Формула Ахметова

П’ять років тому, 19 лютого 2006 року, Рінат Ахметов пов’язав політику й футбол простою і яскравою формулою. «Ми переможемо разом спочатку «Лілль», а потім разом переможемо на парламентських виборах», - сказав він під час першої й останньої своєї зустрічі з виборцями.

Донецький «Шахтар», щоправда, французький «Лілль» тоді не пройшов. Але формула залишилася. Відтоді ніхто й ніколи в Україні не розглядав футбол окремо від політики. Євро-2012 пов’язало ці явища ще сильніше.

Події останнього часу, героями яких стали футбольні фанати, з самого початку вийшли за вузькі рамки навколоспортивної тусовки. Історія із вдячністю жителям Донбасу набула несподіваного продовження, - після бенефісу київських ультрас постраждали… ультрас донецькі.

Історія виявилася драматичною й затяжною. Уже два тижні пошуки компромісу закінчуються безрезультатно, оскільки всі учасники конфлікту «пішли на принцип».

З останніх новин. За нашими даними, після кубкового матчу з «Динамо» фанати зустріли команду в аеропорту і поговорили з гравцями на тему стосунків клубу з уболівальниками. На бік ультрас однозначно став захисник «Шахтаря» Ярослав Ракиць­кий, якому необхідний настрій створили ще в столиці: коли динамівські фани закидали запальничками гравця, котрий необережно наблизився до трибун, він згадав, що «в Донецьку такого немає». Інші висловлювалися менш відверто…

Початок усьому, нагадаємо, поклав відкритий лист донець­ких уболівальників - несподівано різкий та ультимативний. «У зв’язку з наростанням репресій із боку органів МВС стосовно футбольних фанатів у Донець­ку вимушені оголосити безстроковий протест і припинити активну підтримку та створення будь-яких хореографій, а для уникнення можливих обвинувачень та провокацій - утримуватися від відвідання домашніх ігор «Шах^­таря»… Метою є сам факт виживання фанатської культури, відмова від повної цензури у перформансах і навіть речівках», - написали ультрас.

Понад те, вболівальники підтвердили свої заяви справою: під час домашньої гри «Шахтаря» і «Металіста» фанатський сектор справді був порожній. Донецька команда той матч програла. Можливо, саме це озлобило керівників клубу.

Головний тренер «Шахтаря» Мірча Луческу ще до гри обізвав протести «дитячим методом». «Ультрас мають зрозуміти, що великі команди добиваються великих успіхів спільно з уболівальниками», - повчав фанатів нас­тавник «гірників». «Незрозуміло, з чиєї ініціативи відбуваються ці акції, які, в підсумку, спрямовані проти клубу та команди. Ми контактували з міліцією. Вони кажуть, що теж не розуміють, що відбувається», - розводив руками гендиректор ФК «Шахтар» Сергій Палкін. «Скажу чесно, я не звернув уваги на це», - прибив тендітні паростки можливого взаєморозуміння президент клубу Рінат Ахметов, коли поцікавилися його думкою з приводу порожнього сектора ультрас.

Уболівальники, які обвинувачують міліцію в «репресіях», - це за визначенням нонсенс. Для справжнього фаната «мав­п’ят­ник» якщо й не рідна домівка, то вже точно місце не чуже. Перманентна ситуація легкої конфронтації з правоохоронними органами - частина їхньої субкультури, їхнього способу життя. Не важливо, чи йдеться про ультрас, які заводять публіку на стадіоні, чи про хулзів, для яких футбол - привід зібратися і пограти в «Бійцівський клуб».

Ключ до розуміння того, що відбувається, криється в подіях, які сталися ще до написання процитованої відозви. Деталями погодилися поділитися учасники ультрас-руху. Отже…

Взимку нинішнього року між донецькими ультрас та міліцією було укладено джентльменську угоду. З боку МВС перемовником виступав Роман Романов, тепер - начальник міліції громадської безпеки обласного главку. «Тоді ми домовилися, що в Донецьку масових бійок або інших акцій із нашою участю не буде. Для того, щоб «помахатися», ми виїжджали за місто. Натомість міліція обіцяла нам не забороняти ніяких перформансів - маршів, банерів, пісень, речівок. До останнього часу угоди дотримувалися. А потім почався пресинг, причому одночасно в Донецьку, Запоріжжі й Сімферо­полі», - розповіли кореспонденту DT.UA учасники переговорів із боку фанатів. Нагадаємо, уболівальникам сімферопольської «Таврії» недавно перепало на горіхи від кримського «Беркута».

Чим викликаний тиск із боку МВС? Щодо цього є кілька версій. Цілком імовірно, розпочалося анонсоване раніше відпрацювання так званої категорії С - уболівальників, чия поведінка трактується правоохоронцями як агресивна й небезпечна. Такі операції проводили поліцейські всіх країн, у яких відбувалися великі футбольні форуми. Складали картотеки, виносили негласні персональні заборони на відвідання матчів тощо.

У Донецьку міліціонери пометушилися й підійшли до Євро-2012 з великою базою даних про місцевий фанатський рух. Одного разу на околиці міста, у Путилівському лісі, хулзи до­нець­кого «Шахтаря» та запорізького «Металурга» зібралися на дружню зустріч стінка на стінку… Але розвазі зашкодив «Бер­кут». Не особливо церемонячись, бійці правопорядку оточили арену автозаками і взялися пакувати всіх підряд.

В актовій залі Київського РВВС м. Донецька кілька годин поспіль усі затримані писали пояснювальні: нічого, мовляв, не робив, просто гуляв у лісі в спортивному костюмі… Але в міліції залишилися їхні імена та поголовно зняті «пальчики». Так активісти потрапили в поле зору органів, і органи потім не забували про своїх підопічних.

Хоча й не тривожили особливо. А потім служба безпеки «Донбас Арени» і міліція раптом вирішили погратися в поліцію моралі. Від фанатів стали вимагати погоджувати речівки, банери, плакати… «На матч із «Зені­том» ми принесли абсолютно нейтральний банер. Ліворуч там був Срна з Кубком УЄФА, праворуч - Старухін із Кубком СРСР, а посередині - темний силует із Кубком Ліги чемпіонів. І підпис - «Вам есть над чем подумать». Але навіть цього нам не дали розгорнути», - розповіли ультрас.

При цьому, зазначимо, фанатам «Зеніта» дозволили пройти вулицями маршем із фарами і в інших формах підтримки своєї команди не відмовляли. Така несправедливість до глибини душі скривдила донецьких уболівальників. Тим паче що раніше адміністрація клубу з більшою повагою ставилася до постійних мешканців ультрас-сектора. Наприк­лад, у травні після поразки від «Динамо» уболівальники добилися неформальної зустрічі з гравцями команди (прийшли Срна, Хюбшман і Ракицький) і зажадали від футболістів відповідальніше ставитися до ігор чемпіонату - мовляв, щось занесло вас, хлопці, після успіхів в єврокубках. Хлопці перепросили і обіцяли виправитися. Після такого рівня стосунків зазіхання на свою «свободу слова» фанати сприйняли особливо болісно.

Міліція стала у звичну позицію: хлопці, ми не в курсі, а що відбувається? «Заява всіх груп ультрас і активних фанатів «Шахтаря» про наростання репресій із боку органів МВС стосовно футбольних фанатів у Донецьку викликала подив», - ішлося у зверненні обласного УВС. Понад те, правоохоронці дорікнули вболівальникам, що ті влаштовують протести саме тоді, коли в «улюбленої команди донбасівців непростий період і як ніколи вона потребує психологічної підтримки».

«Справжньому фанатському руху чужі непостійність і зради, він із командою в будь-який момент - і в радості, і невдачах», - як з’ясувалося, в моральних цінностях ультрас міліціонери тямлять краще за самих ультрас.

…Поки те да се, адміністрація ФК «Шахтар» придумала ще один хід у відповідь - замінити грубих і невихованих фанатів на ніжних панянок. На «Донбас Арену» на матч із донецьким «Металургом» представниць прекрасної статі пускатимуть безкоштовно - за деяким даними, саме на фанатський сектор.

У цій історії багато запитань до донецької міліції, чий послужний список останнім часом псується зі жахливою швидкістю. Тільки нинішнього року право­охоронців використовували в боротьбі з:

- батьками, які протестували проти закриття шкіл (охорона «лінійок» 1 вересня та профілактичні розмови з особливо впертими);

- жителями Донецька, які пікетували будівництво корпорації Олександра Януковича (організатора мітингів зараз судять за обвинуваченням у вимаганні);

- націоналістами, які порушили заборону суду на масові акції 24 серпня (дуже потішило формулювання в адмінпротоколі «за незаконне святкування Дня незалежності»).

Тепер - ультрас, які ідеально вписалися в парадигму відносин міліції та суспільства. Складається враження, що про всяк випадок і з запобіжною метою «орли Мо­гильова» ходять у гості до всіх, хто відхиляється від генеральної лінії й виносить своє невдоволення реаліями за межі кухні…