Фігури нижчого пілотажу

Винних у зриві завдань із забезпечення ефективного функціонування та подальшого розвитку підприємств - учасників Державного концерну "Укроборонпром" знайдено!

Знайдено не ким-небудь, а керівником ДК "Укроборонпром" Р.Романовим.

У статті Д.Менделєєва "Вибрані місця із перестрілки з друзями" (DT.UA, №42 від 11.11.2017) згадано особистий лист генерального директора "Укроборонпрому" на ім'я О.Турчинова. У цьому документі Р.Романов доповідає секретареві РНБО, що завдання зі реструктуризації, фінансового оздоровлення, корпоратизації, створення інтегрованих науково-виробничих структур, технічного переозброєння та відновлення наукової, виробничої, випробної бази підприємств "Укроборонпрому" не виконано через відсутність консолідованих і зважених рішень якихось компетентних державних структур.

Як зазначає керівник концерну, в діяльності цих структур прозирає тенденція стримування стабільного розвитку державних підприємств, яка спричиняє втрату ними виробничого потенціалу, формування сумнівних механізмів освоєння фінансових ресурсів, що в найближчій перспективі матиме руйнівні наслідки для вітчизняної оборонної промисловості і завдасть шкоди державі в соціально-економічній та оборонній сферах. Наприкінці цього тексту цілком можна було додати фабулу статті 111 Кримінального кодексу про державну зраду.

Про що все-таки промовчав генеральний директор "Укроборонпрому" у своєму повідомленні
О.Турчинову?

Для чіткішого розуміння того, хто насправді завдає шкоди державним інтересам, доповнимо картину деякими яскравими епізодами з життя молодої менеджерської команди схемотехніків від оборонки.

"Антонов": доля Ікара?

Нагадаю, що запаморочливі танці урядових чиновників і функціонерів оборонної промисловості навколо держпідприємства "Антонов" почалися в середині 2014 року. Очолював цей кордебалет особисто відставний прем'єр-міністр А.Яценюк, котрий неодноразово скликав наради й засідання за участі прокурорів і працівників спецслужб, під час яких вимагав розібратися, куди йдуть фінансові потоки від діяльності держпідприємства на міжнародних ринках авіаперевезень (копія протоколу урядової наради - на сайті). Дуже вже спокусливою була ідея повернути ці фінансові потоки в інші русла. Першої поразки в битві за передачу контролю над корпоративними правами "Антонова" у статутному фонді міжнародного перевізника в рамках програми НАТОSALIS А.Яценюк зазнав, коли колектив підприємства став на захист свого колишнього керівника Д.Ківи.

Другої поразки колишньому прем'єр-міністрові завдав О.Гладковський, котрий практично вирвав з його "пухнастих лапок" ласий шматок і ініціював передачу ДП "Антонов" у сферу управління "Укроборонпрому". А там і самого прем'єра відправили у відставку…

То що ж сталося з корпоративними правами держави, які уряд мав намір передати від ДП "Антонов" одному з центральних органів виконавчої влади? (Копія протоколу засідання КМУ - на сайті.) Повідомляю: ніхто нині вже не мучиться питанням про якісь державні корпоративні права! Залишилися тільки деякі нез'ясовані питання. Чому "Укроборонпром" не повідомив секретаря РНБО про дві посередницькі компанії, в яких нині осідає основний прибуток від авіаперевезень за програмою НАТО? Чому не назвав їхніх кінцевих бенефіціарів?

Не надто клопітно буде з'ясувати, що в компанії "Antonov Salis Gmbh", якій передано в оперативний лізинг сім літаків ДП "Антонов", у засновниках значиться громадянин Німеччини П.Майшайдер, а сам "Антонов" пов'язаний із цією компанією лише іменами Олександра Гриценка й Віталія Мовчана, які поєднали посади на державному підприємстві й у німецькій компанії. Крім того, у реєстраційних документах "Antonov Salis Gmbh" значаться ще два прізвища - В.Пашко й О.Манзій. Невже й у цьому випадку прем'єр-міністрові В.Гройсману знадобиться покликати прокурорів, СБУ й СУС, щоб з'ясувати, хто ж так ефективно керує державним майном і хто отримує левову частку прибутку від експлуатації літаків "Антонова"?

Якось незручно виходить перед вигнаним зі своєї посади Д.Ківою, колишнім керівником держпідприємства, - адже йому закидали, якщо не помиляюся, непрозору схему управління корпоративними правами ДП "Антонов" і недостатні надходження від перевезень для НАТО українськими літаками.

Про ще одну компанію, яка сіла на хвіст "Антонову", але вже з британською юрисдикцією, - Dreamlifts LTD - Р.Романов теж "забув" розповісти. Гадаю, що й у цьому випадку буде багато прекрасних відкриттів.

Відмочена ділова репутація…

Туманний Альбіон уже давно став Меккою і пральнею для підприємств української оборонки. У моїй статті "Під крилом літака хтось краде…" згадувалася компанія S-Profit LTD, зареєстрована в Лондоні, з якою ДП "Антонов" підписало агентську угоду про надання послуг з обслуговування та модернізації літаків Ан.

Судячи з усього, оприлюднені в цій статті факти викликали бурхливі емоції в керівника концерну "Укроборонпром", котрий надіслав на адресу ДП "Антонов" гнівного листа. Р.Романов вважає, що матеріали статті можуть завдати шкоди діловій репутації самого "Укроборонпрому" і ДП "Антонов", а також що концерн розглядає питання про вчинення відповідного позову щодо спростування недостовірної інформації.

Поспішаю запевнити ДК "Укроборонпром", що інформація в статті достовірна! Ба більше, текст згаданого мною договору про співробітництво між "Антоновим" і британською S-Profit LTD є в редакції. І якщо вам "Антонов" його не покаже, то ми можемо допомогти. Підписав цей договір з боку S-Profit LTD А.Забора.

І два літаки "Антонов" передавав російському ВАТ "Ильюшин Финанс Ко." 2015 року. Цей пункт нашої попередньої статті "Укроборонпрому" підтвердили у відповіді ДП "Антонов".

А от про те, що делегацію британського партнера "Антонова" возили на авіасалон у Ле-Бурже за рахунок української сторони, ніхто не стверджував. Йшлося про суму, яку витратили на цю поїздку.

Усе це викладено у відповіді держпідприємства на запит "Укроборонпрому" від 05.10.2017 року.

До питання про завдання шкоди діловій репутації доведеться повернутися.

Абсолютно неважко упевнитися, що S-Profit LTD зареєстрована в Лондоні за адресою масової реєстрації компаній. Будете в Лондоні, можете пересвідчитися самі, оскільки це місце у пішохідній доступності від британського парламенту. Але є не дуже приємний нюанс. Саме ця адреса фігурує в матеріалах журналістських розслідувань щодо панамських офшорів. Саме з цією адресою пов'язані численні операції з відмивання отриманих незаконним шляхом коштів. Саме ця адреса згадується в операціях із незаконних поставок зброї в Африку й на Близький Схід.

Може, все-таки варто обачніше ставитися до вибору партнерів для співробітництва, щоб не було репутації боляче?

Справа пахне "як каськівом"…

На Міжнародному авіасалоні в Дубаї "Укроборонпром" повідомив добру звістку: на обрії з'явився потужний, зареєстрований у штаті Делавер американський інвестор, готовий вкласти аж 150 млн дол. у Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, яке впродовж багатьох років перебуває у стані банкрутства.

Не думаю, що в концерні не були поінформовані про проблеми, які має на сьогодні це підприємство. Ще в травні 2015 року апарат РНБО надіслав концерну листа щодо основних показників діяльності харківського підприємства (текст на сайті). У цьому листі детально описано структуру боргів авіапідприємства та їхній генезис. При цьому в низці контрактів фігурують державні гарантії. А щодо деяких боргових зобов'язань є навіть уже рішення Лондонського міжнародного арбітражу.

Слід зазначити, що в згаданому документі містяться деякі досить розумні пропозиції стосовно оздоровлення ситуації, так і не реалізовані, на жаль, "Укроборонпромом" за майже два з половиною роки. Вочевидь, "Укроборонпром" надав перевагу не реалізації конкретних заходів, а проведенню впродовж півтора року переговорів з якимось американським інвестором.

Докладно аналізувати повідомлення "Укроборонпрому", особливо щодо відкритого конкурсу для залучення інвестора на Харківське ДАВП, проведення його технічного та юридичного аудиту, - річ невдячна. У цій темі є чимало нестиковок і неточностей. Звичайно ж, льотчик для авіабудування більш прийнятна фігура, ніж лижний інструктор для LNG-Термінала. Головне, щоб не пролетіти, як фанера над Парижем. Невже хтось в оборонній промисловості приміряє на себе "панамку" Каськіва?

Після публічної демонстрації в Дубаї церемонії підписання керівником "Укроборонпрому" з Oriole Capital Group якогось документа про 150 млн дол. інвестицій у харківське авіабудівне підприємство сайт американського партнера концерну впродовж (в течение) одного тижня істотно змінився - тисячі куплених літаків, мільйони перевезених пасажирів, серйозний середньорічний відсоток зростання пасажирських і вантажних перевезень по всьому світу! Єдине, що насторожує, - усі амбіційні плани американського інвестора пов'язані з офісом у Лос-Анджелесі, що розташований поруч із салоном для продажу весільних суконь.

Припускаю, що керівництво "Укроборонпрому" за своєю старою традицією у прагненні продемонструвати під кінець року результати своєї бурхливої діяльності з залучення 150 млн дол. інвестицій, не змогло донести суть пропозицій Oriole Capital Group - знайти і розмістити на підприємстві замовлення на виготовлення літаків Ан-74 і Ан-140, забезпечити супровід їх експлуатації та ремонту, створити мережу операційних баз і навчити їхній персонал виконувати відповідні роботи. Єдиною проблемою в цій ситуації є надання гарантій українською стороною, що залучені для цього кошти не підуть на погашення заборгованості кредиторам. Зрозуміло, що такого роду зобов'язання може взяти на себе в нашій країні тільки Кабінет міністрів.

Не можу сказати, чи поставиться позитивно до питання гарантій В.Гройсман. Адже це його уряд, за версією Р.Романова, не ухвалює "консолідованих і зважених рішень", що не дозволяє концерну виконувати завдання, які перед ними стоять.

Дуже дорогий дью дилідженс…

Ах, якби Володимир Борисович знав, у які суми обходиться підготовка "консолідованих і зважених рішень" керівництвом державного концерну "Укроборонпром"! Невеличкий екскурс у сферу закупівель за системою PROZORRO послуг, які прямо відносяться за статутом до управлінського функціоналу "Укроборонпрому", цілком міг послужити підставою для урядового рішення про ліквідацію цієї прекрасної надбудови.

Пам'ятається, як високі державні чиновники зазначали, що в керівництві держконцерну та його підприємств трудяться суперуправлінці зі ступенями MBA, і саме ця генерація менеджерів забезпечить реформування оборонної промисловості.

Однак, судячи з усього, щось пішло не так…

На практиці виявилося, що для виконання своїх обов'язків керівникам концерну необхідна серйозна зовнішня підтримка та рекомендації більш кваліфікованих управлінців і фахівців, і вони готові витратити на це державні кошти в сумі 130 млн гривень!

Майже на 5 млн дол. концерн планує закупити "послуги стратегічного, операційного, технологічного, фінансового, юридичного огляду та діагностики діяльності ДК "Укроборонпром" і його учасників, удосконалення розробленої стратегії корпоративної та виробничої реструктуризації концерну, підпорядкованих підприємств і товариств, і супровід практичного впровадження розроблених фахівцями рекомендацій".

Треба так розуміти, що "Укроборонпром" не надто обмежений у коштах, бо впродовж поточного року мені вдалося нарахувати ще сім закупівель послуг подібного роду.

Друге місце в рейтингу посідає ДП "Авіакон", що закупило на 33 млн гривень програмний комплекс для управління бізнес-процесами на підприємстві.

То що ми маємо в сухому залишку? Або краще сформулюємо інакше: чого ми в сухому залишку не маємо?

По-перше, державне авіабудівне підприємство "Антонов" втратило контроль над фінансовими потоками від авіаперевезень у рамках програми НАТО, а відповідно - і левову частку доходу, який ішов на його розвиток і утримання колективу підприємства.

По-друге, потенційний ринок із надання послуг з підтримання експлуатації літаків Ан передано під контроль компанії-посередника S-Profit LTD із сумнівною репутацією, відповідно й про доходи від цього бізнесу Україна може забути.

По-третє, схоже, що менеджери "Укроборонпрому" уже не можуть самостійно забезпечувати пошук потенційних замовників для підприємств-учасників, не кажучи вже про проведення заходів щодо оздоровлення їхнього фінансового стану.

По-четверте, "Укроборонпром" не має наміру створювати власну міжнародну мережу баз для підтримання експлуатації літаків Ан.

По-п'яте, PROZORRO доведено, що кваліфіковані менеджери й аудитори існують поза офісом "Укроборонпрому".

Швидше за все - це вже мат…