Кернес готується стати губернатором

Геннадій Кернес найближчим часом може бути призначений головою Харківської обласної державної адміністрації. Інформація про те, що мер, який пережив у квітні замах і нині перебуває на лікуванні в Ізраїлі, може посісти крісло губернатора, підтвердили кілька джерел в адміністрації президента і в Харківській обласній раді.

Побічно версію про своє можливе підвищення підтвердив у недавньому телеінтерв'ю й сам Кернес, повідомивши про готовність "бути корисним новій владі".

Вважають, що головним ініціатором можливої кадрової рокіровки став голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський, якого вважають своєрідним опікуном Кернеса. Стверджують, що саме власник "Привату" свого часу швидко й жорстко "вилікував" харківського міського голову від надмірної сепаратистської запопадливості. І він же нібито виступав у ролі його заступника перед новою владою, запевняючи, що можливий покровитель сумнозвісного "Оплоту" і ймовірний "постачальник "тітушок" для Антимайдану – єдина людина, здатна утримати під контролем ситуацію в проблемному Харкові.

Наскільки відомо, досить активно лобіювала гіпотетичне призначення Кернеса і частина місцевих еліт, яка вважає, що його керівництво областю послужить гарантією їхньої особистої безпеки та збереження бізнес-активів. Ресурс "Обозреватель" днями повідомив, що близько півсотні депутатів Харківської обласної ради подали главі держави петицію, в якій просили для поки що чинного мера портфель губернатора. Наше харківське джерело цю інформацію підтвердило, попутно висловивши подив із приводу самої форми депутатського поручительства.

Річ у тому, що, згідно з п.31 ст.43 Закону "Про місцеве самоврядування", обласні ради наділені правом вносити Кабінету міністрів свої пропозиції з приводу кандидатури очільника відповідної ОДА. Про це право місцеві обранці (і не тільки харківські) чомусь регулярно забувають. Хоча офіційне подання облради уряду надавало б їхньому проханню набагато більшого статусу, ваги й легітимності, ніж приватний лист на ім'я президента. Так, згідно зі ст.118 Конституції, призначення губернатора є прерогативою глави держави. Але здійснюється воно за поданням Кабміну. Основний закон не зобов'язує центральний орган виконавчої влади обов'язково дослухатися до офіційної рекомендації регіонального депутатського корпусу. Але у разі існування такої рекомендації КМ довелося б, як мінімум, реагувати на неї та обґрунтовувати можливе відхилення запропонованої кандидатури. Чому облрада знехтувала можливістю, передбаченою законом? Версії називають дві. Перша: небажання дратувати президента зверненням до уряду. Друга: неготовність більшості облради офіційно підтримати Кернеса. У Харкові не до кінця впевнені, що йому вибачив Київ.

Одне із джерел запевняє, що не заперечував проти піднесення Геннадія Адольфовича й недавно призначений главою адміністрації президента уродженець Харкова Борис Ложкін. Хоча інше джерело стверджує, що в особистій розмові цю інформацію він категорично спростовував.

Якими мотивами міг керуватися Петро Порошенко, якщо він справді прийняв рішення поставити одіозного політика біля керма області, дуже важливої з економічного погляду й досить вибухонебезпечної – з політичного? Кернес - людина енергійна, діяльна й жорстка, він добре знає регіон і потенційно здатний тримати його в руках. Наявний компромат дозволяє Києву тримати політика під контролем. Стан здоров'я (за деякими даними, після отриманого поранення харківський мер, як мінімум, кілька років не зможе самостійно пересуватися) серйозно ускладнює ймовірність втечі. Недавні різкі заяви Кернеса фактично перетворили його на ворога сепаратистів. Отже, (принаймні поки що) лояльність до офіційного Києва є для недавнього вождя Харківщини безальтернативною.

Додаткової ваги цьому призначенню додає поручительство Коломойського. Один із найбагатших людей країни не тільки тримає під жорстким контролем довірену його турботам Дніпропетровщину, а й неофіційно курирує ще дві області - Запорізьку та Одеську. Мільярдер зарекомендував себе досить ефективним "антиколорадським" менеджером, а тому його готовність в умовах війни взяти на себе опіку над ще одним потенційно неспокійним краєм нового президента, за ідеєю, має тішити. Хоча Порошенка не може не турбувати зростання політичного впливу Коломойського, стосунки з яким у нього не особливо складалися.

Передбачається, що саме Коломойський буде негласним контролером Харьківщини, яка межує зі стріляючим Донбасом. А Кернес стане безпосереднім інструментом цього контролю. Одним із елементів якого (за нашою інформацією) планується формування на Слобожанщині повноцінного батальйону територіальної оборони.

Головним противником призначення Кернеса називають його давнього опонента, нинішнього главу МВС і колишнього очільника Харківської ОДА Арсена Авакова. Одні джерела стверджують, що Арсен Борисович сам був не проти повернутися в губернаторське крісло і обережно цікавився, чи є його ім'я у відповідних "розкладах". Інші розповідають, що Аваков нібито особисто намагався відговорити президента, але почутий не був. Треті кажуть, що міністр внутрішніх справ "працює" з колегами в уряді, переконуючи їх не підтримувати кандидатуру свого опонента.

Передбачається, що остаточне рішення президент може прийняти наступного тижня. Аргументів, здатних утримати Петра Порошенка від цього кадрового призначення, теж чимало. Репутація кандидата, побоювання з приводу зростання впливу Коломойського, особиста недовіра до Кернеса, який має звичку змінювати позицію та "хазяїв" залежно від кон'юнктури. Але найголовніше - досить серйозне падіння авторитету харківського мера в регіоні. Тамтешні прихильники нової влади, як і раніше, бачать у ньому ворога, а багато хто з противників віднедавна щиро вважає його зрадником. Рукостискання, яким Кернес обмінявся з представниками "Патріоту України" 14 березня, у день трагічної перестрілки на Римарській, місцеві русофіли й українофоби (яких у регіоні більше, ніж хотілося б Києву) згадують досі...

Інф. DT.UA