Схеми "Дельта Банку"

Підозри в розкраданні 50 млн дол., висунуті правоохоронцями одному з колишніх топ-менеджерів "Дельта Банку", ще слід довести в суді. Однак вони вже розкривають обставини банкрутства одного з найбільших банків країни й деталі операції з виведення з нього активів компанії Cargill, а також схему, за якою "надували" капітал і виводили гроші з багатьох інших українських банків.

Інформація про те, що Національна поліція проводить слідство стосовно колишнього першого заступника голови ради директорів "Дельта Банку" Віталія Масюри, сколихнула вкладників проблемних банків. Адже, по суті, це поки що мало не єдина справа проти вищого менеджера банку-банкрута, доведена слідчими до висунутої підозри.

Ба більше, може виявитися, що це розкрадання стало одним із ключових у долі "Дельта Банку", схиливши чашу терезів у бік його банкрутства. Адже на момент проведення операції зі списання з коррахунку "Дельти" 50,82 млн дол. ця сума в гривневому еквіваленті до копійки відповідала вливанню в капітал банку, про плани провести яке наприкінці 2014 р. заявляли його акціонери Микола Лагун і американська компанія Cargill.

До того ж джерела DT.UA стверджують, що це й були ті самі кошти, які мали запобігти банкрутству банку (або відстрочити його), відповідно до погодженого з НБУ плану з його докапіталізації. Адже стверджувати, що таку велику суму використають без відома інших топ-менеджерів і самого Лагуна, було б як мінімум наївно.

Виходячи з цього, можна припустити, що насправді жодних нових капітальних уливань у "Дельту" акціонери робити не збиралися. А планували прокрутити наявні в них на коррахунку в австрійському банку гроші й через ланцюжок офшорних компаній перевести їх на Cargill, звідки й "докапіталізувати" банк. Однак, якщо вірити висунутій підозрі, один із менеджерів, який відповідав за проведення цієї операції, адекватно оцінюючи майбутнє "Дельти", міг вирішити, що гроші йому будуть потрібніші.

Так, слідство вважає встановленим той факт, що наприкінці 2014 р. В.Масюра без відповідного рішення кредитного комітету "Дельта Банку" підписав договір застави, за яким банк надав гарантійний депозит у розмірі понад 50,63 млн дол. по зобов'язаннях офшорної компанії Jamico Finance Ltd (Британські Віргінські Острови) перед Bank Winter&Co AG (Австрія). І надав Bank Winter&Co AG право самостійно списувати кошти з коррахунку "Дельта Банку", що й було зроблено в інтересах невстановлених осіб.

Bank Winter&Co AG - назва цього банку мало що скаже пересічному обивателю. Однак у банкірських колах це відомий бренд: через нього поряд із ще кількома подібними австрійськими банками проводяться операції під назвою back-to-back, що дають змогу власникам "надувати" капітал своїх банків.

Відбувається ця операція дуже просто. Після відкриття коррахунку в зарубіжному банку на ньому розміщають валютні кошти як гарантію по виконанню зобов'язань свого клієнта - найчастіше, офшорної компанії з українськими власниками. Потім під цю гарантію офшорка бере кредит у зарубіжного банку й по ланцюжку відправляє його далі - до кінцевого користувача грошей.

Така операція, звичайно, може бути проведена для виведення коштів за кордон, але найчастіше її використовують для "надування" капіталу - кошти просто перевкладали назад у банк під виглядом "свіжого капіталу". І цією, формально законною, схемою користувалися не лише в "Дельті".

Оцініть масштаб самі. У березні 2013 р. правління Нацбанку оцінювало розміри авуарів (залишків коштів) українських банків на зарубіжних рахунках в 8,6 млрд дол., з яких для схем back-to-back могли використовуватися майже 80%, або 7 млрд. Для порівняння, сукупний капітал банків у той же період становив в еквіваленті близько 20 млрд дол.

Сама схема потребувала високого рівня довірчих відносин не тільки з НБУ, а й у самому банку - вкрасти гроші "на прогоні" могли в будь-який момент. Що, можливо, і сталося в "Дельта Банку".

Та що найцікавіше, історія з розкраданням із рахунків "Дельти" 50 млн дол. відкриває завісу таємниці над іще однією схемою - виведенням з балансу банку прав вимог по кредитах на суму близько 110 млн євро. Як пишуть ЗМІ, відому історію з виведенням з "Дельта Банку" прав вимоги по кредиту компанії "Яблучний дар" на згадану суму курирували два співробітники московського офісу Cargill Financial Services International - Іван Кисельов і Роман Гусейнов. Івана Кисельова знають як кума Віталія Масюри, який завдяки цьому зв'язку мав високий рівень довіри як у "Дельті", так і в менеджерів Cargill. І тому нібито вів усі операції американської компанії в банку, зокрема й операції з коррахунком "Дельта Банку" в Bank Winter&Co AG, з якого й було вкрадено гроші. Крім того, співробітники банку кажуть, що пан Масюра на переговорах часто взагалі міг представлятися представником компанії Cargill або навіть співзасновником Іллічівського зернового порту (ІЗП).

Підстави для цього йому давала схема корпоративного управління ІЗП - земельні ділянки й дозвільна документація в проекті були оформлені на Євгена Сергійчука й Павла Бородіна. Бородін згодом офіційно оформив свої стосунки з Юлією Масюрою (рідною сестрою Віталія, яка була також фінансовим контролером ІЗП), а Сергієнко виявився його довіреною особою - на нього, за інформацією джерел у банку, було оформлено один із депозитів родини Масюри.

Сам Віталій Масюра називає висунуті йому підозри неправильними й такими, що мають замовний характер. "Я завжди підписував документи тільки за наявності всіх погоджень. Якщо потім документи "пропали" з банку, треба питати в тих, хто супроводжував угоду й зберігав документи. Угоду ініціював і погоджував Микола Лагун і супроводжувало його оточення з Clever Management. У мене були підстави припускати, що це якась угода із зацікавленістю акціонера. Звідси - додумуйте замовника обвинувачень", - заявив Масюра в коментарі DT.UA.

При цьому говорити про справжні мотиви відкриття коррахунку "Дельти" в Bank Winter&Co AG він чомусь не хоче - стверджує, що гроші там знаходилися "для проведення розрахунків і розміщення коштів на міжбанківському ринку, вони давали хороші відсотки при низькому ризику".

Своїх близьких зв'язків із Cargill колишній перший заступник голови ради директорів "Дельта Банку" не спростовує. "Мотив цих обвинувачень - особиста помста за моє співробітництво з цією компанією у
2014-му і 2015 р. До речі, зверніть увагу, як збіглося в часі моє обвинувачення й галас у ЗМІ щодо так званого виведення активів Cargill з "Дельти", - говорить він. На початку 2015-го відбувся взаємозалік кредитних вимог "Дельти" перед компанією з виробництва соків "Яблучний дар" (ТМ "Галичина") і депозиту Сargill у банку, в результаті якого "Дельта Банк" втратив застав на суму близько 110 млн євро, які, крім усього іншого, виступали забезпеченням по розміщеному в банку депозиту Державної іпотечної установи майже на 2,5 млрд грн. Ця сума на момент виведення дорівнювала типовому обсягу вкладень Cargill у "Дельту".

Крім того, у залік увійшли й особисті заощадження менеджера американської компанії Івана Кисельова, а також довіреної особи Масюри Євгена Сергійчука на суму близько 80 млн грн. І колишні працівники банку стверджують, що ці операції не могли пройти без активної роботи ряду підлеглих Масюри.

Сама операція - це 17 акредитивів, нібито підписаних В.Масюрою, на підставі яких "Дельта Банк" нібито передав своєму акціонерові - компанії Сargill Financial Services International Inc. - права вимоги по кредитах перед компаніями "Яблучний дар", "Іллічівський зерновий порт", "Стройбуд Іллічівськ" і "Танк Транс". Нині ліквідатор "Дельта Банку" В.Кадиров намагається оспорити видачу цих акредитивів у судах.

Деякі співрозмовники DT.UA висловили припущення, що пан Масюра міг зірвати дві ключові угоди, які могли утримати банк на плаву. "Нашою (НБУ. - А.А.) умовою було внесення в банк ліквідності, для чого акціонери вирішили провести дві угоди: рефінансувати зобов'язання "Яблучного дару" в Ощадбанку й продати борг Іллічівського зернового порту компанії Kernel", - говорить джерело в НБУ.

"Що стосується ІЗП, то він просто відмовив Kernel в інтересах Cargill, а по Ощадбанку перервав переговори (компанія відправила в Ощадбанк листа з повідомленням, що не зацікавлена в рефінансуванні кредиту) і провів згаданий залік з тим же Cargill. Усе це робилося для одержання комісійної винагороди й могло посприяти банкрутству банку", - говорить колишній високопоставлений співробітник "Дельти", що побажав не називати себе.

Малореалістично, що ці операції можна було здійснити без сприяння інших менеджерів "Дельта Банку". Слідство нібито перевіряє й цю версію.

Пан Масюра стверджує, що не тікав від слідства у Велику Британію, просто так збіглося. "Я полетів у Лондон на переговори з лондонським офісом Cargill, які відбулися 22 січня ц.р. Потім планував пройти оперативне лікування за кордоном, - написав у відповідь на запитання DT.UA В.Масюра. - Коли повернуся, поки що не знаю. Є загроза моєму життю й безпеці".

За його словами, слідство поводиться дуже агресивно, жодного разу навіть не запросивши його для подання пояснень, а прийшовши вже з обвинуваченнями. "В обвинуваченнях фігурують й інші офшорні компанії, але нікому не цікаво з'ясувати, хто їх контролював, - ні Фонду, ні слідству (згадки про інші компанії у підозрі, підписаній слідчим, DT.UA не виявило. - А.А.)", - говорить Масюра.

Він припускає, що атака на нього й компанію Cargill продовжиться. "Гадаю, найближчим часом слід чекати рейдерського захоплення "активів, виведених Cargill", розташованих в Одеській області (йдеться про Іллічівський зерновий термінал. - А.А.). Дуже сподіваюся, що Михайло Саакашвілі не допустить того ж, що сталося з "Житомирськими ласощами". Припускаю, що виконавці захоплення можуть бути ті ж самі (у захопленні підприємства нинішній менеджмент "Житомирських ласощів" обвинувачує нардепа С.Пашинського і його партнера С.Тищенка, близького до міністра МВС А.Авакова. - А.А.)", - говорить В.Масюра.