КРИМСЬКА КОНСТИТУЦІЯ ЯК ПРИВІД ЗАСПІВАТИ ГІМН АВТОНОМІЇ

Бросим прежнее житье,

Позабудем, что прошло,

Смело к но-о-овой жизни!

Смело к но-о-овой жи-и-изни!

Сьогодні, себто в суботу, Крим відзначає другу річницю ухвалення кримським парламентом Конституції АРК. Втім, переважна більшість кримчан і не підозрює, що живе в епоху становлення конституційних засад кримської автономії, а цей день, 21 жовтня — є важливою віхою в історії Криму і днем відродження знищеної криміналітетом та проросійськими сепаратистами, які змовилися із західноукраїнськими націоналістами, кримської державності.

Але про іменинницю — Конституцію АРК — трохи нижче, а поки — про перипетії парламентського життя, керованого автором і пропагандистом цього видатного документа заслуженим юристом Леонідом Грачем.

Звичайно, подією №1 цього тижня стало ухвалення тексту гімну АРК, автором якого стала дружина однопартійця і соратника спікера, міністра культури автономії Михайла Голубєва — Ольга, яка нещодавно, як тільки чоловік став міністром, видала свій перший поетичний збірник. Попри протести кримських інтелігентів, місцевих поетів і московських літераторів з російського ПЕН-клубу, парламент автономії вистояв. Як сказав культур-міністр, вони там по Ізраїлям-Америкам, а нам тут, в Криму, дивитися треба, щоб як із Сербією не вийшло. А заява прем’єр-міністра Сергія Куницина про те, що він не голосуватиме за «це посміховисько», ще більше згуртувала ліву більшість. Навіть його радикальне рішення усунути з посади міністра чоловіка лауреатки (тимчасово — доти, доки проводитиметься службове розслідування з приводу безпідставного «прихованого кредитування» якоїсь приватної фірми на 200 тисяч гривень, до чого начебто мав безпосередню причетність міністр культури Криму) ніяк не вплинуло на прогресивне рішення депутатів. Отже, 55 членів кримського парламенту відтепер увійдуть в історію як співавтори безсмертних рядків про «зорі свободи», що «зігріли» Крим, про «браття-народи», «ниви і гори», «сонце і море», Крим, який славиться і цвіте, «як сад». З дев’яти російських, українських і кримськотатарських поетів, яким я показав «текст», вісім у його характеристиці вжили слово «жахливо». Дев’ятий, голова кримської організації Національної спілки письменників України Данило Кононенко, найвідоміший та найавторитетніший кримський поет, був лаконічним: «Малопрофесійно і занадно політично...»

Втім, це думка «крикунів» і «велосипедистів», спрямована, як вважає Л.Грач, «на те, щоб підірвати ситуацію в Криму», а офіційна оцінка ухвалення кримського гімну — це «історична подія, що має велике духовно-патріотичне, моральне значення для кожного кримчанина, яка знаменує собою закінчення будівництва ще одного «поверху будинку» автономного утворення». Можна цілком зрозуміти почуття кримського спікера та більшої частини депутатів, які хочуть бути творцями історії, хай маленької, автономної. Але ті 150 тисяч гривень (5 тисяч — 102 мінімальні пенсії), виділених парламентом для створення головної пісеньки Криму, ще довго обговорюватимуться тими, хто мусить стояти, коли народний артист СРСР Юрій Богатіков намагатиметься поєднати текст дружини міністра з геніальною музикою видатного Алемдара Караманова.

Вперше офіційне стояння під гімн АРК відбулося у п’ятницю, коли розпочалися урочистості з нагоди 2 річниці ухвалення Конституції Криму. І хоча цей документ набрав законної чинності лише у січні 1999 року, коли його підписав Президент Л.Кучма та оприлюднив «Голос України», 21 жовтня щонайменше доти, доки Л.Грач перебуватиме при владі, відзначатиметься як День Конституції АРК. Основний закон автономії, як, зрештою, і кримський гімн, неоднозначно сприймається кримчанами і провідними політичними силами півострова. Причому, однаково критикують грачеву конституцію як кримськотатарський меджліс та обидва Рухи, так і партія «Союз», більшість інших проросійських організацій Криму, вже не кажучи про куницинську НДП.

Слід відзначити, що кримська Конституція суперечлива, як і українське законодавство та й усе наше теперішнє життя. Знаменита «поправка Зайця» (як йому зараз дякують в адміністрації Президента!) про переваги української Конституції та чинного законодавства над положеннями Основного Закону АРК у випадку суперечностей, як свідчать ці два роки, перекреслює багато сподівань Леоніда Грача. Втім, на його погляд, Конституція Криму «стала важливою віхою, своєрідним вододілом у розвитку кримського суспільства». На думку Л.Грача, історичне значення цієї події «виходить далеко за межі регіону». Втім, якщо раніше кримський лідер говорив, що Конституція «врегулювала всі правові проблеми між центром та автономією», то тепер мова йде про те, що між ними лише «відсутня конфронтація». І справді, про дієвість цього документа №1 свідчать останні повідомлення про затвердження Кабміном проекту указу Президента про призупинення дії постанови Верховної Ради Криму про бюджет автономії на 2000 рік. За словами першого віце-прем’єра українського уряду Юрія Єханурова, також затверджено проект конституційного подання Президента України до Конституційного суду з цього питання. Кабінет міністрів України вважає незаконими рішення кримського парламенту про те, щоб 100% податку на додану вартість залишалися у республіканському бюджеті. Яким буде рішення Конституційного суду, зважаючи на «поправку Зайця», можна передбачити вже зараз. Чи не тому Л.Грач покладається не на Конституцію Криму, що має статус закону України, а на волю Президента Л.Кучми.

Цієї середи на пропозицію кримського спікера парламент автономії ухвалив звернення до глави Української держави, у якому «заклав» прем’єр-міністра України Віктора Ющенка, котрий начебто порушує Конституції України і Криму, намагається поставити автономію «у повну фінансову залежність» від виконавчої влади в Києві та дестабілізує громадсько-політичну ситуацію в регіоні. Верховна Рада АРК закликала Леоніда Кучму «не допустити порушення конституційних гарантій повноважень автономної республіки, забезпечити створення цивілізованих бюджетних стосунків між центром та автономією і дати відповідні доручення Кабміну». Більшість місцевих спостерігачів зробили висновок, що Л.Грач поклав на Л.Кучму обов’язки гаранта Конституції Криму, а це, зважаючи на чинне законодавство і політичні тенденції на півострові, гаранту головної Конституції виконати буде важко.