Підтримати
Нещодавно Верховний суд зупинив відбування покарання для ексдепутата, засудженого за корупцію. Цікаву роль у цій історії відіграли медичні довідки. Багато українців вважають, що побутова корупція на рівні поліклінік/лікарень — це не страшно. Мовляв, маленькі хабарі не зрівняються з мільярдними, які крутяться «на верхах». Однак ця історія про те, як невеличке зло підіграло великому.
Розповідаємо, як із десяток довідок урятували рядового Сольвара від в’язниці.
Гречкосій та прогульник: історія корупціонера Сольвара
22 вересня 2022 року екснардепа від БПП Руслана Сольвара засудили до трьох років ув'язнення. Він отримав із бюджету 361 тис. грн компенсації за буцімто оренду номера в готелі «Київ», хоча є власником квартири у столиці.
Чоловік відомий як «гречкосій» та «прогульник засідань» парламенту. ЗМІ повідомляють, що він підкуповував виборців... секонд-хендом. Речі роздавав від свого «благодійного фонду». Його прізвище вивішували на тракторі. А передвиборна агітація проводилась і з допомогою віршиків:
Помагаєш людям дуже,
Дякуємо, любий друже!
Ти для всіх як Божий дар,
Дорогий Руслан Сольвар!
На матір і родичів ексдепутата записано нерухомості в Києві на десятки мільйонів гривень. А ще — Сольвар не проголосував за проєкт постанови щодо невизнання Україною легітимності виборів до Держдуми РФ VII скликання, їх результатів та правових наслідків. Зате спільно з іншими депутатами підписав подання, яким КСУ скасував статтю, що встановлювала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Засудили, але не до кінця: лайфгак, як за два місяці вийти сухим із води
Сольвара засудили за корупційний злочин, вирок набрав законної сили одразу після його оголошення. Отже, засуджений повинен відбувати своє покарання одразу після набрання вироком законної сили. Але вже 10 листопада 2022 року суддя Микола Лагнюк зупиняє виконання вироку.
Центр протидії корупції повідомляв, що Сольвар втік із зали суду, переховувався та ліг у лікарню. Виходить, не відсидів у в’язниці й дня, як знову опинився на волі. А головне — Верховний суд формально діяв «на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Насправді закон дозволяє відстрочити виконання вироку, якщо засуджений (за нетяжкі злочини) тяжко хворіє. Загалом, намір законодавця шляхетний: якщо особа чи не при смерті, хай краще лікується в лікарні, аніж у в'язниці, особливо якщо вона — не геть небезпечний злочинець. Проте це дозволяє деяким хитрунам «вчасно» починати хворіти.
Сольвар надав суду купу довідок на підтвердження своїх хвороб: і висновок кардіолога, і УЗД ОЧП+нирки, і ехокардіографію, і знімок легень. Не можна достеменно стверджувати, що Сольвар «купив» усі ці довідки, але їх правдивість викликає сумніви, зважаючи на те, що:
1) ще 22 вересня 2022 року Сольвар не мав ознак тяжких хвороб: тоді він був у суді, проголосив останнє слово і просив залишити виправдувальний вирок без змін, а потім покинув залу й не повернувся; адвокат заявляв, що клієнт «хвилюється та чекає вироку в машині».
2) всі (крім однієї) довідки Сольвар отримав одразу після того, як його засудили;
3) медична сфера — одна з найбільш корумпованих в Україні: 39,4% українців із тих, хто звертався по послуги до медзакладів, зазначили, що отримували там корупційний досвід;
4) це не перший випадок, коли топчиновники починають різко хворіти, щойно їх арештовують або позбавляють волі.
Нагадаємо, Іллю Киву підозрювали у вимаганні хабаря, але він відбувся лише штрафом через довідку з психіатричної лікарні про інвалідність. А навесні 2019-го одразу 34 суддів ОАСКу не з’явилися на оцінювання, бо нібито захворіли в один день. Тоді відомою стала фраза голови ОАСКу, Павла Вовка: «Єслі чєловєк нє увєрєн в побєдє, то лучше заболєть на трі дня». Можливо, Сольвар і дослухався вовчої поради.
Потенційна роль медпрацівників
Усе це свідчать, що Сольвар міг вирішити раптово «похворіти», аби не сидіти за ґратами. І посприяти цьому міг не лише суддя Лагнюк, а й працівники медичних установ, які виписували всі довідки.
Медпрацівники часто отримають мізерну плату за колосальний обсяг роботи. Це значна проблема. Проте корупція на низах проблеми аж ніяк не вирішить, а тільки погіршить. Адже отримання винагороди за безпідставно виписані довідки може допомогти вийти сухими з води таким, як Руслан Сольвар чи Ілля Кива. Це дозволяє фігурантам корупційних справ уникати реальної відповідальності.
Найімовірніше, виписуючи безпідставні довідки, лікарі навіть не замислюються над наслідками. Але це свідчить лише про одне: хабарям узагалі не місце у медичній сфері, так само, як і деінде. І аргумент, що невеличкі суми простим громадянам по кишені, теж зводиться нанівець.
Чи міг суддя Лагнюк відмовити в зупиненні вироку? Міг, але не схотів
Відстрочка виконання вироку є винятком до загального правила відбуття покарання за скоєне. Тому для застосування цього механізму необхідне належне обґрунтування. Проте з ухвали видається, що суддя Лагнюк дуже легко погодився з аргументами захисту, адже своє обґрунтування обмежив одним загальним реченням:
Ба більше, крім наявності тяжкої хвороби, суддя має встановити, що хвороба перешкоджає засудженому відбувати призначене покарання. За два дні до зупинення вироку захисник зазначив, що в Сольвара виявлено нові захворювання, які — увага! — «можуть бути наслідком раптової смерті». Напевно, малося на увазі, що захворювання можуть «призвести» до трагічних наслідків; проте у рішенні використовується саме попередня цитата. І Лагнюка, схоже, взагалі не збентежило таке формулювання.
Навіть якщо особа хворіє і це перешкоджає їй відбувати покарання, суддя завжди може відмовити особі в зупиненні вироку. Закон встановлює, що «виконання вироку [...] може бути відстрочено» за наявності відповідних підстав. Проте це також залишилося поза увагою судді.
Насамкінець прокуратура отримала інформацію від «Центру охорони здоров’я ДКВС України», що особи з такими діагнозами, як у Сольвара, можуть відбувати покарання в установах виконання покарань під наглядом медперсоналу та приймаючи амбулаторно призначені ліки. САП оскаржуватиме рішення Лагнюка, бо вважає, що це спростовує надану захистом інформацію.
Що відомо про суддю Лагнюка: поціновувач недобудованих об'єктів і піших прогулянок
Ще у 2017 році, коли Лагнюк лише подавався до ВС, PROSUD опублікував про нього розслідування. У 2015 році Лагнюк задекларував одну службову квартиру в Києві для себе (61 кв. м), ще одну — для доньки з матір'ю (101 кв. м) і багато недобудованих об’єктів під Києвом: будинок на 324 кв. м, лазню на 130 кв. м, альтанку, барбекю, сарай і навіть власну каплицю.
Тимчасом фото з супутників засвідчили, що будівництво завершилося вже давно: нерухомість перебуває в незмінному вигляді з 2010 року.
Сусіди Лагнюка підтвердили, що він не перший рік мешкає в будинку. Але в експлуатацію нерухомість не вводив. Можливо, щоб не платити податку або спокійно користуватися службовою квартирою в Києві.
Також суддя не декларував жодного авто. Але сусіди підтверджують, що Лагнюк ним володіє. Недарма в «недобудованому» будинку є підземний гараж, а на фото видно сліди від авто. Та й на роботу потрібно якось добиратися, негоже власникові такого комплексу їздити громадським транспортом чи ходити пішки.
І основне питання залишилося відкритим: за які кошти збудовано такий маєток? Адже суддя декларував лише свою зарплату, а, згідно з декларацією, родичі доходів або не мають, або ті незначні.
Ми не можемо достеменно стверджувати, що Руслан Сольвар «купив» чи «підробив» довідки та «домовився» із суддею про позитивне для себе рішення. Однак усі обставини справи, сумнівні біографії як Сольвара, так і Лагнюка і поширеність схем із довідками про хвороби наштовхують саме на таку думку.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google