-го, як не крути, на совісті нинішнього керівництва НАК. Або ж її мали погасити ще торік, максимум - на початку 2007-го.

«Компанія («Нафтогаз України») звертає увагу на неадекватність мети і засобів її досягнення, до яких планує вдатися Державна податкова адміністрація України. Нешанобливе ставлення податківців до компанії під час надзвичайно важливих для країни переговорів ставить під загрозу нормальні ділові відносини «Нафтогазу України» з партнерами й істотно погіршує імідж України перед міжнародними інвесторами», - зазначається у прес-релізі «Нафтогазу». - «Нафтогаз України» нагадує, що з 2005 року податкове навантаження на компанію постійно зростає і 2007-го сягне майже
20 млрд. грн. (порівняно з 5,7 млрд. грн. 2004-го), що унеможливлює повноцінний розвиток нафтогазового комплексу країни».

У зв’язку з цим ще раз запитуємо: якщо «Нафтогаз» сплатив у бюджет мільярдні податки торік і цього року його податкове навантаження сягне «майже 20 млрд. грн.», то чому ж залишилися невиплаченими якісь 89 млн. грн.? Для «Нафтогазу» це, у принципі, не сума.

Адже, як відомо, НАК «Нафтогаз України» об’єднує найбільші нафтодобувні підприємства країни, є монополістом із транзиту і зберігання природного газу в підземних сховищах газу (ПСГ), а також із транспортування нафти трубопровідним транспортом територією України. Отож оборот компанії - це казкові суми, і цілком логічно, що й податки у держбюджет НАК сплачує мільярдні.

У «Нафтогазі» ж, крім того, пояснили, що очікувані «наїзди» Державної податкової адміністрації (ДПАУ) - це спроба пограти м’язами Миколи Азарова. Мовляв, у разі зриву переговорів із «Газпромом» він має намір усю відповідальність за це звалити на керівництво «Нафтогазу».

По гарячих слідах «ДТ» спробувало зв’язатися з керівництвом Держподаткової адміністрації України. Але, через відсутність першої особи (як нам пояснили, він на лікарняному, і це не «дипломатична хвороба»), ніхто з його заступників не наважився офіційно коментувати обвинувачення та підозри прес-служби НАК «Нафтогаз України». Неофіційно ж нам пояснили, що, м’яко кажучи, «Нафтогаз» видає бажане за дійсне, а претензії в податківців до «Нафтогазу» справді є. Але це не виглядає так, як «малюють загрозу» у НАК.

Уже наступного дня директор департаменту масово-роз’яснювальної роботи Державної податкової адміністрації України Віктор Касапчук сказав агентству «Інтерфакс-Україна», що ДПАУ розцінює твердження НАК про надмірне податкове навантаження як «дезінформацію суспільства».

За його словами, «Нафтогаз України» має такі податкові пільги й преференції, яких немає ні в металургійних, ні в хімічних, ні навіть у вугільних підприємств. В.Касапчук пояснив, що останніми роками Верховна Рада й уряд вжили низку заходів для підтримки НАК, зокрема списали 2,5 млрд. грн. податкової заборгованості й реструктурували на п’ять років ще 1,8 млрд. грн., полегшили сплату рентних платежів за рахунок включення в розрахунки субсидій та дотацій, дотували продаж газу підприємствам теплокомунальної енергетики.

Він додав, що «Нафтогаз України» демонструє поліпшення фінансових показників, зокрема отримав 1,5 млрд. грн. прибутку за дев’ять місяців 2007 року, виплатив понад 600 млн. дол. за кредитами, зменшив борг споживачів за газ. Представник Держподаткової адміністрації України також нагадав, що НАК «Нафтогаз України» належить 50% у прибутковій компанії «УкрГаз-Енерго», яка продає газ промисловим споживачам. (До речі, прибуток за минулий рік так поки що й не розподілений...)

У такій ситуації, зазначив В.Касапчук, ДПАУ домагатиметься сплати «Нафтогазом України» всіх поточних податкових зобов’язань і перевіркою має намір продемонструвати можливості компанії впоратися з нинішнім податковим навантаженням. При цьому він спростував інформацію про спроби податкових органів заарештувати майно або рахунки компанії, уточнивши, що таке рішення може прийняти тільки суд.

Отож дуже схоже, що НАК перестраховується на випадок уже практично зірваних переговорів із «Газпромом».

Ігри

Нагадаємо, що до 2002 року НАК «Нафтогаз України» надавала послуги російському «Газпрому» зі закачування, зберігання та відбору газу з ПСГ за тарифом 8,5 дол. за 1000 кубометрів.

З 2002 року тариф за ті самі послуги (як кажуть, не без сприяння Юрія Бойка) був знижений на 2,5 дол. - до 6 дол. Такий тариф діяв до кінця періоду зберігання газу «Газпромом» до 2005 року.

У 2004 році між НАК «Нафтогаз України» і «РосУкрЕнерго» («РУЕ») (що стала спадкоємницею, введеної Юрієм Бойком, тоді ще главою НАКу, у 2003 році компанії-посередника «ЮралсТрансГаз») були підписані такі контракти:

- тариф на послуги зі зберігання газу в українських підземних сховищах (знову ж, не без участі Ю.Бойка) був визначений у 2,25 дол. за 1000 кубометрів;

- на послуги з транзиту газу територією України, при тарифній ставці усього 1,09375 дол. за транспортування 1000 кубометрів по 100 км газопроводу.

Названі вище контракти підписані на період до 2030 року. В обох контрактах передбачено можливість зміни тарифів тільки двічі за 25 років.

Тепер назвемо кілька цифр для порівняння: тарифи на послуги зі зберігання газу в ПСГ Угорщини, відповідно до підписаної в січні 2006 року угоди, становлять близько 25 дол.; у Великобританії - 29 дол.; у дер­жавах ЄС - 32 дол.

Отже, міркуйте самі щодо «економічної та ринкової» обгрунтованості тарифної політики НАК «Нафтогаз України».

Тепер перейдемо до справ не настільки далеких днів - до року 2002-го і 2004-го.

Читачі «ДТ» напевно пам’ятають скандальну січневу угоду, підписану в 2006 році між НАК «Нафтогаз України» (тоді його очолював Олексій Івченко), ВАТ «Газпром» і оператором газопоставок - компанією «РосУкрЕнерго».

У результаті підписання цієї угоди незабаром було створене спільне з «РосУкрЕнерго» підприємство «Укргаз-Енерго» («УГЕ»), яке очолив заступник голови правління «Нафтогазу» Ігор Воронін.

Контрактна ціна імпортного газу для ЗАТ «Укргаз-Енерго» була визначена в 95 дол. за 1000 кубометрів. Транзитний тариф при цьому для російського «Газпрому» на період до 31 грудня 2010 року був зафіксований на оцінці 1,6 дол. Якщо пам’ятаєте, угоду цю підписав пан Воронін.

У контракті між «РосУкрЕнерго» і ЗАТ «Укргаз-Енерго» (теж підписаному Вороніним) передбачено, що ціна газу для «Укргаз-Енерго» у 95 дол. за 1000 кубометрів установлюється на період до 2010 року і може змінюватися за письмовою згодою сторін.

У контракті від 2004 року з «РосУкрЕнерго» на транзит газу до 2030 року внесено першу зміну тарифу - він збільшений до 1,6 дол.

Улітку 2006 року НКРЕ збільшує тарифи для газотранспортного підприємства «Укртрансгаз» (дочірня компанія НАК «Нафтогаз України») на послуги зі зберігання газу в ПСГ до 7,84 дол. Це був порівняно економічно обгрунтований тариф.

Проте в контракті від 2004 року з «РосУкрЕнерго» тарифи залишаються незмінними - 2,25 дол.

Показово, що «РосУкрЕнерго» має контракт із НАК «Нафтогаз України» на послуги зі зберігання газу в ПСГ за ставкою 2,25 дол., а НАК «Нафтогаз України» зі своєю ж дочірньою компанією - «Укртрансгазом» за ставкою 7,84 дол.

До зміни уряду в середині 2006 року (коли, до речі, главою Мінпаливенерго став Юрій Бойко) НАК «Нафтогаз України» закупила в ЗАТ «Укргаз-Енерго» газ за ціною 97 дол. за 1000 кубометрів (95 дол. + 2 дол. на витрати із закупівлі та перерахування валюти) для бюджетних організацій, комунальної енергетики і власних потреб «Укртрансгазу» (паливний газ).

Після зміни уряду ще два місяці 2006 року паливний газ для «Укртрансгазу» закуповувався за ціною 97 дол. за 1000 кубометрів, а за червень-липень був оформлений лише в 2007 році, але вже за ціною 143 дол. за 1000 кубометрів. Тільки за ці два місяці збиток, завданий НАК «Нафтогаз України», становить близько 42 млн. дол.

Далі - більше. У 2007 році контрактна ціна газу, узгоджена між ЗАТ «Укргаз-Енерго» і «РосУкрЕнерго» (за підписом того самого Вороніна), зростає вже до 130 дол. за 1000 кубометрів. І це тільки формальна ціна на російсько-українському кордоні. Для українських же споживачів мінімальна ціна газу зросла до 139 дол. за 1000 кубометрів.

Формально ні НАК «Нафтогаз України», ні навіть наглядова рада ЗАТ «Укргаз-Енерго» повноважень главі цієї компанії Вороніну на зміну ціни не давав.

Примітно, що транзитну ставку для «Газпрому» і «РосУкрЕнерго» при цьому змінено не було, й вона залишилася зафіксованою на рівні 1,6 дол. У разі з «Газпромом» - до 2011 року; у разі з «РосУкрЕнерго» - до 2030 року.

Таким чином, втрати «Укртрансгазу» за такої «гнучкої» тарифної політики становлять 220 млн. дол. на рік. Та ціна 139 дол. за 1000 кубометрів на паливний газ діяла тільки до травня 2007 року. Потім ціну було піднято до 143 дол. - це додатково близько 9 млн. дол. доходу ЗАТ «Укргаз-Енерго».

Ми раніше вже розповідали про те, що в 2007 році компанія «Укргаз-Енерго» виведена практично на прямі договори з «Укртрансгазом». І цьому дуже активно сприяв міністр Ю.Бойко. Оскільки плата за послуги з транзиту від «Газпрому» йде напряму НАК «Нафтогаз України», «Укртрансгаз» не має власних ресурсів для розрахунків за паливний газ. У такий спосіб за мовчазної згоди керівництва Мінпаливенерго України і НАК «Нафтогаз України» була сформована заборгованість «Укртрансгазу» перед ЗАТ «Укргаз-Енерго» у 2,8 млрд. грн. (і це лишень за станом на серпень 2007 року). До кінця поточного року заборгованість «Укртрансгазу» перед «Укргаз-Енерго» може зрости до
5 млрд. грн.

До речі, ситуацією з боргами і системою розрахунків за транзит практично в обхід «Укртрангазу» стурбована й Рада національної безпеки і оборони України, і президент В.Ющенко, який прямо заявив про це.

На цьому «досягнення» «Укргаз-Енерго» не закінчуються. У 2007 році керівництвом НАК «Нафтогаз України» був змінений порядок стягування плати за транспортні послуги для внутрішніх споживачів. І знову - на користь «Укргаз-Енерго». Тепер ці кошти потрапляють прямо в «Укргаз-Енерго», а потім уже керівництво цього ЗАТ (і його неафішовані покровителі) вирішує, перераховувати чи ні ці кошти тому самому «Укртрансгазу». І знову через подібну систему в «Укртрансгазі» виникає заборгованість.

За станом на 15 серпня 2007 року заборгованість «Укртрансгазу» частково знижено за рахунок прогонки коштів, отриманих авансом від «Газпрому» за четвертий квартал. Крім того, компанія залучає кредит у 1 млрд. грн. Та це не вирішує проблему в принципі.

Понад те у зв’язку з величезною заборгованістю «Укртранс­газу» перед «Укргаз-Енерго», дефіцитом платіжного балансу в 10 млрд. грн. і зовнішньою заборгованістю в 2,3 млрд. дол. НАК «Нафтогаз України» фактично не може завершити аудит і фінансовий звіт за 2006 рік за міжнародними стандартами.

Термін надання фінансової звітності за кредитними договорами минув ще 1 серпня поточного року. Це був уже пролонгований термін, і він знову був порушений. Остання угода з кредиторами: строк надання звітності - до 31 грудня 2007 року плюс, можливо, місяць на формальні процедури.

Фактично НАК «Нафтогаз України» перебуває в стані технічного дефолту. Внутрішня і зовнішня заборгованість цієї компанії становить, за не остаточно підтвердженими ДПАУ даними, близько 22 млрд. грн. і сягає 66% її валового доходу.

Отакі відбувалися і відбуваються ігри на газовому полі.

Ігрища

І ще кілька слів про запаси газу в українських ПСГ. У липні 2007 року газ, закачаний у ПСГ в обсязі
3,2 млрд. кубометрів, був оформлений на «РосУкрЕнерго». Попередня декларація - на «Укргаз-Енерго». Відповідно до прогнозного балансу, «РосУкрЕнерго» 2007 року має закачати лише 4 млрд. кубометрів газу. При цьому газ «РосУкрЕнерго» у «підземках», на відміну від газу «Укргаз-Енерго», коштує 230 дол. за 1000 кубометрів. Як і пропонував купувати «Газпром»...

На кінець сезону закачування для компанії «РосУкрЕнерго» в ПСГ закачано (а точніше, просто переоформлено з «Укргаз-Енерго») газу на 2 млрд. кубометрів більше, ніж це було визначено в балансі. (Зауважимо, що це обсяги газу, який недоотримують внутрішні споживачі, насамперед підприємства комунальної теплоенергетики.) Розпорядженням від 17 жовтня 2007 року (№897-р) ці зміни в балансі узаконено.

У липні 2007 року, через відмову «Укргаз-Енерго» продавати імпортний газ (приблизно 420 млн. кубометрів), «Укртрансгаз» як паливо використовував газ власного видобутку. На цей обсяг в осінньо-зимовий період у ПСГ буде зменшено кількість газу, який є власністю НАК «Нафтогаз України» і призначений для потреб населення.

Мало того, в осінньо-зимовий період газу власного видобутку в ПСГ узагалі не виявиться: уже навіть ухвалено постанову Кабміну №1729, яка не тільки суперечить Закону «Про Державний бюджет», а й змінює порядок забезпечення споживачів України природним газом.

Відповідно до цієї постанови, 2,2 млрд. кубометрів газу в третьому кварталі 2007 року має бути реалізовано бюджетним організаціям, комунальній енергетиці та «Укртрансгазу», хоча це потреби, які мають закриватися імпортним газом із ресурсів «Укргаз-Енерго».

Необхідні обсяги газу потрібно буде закуповувати в «Укргаз-Енерго» заднім числом за ціною 147,5 дол. як мінімум (оскільки ціну вже заявлено) і за ціною 160 дол. відповідно до усталеної між «Укргаз-Енерго» і «Укртрансгазом» практики. Додаткові збитки для НАК «Нафтогаз України» становитимуть, за попередніми підрахунками, 88 млн. дол. тільки на маніпуляціях з обсягами, які ЗАТ «Укргаз-Енерго» відмовляється оформляти вчасно і відповідно до порядку забезпечення газом споживачів України.

Отже, таким чином «Укргаз-Енерго» дестабілізує ситуацію щодо забезпечення споживачів України газом.

А тепер кілька слів про суть переговорів із «Газпромом», у можливому зриві яких НАК «Нафтогаз України» готовий наперед звинуватити ДПАУ.

Як нам стало відомо, у даний час готують доповнення до договорів між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом», НАК «Нафтогаз України» і «РосУкрЕнерго», в яких фіксуються транзитні ставки в 1,6 дол. на 2008-2009 роки.; 1,8 дол. - на 2010 рік і 2,2 дол. - на 2011-й.

Зауважимо, що, по-перше, такі тарифні ставки є економічно не обґрунтованими. А, по-друге, вони ніяк не прив’язані до зростання цін на газ. І, по-третє, ставка в 2,2 дол. може бути заморожена «РосУкрЕнерго» до 2028 року за умовами чинного контракту з НАК «Нафтогаз України».

Економічно обґрунтований тариф на транзит становить 5,4 дол. на 100 км за 1000 кубометрів. Це межа транзитного тарифу, розрахованого за методикою, усталеною в країнах - учасницях договору Енергетичної хартії. До речі, ця сама цифра вже була озвучена і спеціалістами НАК «Нафтогаз України», а також відома спеціалістам «Газпрому».

При цьому про ціну на газ безпосередньо для України поки не йдеться...

Експерти вважають, що прийняття сторонами контракту ставки в 5,4 дол. дало б змогу безболісно для споживачів України закуповувати 50 млрд. кубометрів газу за ціною 230 дол. за 1000 кубометрів - причому напряму НАКом, виключивши посередників, - і збалансувати ціни для різних категорій споживачів (населення, бюджет, тепловики, промисловість).

Росіян, зокрема й «Газпром», у цій ситуації почасти легко зрозуміти: вони чекають, коли і хто в Україні стане прем’єр-міністром і, відповідно, главою Мінпаливенерго та НАК «Нафтогаз України». Вони, вочевидь, не бачать сенсу в тому, щоб підписувати договори (між­урядові та комерційні) із панами, котрі незабаром можуть «піти». Якби росіяни були впевнені, що ті залишаться, - усі договори вже були б підписані. Тим більше що «Газпром» наполіг, а українська сторона не зуміла (чи не схотіла?) запропонувати нічого іншого, крім посередництва «РосУкрЕнерго» у поставках газу в Україну у 2008 році. А може, й на більш тривалий строк. Можливо, і з цієї причини також В.Янукович, Ю.Бойко та іже з ними говорять про «поступовість переходу на ринкові ціни на газ» для України протягом 2008-2011 років?