Системні скорочення

Затримання у Відні Дмитра Фірташа може серйозно вплинути на рівень довіри між українськими банками - фінустанови, що належать олігархічним групам, напевно зіштовхнуться із взаємним закриттям кредитних лімітів. Нацбанку, у свою чергу, доведеться активніше забезпечувати фінустанови ліквідністю, щоб уникнути проблем із платежами. При цьому до порядку надання фінансової допомоги в ряду банків уже є питання.

На думку самих банкірів, уже цього року на систему очікує серйозне скорочення. Під загрозою втрати життєздатності - до чотирьох десятків фінансових установ, які можуть не витримати складної макроекономічної ситуації або не одержати підтримки акціонерів після стрес-тестування, вимогу про яке висувають у Міжнародному валютному фонді.

Щоб не допустити ефекту доміно, експерти радять Нацбанку розв'язати руки Фонду гарантування вкладів, провести оперативний стрес-тест і подумати над програмою з рекапіталізації банків.

Попри те, що в бізнесменів немає чіткої офіційної інформації про причини затримки пана Фірташа, а також немає даних про серйозність висунутих йому обвинувачень (згідно з опублікованою інформацією, його підозрюють, зокрема, у хабарництві та створенні злочинного угруповання, за даними DT.UA, затриманому інкримінують дачу хабара при укладанні контрактів в Індії три роки тому), фінансовий ринок уже відреагував на віденський арешт. За словами джерел DT.UA, відразу кілька великих банків з іноземним капіталом переглянули ліміти міжбанківського фінансування на банк "Надра", що належить бізнесмену.

Як пояснив у неофіційній розмові топ-менеджер однієї з таких фінустанов, "увесь бізнес пана Фірташа перебуває під системним ризиком його репутації". За його словами, поки не буде внесено ясність у ситуацію з процесуальним статусом пана Фірташа в Австрії чи США, не буде озвучена позиція української влади та Нацбанку, операції з банком "Надра" "внутрішнім аудитом трактуються як ризикові".

Фінансист стверджує, що можливі складнощі в банку "Надра" можуть спричинити різке скорочення кредиту довіри між усіма банками в системі. "Насамперед під ризиком перебувають банки українських акціонерів, які були близькі до влади. Можливі дії іноземних і українських спецслужб можуть призвести до складнощів у цих фінустановах", - зазначає банкір. Раніше міністр внутрішніх справ Арсен Аваков казав, що у влади "є досьє на 50 банків, які брали участь в операціях із переведення коштів у готівку".

Наприкінці минулого тижня у відповідь на запит DT.UA про масштаби відпливу вкладів у найбільших фінустановах у банку "Надра" повідомляли про скорочення коштів на рахунках клієнтів у період з 1 лютого по 5 березня в розмірі 120 млн грн. "За зазначений період обсяг зняття клієнтами коштів тричі перевищував показник у 100 млн грн за день (21, 27 і 28 лютого), що відповідає пікам політичної напруженості в країні. При цьому обсяги зняття клієнтами коштів ніколи не перевищували позначки в 200 млн грн на день. Норматив миттєвої ліквідності банку на 5 березня - 29%", - повідомили в прес-службі банку "Надра".

DT.UA звернулося в банк Дмитра Фірташа та НБУ за коментарями про вплив його арешту на ситуацію у фінустанові та готовність центробанку підтримати ліквідність банку "Надра". З банку нами було отримано відповідь, що відпливу коштів клієнтів у зв'язку з цією інформацією не спостерігається, а за період з 1 лютого ц.р. банк "Надра" не одержував рефінансування від регулятора.

Водночас, за узагальненими даними НБУ, тільки в четвер, 13 березня, комбанкам було надано довгострокову ліквідність на суму більш як 600 млн грн.

Однак банкіри кажуть, що доступ до ліквідності на сьогодні одержали не всі банки - відмовляють фінустановам з іноземним капіталом. "Передусім ідеться про російські держбанки - "ВТБ Банк", "Дочерний Банк Сбербанка России" і "Проминвестбанк", які представляють в Україні інтереси російського уряду. Їм грошей точно не дадуть, нехай звертаються в Кремль", - сказав DT.UA співрозмовник у Нацбанку. Водночас, за його словами, прийнято негласне рішення "стимулювати" банки з іноземним капіталом спочатку просити допомоги в материнських контор і лише потім - у Національного банку.

У НБУ на прохання офіційно прокоментувати таке рішення не відповіли. Хоча раніше директор генерального департаменту НБУ з питань кредитно-грошової політики Олена Щербакова обіцяла надавати підтримку всім без винятку фінустановам. "Ми практично відмовилися від індивідуальних угод і працюємо через інструменти тендерів. Прийнято рішення, що на ці тендери будуть допущені всі банки. І це дасть можливість банкам відчути себе затишно та нормально й планувати свою ліквідність. На сьогоднішній момент прийнято рішення підтримувати всі банки", - заявляла пані Щербакова.

Утім, самі фінансисти не вважають, що милість регулятора має бути нескінченною. "Контроль над використанням рефінансування (починаючи з 22 січня НБУ видав банкам майже 30 млрд грн) недостатній. Є інформація, що деякі банки одержали рефінансування та використали більшу частину на кредитування. Це абсолютно не відповідає ситуації. Гроші НБУ мали йти тільки на підтримку ліквідності поточної. Тому хотілося б, щоб Національний банк реально спостерігав, куди та в якому напрямі використовуються його кредити", - каже член ради Українського кредитно-банківського союзу Ярослав Колесник.

Крім того, за словами голови правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимира Лавренчука, спостерігається ситуація, "коли банки є фактично неплатоспроможними по два-три місяці", проте все одно одержують підтримку НБУ.

"Якщо всі 186 банків одержать доступ до рефінансування, я тільки за. Але в значної частини банків немає можливості ці кошти повернути", - наголошує пан Лавренчук. Втрати банківської системи пов'язані з переоцінкою активів і спроможністю клієнтів погашати свої зобов'язання у зв'язку з девальвацією. "По кожному окремому банку - це сотні мільйонів гривень уже збитків потенційних. Чи можна їх уникнути? Ні. Це вже факт. Це означає, що капітали банків сьогодні вже скорочуються на цю суму збитку. Де банкам узяти капітал? Його ніде взяти", - зазначає банкір.

Щоб оцінити масштаби втрат і потребу банків у капіталі, Міжнародний валютний фонд вимагає від НБУ провести стрес-тестування, результатом якого буде оцінка можливого скорочення капіталізації банківської системи. Однак проблема пошуку адекватних механізмів заповнення дефіциту капіталу на випадок відмови приватних акціонерів підтримувати свої банки ще тільки має бути вирішена. А самі банкіри стверджують, що систему цього року очікує значне скорочення кількості платоспроможних банків при обмеженому ресурсі Фонду гарантування вкладів на підтримку фінустанов, які відмирають, і неможливість держави націоналізувати проблемні банки. Тим паче, що досвід рекапіталізації зразка 2008–2009 рр. приніс надто багато розчарувань, привівши до втрати величезних державних коштів.

В арсеналі держави залишається механізм банку поганих активів і можливості адміністрування проблемних установ з боку Фонду гарантування вкладів. Однак і можливості, і спроможності ( як кадрові, так і інструментальні) цих установ на сьогодні залишаються під сумнівом (особливо відносно банку поганих активів). "Держава має приділити питанню виведення проблемних банків з ринку дуже серйозну увагу - потрібно підвищувати ефективність роботи Фонду гарантування вкладів, вчасно передаючи йому банки на санацію", - зазначає Ярослав Колесник.

При цьому фінансисти переконані, що нинішнього року відбудеться серйозне скорочення кількості банків, а в результаті процесів системного скорочення може з'явитися державний супербанк, в якому опиняться активи фінустанов, що залишилися без підтримки акціонерів. "180 банків - це дуже багато на маленьку хвору економіку. Одні потребують капіталу, інші потребують інвестицій у ліцензії та ІТ, у забезпечення інкасаторських машин, забезпечення людей, залучення кращого персоналу. У нас немає стільки капіталу. Амбіції в стратегів треба, мабуть, згорнути. Не лише в стратегів державних, а й у стратегів приватних, які хочуть утримати надалі ті банки, які не мають жодної перспективи", - каже Володимир Лавренчук.

Розділ під назвою "Політика фінансового сектора" традиційно є невіддільною частиною кожної програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом, оскільки без якісного оздоровлення банківської системи немає сенсу казати ні про поліпшення фінансової стабільності держави, ні про поліпшення стану економіки загалом і забезпечення її сталого зростання. Поки що про перебіг переговорів і про рішення, які готуються, не тільки до широкої, а навіть до вузької професійної громадськості доходить лише досить мізерна та неповна інформація. Отже, залишається тільки сподіватися, що в проекті меморандуму, який готується нині між Києвом і фондом, буде знайдено адекватні гостроті нинішніх викликів відповіді.