Вранці гроші — ввечері стільці…

Заборону на гральний бізнес планують скасувати. Міністерству фінансів виявилося замало 321 млн грн, які надійшли торік від діяльності державних лотерей. Уже наступного року чиновники розраховують потроїти результат. Правда, переважно за рахунок продажу ліцензій на ведення грального бізнесу. З цією метою вони планують підім'яти під себе лотерею, істотно обмеживши діяльність нинішніх операторів, і відновити роботу казино та букмекерів. Бажані гроші від продажів ліцензій вони, швидше за все, отримають, а ось що потім буде з ринком і надходженнями від нього в бюджет - велике питання. Принаймні законопроекти, які змінюють правила гри на ринку (що їх сьогодні хвалять букмекери та оператори казино, передчуваючи можливість додати до своєї роботи ще й легальну складову), викликають серйозні побоювання.

Назад до прем'єрства Януковича?

Насторожує бодай те, що 2007 р. країна вже пережила таку підтримку бюджету за рахунок продажу ліцензій. Тоді команда прем'єр-міністра Януковича вирішила не чекати перманентної сплати податків, а зрубати грошей по-швидкому, розпродавши ліцензії. А скінчилося все, як відомо, у 2009 р. повною забороною грального бізнесу.

Так працювали тимчасові правителі, які, дуже хочеться вірити, вже залишили владні кабінети. Ліцензія продається на 10 років. І всі чудово розуміють, що вона є компонентом оподаткування. Продавши ліцензії сьогодні, Мінфін погоджується на незначний розмір регулярних відрахувань операторів, які до того ж важче адмініструються. Отже, отримавши гарантовані надходження від ліцензування, регулятор, швидше за все, втратить інтерес до ринку та його проблем, пов'язаних зі здоров'ям нації, регулюванням азарту… Не повернутися б, зрештою, у 2007-2009 рр., коли на ринку панував повний безлад.

Чому таке повернення можливе? Та тому, що навіть тепер, коли де-юре в державі діє повна заборона на азартні ігри, ні для кого не секрет: у країні активно працюють нелегали. Останні, між іншим, ліцензій не потребують. З якого дива вони виходитимуть із підпілля і платитимуть податки? Швидше, навпаки - після скасування заборони азартних ігор їм буде легше розчинитися в масі новостворених легальних закладів грального бізнесу. Відрізнити, наприклад, легальну букмекерську контору від нелегальної не так і просто.

"Тінь" ліцензій не потребує

Практика свідчить - щоб реально навести порядок на ринку, потрібно неабияк потрудитися законодавцеві. Тут дуже корисним може виявитися світовий досвід. Наївно розраховувати, що міністерство "керуватиме" легальним ринком, а "тіньова" частина сама розсмокчеться під контролем міліції та податкової. Вони ж і тепер це контролюють, та так, що азартні громадяни не помічають дефіциту в місцях надання гральних послуг.

А якщо "тінь" ніхто не має наміру тривожити, то дозвольте поставити під сумнів 945 млн грн бюджетних надходжень від "реформи" на гральному ринку, запланованих на 2015 р. Навіть з урахуванням того, що левову частку цієї суми забезпечать продажі ліцензій.

Сумніви виникають ще й тому, що Мінфін своїм законопроектом "Про лотереї в Україні" вирішив витіснити з ринку операторів лотереї, які сьогодні реально, а не віртуально, наповнюють держбюджет. Це їхні відрахування забезпечили 321 млн грн у 2013 р. при плані на 2014 р. 400 млн грн.

Поспішають реформатори. Вони розраховують, що 3 законопроекти, які регулюють окремо лотерею, казино і букмекерство, наберуть сили закону найближчим часом. Проте автору не вдалося виявити жодного з цих законопроектів на сайті Верховної Ради. Тобто законопроекти навіть не зареєстровані, не мають номера, а їх лобісти вже підрахували, що до кінця року вони забезпечать державі 432 млн грн. Не випадково цифра дуже близька до очікуваних надходжень у 2014 р. від лотереї. Очевидно, аби показати, що своїми діями лобісти законопроектів не завдадуть шкоди держбюджетові, а ще - соціальній сфері, культурі та спорту, які фінансуються з цього джерела. Але як цим прогнозам вірити, коли до кінця року залишається дедалі менше часу, та й парламент живе в передчутті дострокових виборів?

Три законопроекти реформують сегменти грального ринку абсолютно по-різному. Якщо казино і букмекерство відновлюють, розраховуючи на гроші бізнесу, то лотерейний сегмент у нинішньому його вигляді ліквідовують для заснування на ньому стовідсоткової державної монополії. І знову постає запитання - звідки держава, що переходить на рейки військової економіки, візьме гроші на цей захід? Адже доведеться заново побудувати цілу гральну галузь. І ще невідомо, наскільки ефективною буде її робота.

Оцінити ефективність ми попросили нинішніх лотерейників. У відповідь нас запевнили, що насправді створюється потужна корупційна модель відмивання бюджетних коштів, мало чим відмінна від тієї, з якою носився в парламенті ще уряд М.Азарова. І принесе вона не доходи в бюджет, а 200-230 млн грн. збитків на рік у вигляді реально недоотриманого від лотереї прибутку. І це в умовах наростання колосального бюджетного дефіциту, у тому числі через такі непрофесійні дії нинішніх чиновників "із минулого".

Лотерейник Ощадбанк

Як саме планує змінити ринок лотереї регулятор? По-перше, він ділить ринок лотерей на два сегменти - державний і недержавний. Це при тому, що недержавна лотерея була прямо заборонена ще у 2002 р., довівши на практиці свій переважно шахрайський характер.

Кермо правління державним сегментом Мінфін передає Національному організатору державних лотерей. За замовчуванням, усі розуміють: це - Ощадбанк. При цьому чомусь нікого з чиновників не бентежить, що надання права на проведення або організацію азартних ігор банкові - нонсенс. Однак державний банк перетворюється на Національного організатора і, фактично, виконуватиме функції регулятора в сегменті держлотереї, на якому можуть вести діяльність до п'яти операторів. Перелік щасливчиків визначає банк. Критеріїв відбору та позбавлення статусу оператора не визначено.

Звісно, це будуть приватні компанії, і за кожну з них (увага!) Національний організатор (тобто держбанк) несе відповідальність, бо укладає з ними договір доручення. Де-юре оператори працюють від його імені і за його дорученням, тому всі права й зобов'язання виникають в Ощадбанку. Тобто за всі дії операторів відповідає державний банк. Погодьтеся,
унікальне помноження ризиків банківських на лотерейні може піднести найнесподіваніші, можливо навіть катастрофічні сюрпризи. Не кажучи вже про те, що виникає спокуса покриття банківських ризиків за рахунок лотерейних і навпаки. Крім того, знадобляться додаткові кошти для забезпечення роботи цього великого суб'єкта лотерейно-грошового господарювання. І після цього чиновники Мінфіну запевняють ЗМІ, що вони вивчали світовий досвід…

Чому така схема дуже схожа на корупційну модель відмивання бюджетних коштів? Та тому, що держбанк, незалежно від підсумків його роботи, отримує безстроково неосяжне коло повноважень у сфері державної лотереї. Ощадбанку, по суті, делегуються невластиві йому владні повноваження. А відсутність вимог до змісту договору доручення на проведення державних лотерей дозволяє йому в ручному режимі контролювати кожного оператора, включно з його часткою ринку, рентабельністю, кількістю пунктів поширення лотерей, закупівлею грального обладнання. Найбільш прикро те, що в умовах договірних відносин організатора й оператора виключається втручання в них всесильного Мінфіну, навіть якщо рішення Нацорганізатора будуть незаконними.

При цьому нічим не обмежений у своїй лотерейній діяльності банк-організатор звільнений від обов'язків отримувати дозвільні документи: дозвіл, ліцензію, торговий патент. Відповідно, знижується можливість контролю над ним. Тож спокус у законопроекті закладено вдосталь, при мінімумі обмежень. Сумнівів немає, Мінфін своїм законопроектом розчищає шлях для діяльності Нацорганізатора, з одного боку, створивши пряму конкуренцію серед операторів лотерей, з іншого - поставивши держлотерею в привілейоване становище. Досить сказати, що право проводити державні лотереї надається операторам без отримання ліцензії на їх проведення. Тоді як для приватних операторів таке право коштуватиме
40 млн грн.

Але ж для авторів законопроекту не секрет, що нерівні умови для роботи на ринку операторів державної та недержавної лотерей і створення привілеїв для Національного організатора лотерей суперечать Конституції України. Господарський кодекс теж забороняє органам державної влади і місцевого самоврядування сприяти конкурентам у підприємницькій діяльності, а також приймати акти або проводити дії, які визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності чи ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання.

Асиметрія наявна навіть у контролі державних і недержавних операторів. Мінфін фактично пропонує Нацорганізатору самому себе контролювати, витративши бюджетні кошти на створення нового програмного забезпечення. Самоусувається міністерство і у сфері контролю над недержавними операторами, хоча в нинішніх лотерейників уже давно функціонують онлайн-системи контролю, до серверів яких Мінфін має абсолютний і постійний доступ.

Не сталося б так, що в гонитві за грішми в умовах дефіциту часу і під зацікавлені овації букмекерів та діячів казино держава опиниться перед фактом створення самостійної до некерованості структури, яка працюватиме виключно на своїх творців або їхніх таємних замовників…