Касова реформа: цілі казенні й приватні

Фінансова продрозверстка, яку провадять у країні "комісари" Сім'ї, щодня чимось та й шокує українських "буржуїв". У низці новаторських схем реформа в галузі торгівлі - впровадження в 2013 р. розрахунково-касових апаратів з електронною контрольною стрічкою - викликала серед українських підприємців, як водиться, хвилю панічних настроїв, яка відразу ж докотилася й до DT.UA. Ми поставили компетентним державним органам - Державній податковій службі та Національному банку України низку простих запитань про те, як і в чиїх інтересах працюватиме нова система. Пояснення про суть нової системи ми отримали повні й аргументовані, а от запитання про корупційну складову проекту так і залишилися без належних відповідей. Із чого напрошується висновок, що за правильною технологічною схемою керівництво НБУ приховує очевидну аферу, про деталі якої вони соромляться інформувати громадян.

Головним промоутером розрахунково-касових апаратів з електронною стрічкою виступає Державна податкова служба. Саме її ласкаві інспектори проводять роз'яснювальну роботу серед неосвічених і впертих платників податків, переконуючи їх радісно й поголовно прийняти нове "покращання".

Національний банк надав DT.UA письмове роз'яснення про нормативну базу, яка регулює новий порядок роботи розрахунково-касових апаратів: "Протягом 2011–2012 років Національним банком України та Державною податковою службою України виконувались роботи по розробці і реалізації технології і системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій відповідно до частини 7 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в якій передбачено: "Порядок передачі інформації до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику".

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057 (далі - Наказ) були затверджені:

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних;

Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, - основні нормативно-правові документи, що регламентують оновлені вимоги до РРО.

Згідно з Наказом, модуль безпеки реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) повинен бути встановлений в кожний РРО або модем, який передає копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків в електронній формі. Модулі безпеки РРО - це смарт-картки, аналогічні тим, що використовуються в Національній системі масових електронних платежів (далі - НСМЕП). Виготовленням і реалізацією модулів безпеки РРО займаються окремі господарські одиниці - виробники карток НСМЕП, що мають відповідні технічні можливості. Національний банк України (далі - НБУ) не проводить реалізацію модулів безпеки РРО.

Модем повинен поставлятись (вироблятись) заявником (виробником) відповідної моделі РРО, внесеної до Державного реєстру РРО. Питання розробки і реалізації модемів для передачі даних не належить до сфери повноважень НБУ".

У Міністерстві доходів і зборів на питання DT.UA відповів начальник департаменту податкового контролю Сергій КРУХМАЛЬОВ.

- Яку кількість контрольно-касових апаратів буде оснащено в Україні модемами для передачі даних он-лайн у податкову службу?

- В Україні 152 тис. суб'єктів господарювання, які використовують близько 280 тис. контрольно-касових апаратів, і всі вони будуть об'єднані в системі.

- Наскільки доцільно впроваджувати нову систему контролю - контрольно-касові апарати з електронною контрольною стрічкою для підприємців, що здійснюватиметься за їхній рахунок?

- Практика застосування електронних контрольних стрічок досить поширена у світі - у Росії з 2002 р., у Словаччині - з 2010-го, аналогічні системи досить давно діють в Італії, Великобританії, Туреччині, Канаді, Грузії, інших країнах. Переваги для держави очевидні - це на порядок досконаліша система контролю. Однак значно більші зручності ця система створює для підприємців.

По-перше, електронна касова стрічка заощаджує час і гроші. На сьогодні звітність по касах подається в письмовому вигляді, а паперову контрольну стрічку підприємець зобов'язаний за законом зберігати три роки. Уявіть собі, яка це клопітна й витратна справа - утримувати спеціальне приміщення й архівувати рулони паперу за три роки для якогось супермаркету з двома десятками кас. Та й для однієї каси це незручно. Тепер немає жодної потреби зберігати паперові контрольні стрічки.

По-друге, для бізнесу електронна касова стрічка розширює можливості організації обліку та аудиту руху товарів і коштів на підприємстві. По-третє, податкові органи припинять планові перевірки касової дисципліни в суб'єктах господарювання, і перевірки кас здійснюватимуться тільки після надходження інформації про конкретні порушення.

- А чи не планується найближчим часом установити касові апарати на ринках? Дивно, що всі вдосконалення в податковій системі стосуються тільки легального сектора торгівлі, й без того прозорого, хоча для легалізації внутрішнього ринку слід насамперед забезпечити впровадження касової звітності й первинних декларацій про товар для підприємців на ринках. Ця реформа ще раз показує, що тиск іде тільки на тих, хто насмілюється працювати по-білому, а тих, хто торгує в тіні, вона не торкнеться.

- Легалізація тіньового сегмента економіки, зокрема сфери торгівлі, - це один із пріоритетів Міндоходів. Не можу сказати, що ми тиснемо тільки на легальний сектор. Якщо в DT.UA є ініціатива щодо впровадження касових апаратів на ринках, подайте ваші пропозиції, і ми їх охоче розглянемо.

- Давайте вважати цей матеріал пропозицією для Міністерства доходів і зборів легалізувати
нарешті всю внутрішню торгівлю й створити рівні правила гри для всіх торговельних майданчиків. І закрити основні канали збуту контрабандної та контрафактної продукції в Україні. Нехай кожен підприємець рівною мірою відчує всі принади нашої фіскальної системи. До речі, які фірми впроваджуватимуть нові касові апарати? Чи було проведено тендер на поставку нових модемів до касових апаратів? Чому про це не було жодної публічної інформації?

- Процес був досить відкритим. Тендер у цьому випадку не проводився, оскільки ми зібрали всіх виробників касових апаратів в Україні - близько 30 компаній, розповіли їм про нові вимоги до комплектації касових апаратів. Виробляти та обслуговувати касові апарати з електронною касовою стрічкою будуть ті самі виробники та сервісні організації, що й нині. Жодних привілеїв для окремих компаній ми не створюємо. Наказом ДПС України від 21 грудня 2012 р. затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, до якого включено п'ять нових моделей РРО, що відповідають вимогам чинного законодавства.

- Скільки коштуватиме впровадження системи для підприємців?

- Обладнання старих касових апаратів модемом обійдеться приблизно в 600–700 грн, я думаю. Вироблятимуть його ті самі сервісні організації, які й обслуговували ці апарати. Нові моделі касових апаратів, де модем буде передбачено з самого початку, будуть дорожчими приблизно на 150 грн.

- З якого моменту підприємців штрафуватимуть за непідключення до нової системи?

- Відповідальність за неподання звітності в електронному вигляді передбачено в розмірі 10 неоподатковуваних податком мінімумів - 170 грн на місяць з кожної каси. Відповідальність наступає з 1 липня 2013 р. До цього моменту жодних штрафів за помилки, які матимуть місце при впровадженні нової системи, не буде.

- А тепер розкажіть нам про можливі корупційні складові цього проекту. Чому функції інформаційного еквайра проекту покладено на компанії "Укркарт" та "Інтерплат"? Скільки коштуватиме утримання серверів і прошивання софта? Який розмір щомісячних платежів за експлуатацію касових апаратів з електронною касовою стрічкою, і яка частина цих грошей піде в кишеню приватних компаній? Хто є власником "Укркарт" та "Інтерплат"?

- Ці питання не стосуються компетенції Міністерства доходів і зборів. Сама система розроблялася в Національному банку. Податкова до технологічної складової проекту стосунку не має. Ми виконуємо вимоги закону та чинної нормативної бази, - відрізав пан Крухмальов.

* * *

У принципі, створюється враження, що впровадження розрахунково-касових апаратів з електронною контрольною стрічкою на даному етапі видається загалом цілком прогресивним кроком. Підприємців турбує, що інформація про кожну їхню торговельну операцію перебуватиме під контролем податкової. Але фактично це відбувається й нині. І якщо податкова сьогодні ледь справляється із щомісячною звітністю, то вже контролювати в режимі он-лайн продажі - річ нереальна. Ці відомості потрібні для постаудиту, будь-якої комерційної таємниці вони самі по собі не становлять. Якщо з податкової захочуть злити інформацію конкурентам, то електронна стрічка касового апарата явно не буде пріоритетом.

Однак у всій цій чудесній схемі є й інша інформація, що також важливо донести до платників податків. DT.UA надіслало запит організаторам і розпорядникам касової реформи - до Нацбанку України. І на цілу низку запитань упродовж тижня НБУ відповісти так і не зміг. Не знайшов часу для коментарів жоден чиновник Нацбанку. Отже, ось запитання, на які ми не отримали відповідей у відомстві пана Соркіна.

1. Коли було проведено тендер на розробку проекту впровадження ККА з електронною стрічкою? Чому цей захід пройшов непублічно? Чому до участі в тендері не були допущені зарубіжні компанії, що могло б знизити вартість проекту?

2. Яка компанія отримала право на розробку та впровадження програмного забезпечення, на обслуговування серверів? Скільки коштуватиме державі створення цієї системи та технічна підтримка щорічно?

3. Яка роль компаній "Інтерплат" та "Укркарт" у проекті, хто є їхніми власниками?

4. У скільки щомісяця обходитиметься підприємцям обслуговування ККА з електронною стрічкою?

5. Як розщеплюватимуться платежі? Яка частка приватної компанії - власника інтелектуальних прав, яка частка провайдерів, які забезпечують зв'язок?

6. Які компанії будуть визначені як ексклюзивні провайдери нової системи? Якщо так, то чому, на якій підставі проводитимуться тендери з надання послуг зв'язку?

Часткову і вельми неповну відповідь ми отримали на друге й третє запитання:

"Станом на поточну дату статус інформаційного еквайра згідно з рішенням ради Платіжної організації НСМЕП (протокол №202/2012 від 23 листопада 2012 р.) надано двом учасникам НСМЕП: АТ "Українська національна розрахункова картка" та ТОВ "ІНТЕРПЛАТ", які задовольнили відповідним вимогам Наказу і є самостійними учасниками господарської діяльності. Інформацію про учасників НСМЕП можна отримати на офіційному сайті Національного банку України за посиланням: //www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=47078&cat_id=464".

А з усіх інших питань НБУ порекомендував звернутися до... Міністерства з доходів і зборів! Що більш ніж дивно, якщо вже НСМЕП контролюється Нацбанком.

Невеличке пояснення: "інформаційний еквайр" - це компанія, яка реалізує механізм роботи платіжної системи. Тобто оператор, який написав софт, поставив Нацбанку сервери для роботи нової касової системи і який за це отримуватиме постійну оплату. Ми ж з вами розуміємо, що така інформація не може бути закритою від суспільства, бути чиєюсь комерційною таємницею, якщо вже вся українська торгівля щомісяця відстібуватиме компанії-еквайру плату за використання системи. Тому мовчання НБУ просто не можна пояснити, коли вже впроваджується така важлива й дорога для громадян реформа. До речі, голова Нацбанку отримує від держави таку розкішну зарплату, що мав би, перш ніж проводити таку реформу, сам внести ясність з усіх зазначених нами запитань на прес-конференції. А якщо пан Соркін такого роз'яснення не дав публічно нікому, це наводить на цілком логічні міркування: якщо НБУ приховує схему контролю розрахунково-касових апаратів, то за цим можуть стояти корупційні інтереси організаторів.

Тепер по суті коментарю НБУ щодо компаній "Українська національна розрахункова картка" та "Інтерплат". Вибачте, але зовсім незрозуміло, на якій підставі саме вони уповноважені виконувати функції еквайра. На сайті НБУ вказано шість організацій, які в Національній системі масових електронних платежів мають статус технічного еквайра і, отже, цілком могли б замінити "Укркарт" та "Інтерплат". Чому ж протокол ради НСМЕП визначає, хто має бути еквайром касового проекту? Протокол ради НСМЕП не є нормативним актом державного органу влади, і чого це ці панове розпоряджаються, як і скільки грошей мають витрачати громадяни? Протокол ради може до чогось зобов'язати тільки самих членів ради. Невже дорогий для платників податків сервіс можна впроваджувати за наявності конкуренції абсолютно без будь-якого тендера? Ми констатуємо пряме порушення Закону України "Про здійснення державних закупівель". Адже за технічне обслуговування серверів, наприклад, еквайру платитиме НБУ з коштів держбюджету.

Тим часом наші джерела в НБУ стверджують, що засекреченість проекту електронної контрольної стрічки пояснюється саме корупційними інтересами близьких до керівництва НБУ комерційних структур.

А що насправді? Один з операторів ринку погодився "оф-рекордс" розповісти DT.UA, як автори схеми планують ділити доходи. Запланована авторами схеми щомісячна плата за експлуатацію касових апаратів із модемом має становити не менш ніж 100 грн додатково з кожної каси. З них 40 грн отримає сервісна організація, яка обслуговує касовий апарат, 30 - технічний еквайр (нагадаємо, таких лише два - "Укркарт" та "Інтерплат") і 30 грн - один з двох уповноважених провайдерів зв'язку. Жодної інформації про тендери на підключення розрахунково-касових апаратів до Інтернету у "Віснику держзакупівель" немає.

Зробимо простий розрахунок: 280 тис. касових апаратів. На місяць абонентська плата, якщо наші неофіційні дані точні, має становити 28 млн грн. З них приблизно 8,4 млн підуть на рахунки еквайра. Експлуатаційні витрати будуть копійчані - еквайр відповідає за роботу серверів і техпідтримку софта. 30 грн з кожного касового апарата, якщо схема буде реалізована на практиці та наведені нами цифри стануть офіційними, - це буде, по суті, роялті, чистим прибутком за реалізацію проекту. 8,4 млн грн на місяць, за рік - понад 100 млн при, по суті, копійчаних витратах на експлуатацію... Гарні гроші. Аналогічно не з'ясовано питання й щодо провайдера, запланована частка на зв'язок також є надприбутковою. А якщо ще й отримати частку в сервісних організаціях... Вибачте, але чого це українські підприємці зобов'язані платити ці гроші?

DT.UA пропонує Національному банку негайно розкрити громадськості всі деталі проекту впровадження електронної касової стрічки. А контролюючим органам - перевірити законність та обґрунтованість процедури визначення технічного еквайра, а також запланованих розцінок на експлуатацію нових касових апаратів. Сім'я Сім'єю, але треба хоча б зовнішньої пристойності дотримуватися, Сергію Геннадійовичу...