Чому досі немає вироків у справах Мартиненка, Насірова, Труханова, і як це можна виправити

27 вересня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Недавно виповнилося два роки, як Вищий антикорупційний суд ухвалив своє перше рішення. Відтоді судді винесли 45 вироків, а серед засуджених є депутати, судді, прокурори, адвокати, керівники державних підприємств тощо.

Однак поки що не для всіх цей результат означає успіх. На адресу ВАКС, НАБУ та САП лунають претензії, що вироки стосуються виключно дрібних чиновників, тоді як по-справжньому «великої риби» ніхто не чіпає.

Пояснюємо, на якому етапі нині перебувають найгучніші корупційні справи і яка причина того, що в жодній із них досі немає вироку. Адже часто причиною зволікань стає поведінка обвинувачуваних та їхніх адвокатів. Зокрема, останні залишали зали суду, влаштовували процесуальні демарші й істерики, а також зловживали карантинними обмеженнями.

Справа Онищенка

Олександр Онищенко / Facebook

Колишній народний депутат Олександр Онищенко разом зі спільниками продавав газ державного підприємства «Укргазвидобування» своїм компаніям на фіктивних біржах за заниженою у кілька разів ціною. Ці фірми перепродували паливо кінцевим споживачам уже за ринковими цінами. Втрачений дохід «Укргазвидобування», який осів у кишенях учасників схеми, становить понад 740 млн грн.

Обвинувальний акт щодо екснардепа та його фінансової директорки Олени Павленко прокурори скерували до суду ще в лютому 2019 року. Після кількамісячних поневірянь по судах Києва справа потрапила до Вищого антикорупційного суду.

Підготовче засідання тривало майже пів року. В січні 2020-го суд вирішив слухати справу у спеціальному судовому розгляді. Простіше кажучи — заочно, адже Онищенко перебуває не в Україні. Потім засідання у справі відкладали більш ніж на три місяці, щоб звернутися до компетентних органів Німеччини для виклику екснардепа. Вже перебуваючи в розшуку, Онищенко потрапив під санкції Міністерства фінансів США за поширення необґрунтованих звинувачень на адресу одного з кандидатів у президенти під час виборів у США.

Торік у травні у справі зачитали обвинувальний акт і перейшли до дослідження понад 560 томів матеріалів. За 22 місяці було призначено 75 судових засідань.

Колегії залишається дослідити ще близько 50 томів, допитати близько 25 свідків, а також дослідити докази захисту.

Не обійшлося без затягувань із боку адвокатів. До прикладу, в жовтні минулого року три захисники самовільно залишили засідання, чим зірвали дослідження відео з обшуку. Судді мусили звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з питанням про дисциплінарну відповідальність захисників. Крім того, через неявку адвокатів без поважних причин судді зверталися до КДКА ще принаймні двічі. Однак дисциплінарні органи адвокатури відмовляли в порушенні дисциплінарних справ.

Газова справа екснардепа Онищенка — одна з найперших і найгучніших справ НАБУ й САП. І в цій справі судді хоча б намагаються забезпечити розгляд у розумні терміни, зокрема торік у липні вони призначили засідання аж на 16 днів місяця. Такі темпи дають шанс, що вже наступного року ми побачимо фінал історії, принаймні в першій інстанції. Онищенку загрожує до 12 років в’язниці з конфіскацією майна.

Справа Насірова

Роман Насіров/Facebook

Ексголова ДФС Роман Насіров обвинувачується у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні. За даними прокуратури, він надавав незаконні розстрочення боргу зі сплати платежів фірмам, пов’язаним із екснардепом-утікачем Олександром Онищенком та його «газовою схемою». Збитки становили понад 2 млрд грн. Разом із Насіровим на лаві підсудних перебуває його колишній підлеглий, екскерівник одного з Департаментів ДФС Володимир Новіков. Їм загрожує до 6 років ув’язнення.

Резонансною ця справа стала одразу після того, як пана Насірова драматично затримали в лікарні Феофанії на початку 2017 року. Наприкінці листопада 2017-го обвинувальний акт скерували в Шевченківський райсуд Києва. Там за два роки призначили близько 30 судових засідань, однак весь цей час прокурори просто зачитували обвинувальний акт, адже адвокати Насірова зажадали від них озвучити всі 774 сторінки. З такими темпами розгляду тільки на це мало піти близько двох років.

Проте у вересні 2019 року справу передали до ВАКС. Паралельно змінили законодавство, яке дозволило прокурорам озвучити стислий виклад обвинувального акта всього за 10 хвилин.

На розгляд справи судді вже витратили 22 місяці, за цей час було призначено понад 60 судових засідань, окремі з яких переносили через карантин, хвороби суддів чи учасників справи.

Тут слід згадати, як колишній адвокат обвинувачуваного Новікова намагався затягнути розгляд через карантин. Він чотири рази не приходив на засідання і подавав клопотання про перенесення, вдаючись до брехні. Адвокат заявляв, що нібито перебуває в Рівненській області на самоізоляції і не може прибувати на судові засідання, хоча насправді тоді ж прокурори зафіксували його зустріч із підзахисним у Києві. Зрештою, цього захисника замінили на адвоката з системи безоплатної правової допомоги.

Наразі суд уже допитав кількох ключових свідків, зокрема Ігоря Білоуса, який очолював ДФС у 2014 році, та Юрія Дубинського, що був відповідальним за створення фіктивних підприємств для Онищенка. Також судді дослідили необхідні документи.

Обвинувачувані не пасуть задніх у затягуванні справи. Спершу вони зачитували практично кожну сторінку кожного тому наданих прокурором документів. Після цього суд змінив порядок, надавши адвокатам і обвинувачуваним можливість коментувати не кожен том окремо, а сукупно всі докази, зібрані в певній області. І, хоча Насіров та Новіков продовжують зачитувати те ж саме, що озвучує прокурор (назви документів, дату їх прийняття, реквізити тощо), тепер обвинувачувані мають лише три засідання на кожну область для оголошення позиції стосовно документів, що трохи прискорює розгляд.

Це одна з найбільших за обсягом справ НАБУ, в якій треба дослідити сотні томів і допитати десятки свідків. Тішить те, що судді адекватно реагують на зловживання захисту, намагаються оптимізувати роботу, змінюючи порядок, або знаходять можливість призначати додаткові засідання, коли з’являється вільний час у розкладі. І хоча темпи її розгляду чи не найшвидші з усіх топсправ ВАКС, очікувати вироку цьогоріч точно не варто, адже ще треба завершити дослідження матеріалів прокуратури, допитати частину свідків та дослідити докази захисту.

Справа Мартиненка

Сайт партії "Народний фронт"

Екснардепа Миколу Мартиненка обвинувачують у тому, що він разом зі спільниками організував схеми розкрадання коштів з держпідприємств СхідГЗК і «Енергоатом». Внаслідок схем держава зазнала шкоди на 700 млн грн. Мартиненку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією.

До Шевченківського райсуду Києва обвинувальний акт потрапив ще у 2018 році. Спершу суд спробував повернути його прокурорам, але апеляція це рішення скасувала. Потім справа майже рік інтенсивно слухалася в Шевченківському суді. При цьому засідання призначалися з тижневим інтервалом, тоді як у схожих справах вони відбувалися не частіше, ніж раз на місяць. Такий поспіх суддів міг бути викликаний наближенням старту роботи Антикорупційного суду.

У листопаді 2019-го справу з боями передали до ВАКС. За місяць судді провели підготовче засідання, а наступні п’ять витратили на заслуховування вступних промов. Потім перейшли до дослідження доказів, при цьому колегія суддів намагалася забезпечити дотримання розумних строків, іноді продовжуючи засідання і в післяробочий час, реагувала на випадки безпідставного зволікання судового розгляду чи зловживання з боку учасників своїми правами.

Аж раптом захист змінив тактику й почав максимально затягувати розгляд, влаштовувати істерики, демарші, заявляти необґрунтовані клопотання, сумнівні відводи, ініціювати щодо суддів кримінальні справи, змінювати адвокатів і просити перерви на три–чотири місяці на ознайомлення з матеріалами.

Поведінка окремих учасників була просто негідною. До прикладу, обвинувачуваний Журило нагло хамив суддям, адвокат Нонна Надіч самовільно залишила судове засідання, чим зірвала слухання. Дійшло до повного абсурду, коли один із захисників повідомив, що готує позов про захист честі та гідності через залишення без розгляду його заяви про відвід.

Колегія назвала такі дії захисту спланованими, цілеспрямованими й узгодженими і, щонайменше, п’ять разів порушувала перед кваліфікаційно-дисциплінарними органами питання відповідальності адвокатів, однак щоразу суддям відмовляли у відкритті дисциплінарних справ. Жодного ефекту не мали і звернення суддів до ВРП з повідомленнями про втручання в їхню діяльність.

Окремої згадки заслуговує випадок із вибухом бойової гранати на місці, де паркує автомобіль головуюча суддя. Судді пов’язували цей епізод із розглядом справи Мартиненка і також зверталися до ВРП та Генерального прокурора. У результаті, було зареєстровано аж три кримінальних провадження, однак ні виконавців, ні замовників так і не знайшли.

З грудня 2019 року у справі було призначено понад 50 судових засідань, при цьому за останній рік відбулося всього три. З жовтня 2020 року окремі адвокати, щонайменше, 8 разів не з’являлися до суду без поважних причин. Через такі дії за останній рік у справі не досліджено жодного доказу.

Порівняйте це з тим, як розглядали справу щодо відмивання Мартиненком 2,8 млн євро у Швейцарії. Розслідування почали у 2013 році, справу скерували до суду у грудні 2019 року, і вже за шість місяців Федеральний кримінальний суд Швейцарії виніс щодо екснардепа обвинувальний вирок: 28 місяців ув’язнення, 12 з яких — «безумовного відбування». Наразі у справі триває стадія апеляційного перегляду.

Звісно, «швейцарська справа» не така масштабна, як та, що розглядається в Україні. Загальний обсяг зібраних НАБУ і САП матеріалів становить близько 300 томів, а це понад 50 тисяч аркушів, при цьому великий обсяг доказів зібрано з допомогою іноземних правоохоронців зі Швейцарії, Чехії, Австрії та інших країн. Однак із такими зволіканнями з боку захисту і відсутністю належної реакції на це дисциплінарних органів розгляд справи може тривати вічно.

Справа Труханова

Геннадій Труханов / Facebook

Мера Одеси Геннадія Труханова та його спільників обвинувачують у незаконному заволодінні 92,6 млн грн місцевого бюджету, які було отримано внаслідок придбання будівлі збанкрутілого заводу «Краян» за завідомо завищеною ціною. Труханову загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією.

Справу скерували до Малиновського райсуду Одеси ще наприкінці жовтня 2018 року.

Там її розглянули в турборежимі: з листопада суддів звільнили від авторозподілу нових справ, за 8 місяців у справі призначили майже 60 судових засідань, а виправдувальний вирок ухвалили за два місяці до старту роботи ВАКС. Як і у випадку зі справою Мартиненка, розгляд вочевидь прискорювали, щоб справа не потрапила в Антикорупційний суд.

Проте перегляд вироку все одно проходив в Апеляційній палаті ВАКС. На відміну від процесу в Одесі, тут частина адвокатів робила все можливе, аби затягнути розгляд, подаючи безпідставні клопотання та звинувачуючи Антикорсуд у неконституційності. Однак усе це лише підтверджувало невпевненість захисників у законності одеського вироку.

Незважаючи на всі старання захисту, Апеляційна палата, призначивши за рік понад 30 судових засідань, скасувала незаконний виправдувальний вирок. Результатом такого рішення стало те, що справу направили на новий розгляд до Вищого антикорупційного суду.

Однак тут ми знову побачили спроби адвокатів затягнути розгляд справи. До прикладу, два захисники п’ять разів поспіль не приходили на судові засідання, і ті доводилося відкладати. Судді поскаржилися на адвокатів до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а одного з них навіть оштрафували на 13 тис. грн. Проте поки що ці методи не спрацьовують, адже за сім місяців у справі так і не змогли провести підготовчого засідання. Нагадаю: в Одесі на розгляд усієї справи знадобилося вісім місяців, що пояснюється турборежимом, ручними суддями та відсутністю зволікань із боку захисту.

Бурштинова справа

Слово і діло

Ексдепутати VIII скликання Максим Поляков та Борислав Розенблат зі спільниками обвинувачуються в отриманні понад 300 тис. дол. за внесення потрібних змін до законодавства, вплив на суддів, прокурорів, посадовців Держгеокадастру, Держлісагентства, Держгеонадр України та сприяння в отриманні низки дозволів на видобуток бурштину. Екснардепам загрожує до 12 років в’язниці з конфіскацією майна.

У жовтні 2018 року обвинувальний акт скерували до Голосіївського райсуду столиці. Проте вже за кілька місяців його передали до Печерського райсуду, де справа пробула ще пів року, поки у вересні 2019 року її остаточно не відправили в Антикорсуд.

За 21 місяць судді призначили 20 судових засідань, але так і не змогли завершити підготовчого провадження. Переважна більшість засідань банально не відбувалася. Спершу через народження дитини в однієї з обвинувачуваних, потім — у зв’язку з постійними неявками когось із адвокатів чи обвинувачуваних. При цьому судді не дуже активно реагували на такі факти.

Загалом, матеріали справи налічують 111 томів. САП також планує допитати 44 свідки, зокрема народних депутатів, їхніх помічників, ексчленів КМУ, суддів тощо. Після цього можна буде перейти до дослідження доказів захисту. Проте, зважаючи на темпи розгляду справи за останні півтора року, шанси на такий розвиток подій у найближчому майбутньому практично нульові.

Як вирішити проблему?

Як бачимо, такий тривалий розгляд справ викликаний різними чинниками: і об’єктивними (великі обсяги матеріалів, багато учасників, відпустки й лікарняні суддів та учасників справ, карантинні обмеження), і суб'єктивними (зволікання, зловживання, неявки без поважних причин, недостатня реакція суддів та низька ефективність дисциплінарних органів тощо).

Наразі судді ВАКС розглядають 184 кримінальні провадження, в яких обвинувачуються 440 осіб. І щомісяця надходять нові справи. Вже зовсім скоро до суду передадуть ще дві гучні справи: щодо екснардепа Максима Микитася та нардепа Ярослава Дубневича. Не виключено, що наступного року до ВАКС скерують обвинувальні акти у справах плівок ОАСК, екссудді Чауса, короля контрабанди Альперіна, брата голови ОАСК Зонтова, два епізоди щодо виведення коштів із Приватбанку, справу ВіЕйБі-банку.

І на всі ці провадження, дуже ймовірно, чекатиме такий самий тривалий розгляд, як і в описаних кейсах. Щоб цьому хоч якось запобігти, необхідно зробити кілька речей:

  • суд має отримати реальний інструмент для боротьби з випадками хамської чи неетичної поведінки учасників справ, тому парламент повинен уже цієї осені ухвалити законопроєкт № 5490, після прийняття якого судді ВАКС матимуть право притягувати порушників до адміністративної відповідальності за вияв неповаги до суду;
  • також необхідно істотно підвищити розмір грошового стягнення, яке може бути накладене на визначених КПК учасників справи на випадок їх неявки на судове засідання без поважних причин. На сьогодні таке стягнення становить від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму (тобто максимальне стягнення — 4 758 грн) для працездатних осіб, що не має достатнього стимулюючого ефекту;
  • удосконалити механізм притягнення адвокатів до відповідальності за неявки на судові засідання без поважних причин та порушення правил адвокатської етики. Нині судді роблять те єдине, що дозволяє їм закон, — звертаються до дисциплінарних органів адвокатури. За два роки судді надіслали близько сорока звернень до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, за якими до відповідальності притягнули тільки трьох адвокатів. Це й не дивно, адже велика частина адвокатської спільноти наразі є звичайнісіньким закритим кланом, чого лише варті успішне складання адвокатського іспиту Іллею Кивою чи делегування від адвокатури до ВРП Павла Гречківського та Олексія Маловацького;
  • Вища рада правосуддя як дисциплінарний орган щодо суддів теж потребує очищення. Вже навіть Венеційська комісія заявляє, що недоброчесність окремих членів ВРП загрожує незалежності всієї судової системи. За два роки судді ВАКС 12 разів зверталися до ВРП із заявами про втручання в їхню діяльність, однак реакція була тільки у трьох випадках. Натомість члени ВРП атакують незалежних суддів, через що ВАКС змушений був звертатися по захист до президента як гаранта Конституції.
  • для зменшення навантаження на суддів ВАКС потрібно збільшити їх кількість і додати бодай дві-три додаткові колегії, які б розглядали справи по суті у першій інстанції, а самим суддям варто призначати засідання одразу на чотири–п’ять місяців наперед, оскільки у справах з великою кількістю учасників погодити зручні для всіх дати засідань інколи буває надзвичайно складно;
  • також варто розглянути питання зміни процесуального законодавства, якими передбачити можливість розгляду найпростіших справ суддею одноосібно, а не колегіально, що теж могло б трохи розвантажити суддів.

Більше статей Вадима Валько читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК