ДЕСЯТИРІЧКА ОБОРОННОГО АНАЛІЗУ РЕЦЕПТ РЕФОРМУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ВІД НАТО

Усім давно відомо про хронічну хворобу військової організації України. Країна не в змозі утримувати майже 400-тисячну армію і не має коштів для її скорочення. Начебто і є свій рецепт — Програма реформування та розвитку Збройних сил до 2005 р. і скорочення їх майже вдвічі. Проте все упирається в гроші. Рік у рік обсяги фінансування Збройних сил не перевищували 30—40% від їх мінімальних потреб. Усе це призвело до порушення балансу в структурі оборонних витрат, внаслідок чого майже 85% військового бюджету йде на утримання особового складу. Щось перепало на матеріально-технічне забезпечення. На закупівлю ж озброєнь виділено всього 5 млн. гривень, тоді як вартість одного бойового літака — $30 млн., танка — $1 млн. Про це повідомив на парламентських слуханнях «Про взаємовідносини і співробітництво України з НАТО» держсекретар Міноборони Віктор Банних.

У багатьох передових країнах світу військовий бюджет ділиться приблизно на три рівні частини, одна з яких йде на утримання особового складу, друга — на матеріально-технічне забезпечення і підтримку бойової техніки, третя — на розробку і закупівлю озброєнь. Наприклад, США намагаються обмежити утримання особового складу чвертю військового бюджету і за рахунок економії спрямувати більше коштів на розробку і закупівлю озброєнь. Попри тяжкий стан нашого «хворого», наступний рік також не обіцяє навіть ознак одужання. Відповідно до проекту бюджету на 2003 р., на оборонні витрати планується виділити 3 млрд. 932 млн. грн. Це на 641 млн. грн. більше, ніж цього року. Міноборони вимагало виділити 5,6 млрд. грн., що становить мінімально необхідні потреби відомства. РНБОУ рекомендувала уряду надати на оборону 4,8 млрд. грн. Проте Кабмін на це не зважає, як і на заяву Президента після скнилівської трагедії про те, що військові витрати слід збільшити вдвічі. Не виконується й закон про оборону, в якому прописано, що військові витрати мають становити 3% від ВНП. Мінфін стверджує: при збільшенні військових витрат на 1 млрд. грн. держбюджет тріщатиме по швах.

Очевидно, Міноборони нічого не залишалося, як звернутися до нетрадиційного «лікування» під назвою оборонний аналіз, обов’язковий для всіх країн, які заявили про бажання інтегруватися в структури НАТО. Про готовність випробувати на оборонному відомстві натовські ліки заявив ще наприкінці літа його міністр Володимир Шкідченко. Він зазначив, що погляд із боку, під іншим кутом зору, на проблеми армії, обороноздатності держави завжди корисний. Шкідченко переконаний, що «це буде не інвентаризація озброєнь і майна, а аналіз структури ЗСУ, принципів управління, рівня взаємосумісності зі збройними силами країн–членів альянсу». Тоді ж Міноборони запропонувало створити робочу групу з проведення оборонного аналізу із залученням спеціалістів різних структур.

Готовність «пацієнта» до проведення оборонного аналізу в Ялті 28 жовтня перевірили члени НАТО в ході третього засідання спільної робочої групи Україна—НАТО з питань оборонної реформи на найвищому рівні. Заступник секретаря РНБО Сергій Пирожков заявив на відкритті цього заходу: «У нас стратегічна мета — вступ у НАТО й чітке розуміння того, як цього досягти, і найголовніше — готовність законодавчої та виконавчої влади до практичних кроків щодо послідовного входження у процес євроатлантичної інтеграції».

12 вересня 2002 р. Верховна Рада нарешті ратифікувала Угоду про безпеку між НАТО та Україною, 9 липня Україна підписала Меморандум про порозуміння щодо підтримки і забезпечення операцій НАТО з боку приймаючої країни. Триває спільна з альянсом підготовка Меморандуму про авіаперевезення, що має забезпечити правову основу співробітництва між Україною та НАТО в цій сфері. 22 жовтня у першому читанні ухвалено нову Концепцію національної безпеки, в якій чітко визначено курс на євроатлантичну інтеграцію і приєднання до НАТО, доповів С.Пирожков. Він також проінформував своїх партнерів, що Україна вже сьогодні розробила конкретну програму збільшення фінансування на оборонні цілі до 2010 р. На наступний рік передбачається виділити на потреби оборони і Міноборони в розмірі 1,57% від ВВП із доведенням цього показника до 2,48% від ВВП у 2010 р., з яких на потреби Міноборони припадає відповідно з 1,26% до 2,17%. Заступник секретаря РНБО пояснив, що Міністерство фінансів має розрахунки фінансування оборонної реформи за кожним роком. На створену відповідно до доручення Президента державну урядову комісію з проведення оборонної реформи покладено здійснення координації та розподілу коштів, передбачених розрахунками. Міністерства оборони та фінансів будуть підконтрольні цій комісії. Сьогодні уряд починає обговорення і практичну реалізацію всіх аспектів оборонної реформи, підкреслив С.Пирожков. Помічник генсека НАТО з питань оборонного планування та операцій Едгар Баклі відзначив успіхи України протягом останнього року. Однак при цьому Баклі підкреслив, що нашій країні вкрай необхідно скорочувати свої Збройні сили, впровадити удосконалену структуру й водночас збільшити ресурси, що виділяються на потреби оборони. За його словами, країни—члени НАТО задовольнило і заохотило до подальшої роботи те, що відтепер відповідальність за оборонну реформу взяв на себе уряд.

Заступник генсека вважає, що наступним кроком має стати проведення Україною за сприяння і з допомогою НАТО фундаментального оборонного аналізу, тобто приведення чисельності Збройних сил у відповідність до наявних ресурсів. «Ми спільно з Україною проводитимемо оборонний аналіз і допомагатимемо його імплементувати», — пообіцяв Баклі. Водночас він застеріг, що для реалізації «оборонних реформ знадобиться багато років, можливо, навіть 10 років». Але для здійснення цього важливо мати хороший план — оборонний аналіз, на складання якого може піти до року, підкреслив заступник генсека НАТО.

Він визнав, що з проблемами реформування Збройних сил зіштовхується не лише Україна, а й країни—члени НАТО, не кажучи про кандидатів, які можуть на Празькому саміті отримати запрошення вступити в цю організацію. Тож виписування рецепта ще не означає одужання. Однак іншого методу реформування поки що не придумали. На засіданні в Ялті українська делегація заявила, що оборонний аналіз почнеться в січні 2003 р. Зі свого боку, НАТО пообіцяло надати експертну допомогу. Українські фахівці отримають можливість проходити стажування в штаб-квартирі НАТО і в столицях країн—членів альянсу. Будуть розпочаті пілотні проекти зі збільшення ролі цивільного сектора в Міноборони, проводитимуться консультації на рівні експертів. Основний фінансовий тягар за проведення «лікування» військової організації, звісно, ляже на плечі українського платника податків. Фінансові кошти країни—члени НАТО продовжуватимуть виділяти на знищення зайвих боєприпасів і легкої стрілецької зброї, щоб вони не потрапили до рук терористів. 26 жовтня в Брюсселі Греція, ФРН і Туреччина підписали з Агентством НАТО з питань матеріально-технічного забезпечення попередню угоду про збирання інформації та вивчення порядку безпечного знищення 133 тис. тонн боєприпасів і 1,5 млн. одиниць стрілецької зброї. Один із представників німецької делегації повідомив, що це питання вивчатиметься до квітня наступного року.