Імітація боротьби з «контрабандою» в ОРДЛО

05 квiтня, 2021, 13:39 Роздрукувати
Відправити
Відправити

За державний кошт і через людські нерви

Чи повинна бути відповідальність за порушення Порядку переміщення товарів на тимчасово окуповані території? Так, якщо правильно визначити сектор економічної безпеки та об’єкти посягання: вкрадене вугілля чи державне майно, підроблені підакцизні вироби та валютні цінності, — але це не можуть бути продукти харчування, одяг, трохи коштовностей і зароблені гроші внутрішньо переміщених осіб. Нині ж працівники ДФС охочіше складають на громадян України протоколи за перевезення продуктів харчування, одягу і власних заощаджень. Причому згідно з Порядком, який втратив чинність.

Законом від 17.07.2015 р. (№ 649-VIII) було впроваджено адміністративну відповідальність за порушення порядку переміщення товарів у район або з району проведення антитерористичної операції (АТО). Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) доповнено статтею 204-3.

АТО припинене 30.04.2018 року, відтоді запроваджено Операцію об’єднаних сил (ООС). Але працівники Державної фіскальної служби (податкової міліції) продовжують складати на громадян України протоколи саме за порушення порядку переміщення товарів у район або з району проведення АТО. Наскільки правомірні дії податкової міліції, і чи вдається завдяки їм досягати мети — спиняти так звану контрабанду в окремі райони Донецької та Луганської областей (ОРДЛО)?

 

Стаття 204-3 КУпАП, говорячи правничою мовою, — бланкетна, тобто для з’ясування змісту порушення потрібно звернутися до інших правових норм. У даному випадку — до тих, які мають визначати порядок переміщення товарів у район або з району проведення АТО.

У період проведення АТО діяв порядок, затверджений постановою КМУ від 01.03.2017 року № 99 «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції». Це окрема історія — чому так сталося, що стаття в Кодексі існує з 2015 року, а перший Порядок з’явився лише 01.03.2017 року. Можливо, в зазначений проміжок часу протоколів за цією статтею не складали. Проте ні. На жаль, негативною традицією в нас у державі є безвідповідальне позаправове застосування державного примусу. Тому від часу запровадження статті до розробки Порядку було складено сотні протоколів за статтею 204-3 КУпАП, що їх податкові міліціонери направили до суду. Справи за ними прогнозовано закривалися за відсутністю складу правопорушення саме у зв’язку з тим, що не було Порядку переміщення товарів. При цьому, оскільки стаття 204-3 передбачає конфіскацію товару, міліціянти вилучали будь-який товар: харчові продукти, речі, техніку тощо. Все це чекало свого часу бути поверненим, як тільки суд закриє провадження, але, звісно, без компенсації моральних, а інколи — й матеріальних збитків.

Після прийняття Порядку № 99 від 01.03.2017 року, здавалося б, нормативне врегулювання дійшло рівноваги, але знову — ні. Як завжди, безвідповідально забули внести зміни до КУпАП, залишивши податкову міліцію поза законом, адже, згідно зі статтею 255 Кодексу, особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, згідно зі статтею 204-3, є уповноважені на те посадові особи органів державної податкової служби. Податкова міліція та її підрозділ «ФАНТОМ» перебували й досі перебувають у складі Державної фіскальної служби, яка не належить до податкової служби. У цьому випадку помилка ще гірша, адже межує з кримінально караним діянням, але тепер уже з боку правоохоронців. Якщо повноваження законом не передбачені, а фактично реалізуються, то маємо перевищення повноважень. А на цей випадок є стаття 365 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність саме для правоохоронців, котрі перевищують свої повноваження, та якщо спричинено тяжкі наслідки. Чи лякає це керівництво ДФС? На жаль, поки що ні. Як завжди, інші правоохоронні органи можуть звернути на це увагу, керуючись «політичною доцільністю», і тоді постраждають сотні правоохоронців податкової міліції, опинившись у заручниках чиєїсь безвідповідальної бездіяльності.

Але повернімося до нинішньої ситуації з відповідальністю за порушення Порядку переміщення товарів через лінію розмежування. Після запровадження ООС з’явився новий Порядок, затверджений постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 815 (набула чинності в листопаді 2019 року). Під цей Порядок було розроблено перелік товарів, обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування наказами Мінветеранів від 18.11.2019 № 92 (втратив чинність) та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції) від 14.07.2020 № 52 (чинний на даний час). Наказом Мінреінтеграції було встановлено обмеження для обсягів переміщення готівкових коштів: із тимчасово окупованих територій вивозити дозволялося суму, що не перевищує 50 тис. грн, або еквівалентну суму, зокрема в іноземній валюті, без підтверджувальних документів про їх походження, а також суму, що перевищує 50 тис. грн, або еквівалентну суму, в тому числі в іноземній валюті, за умови погодження переміщення цих коштів із представниками координаційного центру відповідно до законодавства. А з контрольованих Україною територій на тимчасово окуповані території дозволялося ввозити суму, що не перевищує 50 тис. грн, або еквівалентну суму, зокрема в іноземній валюті, без підтверджувальних документів про їх походження.

Особливість нинішньої ситуації в тому, що податкові міліціонери досі продовжують складати протоколи за статтею 204-3 КУпАП, але при цьому в людей вилучають уже гроші. Диспозиція статті 204-3 визначає відповідальність за переміщення товарів, а не грошей, проте керівництво ДФС вперто не звертає на це уваги. Потрібно звітувати про вилучення якомога більшу кількість товарів і коштів, вилучають і звітують, а що відбувається у судах — то вже їх не стосується.

А справді, що ж відбувається у судах?

Очевидно, що місцеві суди стали заручниками правової безвідповідальності. Коли подавалися протоколи, в яких працівники ДФС визначали вартість товарів за ціною з Інтернету й не зазначали своїх ПІБ (з метою конспірації), суди повертали їх на доопрацювання. Отримуючи протоколи, за якими закінчилися терміни притягнення до відповідальності (три місяці), суди закривали провадження. В окремих випадках місцеві суди дослухалися до активної позиції сторони захисту й відзначали у своїх рішеннях, що працівники ДФС не є працівниками податкової служби і не мають повноважень складати протоколи, а також що після закінчення АТО притягнення за ст. 204-3 — протиправне. А інколи обмежувалися штрафом у розмірі 170 грн, без конфіскації, з чим громадяни здебільшого погоджувались, адже на виборювання правової справедливості потрібні і час, і бажання.

Така волатильність, фактично, продовжувалася до початку 2020 року. Потім почалася низка тривалих змін у керівництві ДФС, яка супроводжувалася прагненням вилучати більше готівки (очевидно, для демонстрації показників), а люди стали активно оскаржувати кожне таке вилучення, бо це вже гроші. Саме влітку 2020 року з’явилися розгромні рішення судів апеляційної інстанції, в яких перелічено все: і відсутність правової відповідальності після закінчення АТО, і відсутність повноважень податкової міліції складати протоколи, і відсутність у них права проводити огляд, і відсутність ДФС у складі сил ООС, і недолугість «експертної» інформації про вартість вилучених товарів з Інтернету. Але працівники ДФС досі вперто продовжують протиправно складати протоколи та вилучати у громадян грошові кошти. На жаль, до рішення апеляційної інстанції громадяни України позбуваються права володіти своїми коштами, а найбільш прикро — що протиправно і безвідповідально.

Наочним прикладом безвідповідальної бездіяльності у питанні протиправного позбавлення громадян України їхніх майна та грошей, хай навіть тимчасово, є реакція представників державних органів, зібрана інформаційним агентством у сфері права «Єдина служба правової допомоги», ресурс 3222.UA. (Аналітична довідка щодо протиправності притягнення громадян до відповідальності за переміщення товарів через лінію розмежування)

Почнемо з вищих щаблів

Офіс президента України — інформацію про порушення прав громадян передав до Офісу генерального прокурора, який спустив її до прокуратури м. Києва, ті — в ДБР, де повідомлення й «загинуло» без результатів.

Верховна Рада України (Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики і комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин) — звернення залишено без реакції й навіть без відповіді.

Мінреінтеграції — звернення переслане у Мінфін та ДФС.

Мінфін — автоматично переслане у ДФС.

ДФС — очевидно, розуміючи протиправність своїх дій, відповідають у звичній для держорганів манері: вибірковим набором нормативного тексту про те, що начебто діє законно.

Якби все було законно, не з’являлися б рішення суду апеляційної інстанції у справах: 408/314/20-п, 408/2744/20-п, 221/421/21, якими всі дії державної машини із начебто протидії «контрабанді» в ОРДЛО нівелюються в один момент. А державні кошти, витрачені на цю імітацію, обчислюються мільйонами. Не є предметом правопорушення, за статтею 204-3 КУпАП, грошові кошти; неправомірно застосовувати цю статтю до громадян після припинення АТО; не можуть працівники ДФС складати протоколи згідно з КУпАП, — невідомо для кого це пишуть апеляційні суди.

Статистика протиправних вилучень на цей час, за інформацією, отриманою «Єдиною службою правової допомоги», така: загалом у період з 28.11.2019-го по 11.03.2021 року (з моменту набрання чинності Порядком № 815) щодо громадян працівники ДФС склали 445 протоколів. Вилучено товарів на суму 7,2 млн грн, грошових коштів — на суму 41,1 млн грн (включно з коштами в різних валютах).

У період дії Порядку № 99 з часу завершення антитерористичної операції (30.04.2018 року) по 29.10.2019 року щодо громадян було складено 1113 протоколів.

Президент України останнім часом наголошує на справедливості. Чи справедливо протиправно вилучати кошти і майно у своїх громадян, не несучи за це відповідальності? Чи справедливо завантажувати судову систему, яка й так кульгає, протиправними матеріалами? Чи справедливо підставляти під кримінальну відповідальність підлеглих працівників ДФС? Чи справедливо формувати думку про справедливу Україну, яку нестимуть через лінію розмежування її громадяни разом із протоколом про вилучення?

Чи повинна бути відповідальність за порушення Порядку переміщення товарів на тимчасово окуповані території? Так, якщо правильно визначити сектор економічної безпеки і об’єкти посягання: вкрадене вугілля чи державне майно, підроблені підакцизні вироби та валютні цінності, — але це не можуть бути продукти харчування, одяг, трохи коштовностей і зароблені гроші внутрішньо переміщених осіб.

Насамкінець запитання риторичне: хто відповість за мільйони державних коштів, витрачених на імітацію боротьби, та чи можна відшкодувати віру у справедливість?

Більше статей Дениса Осмоловського читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК