Луганськ із вуст очевидців

12 вересня, 2014, 21:45 Роздрукувати Bипуск № 32, 12 вересня-19 вересня 2014р.
Відправити
Відправити

Поки країна чекає закону про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, а експерти ламають списи на предмет можливих наслідків такого кроку, Луганськ використовує мирний перепочинок. Він дихає, іронізує, просить допомоги, звинувачує, помиляється, прощається, повертається, уболіває, розшукує близьких...

Луганськ із вуст очевидців

Луганськ завжди був пристяжнИм. До Донецька. Принаймні переважною більшістю він сприймається глухою провінцією, де немає жодної зірки: оперної, футбольної, олігархічної, політичної... Крім штучної та по-зрадницькому мерехтливої на прізвище Єфремов.

Сьогодні інтереси Луганщини навіть лобіювати нікому. Коли велися переговори з Путіним, першим завданням для президента Порошенка було визволити Донецьк, зігнавши бойовиків на Луганщину. У відстійник. У спецзону з особливим статусом. А потім уже розбиратися, що та як. Вийшло не зовсім так, як хотілося, однак Луганськ і так постраждав більше, ніж інші. Люди вже понад сорок днів без зв'язку, світла, води, грошей, продуктів, медикаментів...

Поки країна чекає закону про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, а експерти ламають списи на предмет можливих наслідків такого кроку, Луганськ використовує мирний перепочинок. Він дихає, іронізує, просить допомоги, звинувачує, помиляється, прощається, повертається, уболіває, розшукує близьких...

Місто вже давно стало закритою зоною, місцем трагедії тих, хто назавжди там залишився, і потерпілих. А також поки що безмовним свідком таємниці тих, хто Луганськ колись цинічно використав, а тепер відсиджується в безпеці чи то в Києві, чи то в Москві.

Додзвонитися знайомим, як і раніше, неможливо. Тому читаю інтерв'ю тих, хто зовсім недавно звідти. Блукаю в постах очевидців у соціальних мережах. Телефоную волонтерам. Розпитую губернатора. Давайте спробуємо хоч на мить відчути пульс і цієї частини Батьківщини. Щоб зрозуміти. Щоб вирішити - що прощати, а про що не забувати. Щоб почути. Більше, адже поки що нікому...

Ангеліна Бобровенко: "Дорогі жителі Луганська!!! Бабуся тиждень без їжі. Живе на вул. Тімірязєва, будинок 1,
кв. 46, звуть Міцкевич Надія. Їй 90 років! Побувала в таборах Німеччини під час війни. А тепер на своїй же батьківщині голодує. Не потрібно грошей та делікатесів. ПРОШУ - нагодуйте бабусю!!!!!!!"

(За даними групи "ІС", у контрольованих бойовиками містах Донбасу від голоду вмирають самотні люди похилого віку. У багатьох населених пунктах не працюють соціальні служби, не здійснюється виплата соціальної допомоги, а гуманітарної допомоги вистачає не для всіх. Волонтери, попри всі зусилля з пошуку таких людей, іноді знаходять їх уже мертвими. На даний момент на Донбасі волонтери поховали вже 16 чоловік, які померли від голоду. Їхні тіла були знайдені у своїх квартирах і будинках. 11.09.2014 - 17:30).

"Люди, Мирний цілий! Ну скла немає, маленькі ушкодження будинків у масштабі всього міста незначні! "Ультрафіолет" на Переможній цілий, любителям спорту, як і мені, це важливо! Зачепило "Апельсин", але я ніколи не любила цей гадючник. У під'їздах стоїть сморід від холодильників, води, світла та зв'язку немає. Виглянула я в розбите вікно і побачила нашу церкву на Мирному, і на душі якось відлягло... усе в нас буде добре, я дізнавалася..."

(За заявою Луганської ОДА, цього року Луганська область зазнала збитків у розмірі 34 млрд грн. Відповідно до попередніх оцінок, для відновлення об'єктів промисловості, малого і середнього бізнесу, торгівлі, будівництва, енергетичного та газового обладнання, а також житлових будинків буде потрібно близько
8,5 млрд грн).

"Усім доброго дня! Телефонувала мама о 7.00 від Епіцентру, людей не дуже багато, зв'язок хороший. Людей повертається поки що мало. З дітьми взагалі майже нікого. На перше вересня в 60-й школі було близько 60 чоловік, переважно старшокласники. Мама порадила не поспішати їхати по речі, хоча й скучила сильно. У будинках, де електропечі, люди біля під'їздів готують гуртом на багатті. Живуть усі дружно. У мами газ є".

"Люди, допоможіть. До батьків у приватний будинок, поки вони були у від'їзді, заселили людей. Сусіди сказали, що вчора наклеїли на ворота "перебуває під охороною ЛНР". Батьки бояться повертатися додому. Це, що, коли ти поїхав до родичів, аби не вмерти від кулі, виходить, ти втратив житло та все, що наживав все життя, назавжди?"

("Терористи поширюють серед городян інформацію про початок з 11 вересня націоналізації нерухомого майна жителів, які виїхали з міста. Виявлятимуть залишені квартири та приватні будинки спеціально визначені групи шляхом особистого обходу", - повідомив спікер прес-центру РНБО А.Лисенко).

"Одягнувши свою щасливу майку, вирушила на Ізварине. Черга як у Криму на пором. У повітрі витало почуття невідомості та водночас хвилюючої радості. Додому! Українська митниця написом "ЛНР", який видно здалеку. Паспортний контроль взагалі порадував. Підходиш до віконця, де сидить сувора людина, на кшталт джедая. Ще вчора він торгував чебуреками, а сьогодні - займає почесне місце перевірки паспортів. Збоку прив'язаний паперовий кошик "На потреби ополченню" (як 5 грн на українську армію). Подавши паспорт, він із сумнівом дивився на мене, а я на нього - чи вміє він читати?"

("Українці, які їхали до Росії на час проведення АТО, стали повертатися в Україну, - інформує expres.ua. - На КПП "Ізварине" вишикувалася черга з 300 машин на в'їзд в Україну, повідомляють жителі прикордоння").

"Таксі - 500 грн до Луганська. Дорога побита, сильно постраждало "Хрящувате", на узбіччях згорілі машини і танки. Просто біля траси стирчав снаряд, що не розірвався. По дорозі було три пости ополченців, у голові вертілося нестикування у назві, швидше, назвала б їх - кульгавий, косий та горбатий. Сиділи на театральних стільцях і робили суворі обличчя. Далі Луганськ. Мій улюблений, маленький затишний Луганськ. Побило його добряче. Людей значно менше, ніж у Краснодоні, але він живий! Усі на велосипедах, з баклажками, якесь почуття єднання. Двірники метуть, гребуть і косять газони..."

Сергій Гнутов: "Сьогодні близько 4-ї ранку з власного будинку в селищі Переможне, біля Луганського аеропорту, вісім озброєних людей відвезли в невідомому напрямку сестру (46 років) із чоловіком. Прошу Максимальний репост!

…Люди дуже оптимістично налаштовані, обіцяють на цьому тижні дати світло. І днями мають видати 1800 грн пенсії всім пенсіонерам та
500 грн фінансової допомоги (інфа перевірена!!!)"

Evgenii Nikolayevich: "Інфа наостанок. У Пітері у військкоматах пропонують поїхати воювати на Україну за
60 тисяч російських рублів на тиждень. Усі охочі по-тихому беруться на список. Хочте вірте, хочте ні. Інформація від брата."

Наталія Веденьова: "Люди, допоможіть знайти сім'ю - Степура Влад, Наташа, Женечка та Вікуся. Проживають у Луганську на кварталі Мирний... місяць уже як від них ані слова... Не залишайтеся байдужими... тисніть поділитися та клас... Пишіть у личку. Хоч якусь інформацію... розкидайте по темах... Велике спасибі!"

Віталій Потупало відповів Юрію Манакову: "Юрію, неправда, що на референдум ходило 80%. Реально було 50-60%. Але якби російські пропагандистсько-брехливі канали не увімкнули - було б відсотків 5-10. У нас у дворі батьки з дітьми збиралися, навіть на різних лавах сиділи. За Україну - зазвичай 15-20 чоловік, за Луганду - 2-3. Це тому, що пенсіонерів не було. А пенсіонери після референдуму жваво обговорювали, за кого голосуватимуть на виборах президента. І всі в один голос повторювали - за Порошенка. Але коли п'яні та обколені товариші почали захоплювати виборчі дільниці, погрожуючи фізичною розправою вчителям, лікарям, пенсіонерам, - ставлення різко змінилося. І всі почали кричати - Україна допоможи. Але вголос цього не можна було робити. Тому що за відкриті висловлювання запросто могли забрати в СБУ - покалічити чи просто вбити. Росія зробила в нас у Луганську Північну Корею. Страх, голод, і радісна подяка за кіло гречки людям, які ще недавно вбивали та мучили твоїх близьких..."

…На зв'язку в.о. губернатора Луганської області Ірина ВЕРИГІНА.

- Ситуація в Луганську стабільно-напружена. Поки що по місту не стріляють "Гради" і "Смерчі". Але, як і раніше, бойовики з підконтрольної їм території обстрілюють позиції української армії. Первомайськ і місто Щастя й сьогодні обстрілюють із гаубиць. Тобто, попри оголошене перемир'я, тривають постійні провокації з боку бойовиків. Однак зараз із боку Росії наша територія не обстрілюється.

Щодня з Луганська виїжджає до 500 чоловік. Сьогодні на своєму транспорті можна і виїхати й заїхати в місто. Також курсує маршрутка Старобільськ-Луганськ, іде близько 5-6 годин. Люди повертаються по теплі речі. Дехто залишається.

- Скільки людей виїхало?

- Точно не можу сказати. Потік переселенців іде як в Україну, так і в Росію. Через пункт Ізварино. Понад 20 тисяч офіційно виїхало, однак реальні цифри - набагато вищі. Як мінімум, дві тисячі людей загинуло. Багато хто пропав безвісти. Оголошення про зниклих людей і цілі сім'ї неможливо читати. До 400 чоловік перебуває в полоні. В останні кілька днів нам удалося обміняти трьох чоловік із 30-ої механізованої бригади. Хотілося б, щоб під час перемир'я обмін полоненими йшов швидше.

- Як узагалі живуть люди?

- У страху живуть. Мобільний зв'язок не працює. Немає світла, газу і води. Великі проблеми з продуктами. Добре хоч є генератори на хлібозаводах, тому хліб печуть. Правда, у Первомайську недавно "добрі люди" просили за буханець 30 грн. У Краснодоні також наживаються на чужому горі - в магазинах дуже багато російських товарів, але ціни втричі вищі за наші. Соціальні виплати проходять тільки на українській території. Мародерство і злочинність у результаті зростають. Попереду опалювальний сезон. Усіх непокоїть майбутнє. Проблеми з початком навчання у вишах. Є питання щодо аграрного університету - він цілком перебуває під контролем ЛНР.

- А школи?

- Міносвіти рекомендувало не починати навчальний процес на окупованих територіях. Учителі мають можливість узяти відпустку за свій рахунок. Багато хто переїхав до визволених районів. У Луганську на сьогодні працюють усього дві школи. Викладачі, які вийшли на роботу, бояться. Вони не розуміють, що коїться, перебувають у повному інформаційному вакуумі. Ми намагалися випускати роз'яснювальні листівки, однак розповсюджувачів заарештували. Водночас ЛНР видає свою газету. На території поширюється дуже багато російських газет. Нам же конче потрібні спеціальні підсилювачі, які б підсилювали сигнал українського обладнання і давали змогу городянам ловити українські телеканали.

- Інфраструктура і руйнування?

- Великі.

- Яке нині ваше першочергове завдання як в. о. губернатора?

- На відкритому засіданні Кабінету міністрів у середу, де були присутні президент, спікер парламенту, а також голови обласних адміністрацій, порушувалося багато оперативних і доленосних для нас питань. Така нарада проводилася вперше. Можна було висловитися.

- Як ставитеся до президентської заяви щодо закону "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей"?

- Що це буде за особливий статус для окупованих територій, поки що не зовсім зрозуміло. Пропозиція президента викликає чимало запитань не тільки в контексті - а за що тоді гинули наші хлопці, якщо тепер люди з автоматами там керуватимуть, - але й в економічній площині. Як взагалі виживатимуть ці території? Хто їх відновлюватиме? Експерти вже тепер прогнозують там 30 відсотків падіння ВВП, а також рівень безробіття, що може втопити Україну. Вже тепер у зв'язку з зупинкою і руйнуванням підприємств під сумнівом опинилося близько 50 тисяч робочих місць в області. Ви взагалі уявляєте собі цю цифру і цей потік голодних людей? Чи ми відокремимося від них стіною і відправимо їх у Росію?

- Вам удалося висловитися з цього приводу?

- Мені вдалося передати в АП низку своїх пропозицій, що стосуються ключових проблем не тільки "особливої зони" на окупованій території, а й визволених територій. І йдеться не тільки про відновлення зруйнованої інфраструктури.

По-перше, треба невідкладно на законодавчому рівні оголосити канікули для бізнесу, що функціонує на окупованих територіях. Підприємці не можуть платити податки, і їх турбують штрафні санкції.

По-друге, у визволені міста слід направити представників президента, які б могли координувати діяльність влади. Ми ж пам'ятаємо, що депутати Лисичанська, приміром, усі дружно проголосували за ЛНР. Ну як вони можуть тепер керувати містом?

…Схоже, можуть. Як і ті, "які проголосували", та й досі керують країною, займаючи крісла в парламенті.

Яких ще тут відповідей шукати?.. Для Луганська. Або для Донецька. Он Ахметов із командою, запасами мільярдів і апартаментів по всьому світу - в Києві. Єфремов і Тихонов - у парламенті. Голова облради Голенко - бозна де. Депутат обласної ради Арсен Клінчаєв, кажете, затриманий? Так, після фотографій, опублікованих із утішного відпочинку на березі Дніпра. Однак не факт, що його невдовзі не випустять, як Добкіна. Війна все списує. Все витікає, як пісок крізь пальці. Життя безневинних. Покарання винних.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК