Лощинівський бунт

Ніхто з вищих чинів не відреагував на погром ромських будинків у селі Лощинівка на Одещині, де сталося страшне, звіряче вбивство дев'ятилітньої дівчинки. Воно й стало останньою краплею і довело до бунту.

Тим часом ця НП аж ніяк не районного, і навіть не обласного масштабу. Самосуд, ледь не вчинений місцевими жителями над сім'ями циган, що поспіхом залишили село, - це наслідок бездіяльності влади і правоохоронців, сумний підсумок проблем, які нагромаджувалися роками і яких ніхто всерйоз і по-справжньому не хотів вирішувати. Жорстоке вбивство дитини лише розкрило соціальний нарив, який довго визрівав і в одну мить прорвався гнівом та ненавистю.

Чи зробить влада правильні висновки з Лощинівської трагедії? Чи стануть для неї уроком погроми і втеча ромів? Губернатор області Міхеіл Саакашвілі заявив, що ніякого міжетнічного конфлікту немає, а є справедлива реакція людей, котрі хочуть жити спокійно, і щоб їхні діти були захищені. Однак експерти, правозахисники та ромські громадські організації - іншої думки.

Самосуд як засіб самозахисту

Звістка про звіряче нічне вбивство дитини накрила село чорною хмарою гніву 27 серпня. Тіло малолітньої Ангеліни виявили неподалік будинку, в якому вона жила. Її мати працює допізна в барі, і того вечора дівчинка залишилася вдома з молодшим братиком. Згодом мати розповість журналістам, що до них, як пояснив їй син, заходив дядя Михайло, друг сім'ї. Цей дядя і вітчим Ангеліни разом виросли. Він і став підозрюваним. За словами матері, Михайло дружив з їхньою родиною, навіть допомагав доглядати за дітьми. "Що на нього найшло, я не знаю", - знизуючи плечима, скаже жінка. Того вечора цей п'яний дядя замкнув хлопчика на ключ у будинку. А з дівчинкою, за словами матері, сталася сварка. Вона кричала, але ніхто не почув.

Цього 21-річного "друга" сім'ї поліція й затримала по гарячих слідах. Йому висунули обвинувачення в навмисному вбивстві малолітньої дитини та насильницькому задоволенні статевої похоті неприродним способом. Смерть же настала від ушкодження серця і легені гострим предметом (викруткою). За рішенням суду, підозрюваного було взято під варту на два місяці без права внесення застави. Йому загрожує від 10 до 15 років або довічне ув'язнення.

Розбурхані страшною звісткою селяни кинулися громити будинки ромів із криками "Цигани, геть!" Але ті на той час уже залишили село. Тож розлюченому натовпу ніхто, зокрема й присутня під час погрому місцева поліція, не заважав бити шибки і навіть валити стіни, трощити й палити меблі.

Річ у тому, що підозрюваний був із ромської сім'ї, правда - неповної. Батько в нього болгарин, але виховувала його мати. Він, до речі, вважає, що син не міг такого вчинити: "Я в це не вірю. Я знаю, як вони там розбираються".

Свій же вихлюпнутий гнів селяни пояснили тим, що хотіли захистити своїх малолітніх дітей від свавілля циган. Відтоді, як у їхньому селі років три тому поселилися кілька ромських сімей, почалися проблеми. Селяни скаржилися на крадіжку грошей і майна. Циганські діти відбирали у їхніх дітей морозиво, кишеньковий дріб'язок, телефони, щоб скачати гроші на свої мобільники. "Вони тут почуваються господарями. Нахабні, нічого не боятися: потроху крадуть, торгують наркотою. Нахамити, образити, обсипати прокльонами може навіть хлопченя", - обурювалися мешканці Лощинівки.

Нічого дивного, що тривалий соціальний конфлікт переріс у бунт і погроми. Жорстоке вбивство дитини лише привело в дію цю міну сповільненої дії. А тому на сходці жителі Лощинівки зажадали виселити циган із села. Депутати сільради та сільський голова підтримали жителів. Але роми й самі залишили Лощинівку. Повернутися вони хотіли лише по своє майно.

Наступного дня три жінки спробували це зробити, однак мусили залишити село в щільному супроводі поліцейських, які оберігали їх від людського гніву. До Лощинівки на той момент уже прибули додаткові підрозділи поліції, у тому числі з Одеси. Потім буде досягнуто домовленості, що ромам створять коридор, і вони зможуть забрати своє майно. Але тільки після похорону дівчинки, коли пристрасті трохи вщухли, приїхали дві жінки з дитиною. Вони поскладали у вантажівку свій невеликий скарб, двох собак і вже спокійно, без перешкод з боку селян, але в супроводі поліцейського патруля поїхали з села.

Слід зазначити, що виїхали не всі ромські сім'ї. А лише ті, котрі поселилися в Лощинівці років три тому. Дві чи три родини купили тут будинки в місцевих. Решта - винаймали. Старожили, а це три сім'ї, залишилися жити в селі. Їх ніхто не виганяв і не громив. Серед них - і мати підозрюваного в убивстві.

Втеча і безправ'я циган

Громадські організації ромів відразу ж розцінили погром і примусове виселення циганських сімей як порушення прав людини, як агресію, що веде до розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Коаліція ромських неурядових організацій України "Стратегія 2020" розіслала листи в низку високих інстанцій. У листі на ім'я міністра внутрішніх справ Арсена Авакова вони скаржилася на бездіяльність влади та поліції Ізмаїльського району, що, на їхню думку, і призвело до расової й міжетнічної ворожнечі, до негативної оцінки ромів з боку українського суспільства. Вони наголошують, що згадування у процесі розслідування вбивства національності підозрюваного - це порушення прав людини. Вони просили провести службове розслідування з приводу виконання своїх обов'язків поліцейськими, які відповідають за громадський порядок у селі. І відкрити кримінальне провадження стосовно голови Лощинівської сільради.

Другий лист, приблизно такого ж самого змісту, коаліція надіслала на ім'я уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської - з проханням узяти під контроль ситуацію із захистом прав та свобод представників ромської національності в Лощинівці.

Прямим порушенням прав людини, українського і міжнародного законодавства назвали виселення ромів із Лощинівки й експерти. Вони вважають, що волевиявлення людей, котрі зібралися на стихійний мітинг і прийняли таке рішення, по суті - протизаконне. Це дискримінує людей за їхньою етнічною ознакою.

Голова Одеського обласного ромського конгресу "Бахтало дром" Сергій Єрмошкін у коментарі DT.UA заявив, що в Лощинівці стався міжнаціональний конфлікт. Іншого пояснення він не має. "Там є й інші схожі проблеми, пов'язані з об'єднанням громад. Молдавани, наприклад, не хочуть об'єднуватися з болгарами, а болгари - з молдаванами, - зазначив він і наголосив на упередженому ставленні та необґрунтованих обвинуваченнях на адресу самих лише ромів.

При цьому він одразу заявив, що їх не цікавить доля вбивці, якщо він справді вбивця. За його словами, в матеріалах справи є логічні нестиковки в доказовій базі. "Незалежної експертизи не було. Відмовили. А що таке наша судмедекспертиза, всім відомо. Хлопцеві найняли адвоката, подивимося, чи буде тиск", - підсумував він. Зазначимо: поліція вважає злочин розкритим.

Громадську організацію найбільше дивує інше. "Нам говорять про конфлікт у Лощинівці, що спалахнув нібито на ґрунті наркоторгівлі, - вів далі Єрмошкін. - Якщо в селі торгують наркотиками, то чому ніхто досі не заявив у міліцію? Сільський голова не знає, що в нього в селі коїться? Чи не знає міліція? Кажуть, там була ціла нарколабораторія. Не смішіть. Дві сім'ї цим займалися. Хто з ними працював? Чому ніхто нічого не робив? Комусь, мабуть, це було вигідно?"

"Проблема ще й у тому, що нас тримають за ідіотів, - продовжував очільник ромського конгресу. - Ми подали у правоохоронні органи заяву про масові заворушення. І знаєте, що впало у вічі? Вони не очікували, що в нашому середовищі є грамотні люди, здатні захищати інтереси ромів".

Влада допоможе, але не всім

Губернатор доручив поліції у п'ятиденний термін ліквідувати в районі всі місцеві кубла наркомафії. При цьому він назвав Ізмаїл центром наркотрафіку. Серйозна заява. Куди, в такому разі, дивиться СБУ? Та й річ хіба тільки в наркотиках?

Виїзд ромів із Лощинівки влада назвала досягнутим компромісом. Однак він не вирішує глобальної проблеми. За інформацією районної влади, три сім'ї зупинились у родичів в Ізмаїлі. Четверта планує повернутись у Білгород-Дністровський, де в них є житло. Ще одній, яка мала свій будинок у селі, влада посприяє в отриманні нового, рівноцінного житла. Іншим ромам, які жили в орендованих будинках, доведеться шукати собі житло самотужки.

У 2013 р. було прийнято Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 р. З цією метою визначили основні завдання, а Кабмін затвердив план заходів за такими напрямами: правовий та соціальний захист, зайнятість, підвищення освітнього рівня, надання медичної допомоги, забезпечення житлом, задоволення культурних та інформаційних потреб. Що зроблено за останні роки? Після подій у Лощинівці відповідь напрошується сама собою.

Зрозуміло, що адаптація ромів у сучасний соціум, зі збереженням їхнього одвічного життєвого укладу, самобутньої культури та властивої їм соціальної самоорганізації, - завдання нелегке. Ми чули про видворення румунських і болгарських циган із Франції, про руйнування їхніх таборів. Причини, фактично, ті самі. Багато ромів не хочуть інтегруватися в сучасне суспільство. Таким було пояснення офіційної влади Франції. Аналогічної думки дотримувались і багато французів. Але, на відміну від Франції, Україні нікуди видворяти своїх циган, крім як переміщувати їх із одного населеного пункту в інший. Але ж це не вихід із ситуації. При цьому немає жодної гарантії, що завтра чи післязавтра Лощинівка де-небудь не повториться.

В Україні, за даними всеукраїнського перепису населення 2001 р., живуть 47 587 циган. В Одеській області - 4 035 осіб. Здебільшого в південних районах: в Ізмаїльському, Білгород-Дністровському, Болградському, Татарбунарському. У Лощинівці, з населенням 1 350 людей, жили приблизно 60 ромів. І ця цифра виявилася критичною для громади, яку переважно становлять болгари, а також молдовани, українці, росіяни, гагаузи та інші національності.

А тому інцидент у Лощинівці, або бунт проти ромської громади, свого роду колективне покарання, при якому відповідальність за злочин, скоєний конкретною особою, сільська громада переклала на етнічну громаду, повинен отримати адекватну оцінку. І її мають дати як місцева, так і державна влада, чого поки що не зроблено. Хоча зрозуміло: ігнорувати складні проблеми, пов'язані з інтеграцією в сучасний соціум такої непростої спільноти, як роми, - це тільки ускладнювати ситуацію.

Зрозуміло, річ тут не тільки в циганах. Сьогодні вся Україна схожа на мінне поле, де замість снарядів вибухає людський гнів, замішаний на бездіяльності та безпорадності влади, на безвиході та невдоволенні громадян. Нагадаємо, що перед погромом у Лощинівці був бунт на Миколаївщині, в селищі Криве Озеро, де поліцейські забили на смерть місцевого жителя. Коли не працюють закони і не діє влада, працюють закони вулиці.