«Конспіративна вілла», або Затвірник мимоволі-2

Публікація в DT.UA (№5, 2012 р.) про події, пов’язані з раптовим візитом співробітників СБУ до Інституту сорбції та проблем ендоекології НАНУ, вилученням комп’ютера й підозрами у витоку за кордон секретної інформації, як того й слід було очікувати, мала гучний суспільний резонанс.

Водночас у деяких ЗМІ з’явилися окремі тенденційні коментарі, які справляють враження не інакше як спроби ображеної сторони звести порахунки з директором. Хай там як, інститут лихоманить, співробітників відривають від роботи викликами до СБУ, телефони «обривають».

Академік В.Стрелко поки що перебуває у США, тому зв’язатися з ним безпосередньо вдається далеко не всім. В останні дні (з четверга) відмовляються давати будь-яких коментарі заступник директора й інші співробітники інституту, посилаючись на постанову бюро президії НАН України, яка нібито заборонила їм до повернення В.Стрелка спілкуватися з представниками ЗМІ.

На наш телефонний дзвінок головний учений секретар НАН України академік В.Мачулін відповів, що справді в середу ввечері відбулося бюро президії НАНУ, на якому обговорили тему, порушену в нашій газеті, «й вирішили створити комісію, щоб розібратися, в чому ж причина цього прецеденту. Висловлюються різні думки, в СБУ - одні претензії, наукові співробітники говорять інше, а оскільки в ЗМІ пішли пересуди, то вирішили спочатку розібратися в суті справи, а потім уже давати коментарі. Гадаю, комісія почне роботу з понеділка й тижня-півтора буде досить, щоб вона зробила свої висновки».

Безперечно, ми проінформуємо про це читачів, яких, судячи з відгуків, «шпигунський скандал» не залишив байдужими, ба більше, викликав бурхливе обговорення в науковому середовищі. А тим часом, продовжуючи тему, звернімося до деяких фактів, що викликають підвищений читацький інтерес.

Отже, чи є в академіка В.Стрелка будинок у Маямі, як про це написали деякі ЗМІ?

«Я орендую у знайомих маленьку квартиру (дві кімнатки, одна з них слугує мені і робочим кабінетом, і спальнею). Це можуть підтвердити співробітники нашого інституту, які мене відвідували. Жодної нерухомості ні в США, ні деінде за кордоном у мене немає. Чутки про будинок на узбережжі Атлантичного океану, на мою думку, розпускають для того, щоб створити мені негативний імідж», - відповів на наше запитання В.Стрелко.

- Володимире Васильовичу, могли б ви прояснити, про які «результати досліджень, що були отримані в зоні радіоактивного забруднення» й у витоку яких підозрюєтеся ви та інші співробітники інституту, згадується в коментарях деяких посадових осіб?

- Річ у тому, що ці дослідження ще не завершені, а отже, говорити про результати не можна. Тому передачі документів третій стороні (як бояться охоронці законності) вже з цієї причини просто не може бути. Нема чого поки що передавати. Як я вже пояснював у попередньому інтерв’ю DT.UA, ці роботи ведуться Інститутом сорбції та проблем ендоекології у співробітництві з Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій НАНУ та фірмою MELChemicals.

- Коротенько - в чому суть цих досліджень?

- Співробітники нашого інституту і я персонально займаємося проблемою створення спеціалізованих сорбентів для очищення рідких радіоактивних відходів (РРВ) уже багато років. Нині на українських АЕС (як і в усьому світі) застосовують традиційну технологію переробки РРВ - спочатку випаровують десятки й сотні тисяч кубометрів небезпечних відходів, а потім концентрат змішують із цементом або бітумом для подальшого захоронення. Більш перспективний і привабливий шлях - вилучати радіонукліди з допомогою сорбентів, що набагато зручніше й дешевше. Але для цього потрібні селективні, радіаційно стійкі матеріали (сорбенти). І ми їх навчилися створювати.

На базі дослідних лабораторій Інституту проблем безпеки АЕС у Чорнобилі (а не підприємства «Чорнобильська АЕС», як написала одна з газет) 2010 року і в квітні-червні 2011 року проводилися дослідження з використання сорбентів для очищення радіоактивної води, яка накопичилася під зруйнованим четвертим енергоблоком. Ми отримали обнадійливі результати (зокрема з використанням сорбентів фірми MELChemicals згідно з протоколом про співробітництво). На кінець минулого року планувалася розширена перевірка нашої експериментальної технології на заводі з переробки РРВ (який побудували французи) у зоні ЧАЕС за участі представників МАГАТЕ. Нині там свою технологію перевіряють росіяни. Нашу оригінальну технологію без мене (оскільки я володію ноу-хау) ніхто не зможе запустити. Через мою відсутність робота загальмувалася. Технологію очищення треба спочатку, як кажуть, довести до пуття, а потім уже в рамках закону вирішувати, що робити далі.

- Вас також публічно обвинуватили в «дослідах на людях»…

- Можна згадати багато прикладів з історії науки, коли вчені випробовували на собі дію тих чи інших речовин або ліків. Це мотивоване, добровільне випробування. Багато хто як медичні сорбенти приймає, наприклад, глини, цеоліти, деревне вугілля. (Є й фільм, показаний по каналу Discovery, де процедуру очищення організму природними сорбентами інстинктивно роблять навіть папуги й мавпи.) Ми справді пробували створити гібридний ентеросорбент на основі абсолютно біосумісних і безпечних матеріалів - активованого вугілля й ентеросгелю (їхні властивості виводити токсиканти з організму є взаємодоповнюючими). Після десятиденного прийому такого сорбенту я відчув його позитивний вплив на організм і запропонував піти за моїм прикладом кільком нашим співробітникам. Вони погодилися, тобто «досліди» проводилися на добровільних засадах, ніхто нікого не примушував. Жодних негативних ефектів ніхто не відчув - навпаки, з’явилася бадьорість, поліпшилося самопочуття. До речі, розроблені в нашому інституті сорбенти я випробовував передусім на собі, - заявив В.Стрелко.

У бесіді з журналістом DT.UA співробітники інституту розповідали про «небезпечні» експерименти фактично те саме. (Правда, просили не згадувати їхніх прізвищ, посилаючись на тимчасову заборону керівництва спілкуватися з пресою.) А також із жалем говорили про поки що належно не оцінені можливості сорбентів як «великих чистильників». Досвід розробки сорбентів та сорбційних технологій для медичного застосування і вирішення екологічних проблем в Інституту сорбції та проблем ендоекології величезний. Інститут такого профілю - єдиний не тільки в країнах СНД, а й у світі.

У попередній публікації ми висунули версію про те, що підвищена увага до цієї наукової установи з боку різних структур, зокрема силових, скоріш за все, не випадкова. За всім цим стоять зацікавлені особи, що виношують замисли про присвоєння його активів - як матеріальних, так і інтелектуальних (у вигляді інноваційних розробок). Саме їм насамперед і вигідний цей скандал із викриттям «шпигуна» в особі відомого вченого і керівника академічного інституту. Одне дивує - методи цього викриття доведено до абсурду. Як, утім, багато чого з того, що відбувається в нашій країні.

Коментар посольства США:

Володимир Стрелко - відомий і авторитетний вчений, який багато років бере участь у міжнародному науково-дослідному співробітництві.

США та інші донори виступають спонсорами відкритих, прозорих наукових обмінів з Інститутом сорбції і ендоекології під егідою офіційних міжнародних угод з урядом України.

Д-р Стрелко брав участь у проекті стосовно «швидкого розпізнавання токсичних забруднювачів у довкіллі» і задіяний також в іншому - стосовно «розробки і дизайну систем зберігання енергії на основі нано-розмірних матеріалів для просторового застовування».

Українське Міністерство освіти і науки дало Інститутові дозвіл подати ці дослідницькі проекти до США на фінансування, а НАН України співфінансує один з них.

У рамках цих наукових проектів відбувається двосторонній обмін звичайною, неконфіденційною дослідницькою інформацією.