Цього тижня в Києві було все: мітинги і перекриття магістралей, нічні наради в Кабміні і виступи обридлих політичних лідерів, кидання важкими томами проекту Податкового кодексу (їх аж по чотири у кожному депутатському комплекті) і гроно різнокольорових кульок під куполом Верховної Ради, а під ним — табличка з намальованою дулею.
І нескінченне «пі-пі-пі» парламентської системи «Рада», яким супроводжувалося голосування поправок і статей проекту Податкового кодексу...
Тільки у вівторок депутати більшості за командою свого «диригента» М.Чечетова взяли участь більш як у 460 голосуваннях — як завжди, за себе і «за тих хлопців», що на сесію традиційно не ходять. Тож до кінця засідання ВР, на початку одинадцятої вечора, всі остаточно очманіли.
Від масованого голосування очманіли й експерти. Однак для себе зазначили такі нові, просто з полум’я, «витвори», як нульова ставка ПДВ при ввезенні антикваріату, відмова від підвищення ренти на видобуток газу, поява невідомо звідки «фактичних перевірок» і милостивий дозвіл продовжувати працювати на єдиному податку ну вкрай важливій категорії спрощенців — торговцям секонд-хендом...
То що ми маємо в сухому залишку?
Схвалений 269 депутатами в другому читанні і в цілому Податковий кодекс, який, за великим рахунком, так і не виконав головної своєї місії — створити в Україні ефективне і прозоре податкове поле.
Та й не міг виконати.
Коли реформа погрожувала зачепити власні кишені реформаторів, політична воля вичерпувалась умить. Але вичерпувалася вона і в ті моменти, коли несміливі протести підприємців, зливаючись воєдино, загрожували зіпсувати рейтинг правлячої політичної сили та її лідера.
У цьому сенсі новий Податкової кодекс став справді межею можливого в країні, де верхи і низи настільки не вірять одне одному, що не бажають поступитися навіть дещицею своїх інтересів заради майбутнього процвітання України. Коли воно ще буде, те процвітання? А рейтинги знижуються вже зараз.
І як протистояти цьому, ні для кого не секрет. На тлі уряду Азарова, який не критикують тільки ледачі, Віктор Янукович має постати перед суспільством увесь у білому і своїм вето на щойно прийнятий Податковий кодекс відновити сплюндровану в очах народних мас справедливість.
Щось таке, може, менш патетичне, нині й готують на Банковій. Принаймні там, не чекаючи фінального голосування по документу у четвер, почали збирати «каміння» у город авторів Податкового кодексу.
Втім, легко сказати, але важко зробити. Адже попередніми заявами глава держави практично позбавив себе можливостей для маневру.
Хто вимагав — усупереч усім законам — приймати державний бюджет на 2011 рік на новій податковій базі? Янукович вимагав. А тепер ця база виявилася не вельми досконалою, і, за великим рахунком, треба було б Податковий кодекс переробляти. Тим більше що він дуже і дуже не узгоджується з Бюджетним кодексом, що приймався в розрахунку на першу, червневу, редакцію кодексу Податкового...
Та як переробляти, коли от-от новий рік, а МВФ, наш головний годувальник, пильнує, аби Україна не перевищила 3,5% бюджетного дефіциту в 2011-му. А нам — соромно сказати! — навіть записати правильну цифру дефіциту поки що нікуди. Бо коли немає нової податкової бази — немає і самого бюджетного документа...
Отакі сумні думки витають нині на Банковій. І, готуючи текст вето, там потай продовжують сподіватися, що в двотижневий термін, відведений на остаточне доопрацювання ПК у парламенті і підписання його президентом, текст дивом зміниться. І настільки разюче, що президентське обличчя вдасться зберегти і без вето.
Підстави для таких надій є: вже у п’ятницю, 19 листопада, депутати проголосували зміни до кодексу на 18 сторінках. І це тільки початок...
У крайньому разі, можна обійтися президентськими зауваженнями, як це було після прийняття закону про місцеві вибори. Швиденько, за один день проголосувати у Верховній Раді — і гора з пліч.
Настане час піарників: Україна за президентства Віктора Федоровича Януковича, вперше у своїй історії, одержала Податковий кодекс!
Добре за ним житимемо чи виживатимемо — питання двадцяте. Аби лиш секонд-хенду, антикваріату та перевіряльникам з податкової ніхто не заважав.