Дорога пенсія

Рівно тиждень залишається до переходу в практичну площину пенсійної реформи - нелюбої для громадян та складної для країни. 8 липня 2011 року Верховна Рада прийняла в другому читанні Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон), а 6 вересня - внесла в нього уточнення, які було названо «технічними».

Президентський підпис, поставлений під документом 9 вересня ц.р., підвів риску під багатомісячною безплідною дискусією про те, якою має бути пенсійна реформа. Уряд, експерти, громадяни - кожний залишився при своїй думці. Попри гігантський маховик «всенародного обговорення» й витрачені на нього десятки тисяч людино-днів, документ було прийнято відсотків на 90 у початковій редакції від 13 грудня 2010 року.

Експерти, напевно, ще довго сперечатимуться про те, наскільки нові правила пенсійного страхування відповідають нашим соціально-економічним реаліям, і скрупульозно фіксуватимуть наслідки їх прийняття: фінансові, соціальні, врешті-решт, політичні. Але це більше нагадуватиме розмахування кулаками після бійки…

Пенсійний закон прийнято, і найрозумніше зараз - розібратися, що зміниться для кожної конкретно категорії пенсіонерів. За годину «Х» ми беремо 1 жовтня 2011 року - саме з цього дня набуває чинності переважна більшість норм Закону. За винятком тих небагатьох випадків, коли законодавець відстрочив запровадження норми до 1 січня 2012-го, про що ми скажемо окремо.

Загальні правила

Дуже дорога для країни пенсія (нині виплати Пенсійного фонду сягають майже 18 млрд. грн. на місяць) стане набагато дорожчою й для громадян. Її все-таки доведеться заробляти, беручи участь у поповненні солідарної пенсійної системи.

Відразу на десять років підвищується нормативна тривалість страхового стажу для призначення пенсії: з 20 до 30 років - для жінок, з 25 до 35 років - для чоловіків. Але тільки для «нових пенсіонерів».

Для тих, кому пенсію призначено до 1 жовтня ц.р., нормативна тривалість страхового стажу становитиме, як і раніше, 20/25. Її застосовуватимуть при наступних перерахунках пенсій, але тільки за страховим стажем (про це трохи далі).

Також зростає мінімальна тривалість страхового стажу для одержання пенсії за віком - з п’яти до 15 років. Якщо людина не заробила мінімального стажу, вона може претендувати лише на соціальну допомогу.

Попри всі заперечення, в Україні розпочинається поетапне підвищення пенсійного віку для жінок. «Щастя» вийти на пенсію в перехідний період «усміхнеться» нашим співвітчизницям 1956–1961 років народження.

Закон каже, що до досягнення загальновстановленого пенсійного віку право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження й старші після досягнення:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956-го по
31 березня 1957-го;

56 років - …з 1 квітня
1957-го по 30 вересня 1957-го;

56 років 6 місяців - …з
1 жовт­ня 1957-го по 31 березня
1958-го;

57 років - …з 1 квітня
1958-го по 30 вересня 1958-го;

57 років 6 місяців - …з
1 жовт­ня 1958-го по 31 березня 1959-го;

58 років - …з 1 квітня 1959-го по 30 вересня 1959-го;

58 років 6 місяців - …з 1 жовтня 1959-го по 31 березня 1960-го;

59 років - …з 1 квітня 1960-го по 30 вересня 1960-го;

59 років 6 місяців - …з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961-го;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Ну то як, любі дами, ви задоволені таблицею? «Примірили» її на себе? Звичайно ж, у вас виникло запитання, чому жінка, яка, приміром, народилася 2 квітня 1957 року і мала вийти на пенсію в травні 2012-го, завдяки реформі вийде на пенсію вже в 56 років, тобто в травні 2013-го. Яким чином за шість місяців і два дні після запровадження реформи «намалювався» додатковий рік, коли нам обіцяли зовсім інше: на півроку за рік...

Насправді ж, завдяки «хитрій таблиці», в якій відомо хто ногу зламає, підвищення відбуватиметься зі швидкістю «двічі по півроку за рік». І це - доконаний факт.

Пігулку спробували підсолодити. Жінкам, які народилися до 31 грудня 1961 року, розмір обчисленої за формулою пенсії підвищується на 2,5% за кожних шість місяців більш пізнього виходу в період із 55 до 60 років.

На жаль, це менше, ніж дуже економні стимули для більш пізнього виходу на пенсію, передбачені Законом із 60 років (як для чоловіків, так і для жінок): по 0,5% за кожний повний місяць страхового стажу при відстроченні виходу в межах 60 місяців і 0,75% - якщо відстрочення становило понад 60 місяців.

До 1 січня 2015 року за жінками зберігається право виходу на пенсію в 55 років. Але за двох умов - за наявності не менш як 30 років страхового стажу та обов’язкового звільнення з роботи. До того ж у цьому випадку розмір їхньої пенсії знижується на 0,5% за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Без коментарів…

Законом запроваджується максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) - на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних. Ця норма стосуватиметься тільки тих, кому пенсії призначатимуть після набрання чинності Законом, тобто після 1 жовтня ц.р.

Отже, тепер у країні будуть привілейовані пенсіонери вже не тільки залежно від того, за яким законом - загальним чи спеціальним - їм призначили пенсію, а й від дати звернення за пенсією.

З 01.10.2011 року 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних становитимуть 784 грн. х 10 = 7840 грн.

З 01.12.2011-го - 800 грн. x 10 = 8000 грн.

Згідно з проектом закону «Про Державний бюджет України на 2012 рік», наступного року прожитковий мінімум для непрацездатних змінюватимуть п’ять разів. І якщо на 1 січня 2012-го він становитиме 822 грн., то на 1 грудня 2012 року - 884 грн.

Як правило, надвисокі пенсії - це привілей спецпенсіонерів. За даними Пенсійного фонду України, понад 10 тис. грн. на місяць одержують 3882 пенсіонери, з них 870 - Герої Радянського Союзу, Герої Соцпраці, Герої України; 961 - депутати; 1018 - державні службовці; 830 - прокурори; 517 - військовослужбовці; 43 - науковці; 81 - судді.

Однак є 164 випадки, коли пенсії понад 10 тис. грн. призначені на загальних підставах, тобто за законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Забігаючи наперед, скажемо, що, згідно із Законом, пенсії, що перевищують 10 мінімумів для непрацездатних, виплачуватимуться без індексацій і підвищень доти, доки їх розмір не зрівняється з максимальним, який, у свою чергу, потроху зростатиме. Або доти, доки не скаже своє вагоме слово Конституційний суд.

* * *

Законом уніфікуються правила щодо пенсій, які призначаються достроково у зв’язку зі звільненням (за скороченням штатів, станом здоров’я). Право на дострокову пенсію - і для пільговиків, і для непільговиків - гарантується лише звільненим за півтора року до досягнення ними нового пенсійного віку. І тільки за наявності нового розміру страхового стажу - 30/35 років.

Слід мати на увазі, що, згідно із Законом, виплата дострокових пенсій припиняється до досягнення пенсійного віку, якщо людина знову влаштувалася на роботу.

Звичайні пенсії (за законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування)

Ціла низка змін торкнеться як порядку призначення, так і порядку перерахунку.

Базовими при розрахунках розміру пенсії стають дані системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб: враховуватимуть заробітну плату (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Дані про заробітки до 2000 року (за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року), причому обов’язково підтверджені первинними довідками, тепер можуть враховуватися лише у двох випадках. Перший - за бажанням майбутнього пенсіонера (ця норма діє до 1 січня 2016 року). Другий - якщо після 2000 року майбутній пенсіонер заробив менше 60 місяців страхового стажу.

З 1 січня 2012 року при обчисленні розміру майбутньої пенсії застосовуватимуть показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії. А не за один, як це відбувається нині та відбуватиметься до кінця 2011 року.

Тобто в 2012-му застосовуватимуть показник середньої зар­плати за 2009-й, 2010-й та 2011 роки.

* * *

Перерахунок пенсії у зв’яз­ку з підвищенням прожиткового мінімуму для непраце­здатних здійснюватиметься тільки непрацюючим пенсіонерам. Тим, хто працює, перерахунок пенсії зроблять лише після звільнення з роботи - за тим прожитковим мінімумом для непрацездатних, який діятиме на дату звіль­нення.

Взагалі тема перерахунків містить чимало новел. Як ми вже казали, пенсіонер, який зараз працює, відпрацювавши чергові 24 місяці, може звернутися в Пенсійний фонд за перерахунком пенсії за стажем. Такого перерахунку не треба боятися: до пенсіонера, який оформив пенсію до 1 жовтня ц.р. і не змінював після 1 жовтня місця роботи, не може бути застосована нова норма страхового стажу чи новий пенсійний вік.

Інша річ - перерахунок за стажем і заробітком, що теж не забороняється. Але в такому випадку пенсіонер має бути готовим, що до нього застосують нові норми Закону щодо нормативного страхового стажу (30/35). Крім того, перерахунок проводитимуть із застосуванням того самого показника середньої зар­плати, з якої сплачено страхові внески, що й при попередньому перерахунку (або, якщо перерахунків не було, - при призначенні пенсії).

Навряд чи можна стверджувати, що такий перерахунок за стажем і заробітком апріорі невигідний. Слід мати на увазі, що новий Закон збільшує можливості оптимізації заробітку. Якщо колись дозволялося вилучати заробітки за «невигідні» місяці в межах 10% стажу, але не більш як 60 місяців поспіль, то тепер можна виключити понад оці 60 місяців також періоди навчання, служби в армії, відпустки по догляду за дитиною, догляду за інвалідом першої групи чи людиною старшою за 80 років.

* * *

Ще одне нововведення стосується пенсій працівників бюджетної сфери. Традиційно вважається, що йдеться про вчителів і лікарів, але в пунктах «е»-«ж» статті 55 закону про пенсійне забезпечення, на які йде посилання в Законі, фігурують і спортсмени, й артисти, і деякі інші категорії. Згідно із Законом, їм належить грошова допомога в розмірі десяти призначених пенсій, якщо вони: а) працювали в установах державної або комунальної форми власності; б) раніше не одержували жодного з видів пенсії; в) мають страховий стаж 30/35 років на таких посадах.

Виплата грошової допомоги передбачена за рахунок держбюджету, і її порядок визначатиметься постановою Кабміну. Імовірно, у цій же постанові нам пояснять, що це за звір такий - «призначена пенсія».

* * *

Як відомо, крім пенсій за віком, закон про загально­обов’язкове державне пенсійне страхування регулює ще й пенсії по інвалідності та по втраті годувальника. Тут також є зміни.

Наприклад, переглянуто страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності. Для інвалідів першої групи його знизили порівняно з нині чинним законом у молодому віці та підвищили - у зрілому. Так, 25-річному інвалідові для призначення пенсії тепер достатньо одного року стажу, а 54-59-річним - десяти років (раніше була «вилка» з двох до п’яти років).

Спеціальні пенсії

Головне нововведення - поетапне підвищення пенсійного віку для чоловіків-спецпенсіонерів до 62 років. Але, на відміну від «загального» підвищення пенсійного віку для жінок, воно стартує не за тиждень, а лише з січня 2013 року. І з кроком «на півроку за рік».

У 60 років вийдуть на пенсію ті, хто народився по 31 грудня 1952 року включно;

у 60 років 6 місяців - …з 1 січня 1953-го по 31 грудня 1953-го;

у 61 рік - …з 1 січня 1954-го по 31 грудня 1954-го;

у 61 рік 6 місяців - хто народився з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. У 62 роки - усі, хто молодше.

Тобто з 1 січня 2013-го чоловіки-держслужбовці будуть виходити на пенсію в 60 років і 6 місяців.

Нововведення стосується держслужбовців і прирівняних до них категорій: народних депутатів, працівників прокуратури, суду та Нацбанку, митників, науковців, журналістів державних і комунальних ЗМІ.

Інститут продовження перебування на держслужбі скасовується. Однак ті держслужбовці та працівники органів місцевого самоврядування, яким уже зараз 62 роки та щодо яких було прийняте рішення про продовження строку перебування на держслужбі до 65 років ще до набрання чинності Законом, зможуть допрацювати до 65. Таке рішення, аби уникнути колапсу держслужби в країні, прийняла Верховна Рада 6 вересня.

* * *

Розмір спеціальної пенсії скорочується з нинішніх 90 до 80% від заробітної плати.

Ця норма разом із різким підвищенням нормативного стажу вже призвела напередодні 1 жовт­ня до того, що народ почав масово залишати держслужбу (і прирівняні види діяльності) у будь-який можливий спосіб, зокрема й за скороченням штатів. Люди в нас просунуті й рахувати вміють…

* * *

До 60 місяців (проти нинішніх 24) збільшується період, за який враховується заробітна плата для призначення спеціальних пенсій. Ця норма стосується державних службовців, депутатів, працівників прокуратури та суду, органів місцевого самоврядування, журналістів.

Таким чином, уже з 1 жовтня заробітну плату для призначення пенсії братимуть не за останні два роки, а за п’ять років. Але щоб ця норма почала діяти, Кабмін має внести зміни до постанови №865 від 31.05.2000 року.

* * *

За аналогією із законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування змінюються норми, які регулюють призначення пенсій науковцям. Принаймні за двома пунктами. А саме:

- при виході на пенсію науковців враховуватимуть заробітну плату (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року;

- дані про заробітки до 2000 року (за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до 1 липня 2000 року), причому обов’язково підтверджені первинними довідками, тепер можуть враховуватися лише у двох випадках. Перший - за бажанням майбутнього пенсіонера (ця норма діє до 1 січня 2016 року). Другий - якщо після 2000 року майбутній пенсіонер заробив менше 60 місяців страхового стажу.

Крім того, з 1 січня 2012 року при обчисленні розміру пенсії науковцям застосовуватимуть показник середньої заробітної плати за три попередні календарні роки. Але якщо при призначенні звичайних пенсій за три роки береться зарплата (дохід) у середньому на одного працівника в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, то при призначенні наукових - середня зарплата по галузях економіки України (держкомстатівська). Погодьтеся, є різниця…

* * *

Новим працюючим спецпенсіонерам пенсію виплачуватимуть у розмірі звичайної, тобто за законом про загально­обов’язкове державне пенсійне страхування. Ця норма поширюється на держслужбовців, науковців, депутатів, працівників прокуратури та суду, органів місцевого самоврядування, журналістів. Але тільки на тих, кому пенсію призначено після 1 жовтня ц.р., або тих, хто змінив після цієї дати місце роботи.

Після звільнення з роботи пенсію виплачуватимуть у розмірі, передбаченому спеціальним законом.

* * *

Достроково (як чорнобильцям, учасникам бойових дій та ін.) спецпенсія не виплачується - треба чекати загальновстановленого пенсійного віку.

Ця норма стосується держслужбовців, науковців, депутатів, працівників прокуратури та суду, органів місцевого самоврядування, журналістів.

* * *

Із 20 до 25 років підвищується вислуга для призначення пенсії військовослужбовцям, працівникам органів МВС, МНС, СБУ та інших силових структур, звільнених зі служби. При цьому запроваджується календарне обчислення вислуги.

Щорічно вислуга зростатиме на шість місяців. І якщо звільненому до 30 вересня 2011 року військовослужбовцеві на день звільнення достатньо мати не менш як 20 років вислуги, то

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012-го - 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012-го по 30 вересня 2013-го - 21 календарний рік і більше,

і т.д., аж до 1 жовтня 2020 року. Після цієї дати розмір вислуги має становити 25 і більше календарних років.

Виняток - військовослужбовці льотного складу та плавскладу підводних човнів. Вони, як і раніше, виходитимуть на пенсію незалежно від віку за наявності на день звільнення вислуги в 20 років і більше.

Власне кажучи, цим зміни для військовослужбовців і прирівняних до них категорій і вичерпуються. Зберігаються:

- нинішній порядок, за якого за 20 років вислуги (з урахуванням пільгового обчислення) призначають 50% заробітної плати (55% - для тих, хто вийшов у відставку) і 3% за кожний рік вислуги понад 20 років;

- порядок виплати грошової допомоги при звільненні;

- діючий механізм виплати пенсії працюючим пенсіонерам: у повному розмірі незалежно від заробітної плати.

* * *

Із 20 до 25 років підвищується вислуга для прокурорів. На день звернення за призначенням пенсії, незалежно від віку, вислуга має становити не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років і 6 місяців, у тому числі стажу роботи… не менше 10 років 6 місяців;

і т.д., по шість місяців збільшення за рік, аж до 1 жовтня 2020-го. Починаючи з цієї дати для призначення пенсії буде потрібно 25 років вислуги, у тому числі не менше 15 років стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури.

«Накопичувальна», осучаснення та інші обіцянки

Чимало місця в тексті Закону відведено питанням другого (обов’язкового накопичувального) рівня пенсійної системи. Але це зовсім не означає, що Україна вже на порозі його запровадження.

Тема обов’язкової накопичувальної системи обіцяє стати не менш «довгограючою», ніж сама пенсійна реформа.

Якщо коротко, то головні меседжі від часу першого читання Закону залишилися незмінними. Впроваджувати обов’язкову накопичувальну систему в Україні планується з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України. Чи це буде 2013-й, чи 2014-й - питання залишається відкритим.

Учасниками накопичувальної системи стануть ті, кому на момент її запуску виповниться не більше 35 років. Починати платити будуть із 2% від заробітку з наступним збільшенням страхового внеску до 7%. Адміністрування впродовж перших двох років здійснюватимуть через Пенсійний фонд, а потім - через недержавні пенсійні фонди на вибір учасників.

Загалом, у самому Законі - нічого принципово нового. Новини щодо обов’язкової накопичувальної, як неодноразово заявляв віце-прем’єр - міністр соціальної політики С.Тігіпко, слід чекати ближче до зими.

А от текст проекту держбюджету на 2012 рік, оприлюднений минулого тижня, дає непогану поживу для роздумів. Як бачимо із пояснювальної записки (с. 103-104), дефіцит коштів Пенсійного фонду становитиме наступного року 2,2 млрд. грн. і знизиться проти плану поточного року на 87,6%.

Однак урядові для виконання пенсійних і соціальних зобов’язань, які згідно із законами фінансуються за рахунок держбюджету, необхідно буде виділити дуже солідну суму - 46,1 млрд. грн. Тобто з урахуванням згаданих вище 2,2 млрд. на покриття дефіциту Пенсійного фонду - 48,3 млрд. грн.

Це свідчить про те, що, попри записані в Законі реально більш жорсткі правила пенсійного страхування, фінансова ситуація в середньостроковій перспективі залишається складною.

Зараз дуже болюча тема - осучаснення пенсій. Як відомо, поправка №40, яка передбачала перерахунок пенсій за заробітком 2009 року й «тягнула» десь на 50 млрд. грн. на рік додатково(!), останньої миті, 6 вересня, була вилучена з проголосованого Закону. Сталося це за формальною ознакою - невідповідності вже існуючим законодавчим нормам. Проте очевидно, що насправді проблема - у величезних додаткових коштах, яких взяти просто нізвідки. Ні держбюджету, ні Пенсійному фонду.

Крім того, за великим рахунком, запропонований механізм осучаснення - не найкращий вихід. Проблема загострюватиметься й надалі, з періодичністю в три-чотири роки, допоки не буде розроблено, закріплено законодавчо та запроваджено адекватну систему індексації пенсій.

Тим часом питання осучаснення пенсій з порядку денного не знімається. Віце-прем’єр С.Тігіпко вже заявляв, що нині опрацьовується варіант, у результаті якого пенсіонери одержать у середньому по 100 грн. «добавки». Однак від середньої цифри радості небагато. Адже скільки додатково одержить рядовий пенсіонер, і чи не призведе чергове втручання в норми пенсійного законодавства до ще більших диспропорцій і соціальної напруженості, сказати поки що не береться ніхто.

Одне достеменно відомо: 2012-й - це рік не тільки європейського футбольного чемпіонату, а й парламентських виборів в Україні. А пенсія й вибори завжди тісно, навіть нерозривно пов’язані. Інакше хто ж «правильно» голосуватиме?