99-й ледве не став 100-м

16 листопада, 2012, 16:12 Роздрукувати Bипуск № 41, 16 листопада-23 листопада 2012р.
Відправити
Відправити

Єдина команда пройшла легко і просто. Але тільки в чотирьох округах. У 99-му переміг Табалов, випередивши свого суперника на два з половиною відсотки.

Наша область і досі озирається на псевдославу свого колишнього сотого округу. Хоча номери округів трохи змістили, майже підсвідомий острах сваволі та безбожного фальшування напередодні кожних наступних виборів ні-ні та й зринає. За тиждень до них під час круглого столу «Не повторимо 100-го округу», ініційованого опозицією, голова комітету виборців України Олександр Черненко наголосив, що на Кіровоградщині точитиметься запекла боротьба між кандидатами-мажоритарниками, тут буде поле битви, сказав він, на якому розгорнеться і конкуренція, і протистояння. Однак багато хто сприйняв його слова дуже скептично, бо те поле задовго до виборів, не кажучи вже про саму виборчу кампанію, ретельно обробляла й засівала піаром та грішми Партія регіонів.

Єдина команда - п’ятеро кандидатів, кожен із солідним фоліантом «Центральний регіон-2015» в руках, по одному на кожен округ - на чолі з головою облдержадміністрації Сергієм Ларіним, здається, мало не стала колективним членом родини кожного мешканця Кіровоградщини. Практично всі газети, радіо, телебачення, частина інтернет-ресурсу, партійні видання, листівки, ну і, звісно, білборди, буквально кричали про добрі справи майбутніх обранців. І це були не тільки слова.

Нові дитсадки, відремонтовані палати в лікарнях, нове обладнання, дитячі та спортивні майданчики, шкільні автобуси, не кажучи вже про вікна, двері й нові парти в школах. Апофеоз - урочисте відкриття відреставрованого, точніше - відбудованого театру корифеїв до його 130-річчя. Перерізання стрічок, відкриття всього, що тільки можна відкрити, презентації всього, що тільки можна презентувати, свята міст, сіл і містечок, - і скрізь на передньому плані представники єдиної команди. І майже прямим текстом: проголосуєте за нас - буде так і далі, не проголосуєте - чекають на вас пітьма і злидні від «паперєдніків». Залучено десятки мільйонів бюджетних коштів, бізнес, заохочений владою, став різко соціально відповідальним. Двоє з єдиної команди мають свої благодійні фонди: перший заступник голови обласної ради Олександр Шаталов - «Розвиток Кіровоградщини» (гроші стікалися від багатьох підприємців області, але головний реципієнт - великий бізнесмен Станіслав Березкін, кандидат на сотому окрузі: йому фактично довелося фінансово витягувати два округи); колишній військовий власник підприємства середньої руки Віталій Грушевський - «Відродження поколінь» (походження значних коштів залишається загадкою). Іншим трьом - тому ж Станіславу Березкіну, Олександру Єдіну та Сергію Кузьменку - не потрібні ніякі фонди, вони (або їхні родини) - власники крупних бізнесів, мають багатомільйонні статки.

Їхні портрети - на вітринах безлічі торгових точок, на видних місцях у бюджетних та комунальних закладах. За тиждень-два до виборів Сергій Ларін виступив із сенсаційною (хтось вважає її такою, а хтось - відвертим шантажем) заявою: якщо хоч один із єдиної команди не отримає довіри виборців, я, мовляв, іду з посади. А треба сказати, що Ларін, найкращий політтехнолог в Україні, як сам себе називає, значною мірою зумів переконати мешканців Кіровоградщини, що він - ще й найкращий керівник області за всі новітні часи.

Отож яке поле битви? Залізобетон! Що могла протиставити йому відверто слабка, небагата, внутрішньо суперечлива, непрощена за минулу зраду лідера обласної організації ВО «Батьківщина» Валерія Кальченка, ще з літа закидана компрометуючими і вкрай провокаційними листівками невідомого походження опозиція? По чотирьох округах і вона, і УДАР виставили таких кандидатів - тільки б вважалося. За яким принципом їх добирали? Декого, здається, за ознакою особистої відданості Кальченку. Це керівник ще радянського гарту, не терпить поряд із собою інших лідерів, людей із незалежним мисленням, тому вже давно з локомотива опозиції поступово перетворюється на гальмо. Він черговий раз став народним депутатом за списком, але якщо ситуація в обласній організації не змінюватиметься, це може стати причиною чергового краху.

У 99-му, колишньому сотому, на політичний ринг вийшов Андрій Табалов. Він - виходець із «Фронту змін», випускник Брайтонського університету, молодий успішний бізнесмен. Його родина - власники багатьох переробних підприємств, що випускають продукцію під відомими марками «Формула смаку» та «Волошкове поле», вони входять до 200 найзаможніших родин України. Крім того, Андрієві у спадок від батька, Олександра Миколайовича - до речі, списочника-переможця, - дісталися й «скелети в шафі» - весь негатив, який пов’язують із Табаловими.

Андрій, людина європейського мислення, що поставився до виборів як до змагання (підготував програму модернізації житлово-комунальної системи міста, пропозиції швидкого задоволення попиту на місця у дитячих садочках) потрапив фактично на війну. Йому часто доводилося виправдовуватися - то з приводу своїх стосунків із Кальченком, то що він не вішатиме на стовпах і не закатуватиме в асфальт своїх опонентів (листівки невідомого походження буквально з таким текстом і нібито з підписами кандидатів від опозиції було розповсюджено за місяць до виборів), то що він таки не підкуповує своїх виборців. А за кілька днів до голосування місто приголомшив скандал: у офісі Олександра Табалова викрито організацію підкупу виборців.

В інтернеті з’явилося відео, на якому чиїсь руки нервово перекладають папери на столі, а голоси домовляються, що роздаватимуть по сто гривень за відповідну галочку, а хто збере 15 таких добровольців - отримає всі 450. Це нібито зафіксував журналіст обласної державної ТРК, якому заздалегідь повідомили, що готується підкуп. Так само заздалегідь було заготовлене рішення суду Кіровоградського району про обшук в офісі, вчасно з’явилася міліція, а насамкінець - білий і пухнастий кандидат від влади Олександр Шаталов. І, хоча суд першої інстанції не виявив доказів підкупу, Дніпропетровський апеляційний суд визнав: була підготовка до організації підкупу. Звісно, опозиція виступила із заявою, що все це провокація. Але розголос пішов, і осад залишився.

Від УДАРу в 99-му окрузі балотувався хлопчина з Рівного, мандрівник і автор дорожних заміток Максим Кідрук, який вочевидь передчасно називає себе письменником. В сусідньому окрузі опозицію представляв свободівець, український патріот і хороший гітарист Сергій Василюк. І вони, і інші кандидати по-своєму цікаві особистості, але, очевидно, значна частина виборців не побачила серед них тих, кому б хотіла висловити довіру. І просто не прийшла на вибори. Цього разу явка на традиційно консервативній Кіровоградщині була найнижчою за весь час незалежності - трохи більше 50 відсотків.

Як і очікувалось, єдина команда пройшла легко і просто. Але тільки в чотирьох округах. У 99-му переміг Табалов, випередивши свого суперника на два з половиною відсотки. За списками ж навпаки - на чотирьох округах перемогла об’єднана опозиція, обскакавши Партію регіонів де на десять, де на три відсотки. І лише в Олександрійському 103-му окрузі ПР здобула голосів на шість відсотків більше. Такий результат, як і майже десять відсотків «Свободи» в обласному центрі, для багатьох став несподіванкою.

І для партії влади теж. Обласний штаб Партії регіонів звернувся до суду, оскаржуючи результати виборів по майже тридцяти дільницях 99-го округу, де впевнено перемагав Андрій Табалов. З’явився якийсь депутат Горовой (родом із Харцизська(?!)) який заявив, що його представників не пускали на дільниці, а отже, результати там можуть бути сфальшовані. Більшість членів дільничних комісій, навіть від ПР, не підтвердили претензій Горового. Тим часом кілька разів кудись зникав заступник голови окружкому Петро Чубченко, а голови дільничних комісій не могли здати свої протоколи. Штовханина, нервування, пікетування окружкому, мітинги опозиції, Партії регіонів. Усе це тривало майже тиждень. Врешті, окружна комісія підписала протокол, у якому зафіксувала перемогу опозиційного кандидата.

Звісно, на тлі «Беркута» і ламання ребер та пальців, ситуація на 99-му була відносно спокійною. Але багато хто відчув колишній драйв сотого округу. У певні моменти здавалося, що до повернення тодішньої сваволі залишався один крок.

Та не лише це має стати уроком нинішніх виборів. Неочікувано висока довіра до опозиції (у чотирьох округах кількість голосів, відданих за опозицію та УДАР, сумарно значно перевищили результат, здобутий членами єдиної команди) - голосування не «за», а «проти». Якщо опозиційні сили зрештою відмовляться від дрібних амбіцій і висунуть зі своїх лав кандидатів на справжніх лідерів громадської думки, то наступні вибори - а вони, схоже, будуть позачерговими - можуть стати проривом до швидких змін на краще, якщо ж ні - знову ходитимемо по колу. І знову побоюватимемося сотого округу…

Related video

P.S. Заява Ларіна, як з’ясувалося, була просто… шантажем, бо буквально наступного дня після виборів у своєму блозі він оголосив, що, мовляв, працюватимемо далі. Місцеві ж ЗМІ цілими шпальтами друкують - як у часи застою - листи лікарів, педагогів, культпрацівників зі слізними проханнями: дорогий Сергію Миколайовичу, не залишайте нас! Для кого цей плач? Для жителів області чи для адміністрації президента, де моніторять місцеві ЗМІ? Адже успішного (і в лапках, і без) Ларіна ладять на місце Станіслава Скубашевського, куди йому не дуже хотілося б. Виплачуть чи ні?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}