Кого і за що відправив до в’язниці Вищий антикорупційний суд за два роки роботи

06 вересня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Аналіз ЦПК

Кого і за що відправив до в’язниці Вищий антикорупційний суд за два роки роботи
© unsplash/hasanalmasi

Два роки тому, 5 вересня 2019-го, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав свою роботу. За цей час ВАКС: намагалися ліквідувати руками одіозного Конституційного суду, обзивали каральною машиною НАБУ, а суддів антикорсуду переслідувала мафія з Вищої ради правосуддя.

Однак, підсумовуючи ці два роки діяльності судової інстанції, можна з упевненістю сказати: старт роботи антикорупційного суду є доволі успішним. За цей час судді ухвалили 45 вироків: 39 обвинувальних і 6 виправдувальних. Станом на кінець серпня 2021 року законної сили набрало понад 20 вироків, а 14 осіб уже засуджено до реального позбавлення волі.

Якщо за перший рік судді ухвалили лише 16 вироків, то за другий вже майже удвічі більше — 29, причому 12 із яких лише за три останні місяці.

Процес формування ВАКС підтвердив обґрунтованість участі міжнародних експертів у відборі суддів. Така ж модель пропонується у судовій реформі, проголосованій Верховною Радою у липні цього року. Судді Вищого антикорсуду, на відміну від старої суддівської мафії, не бояться карати інших суддів. До створення ВАКС у десятках справ НАБУ щодо суддів не було вироків. Антикорсуд лише за два роки роботи встиг ухвалити вже вісім вироків щодо представників Феміди через корупцію.

Ці два роки роботи нового суду показали, що більшість суддів ВАКС не готові й надалі послуговуватися старими правилами «печерного» чи «вовчого» правосуддя. У цьому тексті підсумуємо всі результати Вищого антикорупційного суду, починаючи від вироків і закінчуючи атаками на саму інституцію.

Вироки із реальним позбавленням волі

Щодо «посадок», яких вимагає суспільство, то загалом ухвалено 21 вирок із реальним позбавленням волі щодо 26 осіб. Із них 11 вироків щодо 14 осіб уже набрали законної сили, і частина із засуджених уже відбувають покарання у в’язниці. Серед цих осіб є судді, прокурори, адвокати, керівники державних підприємств і депутати місцевих рад.

  • 5 років отримав ексголова правління Херсонської ТЕЦ Богдан Педченко. Його визнали винним у зловживанні службовим становищем, унаслідок чого ТЕЦ протиправно передала приватній компанії 8,785 млн грн у вигляді безпроцентної позики, якої згодом ніхто не повернув.
  • 5 років із конфіскацією майна отримав екссуддя Малиновського районного суду міста Одеси Анатолій Целух, який за хабар у 2,5 тис. дол. США обіцяв ухвалити потрібне судове рішення у спорі щодо квартири. В кабінеті судді під час обшуку знайшли пристрої для генерування шуму та виявлення засобів прослуховування.
  • 3 роки ув’язнення адвокату Олексію Боженку та 2 роки позбавлення волі ексслідчому прокуратури Київської області Олександру Павленку. Їх визнали винними в одержанні хабара в 50 тис. дол. за вплив на іншого прокурора для зміни обвинувачення та укладення угоди про визнання винуватості.
  • 8 років із конфіскацією автомобіля отримав екскерівник дочірнього підприємства «Центргаз» (входить до складу ВАТ «Кіровоградгаз») Костянтин Старовойт. Його визнали винним у розтраті 8,6 млн грн на користь приватної компанії. Суд також зобов’язав цю компанію повернути незаконно отримані кошти.
  • 6 років із конфіскацією для т.в.о. директора «Ржищівського військового лісгоспу» Олександра Левківського та 5 років із конфіскацією для його пособника Юрія Марисика. Їх визнали винними в отриманні 10 тис. дол. за протиправне надання в оренду на 49 років 74 га землі держпідприємства.
  • 2 роки в’язниці отримав експрокурор ГПУ Олександр Матюшко, якого визнали винним у пропонуванні члену конкурсної комісії НАБУ Олексію Гриценку хабара від 5 до 10 тис. дол. за обрання його кандидатом на посаду в НАБУ. Цей вирок став першим, який встояв і в апеляції ВАКС, і у Верховному суді.
  • 9 років із конфіскацією майна отримав екссуддя Господарського суду Одеської області Павло Меденцев через отримання 570 тис. грн хабара за ухвалення потрібного рішення. Вирок ухвалено заочно, оскільки Меденцев утік з України і перебуває у розшуку. Окрім цього, суд застосував спецконфіскацію до 250 тис. грн, які було виявлено під час обшуку.
  • 3 роки ув’язнення отримав голова Требухівської сільради Київської області Віталій Куць. Він за підробленими рішеннями хотів вивести у приватну власність земельні ділянки на понад 8 млн грн.
  • 4,5 року ув’язнення отримали депутат Полтавської облради Валерій Прядко та посадовець КП «Полтавафарм» Руслан Гнєздов. Їх визнали винними у наданні 35 тис. грн хабара поліцейським. Суд також застосував спецконфіскацію до хабара.
  • 2 роки отримав екссуддя Апеляційного суду Черкаської області Володимир Пономаренко, який за 30 тис. грн обіцяв вплинути на суддів місцевого суду, аби ті не притягували до відповідальності п’яного водія. Пономаренко ще й пригрозив водію, що якщо він не надасть грошей, то його позбавлять прав та оштрафують на велику суму.
  • 2,5 року позбавлення волі отримав екссуддя Жовтневого суду Дніпра Вадим Галічий, який за 10 тис. дол. обіцяв допомогти своєму знайомому вирішити питання по кримінальних справах щодо фіктивного підприємництва, крадіжки з проникненням у житло та викрадення автомобіля.

У більшості цих випадків суд, окрім основного покарання у вигляді позбавлення волі, застосовував також додаткові покарання у вигляді конфіскації майна, штрафу чи позбавлення права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Обвинувальні вироки, які розглядає апеляція

На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають ще понад десять справ з обвинувальними вироками, і вже найближчим часом кількість ув’язнених за корупцію осіб може збільшитися.

  • 6 років із конфіскацією призначили судді Рахівського райсуду Закарпатської області Івану Тулику. Його обвинувачують у тому, що він нібито домовився із головою суду та допоміг водію уникнути покарання за керування напідпитку. Також суддя пообіцяв тому ж водію за хабар в розмірі 15–20% від суми боргу ухвалити потрібне рішення у справі про стягнення 130 тис. грн.
  • 5 років з конфіскацією призначили голові Міжгірського райсуду Закарпатської області Антону Гайдуру. Його обвинувачують в отриманні 15 тис. грн за задоволення позову про стягнення боргу у 150 тис. грн.
  • 5 років в’язниці призначили громадянину Молдови Сергію Неруху. Його обвинувачують у наданні 75 тис. дол. хабара військовому прокурору за сприяння у знятті арешту із судна та вантажу, які було заарештовано за порушення митних правил України і незаконне відвідування тимчасово окупованого Криму. Суд застосував спецконфіскацію до хабара.
  • 6 років позбавлення волі з конфіскацією автомобіля і земельної ділянки призначили судді Броварського міськрайонного суду Київської області Ганні Білик. Її обвинувачують у вимаганні 1 тис. євро за уточнення судового рішення у справі про вилучення 13,5 тонни пального працівниками ДФС. Незважаючи на наявність вироку першої інстанції, суддя Білик не відсторонена Вищою радою правосуддя і продовжує розглядати справи.
  • 4 роки ув’язнення призначили екскерівнику одного із підприємств залізничного транспорту Олександру Скорику. Він, за даними прокурорів, уклав завідомо невигідні для підприємства договори страхування, що призвело до збитків у 8,8 млн грн.
  • 4 роки позбавлення волі призначили колишньому оперативнику СБУ Ростиславу Харченку за хабар у 50 тис. дол.
  • 2 роки в’язниці призначили ексчиновнику Генеральної прокуратури України Апполінарію Нагалевському. Його обвинувачують у наданні посереднику 5 тис. дол. для їх подальшої передачі одному із керівників Держаудитслужби.
  • 8 років із конфіскацією майна призначили ексдиректору Інституту агроекології та природокористування НААН України Оресту Фурдичку через вимагання та отримання 500 тис. дол. від керівника приватної компанії.
  • 5 років для ексчиновника «Харківобленерго» Віталія Тєлєгіна та 4 роки для експосадовця «Харківводоканалу» Романа Білика. Їх обвинувачують в укладенні договору про переведення боргу за електроенергію із «Харківводоканалу» на приватне товариство. Однак ніякої оплати боргу не було, а одержані кошти компанія перерахувала на банківські рахунки інших підприємств. Експертиза встановила, що внаслідок цих оборудок «Харківобленерго» зазнало понад 19,6 млн грн збитків.
  • 25,5 тис. грн штрафу призначили екссудді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Олегу Василюку. Його обвинувачують в отриманні 3,8 тис. грн за вплив на іншого суддю зі свого суду, щоб той призначив мінімальний штраф у справі про адміністративне правопорушення.
  • 6 років ув’язнення з конфіскацією всього майна призначили колишньому судді та голові Козівського районного суду Тернопільської області Михайлу Кренцелю та 5 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна адвокатесі-посереднику Наталії Лісній. Їх обвинувачують в отриманні 2 тис. дол. в обмін на рішення не скасовувати випробувального строку і не відправляти засудженого до колонії.

Обвинувальні вироки за угодами з обвинуваченими

Варто згадати про практику затвердження угод прокурорів із обвинуваченими про визнання винуватості. Завдяки таким угодам значно скорочувався час судового розгляду, обвинувачені добровільно відшкодовували збитки або сприяли у розслідуванні злочинів, викриваючи інших фігурантів. Хоча іноді траплялися випадки, коли судді відмовляли прокурорам у затвердженні угод через їхню невідповідність закону.

А в тих справах, де судді затверджували угоди, засуджені отримували судимість, а також покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком чи штраф.

  • 4 роки позбавлення волі з випробуванням (іспитовий строк у 2 роки) отримав заступник директора ТОВ «Фармаплант Україна» Анатолій Панченко. Він визнав, що допомагав із легалізацією понад 6 млн дол., одержаних у злочинній схемі «Укркосмосу».
  • 3 роки позбавлення волі з випробуванням (іспитовий строк у 3 роки) отримав екснардеп Олександр Черненко за незаконне отримання компенсації на житло. Крім визнання вини, Черненко добровільно відшкодував понад 580 тис. грн збитків.
  • 25,5 тис. грн штрафу отримав адвокат Ярослав Мороченець за пособництво у передачі 10 тис. грн голові Володимирецького райсуду Рівненської області, який мав вплинути на іншого суддю.
  • 5 років позбавлення волі з випробуванням (іспитовий строк у 3 роки) отримав Сергій Щербак. Він зізнався, що за участі двох інших осіб пропонував голові Фонду державного майна 5 млн дол. в обмін на призначення потрібної людини на посаду директора ПАТ «Одеський припортовий завод».
  • 5 років позбавлення волі з випробуванням (іспитовий строк у 3 роки) отримав підприємець Валентин Шевченко, який разом з іще однією особою намагався продати закриття справи в Державному бюро розслідувань за 150 тис. дол. При цьому наміру передавати гроші керівництву ДБР у них не було від початку.
  • 5 років позбавлення волі з випробуванням (іспитовий строк у 3 роки) отримав адвокат Костянтин Лук'яненко, який пропонував прокурору ГПУ Костянтину Кулику 40 тис. дол.
  • 5,1 тис. грн штрафу отримав ексначальник одного з комунальних підприємств Дружківки Сергій Кузьменко, якого визнали винним у нецільовому використанні 1,1 млн грн.
  • 3 роки позбавлення волі з випробуванням (іспитовий строк у 2 роки) отримав інженер Бердянської філії АМПУ Олександр Джембрі. За даними слідства, ДП перерахувало комерційній компанії 2,49 млн грн за фактично не поставлений автокран.
  • 5 років позбавлення волі з випробуванням (іспитовий строк у 2 роки) отримав гендиректор державної організації «Комбінат «Зірка» Антон Швецов. Він зізнався у тому, що надав 20 тис. дол. посереднику для подальшої передачі голові Держрезерву.
  • 5 років позбавлення волі з випробуванням (іспитовий строк у 2 роки) отримала ексначальниця департаменту ДФС Олена Мазурова. Вона визнала, що у змові з іншими особами сприяла ексміністру екології Миколі Злочевському у передачі 5 млн дол. керівникам НАБУ та САП за закриття кримінального провадження.
  • 3 роки позбавлення волі з випробуванням (іспитовий строк у 3 роки) призначили екснардепу Олександру Пресману. Він визнав себе винним у тому, що, маючи власне житло в центрі Києва, отримував незаконну компенсацію за користування номером у готелі «Національний» неподалік Верховної Ради. Пресман також добровільно повернув понад 928 тис. грн.

Виправдувальні вироки

Досить часто можна зустріти твердження про те, що Вищий антикорупційний суд створено тільки для того, щоб саджати. Однак статистика говорить дещо інше: відсоток виправдувальних вироків у ВАКС як суді першої інстанції становить 13,3 %, тоді як у схожих справах по всіх судах України ще 2018 року цей показник був на рівні 7,67%. І хоча до окремих виправдувальних вироків ВАКС є чимало запитань, але твердження про обвинувальний ухил суду виглядають голослівними.

  • Перший виправдувальний вирок ВАКС ухвалив щодо екссудді Апеляційного суду Дніпропетровської області Олександра Баранніка, який умисно не подав електронних декларацій, хоча й надсилав до НАЗК відскановані копії паперових декларацій, заповнених від руки. Подати декларації в електронному вигляді він не міг, оскільки відмовився від отримання електронно-цифрового підпису. Пізніше апеляційна палата ВАКС змінила цей вирок на обвинувальний, але згодом Верховний суд скасував його через абсурдне рішення КСУ.
  • Другий виправдувальний вирок отримав начальник будинкоуправління №1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини ЗСУ Олег Щудлюк. Його обвинувачували у тому, що він складав і видавав акти здачі-приймання послуг з оренди газових котелень у приватного підприємства за 1,18 млн грн, тоді як насправді котельні у цей період нібито не використовувалися. Виправдувальний вирок підтвердила апеляційна палата ВАКС. Наразі справа на розгляді у Верховному суді.
  • Третій виправдувальний вирок отримав екснардеп Андрій Левус, якого обвинувачують у незаконному отриманні майже 544 тис. грн компенсації за найм номеру в готелі «Київ», хоча у його дружини було дві квартири в столиці. Наразі прокурори оскаржують цей вирок в апеляції.
  • Четвертий виправдувальний вирок отримала суддя Господарського суду Харківської області Тетяна Денисюк. Її обвинувачують у зловживанні службовим становищем, через що держава недоотримала понад 200 тис. грн судового збору. У ВАКС вирішили, що «обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях», хоча обставини розгляду цієї справи породили багато запитань до колегії суддів. Цей вирок прокурори теж оскаржили до апеляції.
  • П’ятий виправдувальний вирок отримав екснардеп Руслан Сольвар, якого обвинувачують у безпідставному отриманні понад 361 тис. грн компенсації за користування номером у готелі «Київ», оскільки на той час він отримав у спадщину квартиру в столиці. При цьому екснардеп не сповістив апарат ВРУ про факт отримання спадщини і відмовився від компенсації лише після низки публікацій у медіа. Прокурори оскаржили вирок до апеляційної палати ВАКС.
  • Шостий виправдувальний вирок отримав ексслідчий ГПУ Олексій Алфімов, якого обвинувачували у тому, що він під час обшуку в голови однієї із сільрад Черкаської області привласнив 22 скретч-картки на бензин вартістю близько 5 тис. грн. Однак суд не знайшов складу злочину і визнав Алфімова невинуватим. Прокурори оскаржили вирок до апеляції.

Скасовані вироки

  • Із уже згаданих 45 вироків 5 вироків скасували через рішення КСУ, яким визнали неконституційною відповідальність за декларування недостовірної інформації. Серед засуджених були екснардеп Геннадій Бобов, колишній директор «Львівського бронетанкового заводу» Роман Тимків і троє суддів (Надія Посунся, Зоя Пономарь, Олександр Бараннік).
  • Ще один обвинувальний вирок скасував Верховний суд. Йдеться про справу депутата Київської облради Олександра Мефодія, якому апеляція призначила 2,5 року ув’язнення з конфіскацією автомобіля. Прокуратура обвинувачує депутата у тому, що він нібито вимагав у приватного підприємця хабар за вплив на співробітників поліції. Підставою для скасування вироку стало начебто порушення підслідності. Наразі справу повернуто на новий розгляд до апеляційної палати ВАКС.
  • Апеляційна палата також скасувала вирок, ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості між адвокатом-посередником Сергієм Чернобаєм і прокурором. Адвоката обвинувачували у передачі 5 тис. дол. заступнику прокурора міста Сєвєродонецька для того, щоб він передав частину із цих коштів судді місцевого суду, яка мала ухвалити вирок без реального позбавлення волі. Підставою для скасування рішення стала «невідповідність вимог угоди законодавству та інтересам суспільства». Пізніше справу закрили у зв’язку із закінченням строків давності.

Атаки на ВАКС

Вищий антикорупційний суд муляє очі багатьом як чинним, так і потенційним фігурантам корупційних розслідувань. Вони намагаються знищити цей суд, який став останнім пазлом так званої антикорупційної інфраструктури країни. Тепер вона може працювати більш ефективно, показуючи результати. Однак зрозуміло, що декого такі тенденції лише лякають:

  • Влітку 2020 року 49 народних депутатів надіслали до Конституційного суду України подання з вимогою визнати ВАКС неконституційним. Рішення за результатами розгляду подання досі не ухвалено, але абсолютна більшість підписантів — депутати від проросійської ОПЗЖ: Медведчук, Бойко, Льовочкін, Рабінович, Шуфрич, Королевська, Кива. До речі, з Іллі Киви антикорупційний суд нещодавно стягнув у дохід держави 1,25 млн грн як необґрунтований актив від нібито оренди жомової ями.
  • Восени 2020 року у внутрішньому дворі суду вибухнула бойова граната, що призвело до пошкодження фасаду будівлі ВАКС. Було зареєстровано аж три кримінальні провадження, однак ні виконавців, ні замовників досі не знайдено.
  • Узимку 2021 року судді звернулися до Вищої ради правосуддя із закликом «утриматися від дій, що можуть підривати незалежність суду та завдавати шкоди авторитету правосуддя», і закликали президента України «вжити заходів для забезпечення конституційних гарантій незалежності ВАКС». До такого безпрецедентного кроку судді були змушені вдатися через систематичні тиск, залякування дисциплінарними справами і сумнівні покарання з боку старої суддівської мафії.

***

У ВАКС за два роки уже розглянуто чимало справ, є перше рішення у справі про цивільну конфіскацію, а також ухвалено майже півсотні вироків. Є ті, хто уже за ґратами, а підозрювані у корупційних злочинах нарешті почали платити співмірні з їхніми статками застави. За невиконання підозрюваними своїх обов’язків до бюджету України стягнуто понад 65 млн грн.

З іншого боку, є окремі справи, в яких колегії рік і більше не можуть провести навіть підготовче засідання, тобто розпочати розгляд справи. Кожного місяця до антикорсуду направляють у середньому чотири нові кримінальні провадження, і для того аби кількість справ хоча б не збільшувалася, суд щомісяця має завершувати розгляд щонайменше чотирьох справ.

По-справжньому оцінювати результати роботи суду можна буде лише тоді, коли з'являться кінцеві вироки по справах топ-посадовців на кшталт ексголови ДФС Насірова, ексдепутатів Мартиненка та Онищенка, «бурштинових» ексдепутатів Розенблата і Полякова тощо. Адже для розгляду саме таких проваджень і створювався незалежний Вищий антикорупційний суд.

Більше статей Вадима Валько читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК