Примусове резервування ПДВ ("без права користування") за виникненням податкових зобов'язань для права на виписку податкових накладних, передбачене "формулою щастя" із закону №1621 від 31 липня 2014 р., змушуватиме постачальників (особливо монополістів) вимагати виключно передоплат - інакше відвантаження не тільки не дасть грошей, але ще й потребуватиме їх відволікання одразу на суму ПДВ.
Ті, хто оплатив попередньо (особливо якщо надцінні покупці), вимагатимуть від постачальників миттєвої реєстрації їхніх податкових накладних, причому не лише для себе, а й для того, щоб мати можливість без внесення коштів виписувати їх своїм покупцям, які, у свою чергу, вимагатимуть того ж заради своїх покупців за нескінченним ланцюжком, причому почнеться цей процес у святкові дні Нового року! Обіцяють, правда, що у банків не буде ані свят, ані звичайних вихідних. Інакше дев'ять вихідних на початку року будуть дев'ятьма днями поминок.
Реально загрожує різке заморожування поставок, щоб не переказувати грошей на неприступний рахунок. Особливо поставок без передоплати.
Крім того, і поставки, і оплати гальмуватимуться ще й через раптове відволікання обігових коштів, тобто поставки стануть не тільки небезпечними/небажаними, але й часто неможливими.
Ну а як боротися в цій ситуації з монополістами - також незрозуміло. Солідарна відповідальність ("не піймаємо партизанів - спалимо все село") навряд чи змусить крутих віддавати на не свій вже рахунок свої гроші, щоб виписати цілий сонм податкових накладних! Обіцяють злісних невидавців ПН круто штрафувати, але все це - поки що лише на словах, а весь минулий час було згаяно.
Скарги ж права на податковий кредит тепер, як відомо, не даватимуть. Навіщо тоді вони взагалі потрібні? Псувати стосунки?
Окреме запитання - що робити тим, хто живе, наприклад, у селах, де немає Інтернету, а головне - всім їхнім "цивілізованим" контрагентам? Чи в столиці про таких не знають і не думають?
Між іншим навіть Азаров та Ігнатов пропонували свого часу значно м'якші варіанти:
- з превентивною компенсацією всім підприємствам майбутніх відволікань коштів (Азаров);
- або можливий рух коштів з ПДВ-рахунку на звичайний у межах повернення позики (Ігнатов).
На довершення всього - ніде не виписано конкретного механізму обіцяного обліку "по-старому" від'ємного ПДВ за підсумками 2014 р. (особливо не "автоматичного" відшкодування), у зв'язку з чим уже розпочалися природні - за відсутності чіткого тексту - спекуляції.
До речі, суми до відшкодування збільшуватимуть (!) необхідний розмір резерву, внесеного "у заставу". Це щоб хто просить повернення прямою гривнею - той просив собі на збиток?
Спочатку на цю суму, яку тобі й так заборгували, ще раз внеси гроші, а потім чекай з моря погоди? Фантастика податкової аморальності!
Що нас очікує, якщо це все ж таки буде?
Суть "формули щастя" після елементарних алгебраїчних перетворень - внести гроші треба на суму податкових зобов'язань за винятком податкового кредиту, а з такого кредиту відшкодування (ще тільки заявлене!) вираховується, тобто вноситься повторно!
Е! Ви там що?
Найдосвідченіші підприємства почнуть, нагадаю, терміново дробитися, щоб піти в єдиноподатники, які ПДВ можуть не платити. Тим більше - обіцяють до 20 млн грн ставку 4% без ПДВ.
У зв'язку з цим уже у листопаді-грудні фірми (починаючи з роздробу - за ланцюжком) почнуть позбуватися основних фондів, щоб уникнути податкових наслідків від умовного продажу при переході в неплатники ПДВ (наступного року дешеві продажі "самим собі" стануть для цілей ПДВ уже неможливі).
Гіганти ж, які залишилися на ПДВ, будуть оформляти весь прибуток на величезний рій повірників продавців-ПриПЄПів (приватних підприємців-єдиноподатників), які перетворять 20% на 4% (з різниці!) і яким не потрібна податкова накладна, що убезпечить гіганта і зробить непотрібним резервування їм коштів заради права виписки таких податкових накладних…
Принагідно -
кілька "чому?"
Чому на масштабний форум
18 листопада ц. р., де все це обговорювалося та самих лише народних депутатів різних скликань прийшла ціла купа, податківці відрядили від себе навіть не п'ятого заступника, а просто голову департаменту, яка мусила за всіх відбиватися?
Чому постанову уряду під це все податкова готувала більш як три місяці? Закон ухвалили в липні, а принципові "дрібниці", в яких ховається диявол, не зрозумілі дотепер!
Може, комусь просто що гірше, то краще?
Автора! Хто писав букви?
Я розумію, що все це рано чи пізно скасують ("но лучше все-таки, если бы пораньше"). Однак необхідно, щоб рука тремтіла у кожного, хто щось подібне збирається творити й надалі.