Відстрочка платежів

Поки східні області України стояли на барикадах, а уряд шукав спосіб залатати дірки в держбюджеті нашої країни, український бізнес теж не гаяв часу. З початку березня в Україні велася прихована боротьба за майбутнє трансферттного ціноутворення (ТЦУ) - нових норм роботи для бізнесу, здатних значно змінити його звичне життя.

Закон про трансфертне ціноутворення було ухвалено ще у липні 2013 р. Але подати свій перший звіт згідно з положеннями закону український бізнес мав лише до 1 травня 2014 р. Завдання не з простих, активно скаржилися компанії, і часу мало, і вимоги надмірні, і паперової роботи - на тонни витраченого паперу.

Тому з приходом нового уряду в Україні бізнес задумав змінити правила і цього тижня вніс фінальний проект своїх пропозицій до Верховної Ради. Який вигляд матиме контроль над трансфертним ціноутворенням в Україні, якщо зміни буде затверджено?

Перелік претензій

Ухвалення закону про ТЦУ стало однією з головних законодавчих епопей минулого року. Трансфертне ціноутворення - один із найпоширеніших механізмів, з допомогою якого бізнес уникає податків: бізнес структурує свою роботу так, щоб увесь прибуток осідав на тих компаніях усередині їхніх груп (у рамках однієї або різних країн), які підлягають найбільш пільговому оподаткуванню. Хрестоматійний приклад - американські компанії Apple, Google і Microsoft. За даними Міністерства фінансів США, тільки з 2009-го по 2011 р. вони вивели на свої зв'язані компанії в офшорних структурах прибуток у розмірі 35,4 млрд дол. (Apple), 24,2 млрд дол. (Google) і 21 млрд дол. (Microsoft). І тим самим серйозно знизили обсяг податків, сплачених у своїх державах.

Український бізнес також активно використовує роботу зі зв'язаними компаніями, щоб мінімізувати обсяг сплачених ними податків. Приміром, оформляє весь прибуток на підприємства, які мають податкові пільги усередині України. Або продає продукцію за кордон не прямо, а через трейдерів, зареєстрованих у Швейцарії, Нідерландах або інших низькоподаткових юрисдикціях. У результаті весь прибуток від операцій осідає не в Україні, а в цих країнах.

Закон про трансфертне ціноутворення передбачав, що бізнес почне подавати звітність у податкову про операції з усіма своїми контрагентами, а податківці будуть відслідковувати, чи немає серед них зв'язаних осіб і чи не використовують їх підприємства, щоб мінімізувати сплату податків.

Колишній міністр доходів і зборів та основний ініціатор появи закону про ТЦУ Олександр Клименко потенційний ефект для бюджету від виведення цих операцій у прозоре русло оцінював у 20 млрд грн за три роки. Щоправда, звідки взялася саме ця цифра, він не пояснював. Але навіть якщо вона надто оптимістична, у необхідності цього закону в Україні не сумнівався майже ніхто. Тільки за вересень-грудень 2013 р. фіскали налічили близько 850 суб'єктів, що підпадають під критерії контрольованих операцій згідно з поточною редакцією закону. Загальний обсяг операцій, реалізованих ними, з січня по вересень 2013-го становив майже 230 млрд грн, сказано в коментарі Міндоходів, наданому DT.UA. Більша частина з них - майже 500 компаній - здійснювали операції на зовнішньому ринку, і сума цих операцій перевищує 100 млрд грн згідно з даними цього відомства (щоправда, це тільки попередні оцінки, точніші можна буде одержати, лише коли бізнес почне подавати звітність з ТЦУ, кажуть у Міндоходів).

Щоправда, своїх хвилювань бізнес також не приховував, і прихід нової влади дав йому надію, що якщо закон не скасують, то перенесуть початок його дії.

Ще на початку березня Американська торгова палата (АТП) разом з Незалежною асоціацією банків України (НАБУ) направили листа голові комітету ВР з питань податкової та митної політики Віталію Хомутиннику. Суть листа - перенести подачу звітності з 1 травня на 1 листопада
2014 р. і скасувати штрафи за порушення у звітності за 2013 р.

Заступник голови Міністерства доходів і зборів і керівник податкової служби Ігор Білоус був не проти: невдовзі після призначення на цю посаду він заявив, що подачу звітності з ТЦУ Кабмін може перенести з травня на кінець поточного року. У відповідь на листа Хомутинник зареєстрував законопроект, у якому пропонував змінити період, за який подається звітність, і перший звіт здавати не за вересень-грудень 2013 р., а вже за 2014-й. А його колега по комітету Олександр Долженков пішов ще далі і в іншому проекті закону на ту саму тему запропонував скоротити тривалість перевірок і знизити рівень штрафних санкцій (за чинною версією закону, штраф за неподання обов'язкових документів становить 5% від загальної суми контрольованих операцій). І головне - звузити перелік контрольованих господарських операцій, залишивши в їхньому числі лише зовнішньоекономічні операції.

Занепокоєння бізнесу (і пропозиції депутатів) можна зрозуміти. Серед їхніх ключових претензій до чинного закону, наприклад, те, що для підготовки звітності за 2013 р. компаніям дали мало часу - лише чотири місяці (до 1 травня 2014 р.). У Росії на ці цілі відвели цілий рік, сказано в листі АТП і НАБУ. А крім того, у компаній є чимало запитань до методики визначення ринкового діапазону цін, а в Міністерства доходів і зборів, зважаючи на все, поки що немає повних оформлених відповідей на ці запитання. Нарешті, форма звіту щодо зв'язаних операцій не враховує специфіки банківських операцій тощо.

Причому проблеми зі звітністю виникли б не тільки у бізнесу, а й у податківців. "У нас просто немає інформаційних баз, які дозволили б автоматично або напівавтоматично вибрати й визначити, скільки і яких операцій підпадатимуть під контроль за законом про трансфертне ціноутворення, - говорить високопосадовий співрозмовник DT.UA у Міндоходів. - До того ж у нашій державі немає єдиної бази, яка дозволила б зрозуміти, зв'язані компанії між собою чи ні. Усе потрібно перевіряти вручну". Приклад - компанії "Лукойл" і підприємство "Карпатнафтохім", говорить співрозмовник. Згідно з базами даних Міндоходів, вони не зв'язані одне з одним, але простий пошук в Інтернеті доводить протилежне. (Щоправда, у МДЗ сподіваються, що, подаючи звіти, бізнес "світитиме", з ким у нього обсяг операцій за рік перевищував 50 млн грн - нижній поріг для закону про трансфертне ціноутворення, а отже, під час чергової перевірки податківці знатимуть, що зв'язок саме з цією компанією їм і треба перевірити.)

Однак проблема в іншому. З державним бюджетом України - критична ситуація, і щоб залатати його діри, новий склад Кабміну вже вимітає із засіків: заморозив соціальні видатки і виплати, впровадив низку додаткових податків, укотре підвищив акцизи тощо. На цьому тлі спроба бізнесу влаштувати собі ще рік відстрочки перед подачею звітності з ТЦУ (звіт за 2014 р. треба подавати лише 2015-го) виглядає зрозуміло, але навряд чи обґрунтовано. Адже тоді реальний ефект від боротьби з ухилянням від сплати податків через ТЦУ економіка відчує не раніше кінця 2015 р.

Тим більше що для ряду ключових секторів українського бізнесу - металургії, агросектора та інших у законі й так передбачено п'ятирічну відстрочку.

Тому пропозиції депутата і бізнесу викликали нарікання в податковому відомстві, Міністерстві фінансів і Науково-експертному управлінні ВР. Причому навіть не через наповнення бюджету. І стара, і нова версії бюджету на 2014 р. не враховували додаткових надходжень від набрання законом чинності просто тому, що детальних розрахунків ніхто не робив. Питання в тому, що компаніям потрібно звикати працювати за новими правилами, і краще, якщо вони почнуть це робити якомога раніше. Приміром, в експертному управлінні Ради в коментарях до проекту закону Віталія Хомутинника написали, що переносити період, за який подається звітність, не варто хоча б для того, щоб дати можливість податковим органам України "попрактикуватися" в обробці нової звітності. Щоправда, погодилися, що штрафи на бізнес спочатку накладати не варто.

До чого дійшли

Півтора місяця обговорення пропозицій бізнесу щодо ТЦУ на зустрічах і в кулуарах, і до середини цього тижня, 16 квітня, сторони, здається, знайшли компроміс. Віталій Хомутинник подав до парламенту нову версію власного проекту закону, який враховує зауваження двох сторін - і бізнесу, і уряду.

Бізнес, приміром, може святкувати перемогу в питанні розмірів штрафів. Їх розмір за неподання звіту має знизитися з 5% від суми контрольованої операції
до 100 мінімальних зарплат
(120,1 тис. грн) і за неподання документації - до 10 мінімальних зарплат (12 тис. грн).

Щоправда, Міндоходів і Мінфін теж змогли відстояти свою частину інтересів у проекті закону. Вони домовилися, що свій перший звіт бізнес, як і раніше, муситиме подати за вересень-грудень 2013 р. Але строк його подачі буде перенесено з 1 травня на 1 жовтня 2014-го, щоб дати бізнесу час підготуватися, а Міндоходів - детально роз'яснити йому, як саме потрібно подавати цей звіт.

Крім того, Міндоходів, бізнес і депутати знайшли компроміс ще щодо кількох питань, але поки вони не увійшли до проекту закону Віталія Хомутинника, говорить джерело DT.UA у Міністерстві доходів. Приміром, відомство погодилося на зниження кількості операцій (і підприємств) усередині України, які будуть контролюватися з ТЦУ.

Зараз податківці збираються контролювати операції між зв'язаними особами в Україні у чотирьох випадках: якщо одне з підприємств збиткове; якщо одне підприємство має спеціальний режим оподаткування; якщо підприємства платять різні ставки податку на прибуток і ПДВ і якщо одне підприємство не було платником податку на додану вартість (і в усіх чотирьох випадках - якщо обсяг операцій з одним контрагентом за рік перевищує 50 млн грн).

МДЗ згодне, що операції підпадатимуть під контроль лише в тому разі, якщо компанії перебувають на різних або пільгових ставках оподаткування.

Нарешті, за інформацією DT.UA, погоджується Міністерство доходів і на те, що на внутрішньому ринку контролюватимуться лише операції купівлі-продажу товарів і послуг, тоді як щодо зовнішньоекономічної діяльності під контроль підпадуть будь-які операції зі зв'язаними компаніями (з урахуванням виплати дивідендів, безвідсоткових кредитів тощо).

Чому ж ці домовленості не увійшли до оновленого - і компромісного - проекту закону, внесеного у Раду? "Технічно ці поправки буде простіше провести через парламент, або внісши їх в останній момент перед погоджувальною радою парламенту, або з голосу безпосередньо перед голосуванням законопроекту. Це збільшує їхні шанси бути прийнятими депутатами", - говорить джерело DT.UA у комітеті ВР з питань податкової та митної політики. Проголосувати компромісний проект закону депутати мали вже у четвер, 17 квітня. Щоправда, тепер на шляху полегшення умов для бізнесу стали депутати-регіонали, які відмовилися голосувати в Раді під приводом конфлікту в східних регіонах країни.