Чотири міфи про нові правила конкурсу до Конституційного суду України

Від редакції:

Напередодні ZN.UA публікувало статтю «Рейдерське захоплення Конституційного суду: що не так з ухваленим законопроєктом №7662 і як це виправити?» Михайла Жернакова та Саміри Аббасової (Фундація DEJURE). На неї відгукнувся голова Комітету з правової політики Верховної Ради, один із авторів вже підписаного президентом закону, Денис Маслов. Ми публікуємо позицію Дениса Маслова оскільки наше видання завжди було і залишається майданчиком для обґрунтованих дискусій та коректних диспутантів. 

13 грудня парламент ухвалив законопроєкт, яким удосконалюється порядок відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України на конкурсних засадах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський підписав закон №7662 про відбір суддів КСУ

Це дуже важлива подія, адже цим кроком Україна виконує першу рекомендацію Європейської комісії щодо членства в Європейському Союзі.

Крім того, чи не вперше за часів нашої незалежності обрання суддів Конституційного суду буде максимально поза політикою, прозорим для суспільства та партнерів України.

Розповідаю про це докладніше та розвінчую деякі міфи, що з’явилися під час підготовки й ухвалення нових правил конкурсного добору суддів КСУ.

Міф № 1. Влада хоче мати лояльний до себе Конституційний суд

Це абсурд, і поясню чому.

Наразі в Конституційному суді 13 суддів із необхідних 18. Тож існує п’ять відкритих вакансій: три за квотою парламенту та дві від з’їзду суддів України.

Якби був намір отримати лояльний до себе Конституційний суд, то ці вакансії було б заповнено зараз, за чинними правилами, без відкритого конкурсу, а проєкт №7662 — провалений чи направлений на тривале доопрацювання.

З’їзд суддів призначив би суддів КСУ вже в січні на своєму з’їзді (відповідні кандидати у нього були давно). А парламент швидко оголосив би конкурс на три вакансії, пропозиції на який можуть подавати тільки політики, і провів би його за чинними правилами, як неодноразово робив раніше.

І це дозволило б реально «зацементувати» склад КСУ принаймні на багато років.

Але парламент навпаки — зробив такий сценарій неможливим. Ухвалений нами законопроєкт обнулив чинні конкурси до КСУ, і тепер усі п’ять вакансій мають заповнюватися за новими правилами, із прямим залученням міжнародних партнерів України.

Міф № 2. Міжнародні експерти не зможуть блокувати протягування недоброчесних кандидатів

Розробляючи порядок конкурсного відбору кандидатів, ми керувалися рекомендаціями поважного та авторитетного органу Ради Європи — Європейської комісії «За демократію через право». Її ще називають Венеційською комісією.

На виконання її рекомендацій, на певний період часу (6 років) ми залучаємо до участі в конкурсі до Конституційного суду міжнародних експертів.

Ідеться про двох експертів, яких запропонують міжнародні та іноземні організації, із якими Україна співпрацює тривалий час, а також про експерта, якого запропонує сама Венеційська комісія.

Вони увійдуть до Дорадчої групи експертів, спеціального органу, що оцінюватиме кожного кандидата на посаду судді Конституційного суду за двома критеріями: 1) моральні якості (включно з доброчесністю); 2) професійні якості.

Дорадча група, до якої увійдуть три міжнародні експерти, а також по одному представнику від президента, парламенту і суддівської спільноти, відіграватиме ключову роль у конкурсі.

Вона припинятиме участь кандидатів, котрі є недоброчесними. І для цього буде достатньо тільки трьох голосів міжнародних експертів. Навіть за умови рівного розподілу голосів.

Якщо кандидат на посаду судді КСУ не може переконати більше половини членів Дорадчої групи у своїй доброчесності чи компетентності, то очевидно, що він не може відповідати цим критеріям.

Взагалі, на моє глибоке переконання, справді достойні кандидати повинні мати голоси всіх шести експертів Дорадчої групи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Єврокомісія розраховує на врахування Україною всіх рекомендацій Венеціанки щодо закону про КСУ. У влади є два варіанти дій

Міф № 3. Громадськість не залучили до конкурсу

У своїх рекомендаціях Венеційська комісія зазначила, що вводити до складу Дорадчої групи одного члена, обраного громадянським суспільством, вочевидь складно, бо панорама асоціацій в Україні дуже різноманітна і подекуди полярна. Тож важко уявити, що вибір між ними може бути сприйнятий і користуватись довірою інших. Венеційська комісія, аналізуючи можливе залучення громадськості до конкурсу в КСУ, віддала перевагу варіантові, коли громадянське суспільство виступає в ролі надавача інформації щодо кандидатів на посаду судді, а також здійснює прозорий та публічний моніторинг процесу. І ми погоджуємося з такою позицією поважної Венеційської комісії.

В Україні справді є десятки тисяч громадських об’єднань, із різними поглядами та цілями, які представляють різні прошарки суспільства. Вибрати серед них одного представника, котрий би уособлював їхню спільну позицію, справді складно. Та й віддавати комусь одному переважну роль буде неправильно.

Тому, на виконання рекомендацій Венеційської комісії, взагалі не обмежуємо громадськість у залученні до конкурсів у КСУ. З самого початку конкурсу її представники мають можливість подавати президентові, парламенту, з’їзду суддів свою аналітику, збирати інформацію щодо доброчесності чи недоброчесності кандидатів, яка може використовуватися під час їх оцінки. Те ж саме вони можуть надавати Дорадчій групі.

Натомість Дорадча група може й сама залучати громадських експертів до своєї роботи. І це давня й успішна практика схожих конкурсів, яку ми підтримуємо та гарантуємо в законі.

Крім того, після того, як міжнародні експерти через 6 років припинять свою участь у конкурсах, громадськість зможе їх замінити. Ми це передбачили.

Міф № 4. До Дорадчої групи можуть призначити керованих маріонеток

Венеційська комісія рекомендувала встановити більш жорсткі вимоги щодо віку та досвіду для членів Дорадчої групи з метою надання їм більшої легітимності та довіри.

На виконання цієї рекомендації, ми передбачили справді високі вимоги до членів Дорадчої групи: вік 45 років, стаж 20 років у сфері права, повна політична незаангажованість і нейтральність.

Це цілком зрозуміло, адже суддів Конституційного суду мають оцінювати виключно ті, хто має незаперечний авторитет у професійному колі та суспільстві.

І це буде надійною гарантією того, що до складу групи увійдуть справді незалежні та фахові експерти.

Підсумовуючи: міфи залишаться в минулому, а в майбутньому буде склад КСУ, обраний за прозорими правилами

Перша рекомендація Європейської комісії щодо членства в Європейському Союзі Україною виконана. І Україну можна сміливо із цим привітати.

Судді Конституційного суду України мали обиратися на конкурсних засадах ще з 2016 року, це закріплено в нашій Конституції. І нарешті ми втілюємо це в життя.

У результаті, ми отримаємо склад Конституційного суду, який забезпечує баланс між усіма гілками влади та стоїть на захисті національних інтересів і дотримання Конституції. Це убезпечить втілені Україною реформи і не допустить відкату в минуле.