Легітимний президент в Україні є. На черзі — легітимна Конституція

Новообраний президент України склав присягу Українському народові і з цього моменту офіційно набув повноважень. У легітимності нового глави держави тепер сумнівається хіба що тільки його попередник. У зверненні до народу президент України Петро Порошенко позначив принципові кроки, які він планує здійснити як глава держави. Зокрема, ним було заявлено про проведення позачергових виборів до Верховної Ради України і до місцевих рад на Сході України.

Такі кроки загалом громадяни підтримують, однак при цьому постає питання стосовно правових підстав для їх здійснення. Чи є законний шлях до цього, чи й далі ми продовжимо діяти методом "революційної доцільності"?

Справді, в легітимності чинного глави держави сумнівів бути не може. Вибори пройшли відповідно до закону, це визнано всіма, а визнавати нелегітимними, незаконними позачергові вибори президента через відсутність конституційних підстав для їх призначення - означає стати на формальну позицію буквального тлумачення статті 108 чинної Конституції України (чим, до речі, довго спекулювали російські ЗМІ й експерти). Так, не було відставки або імпічменту попереднього президента України. Однак глава держави у неконституційний спосіб самостійно достроково припинив здійснення своїх повноважень, залишивши країну. Можна мотивувати як завгодно зазначене рішення, проте на цей неконституційний крок існувала єдина правомірна відповідь: призначити позачергові вибори президента України. Тим більше що колишнім главою держави згода на дострокове припинення його повноважень (хіба що восени замість весни) була висловлена письмово при підписанні ним відомої політичної угоди напередодні його втечі.

За обставин фактичного дострокового припинення главою держави своїх повноважень вибори президента України проводяться згідно з ч. 5 ст. 103 Конституції в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень, і парламент України був змушений і зобов'язаний призначити позачергові вибори президента України на підставі п.7 ст. 85 Конституції України.

Головною конституційно-правовою підставою такого рішення, на мою думку, є вимога ст. З Конституції, відповідно до якої права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а отже й парламенту. А президент України, згідно зі ст. 102 Конституції, є гарантом прав та свобод людини і громадянина, тому держава не могла довго залишатися без глави держави.

Легітимність позачергових виборів підтверджена громадянами України, результатом їх голосування за нового президента України.

Чи є правові підстави для дострокового переобрання Верховної Ради України? Ця проблема останнім часом жваво обговорюється у ЗМІ. Пропонуються різні варіанти її вирішення, головним чином шляхом штучного створення ситуації, яка підпадатиме під одну з підстав, визначених у статті 90 Конституції України.

На мою думку, це від самого початку хибний спосіб вирішення проблеми на основі так званої "революційної доцільності", до чого новообраного президента України дехто підштовхує, відвертаючи його від конституційно-правового шляху і спонукаючи до продовження юридичного безладу в державі. Можливо, комусь це вигідно...

Хоч як парадоксально, але, попри абсолютну недовіру народу до чинної Верховної Ради, сьогодні не існує твердої правової підстави для її "розпуску". Чому? Тому що зараз немає цілком легітимної Конституції України в тій частині, яка регулює організацію державної влади; а отже, немає незаперечних правових норм, за якими дозволено припинити повноваження Верховної Ради.

У принципі, так бути не повинно, але в умовах юридичного хаосу, який запанував в Україні, на жаль, можливо все. Хто сьогодні може вказати на офіційну чинну редакцію Основного Закону? Де її можна прочитати? Річ у тому, що редакцію Конституції 1996 р. було змінено у 2004 р. з порушенням Конституції, що встановив Конституційний Суд України у 2010 р. Однак при цьому він сам порушив Конституцію, повернувши "автоматично" дію норм у первинній їх редакції. У 2014 р. вже Верховна Рада в неконституційний спосіб "відновлює" редакцію змін до Конституції 2004 р. стосовно парламентсько- президентської форми правління замість президентсько-парламентської.

Таким чином, тій частині Конституції, котру змінювали зазначеними неконституційними способами, наразі бракує легітимності, принаймні остання може бути піддана сумніву. Тобто новообраний президент України не має чітко визначених конституційних повноважень, включно з тими з них, котрі стосуються підстав для дострокового припинення ним повноважень Верховної Ради України.

Щоб стати на правовий шлях здійснення державної влади як главою держави, так і іншими органами влади, необхідно терміново усунути цю прогалину. Інакше політико-правовим конфліктам не буде кінця.

Є простий спосіб вирішення цієї проблеми, а заодно й багатьох інших. Цей спосіб був знайдений ще в процесі роботи Конституційної Асамблеї над концепцією внесення змін до чинної Конституції.

Він зводиться ось до чого. Зміни до Конституції мають бути внесені системно, тобто до всіх її розділів, таким чином, що це має бути Конституція в новій редакції. Наголошую: не нова Конституція, а нинішня Конституція в новій редакції. Далі текст Конституції України в новій редакції виноситься на всеукраїнський референдум за народною ініціативою і ухвалюється ним. Проголошує цей референдум своїм указом президент України відповідно до чинної Конституції і закону про всеукраїнський референдум, діючи виключно на правовій основі.

Разом із Конституцією в новій редакції (що є, по суті, законом про внесення змін до Конституції України, лише викладеним по-іншому, з техніко- юридичної точки зору) на всеукраїнський референдум має бути винесений Конституційний закон про введення в дію Конституції України в новій редакції. Цим законом передбачається видання президентом України указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України з метою приведення її у відповідність до вимог Конституції та проведення позачергових виборів народних депутатів уже восени нинішнього року. Водночас цим самим законом передбачається дострокове припинення повноважень рад усіх рівнів і проведення їх позачергових виборів до кінця року. Відтак і Верховна Рада України отримає конституційну підставу для прийняття постанови про призначення позачергових виборів до місцевих рад, якої зараз у неї немає.

Нова редакція Конституції і названий Конституційний закон уже підготовлені завдяки попередній роботі Конституційної Асамблеї провідними науковцями та відомими фахівцями-практиками. Залишається забезпечити підтримку ініціювання всеукраїнського конституційного референдуму відповідно до ч. 2 ст. 72 Конституції України не менш як трьома мільйонами підписів громадян за його проведення, а далі - видати указ президента України про проголошення референдуму. Відтак уже у вересні нинішнього року можна отримати змінену Конституцію України, яка матиме найвищу легітимність - буде ухвалена самим Українським народом.