Розрахункова революція

18 вересня парламент прийняв у цілому законопроект №10656 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)». Якщо президент підпише закон, платіжний ринок країни може кардинально змінитися. Але до чого це призведе - до зміцнення платіжної системи держави й позитивних трансформацій в економіці чи до перерозподілу ринку, від якого споживачам не буде жодної користі?

Завдяки ухваленому закону, НБУ може значно посилити свій вплив на систему безготівкових розрахунків. Центробанк одержить, зокрема, право визначати порядок здійснення клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжних систем за операціями, проведеними у межах держави із застосуванням платіжних карт, випущених українськими банками.

Насамперед таке розширення повноважень регулятора спрямовано на ослаблення позицій міжнародних платіжних систем (МПС), які в Україні є монополістами. Як відомо, нині 93% вітчизняного ринку карткових платежів контролюють дві МПС - Visa і MasterCard. І такий стан справ НБУ, судячи з усього, не влаштовує. По-перше, з погляду надмірної залежності від іноземних розрахункових центрів - каналів комунікацій і систем обробки розрахункових операцій, що перебувають за межами України. По-друге, як зазначали в Нацбанку, через зловживання МПС своїм монопольним становищем.

У НБУ звертали увагу, що МПС установили для України (як і для деяких інших країн СНД і Східної Європи) тарифи, рівень яких набагато перевищує тарифікацію в інших країнах. Крім того, на Інститутській указували на збільшення вимог МПС до українських банків за сумами гарантійних депозитів і їх розміщення на рахунках в іноземних банках, постійне підвищення міжнародними платіжними системами комісійних тощо.

Змінити цю ситуацію має національний процесинговий центр, створення якого передбачено новим законом. Цей центр обслуговуватиме всі клірингові операції за платіжними картками МПС. Такі перспективи, безумовно, не надто радують міжнародні платіжні системи. Так, виконавчий директор Visa у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Центральної Європи, Близького Сходу й Африки Рене Хо наголошував, що такий крок України може призвести до вповільнення інтеграції вітчизняної платіжної системи у світовий простір. Звучало також попередження, що компанія перегляне обсяг інвестицій в економіку України (зрозуміло, не в бік збільшення).

Та, судячи з усього, в таких словах - чимала емоційна складова. Директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем «ЕМА» Олександр Карпов звертав увагу на те, що в таких умовах МПС доводиться працювати і в інших країнах (навіть у більшості з них). «У всіх країнах МПС продовжують працювати. Чому вони хочуть, щоб в Україні процес було побудовано інакше, я не зрозумію», - зазначав експерт.

До того ж, як звертає увагу начальник управління платіжних систем і інструментів «Дочірнього банку «Сбербанку Росії» Андрій Поддерьогін, у правилах самих же МПС є норма, згідно з якою на окремих ринках національне законодавство має вищі пріоритети, ніж їхні ж правила.

Законопроект №10656 покликаний дати вітчизняному банківському сектору низку переваг. Якщо далі розглядати питання в контексті МПС, то йдеться не тільки про можливе зниження вартості послуг платіжних систем, а й про зменшення валютних ризиків через забезпечення можливістю розміщати гарантійні депозити та здійснювати платежі МПС у гривні, а не тільки у валюті, як зараз.

Більш глобальна вигода для банківської системи - це проголошення чіткого курсу держави на збільшення частки безготівкових розрахунків в економіці. Крім того, банки зможуть знизити витрати на обслуговування готівкового обігу та збільшити свої доходи за рахунок обслуговування безготівкових розрахунків, зокрема в торговельних мережах. А це - величезний ринок. За нього напевно ще розіграються бої не на жарт. Нагадаємо, що нині лише 30% українців користуються платіжними картами, тоді як у європейських країнах цей показник досягає 80-90%. У 2011 році обсяг операцій за всіма платіжними картами в Україні становив 576 млрд. грн. Причому лише в одному випадку з десяти люди розплачувалися картою в магазині. Інші трансакції - це переважно зняття готівки в банкоматах.

Конкурентні переваги на платіжному ринку одержать ті учасники, які нині мають найрозгалуженішу систему POS-терміналів і найбільше активних платіжних карт. Хоча інші фінустанови теоретично теж могли б ув’язатися в бійку. Правда, керівник банку «Фінанси та кредит» Володимир Хливнюк повідомляв, що один POS-термінал коштує близько 600 дол., а окупається він лише протягом трьох років.

Член наглядової ради Української кредитно-банківської спілки Олександр Новиков вважає, що фінустановам буде непросто фінансово стимулювати населення проводити безготівкові операції. За словами експерта, через високу конкуренцію між банками різні комісії й так установлено нині на межі собівартості, а пластикові картки дуже часто взагалі безплатно роздаються.

Та чи слід очікувати, що держава примушуватиме громадян навіть дрібні покупки оплачувати з допомогою платіжних карт? У Нацбанку обіцяють, що запроваджуватимуть обмеження на розрахунки готівкою лише після скрупульозного аналізу економічної ситуації, щоб мінімізувати дискомфорт для населення. Обмеження, скоріш за все, стосуватимуться великих покупок.

Серед імовірних ризиків для населення від установлення граничних сум розрахунків готівкою називалося подорожчання, наприклад, нерухомості на 1,5-3% через потребу сплачувати комісію за переказ коштів і обготівковування коштів продавцем. Але банкіри вказують і на те, що при дорогих покупках оплата клієнтами певних комісій - це все-таки вторинне питання порівняно з гарантією безпеки розрахунків. Тим більше що комісії зменшуватимуться.

Директор західного роздрібного регіонального центру «Правекс-банку» Володимир Чорненький і регіональний менеджер «Райффайзен Банку Аваль» Марія Стець звертають увагу, що в законопроекті №10656 міститься рекомендація щодо зменшення комісійних. А сприятиме цьому зокрема зниження витрат банків на обслуговування готівкового обігу. «У середньому витрати з обслуговування одного банкомата коливаються в межах 400-700 дол. на місяць. Банки будуть зацікавлені зменшити комісію, бо зменшаться витрати на обробку готівки», - констатує В.Чорненький.

Водночас начальник управління НБУ у Львівській області Іван Гаврилець зазначає, що рівень шахрайства з банківськими картами в Україні вдесятеро нижчий, ніж у Європі. Нині на нього припадає лише 0,0015% загального безготівкового обігу. Причому збитки клієнтам банки переважно відшкодовують. За словами ж заступника пана Гаврильця - Олега Варещука, підвищенню безпеки безготівкових розрахунків надалі сприятиме ширше використання на українському ринку чіпових карт.

Ще один тонкий момент - у законопроекті №10656 передбачено встановлення штрафу в розмірі 8,5 тис. грн. (500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за обмеження або відмову в реалізації права споживача оплачувати покупки в торговельних точках з допомогою електронних платіжних засобів. Контроль над наявністю в суб’єктів господарювання платіжних терміналів, згідно з документом, покладається на податкову службу.

Чи не означає це, що грядуть повальні перевірки бізнесу з боку податкової? У ДПС запевняють, що ні, бо до кінця 2012 року діє мораторій на перевірки бізнесу, що працює за спрощеною системою оподаткування. Йому надано адаптаційний період для освоєння нових правил роботи. Цілком логічно, що аналогічно ДПС зробить і у разі підписання президентом законопроекту №10656. Крім того, голова ДПС О.Клименко неодноразово заявляв, що податківці скоротили на 90% перевірки касової дисципліни малого та середнього бізнесу.

За словами члена ради Незалежної асоціації банків України Віктора Лисицького, збільшення безготівкових розрахунків приведе до скорочення тіньового сектора, зростання податкових надходжень і підвищення ефективності боротьби з корупцією. Правда, В.Хливнюк констатує, що не варто очікувати швидкого ефекту. «Ментально країна до цього не готова. Треба йти шляхом прищеплювання культури населенню, підприємцям. Потрібно, щоб хтось контролював витрачання коштів, що надходять до бюджету. Якщо політично переконати людей, що, йдучи з «тіні», ми досягаємо суспільного й соціального благополуччя, то це реально», - вважає банкір. Що ж, важко з цим не погодитися.