Коту під хвіст? 

27 жовтня, 2020, 14:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Нова редакція поняття «роялті» позбавляє IT-індустрію частини пільг із ПДВ 

Коту під хвіст? 
© Shutterstock

Підніміть мені повіки: не бачу! 

Микола Гоголь, «Вій» 

Переглядаючи проєкти законів на вебсайті Верховної Ради, натрапив на законопроєкт №4088 від 14 вересня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб’єктів, які здійснюють відрахування (винагороду) за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління». Зацікавився. Що ж іще нам готує парламент у сфері оподаткування роялті? 

Хоча текст законопроєкту займає лише одну сторінку, він, утім, містить дві новації, що можуть змінити життя суб’єктів господарювання, доходом або витратами яких є роялті. 

Причому одні суб'єкти господарювання заживуть гірше, а інші — трохи краще. 

Почнемо з новації, яка, на мою думку, позбавляє IT-індустрію частини пільг із ПДВ, передбачених п. 261 підрозділу 2 «Перехідних положень» ПКУ. 

Одразу, як то кажуть, берімо бика за роги. Зупинімося на новій редакції поняття «роялті» (пп. 14.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ), запропонованій у законопроєкті. Від визначення цього поняття залишився тільки перший абзац. Це означає, що вся боротьба айтішників за пільги з ПДВ піде, як то кажуть, коту під хвіст. 

Аби в цьому переконатися, відтворімо перший абзац норми закону про пільги з ПДВ, зміст якого дасть змогу побачити те, чого не помітили автори проєкту закону. 

«Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим—сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу». 

Прошу читачів напружити зір і звернути увагу на те, що нині від оподаткування ПДВ звільняються операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим—сьомим пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. 

Якщо ж нова редакція поняття «роялті» буде прийнята у запропонованій редакції, тобто без другого—сьомого абзаців, то операції з постачання комп’ютерної програми кінцевому споживачу стануть об’єктом оподаткування ПДВ. 

Аналогічна доля чекає на дистриб’юторів програмної продукції й осіб, які поширюють примірники об'єктів інтелектуальної власності, зокрема в електронній формі. 

Вважаю, що для виправлення цієї помилки слід не ухвалювати нову редакцію пп. 14.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а просто внести зміни щодо платежу на користь організацій колективного управління до першого абзацу поняття «роялті». 

Переходимо до другої новації, що дає змогу фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування включати до витрат роялті, сплачені на користь організацій колективного управління. 

Нарешті Верховна Рада вирішила зайнятися проблемою включення роялті до витрат фізичної особи-підприємця. Однак у законопроєкті чомусь обмежилися тільки роялті, що сплачуються на користь організації колективного управління. 

Варто зазначити, що фізична особа-підприємець сплачує роялті не лише організаціям колективного управління, а й безпосередньо суб’єктам авторського права та суміжних прав, власникам патентів на винаходи, корисні моделі та іншим особам, яким належать майнові права на об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема суб’єктам господарювання за субліцензійними договорами. 

Зупинімося на таких двох прикладах.  

Фізична особа-підприємець займається видавничою діяльністю. Для видання творів ФОП отримує від автора права на використання твору й виплачує йому роялті. Інший підприємець виробляє певні прилади, в яких використовується винахід, що охороняється патентом. За використання винаходу підприємець виплачує роялті власникові патенту. 

Для розв’язання зазначеної проблеми потрібно в пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ після слів «платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою-підприємцем» доповнити текст словами: «роялті, сплачені суб’єктам права інтелектуальної власності, в тому числі суб’єктам господарювання за субліцензійними договорами та на користь організацій колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». 

Варто зазначити, що нині фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування не мають права включати роялті до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних із отриманням доходів, а фізичні особи-підприємці, котрі обрали спрощену систему оподаткування, мають право включати роялті до переліку витрат. 

Такі обмеження для фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування є проявом податкової дискримінації, оскільки не відповідають принципу рівності всіх платників перед законом (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПКУ). 

Запропоновані зміни до проєкту закону дадуть змогу ліквідувати таку податкову дискримінацію. 

Сподіваюся, що депутати Верховної Ради врахують запропоновані зміни, які допоможуть зменшити податковий тиск на фізичних осіб-підприємців. 

Усі статті Володимира Коноваленка читайте тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК