Де і чому облради воюють з головами ОДА Зеленського?

28 травня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Рух ЧЕСНО проаналізував розклади жорстких опозицій і неприродних коаліцій у регіонах

Де і чому облради воюють з головами ОДА Зеленського?
© Рух ЧЕСНО

Конфлікт між облрадою і головою облдержадміністрації закладено у природі формування цих органів влади і в повноваженнях, які надає радам та адміністраціям закон. Так, якщо у місті є міська рада і мер, який поєднує і головування в раді, і головування у виконавчому комітеті, то на рівні області обласна рада існує окремо і сама обирає свого голову, а голову виконавчої гілки влади, ОДА, призначає президент.

Контроль обласних рад та обласних адміністрацій перед парламентськими виборамице стратегічне питання для кожної партії. Саме в руках голів ОДА та облради зосереджено адміністративні та фінансові ресурси, які забезпечують просування своїх кандидатів у народні депутати чи кандидатів у президенти.

Однак бувають випадки, коли коаліції на місцях доводять, що національна політика на місцеву не впливає і «Слуга народу» може бути партнером із «Європейською солідарністю», а «Європейська солідарність» — із ОПЗЖ. Трапляється, що фракція партії центральної влади взагалі розколюється, як у Чернівецькій області.

У деяких областях на тлі слабкої позиції представника президентської вертикалі виникають прямі конфлікти між ОДА та облрадами. Десь президент змінює голів адміністрацій, десь — ні, посилюючи подальше протистояння із місцевими елітами.

Усе це відбувається на тлі завершення децентралізаційних процесів, результатом яких має стати поява інституту префектів (законопроєкт №4298 про місцеві державні адміністрації готовий до другого читання), які перш за все мають виконувати функцію нагляду за рішеннями рад, не втручаючись у виконавчу вертикаль.

Рух ЧЕСНО з’ясовував, в якій області зараз найгостріші конфлікти між головою ОДА та обласною радою, і на якому ґрунті у разі ухвалення вищезгаданого закону Центр впроваджуватиме нову інституцію нагляду.

Отже, «слугам народу» вдалося отримати голів 12 областей, що свідчить про те, що партія центральної влади доклала чимало зусиль для формування більшості та обрання своїх голів.

Рух ЧЕСНО

Одержати контроль над облрадою і пролобіювати свого голову партії влади було нелегко. Але навіть передбачене законом таємне голосування, як показала практика, може бути підконтрольним. Так, у Київській обласній раді «слуги народу», аби дотиснути обрання голови облради, контролювали таємне голосування. Для того щоб забезпечити результат, на сесію облради приїхали навіть народні депутати, зокрема і тогочасний очільник обласного осередку «Слуги народу» Олександр Дубінський.

Перемогу «слузі народу» Олександру Склярову забезпечили, по суті, мінімальною кількістю голосів. Але після того, як Дубінський залишив лави фракції, Склярова посунули свої ж, посадивши у крісло голови «слугу» іншої коаліції Наталію Гунько. Так на зміну ОПЗЖ і «Батьківщині» прийшли ЄС і «За майбутнє».

Однак боротьба за головування в облраді точилася не лише на Київщині.

Де «слуги народу» в опозиції

«Слуги народу» отримали перші місця на виборах до облради, як і ЄС, лише в чотирьох областях. Вони чітко заявили про свою опозиційність у чотирьох облрадах: Івано-Франківській, Рівненській, Хмельницькій і Черкаській. А от у Львівській, незважаючи на заявлену опозиційність, є все ж таки дії, які свідчать про протилежне.

Волинська областьодна з тих, де місцеві «слуги» вступили в змову з фракцією «За майбутнє», скажімо так, не на користь президента. Тут головою є представник «За майбутнє» Григорій Недопад. І його перемога у таємному голосуванні є, по суті, беззаперечною — «за» голосував 61 депутат із 64, серед яких і депутати від партії «Слуга народу». Він був єдиним кандидатом на цю посаду.

Та у фракції «слуг» в коментарі ЧЕСНО зазначили, що, мовляв, вони працюють ситуативно і не перебувають в коаліції чи опозиції. Але голосування за голову Рух ЧЕСНО маркує як коаліційну природу домовленостей.

З огляду на те, що у місцевому осередку СН такі сильні позиції «За майбутнє» (схоже, Палиця купив франшизу у «слуг»), закономірним є те, що між облрадою і головою ОДА, якого призначив Володимир Зеленський, виник конфлікт.

У грудні 2020 року депутати висловили недовіру голові обладміністрації Юрію Погуляйку. Рішення облрада відправила до офісу президента. Погуляйко подав позов до Волинського окружного адмінсуду. Примітно, що за недовіру голові ОДА голосували 49 депутатів, а це більше за необхідні дві третини від складу ради. Про це йдеться у статті 9 Закону «Про місцеві державні адміністрації». Очевидно, що місцеві еліти відторгли «луганського» Погуляйка.

У ситуації на Волині президент вирішив утриматися від прийняття рішення до рішення суду за позовом Погуляйка. Про це повідомили Руху ЧЕСНО у відповідь на офіційний запит в офісі президента. У першій інстанції він виграв суд, а точніше, суд скасував два з чотирьох пунктів рішення, проте саме «недовіру» залишили в силі. Облрада подала апеляцію. Разом із цим голова ОДА повідомив, що на рішення про скасовані пункти було подано апеляцію. Погуляйко далі працює.

У цей же час у парламенті раніше поступлива група Ігоря Палиці «За майбутнє» голосує далеко не в унісон із «слугами народу».

Рух ЧЕСНО

За президентства Петра Порошенка аналогічні ситуації з головами обладміністрацій виникали щонайменше двічі. Такі випадки траплялися і раніше. Так, за посаду голови Харківської ОДА 2007 року судився і нині чинний міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Його усунули з посади більш як двома третинами голосів, але він виграв позов у Верховному суді. Колегія суддів дійшла висновку, що проголосоване без обговорення питання недовіри було порушенням процедури, і відсутність обговорення могла вплинути на рішення депутатів.

Рух ЧЕСНО

Порівняно з Волинню позиція команди Зеленського в Хмельницькій обласній раді була і залишається опозиційною. Тут «слуги» висували свого кандидата на голову облради. Між собою змагалися кандидатки від партії центральної влади та від «За майбутнє». «Слуга народу» Оксана Бочкарьова програла Віолетті Лабазюк лише кілька голосів. Повноваження Лобазюк призупинили рішенням суду, але вже наприкінці 2019 року її було поновлено на посаді. До коаліції із «За майбутнє» увійшли «Команда Симчишина» та «Європейська солідарність». На початку грудня Зеленський призначив нового голову ОДА, ним став бізнесмен Сергій Гамалій.

На Рівненщині головою облради став депутат від «Європейської солідарності» Сергій Кондрачук. Його обрали 35 із 64 депутатів (тобто майже мінімальна перевага в три голоси). Під час голосування представники фракцій «Батьківщина», «Слуга народу» та «Сила і честь» залишили сесійне засідання. Вивести депутатів під час голосування із залу — це також один із способів контролю таємного голосування. Так голови фракцій можуть бути впевнені, що їхні депутати не дадуть голосів за кадрове питання, яке їм політично невигідне.

Тут Зеленський не змінював голови ОДА. Під час сесії облради 14 травня депутати оголосили, що планують висловити недовіру голові ОДА Віталію Ковалю.

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА РАДА

А от у Черкаській обласній раді «слуги» в опозиції разом із партією «За майбутнє». За головування в облраді змагалися представник від «Слуги народу» Микола Кондрацький і представник місцевої партії «Черкащани» Анатолій Підгорний. ЄС, «Черкащани», «Батьківщина» та ОПЗЖ підтримали Підгорного.

Маючи слабкий вплив у регіоні, наприкінці січня 2021 року Зеленський призначає новим головою ОДА ексшоумена Олександра Скічка, який родом із Черкас. Після призначення Скічко відразу заявив, що сподівається на конструктивну роботу та примирення з мером, міськрадою та облрадою. І вже згодом спільно з головою облради вони вітали медиків і відкривали різні заходи. Схоже, домовилися.

На Івано-Франківщині головою облради втретє став «свободівець» Олександр Сич. Наприкінці минулого року Зеленський представив нового голову ОДА — Андрія Бойчука. Певним поворотом у відносинах між ОДА та облрадою можуть стати вибори на 187-му окрузі, де Бойчук піарив Василя Вірастюка. Івано-Франківська обласна рада 55 голосами «за» підтримала звернення до Києва із вимогою провести перевибори. Голова ОДА цю битву програв і заявив, що звернення не є позицією всіх обласних депутатів.

Рух ЧЕСНО

У Львівській облраді офіційно «слуги» перебувають в опозиції до більшості. Однак на початку цієї каденції львівські ЗМІ писали про коаліцію «Слуги народу» і ЄС. Тут головою облради стала представниця «Європейської солідарності» Ірина Гримак, яка у минулу каденцію була заступницею голови. Її підтримав 61 депутат, і лише 13 утрималися. Першим заступником обрали представника «Батьківщини» Євгена Гірника, а заступником — представника «слуг» Юрія Холода.

Варто наголосити, що львівські «слуги» часто підтримують голосування більшості. Але голова фракції «Слуга народу» у Львівській облраді Максим Козицький у коментарі Руху ЧЕСНО зазначив, що «фракція перебуває в опозиції до більшості в обласній раді і голосує, тільки коли виносяться питання, які є позитивом для регіону». Залишається сподіватися, що депутати тлумачать поняття «позитив» на користь регіону, а не власної кишені.

Прес-служба ЛОДА

З дев’яти партій, які пройшли до ради, офіційно в коаліції з ЄС перебувають «Батьківщина» та «За майбутнє».

У Чернівецькій обласній раді взагалі відбувся розкол фракції «Слуга народу». Представник «слуг» Микола Гуйтор став першим заступником голови, а головою там обрали представника «Аграрної партії». Цікаво, що тут у коаліції перебувають «Європейська солідарність» та ОПЗЖ.

Примітно, що в трьох облрадахХмельницькій, Черкаській та Івано-Франківській, де партія «Слуга народу» перебуває в опозиції, після місцевих виборів було змінено голів ОДА. Причини можуть бути різні: як бажання президента покарати губернатора, що не впорався із завданнями в період виборчої кампанії, так і прагнення знайти консенсус із місцевими елітами. У Рівненській облраді боротьба команди Зеленського не увінчалася успіхом, — назріває серйозний конфлікт між облрадою та ОДА. Це може мати наслідком поступку з боку Банкової і також заміну голови облдержадміністрації.

Таким чином, одні й ті ж партії можуть бути і в опозиції, і в коаліції у різних областях України. Це говорить про відсутність боротьби ідеологій партій і свідчить про те, що на місцях відбуваються домовленості між окремими бізнес-групами за розподіл ресурсів і впливу на місцях.

Де «слуги народу» в коаліції

У трьох облрадах вони увійшли в коаліцію та підтримали голову облради — представника іншої партії. Це Тернопільська, Полтавська і Вінницька області.

На Тернопільщині головою облради знову став «свободівець». До слова, тут, як і на Івано-Франківщині, на місцевих виборах лідирує ВО «Свобода». Така тенденція зберігається кілька каденцій поспіль.

У Тернопільській облраді 38 депутатів із 62 підтримали на посаду голови Михайла Головка (двічі до того був нардепом від Тернопільщини за 164-м округом). Незважаючи на протиріччя в інших областях, «слуги» увійшли до коаліції «свободівців», «За майбутнє» і «Довіра». Опозиційними залишилися «Батьківщина» та «Європейська солідарність», яких найбільше підтримали виборці на Тернопільщині.

На Вінничині «слуги» підтримали на посаду голови облради представника «Української стратегії Гройсмана», яка взяла найбільше мандатів в раді. В коментарі Руху ЧЕСНО очільниця фракції «Слуги народу» Тетяна Каменщук зазначила, що фракція не є опозиційною чи коаліційною. А голову підтримали тому, що хотіли, аби рада розпочала злагоджену роботу. Рух ЧЕСНО вважає одним з маркерів підтримку голови облради на користь коаліції .

Перебування в коаліції може гарантувати команді Зеленського на місцях підтримку та порозуміння між облрадою й ОДА. Однак через невеликі фракції в радах голос «слуг» може не мати значення.

Конфлікти між гілками влади на рівні областей непоодинокі та зумовлені недосконалим законодавством і незавершеністю децентралізації влади в Україні. Неодноразово депутати обласних і районних рад висловлювали недовіру головам райдержадміністрацій та облдержадміністрацій. Однак президенти не завжди звільняли голів ОДА.

У коментарі Руху ЧЕСНО експерт із політики та місцевого розвитку Олександр Солонтай пояснює, що відповідно до чинного закону президент дійсно зобов’язаний звільнити голову ОДА, якщо за його відставку проголосувало дві третини депутатів. Але система управління на рівні регіонів досі незбалансована. У руках у голів ОДА перебувають виконавча влада і функції контролю, що не відповідає Європейській хартії про місцеве самоврядування. Під час децентралізації систему влади на цьому рівні теж буде змінено: повноваження голови ОДА буде розділено — префект здійснюватиме контроль над рішеннями ради з боку держави, а обласна рада формуватиме й очолюватиме виконавчу владу.

У парламенті готовий до другого читання законопроєкт №4298 про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Але цим реформа не завершиться. Кабінет міністрів повинен прийняти рішення про затвердження інституту префектів, і для цього потрібно внести зміни до Конституції.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК