А віз і нині там, або Продовження історії про те, як доводиться правду шукати...

Час відкриває все приховане і приховує все очевидне...

Софокл

"Історія, яку вам розповім, - реальна. Так само невигадані й учасники описуваних подій…" із їхніми справжніми прізвищами, іменами, потребами, чеснотами та недоліками… Так у №40 тижневика "Дзеркало тижня. Україна" від 31 жовтня 2014 р. починалася розповідь про те, як одному "набридливому" юридично підкованому пенсіонеру довелося шукати відповіді на доволі просте запитання: чи виплачуються пенсії з коштів Пенсійного фонду України екс-президентові України В.Януковичу після визнання його таким, що 22 лютого 2014 р. самоусунувся від виконання свої обов'язків, а також екс-прем'єр-міністрові України М.Азарову після його звільнення з посади 28 січня 2014 р.?

Намагаючись знайти відповідь на це запитання, юридично підкований пенсіонер почав "діставати" відповідні органи державної влади, надсилаючи інформаційні запити володільцям зазначеної інформації. Пошуки привели до високошанованого відомства - Міністерства внутрішніх справ України, яке далі стане чи не головною дійовою особою цієї історії. У відповіді на інформаційний запит від 10 жовтня 2014 р. заступник начальника ГСУ МВС України Г.Мамка повідомив, що 19 вересня 2014 р. ГСУ МВС України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення службовими особами Пенсійного фонду України розтрати бюджетних коштів шляхом виплати пенсій екс-президентові України В.Януковичу та екс-прем'єр-міністрові України М.Азарову за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу (далі - КК) України. Однак, станом на 16 жовтня 2014 р., повідомлення про підозру у вчиненні зазначеного правопорушення складене не було.

Що вдієш, слідчим потрібен час, аби розібратись у фактичних обставинах справи, дати їм правильну правову оцінку та визначитись із тонкощами кримінально-правової кваліфікації ймовірно вчиненого суспільно небезпечного протиправного діяння. Можливо, хоча б цього разу нам пощастить більше, і ми справді станемо свідками резонансної справи з її логічним завершенням - обвинувальним вироком суду та новими VIP-арештантами. Тому тимчасово дамо МВС України спокій і "завітаємо" на іншу царину, де також встиг залишити свій слід один із головних героїв цієї історії...

Допитливий пенсіонер звернувся до Національної академії наук (далі - НАН) України з проханням повідомити:

1. Чи є екс-прем'єр-міністр України М.Азаров членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю "гірнича геофізика"?

2. Чи виплачується щомісячна довічна плата за звання члена-кореспондента НАН України екс-прем'єр-міністрові України М.Азарову?

У відповідь на зазначений інформаційний запит НАН України повідомила, що станом на 11.11.2014 р. М.Азаров усе ще залишався членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю "гірнича геофізика", оскільки "... члени НАН України обираються довічно, і вирішити питання щодо позбавлення М.Азарова вченого звання члена-кореспондента правомочні тільки загальні збори НАН України, які у другому півріччі 2014 р. не проводилися". Крім того, в листі зазначалося, що щомісячну виплату за звання члена-кореспондента НАН України М.Азарову припинено.

Тож після звільнення з посади прем'єр-міністра України та втечі за кордон цей "видатний вчений", який "збагатив науку визначними здобутками", ще понад півроку перебував на нашому з вами утриманні. При цьому щомісячна виплата за звання члена-кореспондента НАН України, встановлена постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 1229, становила 3400 грн.

20 січня 2015 р. наш "невгамовний" пенсіонер знову потурбував НАН України тим самим запитанням. На жаль, відповідь залишилася незмінною: "Станом на 20 січня 2015 р. Азаров Микола Янович є членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю "гірнича геофізика"! Залишається ним він і досі! У цьому можна переконатися, завітавши на офіційний сайт НАН України.

З огляду на викладене, хочеться отримати відповідь ще на кілька запитань. Якими саме визначними здобутками збагатив вітчизняну (а може, й світову) науку колишній прем'єр-міністр України М.Азаров? На чому ґрунтувалося рішення про його обрання членом-кореспондентом НАН України, і скільки ще триватиме це неподобство?

Однак повернімося до питання кримінального провадження, що його проводить ГСУ МВС України за фактом вчинення службовими особами Пенсійного фонду України розтрати бюджетних коштів шляхом здійснення виплат пенсій екс-президентові України В.Януковичу та екс-прем'єр-міністрові України М.Азарову.

Сподіваючись, що за майже чотири місяці наполегливого досудового розслідування (з
19 вересня 2014 р.) слідчі ГСУ МВС України спромоглися встановити всі об'єктивні та суб'єктивні обставини справи, наполегливий пенсіонер 3 січня 2015 р. звернувся до Міністерства з черговим інформаційним запитом, у якому просив дати відповідь на такі прості, здавалося б, запитання:

Чи складено повідомлення про підозру у вчиненні службовими особами Пенсійного фонду України розтрати бюджетних коштів шляхом здійснення виплат пенсій екс-президентові України В.Януковичу та екс-прем'єр-міністрові України М.Азарову за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України, в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000413?

Коли таке повідомлення складено?

Скільком особам воно вручене?

Відповідь на цей інформаційний запит надійшла вже не так оперативно, як раніше, хоча конвертик, у який її запечатали, такий самий тонкий, що одразу налаштовувало на неприємні передчуття...

Вони не підвели! Інформацію викладено лаконічно і, на думку службових осіб, котрі її готували й підписували, з юридичного погляду - бездоганно. Переконайтеся самі. Цитую: "Повідомляємо, що Ваш запит від 03.01.2015 розглянуто, однак у наданні запитуваної інформації відмовлено, оскільки повідомлення про підозру є процесуальним документом у кримінальному провадженні та становить таємницю досудового розслідування". При цьому в останньому абзаці листа міститься багатозначне "... досудове слідство триває...", що може означати - не втрачайте надію...

Після прочитання такого "послання" (від слова "послати") виникає нездоланне бажання поставити високошанованим слідчим ГСУ МВС України ще кілька неприємних запитань: невже заступник начальника ГСУ МВС України Г.Мамка, підписуючи цей лист, сподівався, що така відповідь може задовольнити суспільний інтерес до цієї справи? Що він та його підлеглі так уперто намагаються приховати від громадськості? В чому у даному випадку вбачається таємниця слідства?

Звісно, таємниця досудового розслідування є важливою умовою встановлення істини, а в багатьох випадках - і передумовою захисту сфери особистого життя людей, котрі стали учасниками процесу. Однак у запиті ставилися запитання лише про те, чи складено слідчим повідомлення про підозру у вчиненні правопорушення, коли таке повідомлення складене, і скільком особам воно вручене? Навряд чи такі запитання можуть свідчити про бажання запитувача отримати конфіденційну інформацію.

Крім того, слідчим ГСУ МВС України, як видається, годилося б пам'ятати, що відсутність достовірної інформації на запитання, поставлені в інформаційному запиті, на тлі зростання невдоволення громадян роботою правоохоронних органів наштовхує на неприємні роздуми...

Перше, що спадає на думку: посадові особи МВС України намагаються приховати інформацію, розголошення якої може мати негативні наслідки (для них самих чи для певних високопосадовців) або вказуватиме на, можливо, допущені прорахунки в досудовому розслідуванні. Однак дозволимо собі нагадати, що, відповідно до частини першої статті 219 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України, досудове розслідування має бути закінчене протягом двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (виділено мною. -
С.Д.). Тобто ці дві події (юридичні факти) тісно пов'язані між собою. Тому надання відомостей про дату повідомлення особи про підозру у вчиненні злочину дозволить громадськості контролювати питання додержання слідчим термінів досудового розслідування, встановлених статтею 219 КПК України. Можливо, саме це так лякає службових осіб ГСУ МВС України, яких повністю влаштовує ситуація, коли слідчий свідомо затягує розслідування кримінального правопорушення, прикриваючись його резонансністю та надуманою складністю у проведенні необхідних слідчих дій?

З огляду на все викладене і прагнучи отримати відповіді на поставлені запитання, невгамовний пенсіонер оскаржив рішення керівництва ГСУ МВС України у судовому порядку. Перебіг і результати судового розгляду цієї позовної заяви - окрема історія, яка зайвий раз підтверджує, що і з судочинством в Україні теж далеко не все гаразд. Однак про це іншим разом...

24 вересня 2015 р., сподіваючись, що рік наполегливого й цілеспрямованого досудового розслідування приніс таки довгоочікувані результати і винуватці у вчиненні злочину ось-ось постануть перед судом, юридично підкований пенсіонер знову потурбував МВС України черговим інформаційним запитом, у якому просив у передбачені Законом України "Про доступ до публічної інформації" терміни повідомити:

1. Чи закінчено досудове слідство у кримінальному провадженні щодо вчинення службовими особами Пенсійного фонду України розтрати бюджетних коштів шляхом здійснення виплат пенсій екс-президентові України В.Януковичу та екс-прем'єр-міністрові України М.Азарову за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України?

2. У якій формі закінчено це досудове слідство?

3. Скільки осіб притягнуто до кримінальної відповідальності за цим кримінальним провадженням?

У відповідь все той-таки пан Г.Мамка повідомив, що досудове розслідування в зазначеному кримінальному провадженні (від 19.09.2014) не закінчене. Під час розслідування до кримінальної відповідальності ніхто не притягувався. Тож, як писав дідусь І.Крилов, "а віз і нині там!"...

Ось так, шановні співвітчизники, ГСУ МВС України живе і працює по-новому, як обіцяв напередодні президентських виборів нинішній президент України П.Порошенко. Злочинці за ґратами, тому ми з вами можемо спокійно займатися своїми буденними справами!..

Однак таке "життя по-новому" навряд чи може задовольнити пересічного громадянина. Тому принагідно нагадаємо, що, відповідно до пункту 14 частини першої статті 3 КПК України, "... притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення". При цьому підозрюваною є особа, якій, у порядку, передбаченому КПК України, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, відповідь на інформаційний запит допитливого пенсіонера свідчить, що понад рік триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке мало б уже давно завершитись, - а тим часом у справі немає навіть підозрюваного!!! Тобто слідчі ГСУ МВС України й гадки не мають, хто міг вчинити розслідуваний ними злочин, приймаючи рішення про призначення пенсій В.Януковичу та М.Азарову і встановлюючи суми зазначених виплат. Або не бажають цього знати, або виконують чиюсь вказівку не бажати дізнатися про це, або...

Цих "або" може бути багато, але ми все ж таки прагнемо жити справді по-новому, а не так, як нам хочуть наполегливо нав'язати. Тому нагадаємо слідчим ГСУ МВС України, що однією із засад кримінального провадження є розумні строки (стаття 7 КПК). Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення мають бути виконані або прийняті в розумні строки. При цьому розумними є строки, об'єктивно необхідні для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Це повною мірою стосується і прийняття рішення про притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Водночас, слід мати на увазі, що розтрата бюджетних коштів шляхом здійснення виплат пенсій екс-президентові України В.Януковичу та екс-прем'єр-міністрові України М.Азарову (частина п'ята статті 191 КК України) може бути вчинена лише спеціальним суб'єктом, тобто фізичною осудною особою, наділеною відповідними службовими повноваженнями. У випадку, що його ми розглядаємо, це - службова (службові) особа (особи) Пенсійного фонду України, яка (які) уповноважені приймати рішення про виплату пенсій зазначеним особам. Тож особливих зусиль на встановлення підозрюваної особи у такому випадку, як видається, докладати не потрібно.

Тоді чим викликане затягування розслідування? Невже за рік слідчі ГСУ МВС України не спромоглися виявити з доволі обмеженого кола осіб тих, хто міг вчинити цей злочин? Скільки ж тоді часу знадобиться їм, щоб завершити досудове слідство і направити справу до суду? Чи вони не планують цього робити? Тому наше кримінальне провадження приречене поповнити список інших, не менш резонансних проваджень, які кволо розслідуються правоохоронними органами, про які час від часу згадує громадянське суспільство, закликаючи (поки що безуспішно) правоохоронців активізуватися?

Не будемо перевантажувати читачів припущеннями з цього приводу. Лише зазначимо, що замовчування в таких справах або обмеження у доступі до інформації створює передумови для нікому непотрібних підозр і негативно позначається на й так невисокому авторитетові органів досудового розслідування. Тож пан Г.Мамка мав би серйозно задуматись над зазначеним і надалі приймати зваженіші рішення, спираючись при цьому не на химерні уявлення про таємницю слідства (законодавчого визначення якої немає), а на положення Конституції та законів України.

Крім того, видається за доцільне нагадати панові Г.Мамці про його повноваження щодо організації досудового розслідування, а також про юридичну відповідальність за неналежне виконання своїх службових обов'язків ним та підпорядкованими йому слідчими.

З огляду на все викладене, прошу вважати цю публікацію офіційним зверненням до міністра внутрішніх справ України та генерального прокурора України з проханням дати належну правову оцінку діяльності слідчих ГСУ МВС України, які проводять досудове слідство у кримінальному провадженні №12014000000000413 щодо вчинення службовими особами Пенсійного фонду України розтрати бюджетних коштів шляхом здійснення виплат пенсій екс-президентові України В.Януковичу та екс-прем'єр-міністрові України М.Азарову за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

Крім того, закликаю небайдужих громадян з активною громадянською позицією приєднатися до лав прибічників невгамовного юридично підкованого пенсіонера та надалі спільно здійснювати громадський контроль за діяльністю правоохоронних органів України під час виконання ними покладених на них функцій.